Ухвала суду № 32513236, 15.07.2013, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 748/1350/13-ц Провадження № 22-ц/795/1627/2013 Головуючий у I інстанції -Хоменко Л. В. Доповідач - Шитченко Н. В.Категорія - цивільна

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2013 року м. ЧернігівАПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

Головуючого-судді Шитченко Н.В.,

суддів: Висоцької Н.В., Смаглюк Р.І.,

при секретарі: Зіньковець О.О.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Чернігівського районного суду від 07 червня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади с. Іванівка в особі Іванівської сільської ради Чернігівського району, ОСОБА_3 про визнання права власності на 1/2 частину житлового будинку в порядку спадкування за законом, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Чернігівського районного суду від 07 червня 2013 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано за ОСОБА_1 право власності на 5/12 частин житлового будинку з господарськими спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 В іншій частині заявлених вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на незаконність судового рішення, ухвалення його з порушенням норм матеріального права, просить вказане рішення суду першої інстанції в частині задоволених вимог скасувати та ухвалити нове рішення, яким повністю задовольнити його позов.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції не дав правильної оцінки тій обставині, що позивачу належить в цілому 1/2 частина будинку: 1/4 частина - як члену колгоспного двору і 1/4 частина - як спадкоємцю за законом після смерті матері. Апелянт зазначає, що визнання за ним права власності лише на 5/12 частин домогосподарства протирічить вимогам чинного законодавства.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи частково позовні вимоги про визнання права власності на 5/12 частин житлового будинку, суд першої інстанції виходив з того, що після смерті матері позивач успадкував 2/12 частини спадкового майна, а отже остаточно його частка у спірному домоволодінні складає 5/12 частин.

З таким висновком районного суду погоджується апеляційний суд, оскільки він повністю ґрунтується на матеріалах справи та відповідає вимогам законодавства, яким регулюються спірні правовідносини.

По справі встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла матір позивача, ОСОБА_4, а ІНФОРМАЦІЯ_2 року померла його бабуся, ОСОБА_5, що підтверджується копіями свідоцтв про смерть (а.с. 6, 7).

З довідки виконкому Іванівської сільської ради вбачається, що господарство ОСОБА_5, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 відносилось до суспільної групи дворів колгоспного типу. Членами колгоспного двору були: голова господарства ОСОБА_5, дочка ОСОБА_4, зять ОСОБА_3 та онук ОСОБА_1 (а.с. 10). Іншою довідкою органу місцевого самоврядування засвідчено, що на час смерті матері позивача ІНФОРМАЦІЯ_1 року разом з нею проживали і були зареєстровані її мати ОСОБА_5, чоловік ОСОБА_3 та позивач (а.с. 9)

Згідно повідомлення Чернігівської районної державної нотаріальної контори, 22 лютого 2008 року за заявою ОСОБА_1 відкрита спадкова справа після померлої ОСОБА_4, заявнику було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку (а.с. 30). З матеріалів справи також вбачається, що чоловік померлої, ОСОБА_3, відмовився від прийняття спадщини на користь сина ОСОБА_1, про що подав відповідну заяву (а.с. 16).

Статтями 1216, 1217, 1218 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла, до інших осіб (спадкоємців). До спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

Зважаючи на те, що на день смерті ОСОБА_4 разом з нею були зареєстровані та проживали мати ОСОБА_5, чоловік ОСОБА_3 та син ОСОБА_1, які є спадкоємцями першої черги за законом, вони мали право на 1/12 частину спадкового майна кожний. В зв'язку з відмовою ОСОБА_3 від спадщини, ОСОБА_5 успадкувала 1/12 частину спадкового майна, а ОСОБА_1 - 2/12 частини.

Повно та всебічно дослідивши обставини справи, районний суд правильно визнав за позивачем право власності лише на 5/12 частин житлового будинку, враховуючи наступне.

На день своєї смерті ОСОБА_5 мала право на 1/3 частину спірного будинку (1/4 частина майна колгоспного двору та 1/12 частина спадщини після смерті дочки ОСОБА_4.). З рішення Чернігівського районного суду від 21 березня 2013 року вбачається, що ОСОБА_3 прийняв спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_5, отже має право на 7/12 частин спадкового майна (1/4 частина майна колгоспного двору та 1/3 частини спадщини за заповітом).

Таким чином, позивач ОСОБА_1, виконавши вимоги ст.ст. 1269, 1270 ЦК України, прийняв спадщину після смерті матері та має право на 5/12 частин спірного домоволодіння.

Апеляційний суд не бере до уваги при вирішенні даної справи посилання апелянта на наявність встановлених судовим рішенням Чернігівського районного суду від 21 березня 2013 року обставин щодо належності йому 1/2 частини спірної садиби, оскільки предметом спору у вказаній справі було вирішення питання розміру частки у власності цього будинку його батька, про що свідчить резолютивна частина рішення, в якій право власності на частку в садибі визнано тільки за ОСОБА_3

Зважаючи на вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що судом першої інстанції було вірно застосовано приписи норм матеріального права відповідно до правовідносин, що виникли між сторонами.

Районним судом при ухваленні рішення допущена помилка у написанні по батькові відповідача ОСОБА_3, де замість «ОСОБА_3» вказано «ОСОБА_3». Разом з тим суд першої інстанції не позбавлений можливості її усунути шляхом виправлення допущеної описки відповідно до положень ст. 219 ЦПК України.

Сукупність обставин справи приводить апеляційний суд до переконання, що судом першої інстанції правильно встановлені правовідносини між сторонами і їм надана вірна юридична оцінка. Оскаржуване рішення ґрунтується на повно та всебічно досліджених доказах, оцінка яких проведена у відповідності до положень ст. ст. 57-66 ЦПК України і доводи апеляційної скарги їх не спростовують та не містять передбачених законом підстав для скасування вірного по суті рішення.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Чернігівського районного суду від 07 червня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:Судді: