Рішення № 32511446, 16.07.2013, Личаківський районний суд м.Львова

Справа № 2/463/1098/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2013 року Личаківський районний суд міста Львова

у складі: головуючого судді - Мармаша В.Я.

при секретарі - Магеровській Ю.Я.

з участю представника позивача - ОСОБА_1

відповідача - ОСОБА_2

представника відповідача ПАТ «Мегабанк» - Заставного Р.А.

представника третьої особи

Личаківського ВДВС- Гнатишина І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства «Мегабанк», третіх осіб: Личаківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про визнання дійсним договору, визнання права власності, виключення майна з-під арешту, суд, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом, який до початку розгляду справи уточнив, та остаточно просив визнати дійсним договір купівлі-продажу від 24.02.2012р., укладений між ним та відповідачем ОСОБА_2, та визнати за ним право власності на транспортні засоби, виключивши їх з актів опису та арешту майна, а саме: напівпричіп марки DESOT, модель LDN433CL, тип транспортного засобу: напівпричіп бортовий - E, рік випуску 1993, шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_3, колір червоний, р.н. НОМЕР_1, який належить ОСОБА_2 на праві власності та перебуває у заставі ПАТ «Мегабанк» на підставі договору № 64/2006-з від 15.06.2006р.; вантажний автомобіль марки DAF, модель 95360, рік випуску 1995, колір білий, шасі (кузов, рама, коляска) № НОМЕР_4, який належить ОСОБА_2 на праві власності та перебуває у заставі ПАТ «Мегабанк» на підставі договору № 103/2006-з від 10.10.2006р.; напівпричіп марки DESOT, модель LDN433CL, тип транспортного засобу: напівпричіп бортовий - E, рік випуску 1993, шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_5, колір червоний, р.н. НОМЕР_2, який належить ОСОБА_2 на праві власності та перебуває у заставі ПАТ «Мегабанк» на підставі договору № 103/2006-з від 10.10.2006р. (надалі - рухоме майно). Позов мотивує тим, що мав намір придбати вказане рухоме майно. Від відповідача ОСОБА_2 дізнався, що воно перебуває у заставі відповідача ПАТ «Мегабанк». У зв'язку з цим ним було направлено лист до ПАТ «Мегабанк» з висловленим наміром придбати рухоме майно за 26493,22 доларів США. Листом від 24.02.2012р. ПАТ «Мегабанк» гарантував, що при умові сплати 26000 доларів США за рухоме майно за кредитним договором № 37/2005 від 19.04.2005р., що перебуває у заставі ПАТ «Мегабанк», не заперечує проти його продажу ОСОБА_2, а також гарантував максимально докласти зусиль у знятті публічних та приватних обтяжень, що накладені на зазначені транспортні засоби, на поточну дату, а також сприяти у здійсненні продажу та перереєстрації права власності на транспортні засоби за позивачем. Тоді ж між ним та відповідачем був укладений у простій письмовій формі договір купівлі-продажу рухомого майна. Нотаріально-посвідчений договірне укладався, оскільки у ОСОБА_2 на той час були не погашені кредитні зобов'язання, а рухоме майно було предметом застави. На виконання умов зазначеного договору та письмової гарантії ПАТ «Мегабанк» він сплатив за рухоме майно 26493,22 доларів США, з яких 23084,75 доларів США було сплачено ПАТ «Мегабанк», що підтверджується відповідними квитанціями про сплату, та 3408,47 доларів США було надано ОСОБА_2 як авансовий платіж, що підтверджується розпискою від 07.06.2011р. В подальшому 17.10.2012р. йому було передано рухоме майно, що було предметом договору, крім напівпричіпа марки DESOT, модель LDN433CL, р.н. НОМЕР_2, який надалі перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_2 На його лист від 15.02.2013р. щодо невиконання ПАТ «Мегабанк» своїх зобов'язань останній листом від 22.02.2013р. № 80-01/349 вказав, що на погашення заборгованості ним було внесено 23084,75 доларів США, а тому його вимога є передчасною, а відтак безпідставною. Однак він в повній мірі виконав свої зобов'язання, так як згідно з листом ПАТ «Мегабанк» від 01.10.2012р. № 80-02-2218 заборгованість за кредитним договором № 37/2005 від 19.04.2005р. за тілом кредиту та відсотками за користування кредитом відсутня. При цьому рухоме майно надалі продовжує знаходитися в заставі ПАТ «Мегабанк», про що свідчать постанови Личаківського ВДВС ЛМУЮ про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 31.08.2012р. ВП № 29158887, про розшук майна боржника від 04.02.2013р. ВП № 29158887 та ВП № 29159993. З підстав, передбачених ст.ст. 218, 328, 334, 392 ЦК України, ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження», вважає, що позов підлягає до задоволення.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позов підтримав із аналогічних викладеним у позовній заяві підстав.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позов визнав повністю із підстав, викладених у позовній заяві ОСОБА_5

Представник відповідача ПАТ «Мегабанк» Заставний Р.А. у судовому засіданні проти позову заперечив, пояснивши, що дійсно 24.02.2012р. між ПАТ «Мегабанк», позивачем та відповідачем ОСОБА_2 (позичальником за кредитним договором № 37/2005 від 19.04.2005р.) було досягнуто певних домовленостей щодо порядку погашення заборгованості за кредитом в розмірі 26000 доларів США. Однак в погашення заборгованості за кредитним договором було внесено лише 23084,75 доларів США. При цьому вказаний лист ПАТ «Мегабанк» від 24.02.2012р. не можна розцінювати як згоду заставодержателя на відчуження предметів застави. Така згода може бути надана лише за умови повного погашення заборгованості за кредитним договором № 37/2005 від 19.04.2005р. з врахуванням штрафних санкцій. А тому укладення договору купівлі-продажу відбулось з порушенням вимог ст. 586 ЦК України, ст. 17 Закону України «Про заставу». Крім того, постановами державного виконавця Личаківського ВДВС ЛМУЮ від 11.05.2010р. ВП № 19136923, від 27.05.2010р. ВП № 13250857, від 05.10.2010р. ВП № 18464272, від 10.12.2010р. ВП № 22719578 щодо боржника ОСОБА_2 були накладені арешти на все майно, належне боржнику, що унеможливлює продаж ОСОБА_2 рухомого майна, так як таке порушує права третіх осіб. Крім того, сторонами не було дотримано передбаченої законом форми правочину, яка б дозволила здійснити обов'язкову державну реєстрацію транспортних засобів, передбачену ст. 210 ЦК України, ст. 34 Закону України «Про дорожній рух» та постановою КМУ № 1388 від 07.09.1998р. З наведених підстав договір купівлі-продажу рухомого майна від 24.02.2012р. не відповідає вимогам ст. 203 ЦК України, а тому не може бути визнаний судом дійсним.

Представник третьої особи Личаківського ВДВС ЛМУЮ Гнатишин І.С. у судовому засіданні проти позову заперечив, пояснивши, що визнання дійним договору купівлі-продажу рухомого майна, яке є предметом застави, за умови, що проти цього заперечує заставодержатель, а також за умови наявності чинних постанов державного виконавця Личаківського ВДВС ЛМУЮ про накладення арешту на все майно боржника ОСОБА_2 в інтересах третіх осіб за іншими виконавчими документи суперечить вимогам чинного законодавства.

Представник третьої особи ВДВС ГУЮ у Львівській області у судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, а тому суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутності на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши та перевіривши зібрані у справі докази, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що предметом спору є рухоме майно: напівпричіп марки DESOT, модель LDN433CL, тип транспортного засобу: напівпричіп бортовий - E, рік випуску 1993, шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_3, колір червоний, р.н. НОМЕР_1, який належить відповідачу ОСОБА_2 на праві власності та перебуває у заставі ПАТ «Мегабанк» на підставі договору № 64/2006-з від 15.06.2006р.; вантажний автомобіль марки DAF, модель 95360, рік випуску 1995, колір білий, шасі (кузов, рама, коляска) № НОМЕР_4, який належить відповідачу ОСОБА_2 на праві власності та перебуває у заставі ПАТ «Мегабанк» на підставі договору № 103/2006-з від 10.10.2006р.; напівпричіп марки DESOT, модель LDN433CL, тип транспортного засобу: напівпричіп бортовий - E, рік випуску 1993, шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_5, колір червоний, р.н. НОМЕР_2, який належить відповідачу ОСОБА_2 на праві власності та перебуває у заставі ПАТ «Мегабанк» на підставі договору № 103/2006-з від 10.10.2006р. (надалі - рухоме майно).

У відповідь на заяву ОСОБА_5 від 09.08.2011р. щодо наміру придбати заставне рухоме майно, яке є предметом спору, відповідач ПАТ «Мегабанк» листом № 30-02-350 від 24.02.2012р. гарантував позивачу ОСОБА_5 та відповідачу ОСОБА_2, що при умові сплати ними в сукупності 26000 доларів США в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором № 37/2005 від 19.04.2005р., ПАТ «Мегабанк» не заперечує проти продажу спірного рухомого майна ОСОБА_2 ОСОБА_5 та гарантує максимально докласти зусиль у знятті публічних та приватних обтяжень, що накладені на зазначені транспортні засоби, на поточну дату, а також сприяти у здійсненні продажу та перереєстрації права власності на транспортні засоби за позивачем.

Як встановлено судом, що не оспорюється сторонами, позивачем на користь ПАТ «Мегабанк» було сплачено 23084,75 доларів США в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 37/2005 від 19.04.2005р. Таким чином, позивач ОСОБА_5 та відповідач ОСОБА_2 не сплатили на користь ПАТ «Мегабанк» в повному розмірі раніше обумовлену суму 26000 доларів США, про що їх повідомлено листом від 01.10.2012р. № 80-02-2218, з якого вбачається, що заборгованість за кредитним договором № 37/2005 від 19.04.2005р. за тілом кредиту та відсотками за користування кредитом відсутня, однак наявна заборгованість у вигляді штрафних санкцій за вказаним договором в розмірі 50509,16 грн., а також заборгованість зі сплати штрафних санкцій в розмірі 13603,24 грн. за договором застави майна № 64/2006-з від 15.06.2006р. та в розмірі 9359,80 грн. за договором застави майна № 103/2006-з від 10.10.2006р.

З огляду на вищенаведене суд не може визнати лист ПАТ «Мегабанк» № 30-02-350 від 24.02.2012р. як згоду заставодержателя на відчуження предметів застави, оскільки про це в ньому прямо не зазначено, а лише вказано про можливість надання такої згоди при умові виконання певних грошових зобов'язань, які позивачем ОСОБА_5 та відповідачем ОСОБА_2 у сукупності в повній мірі не виконані. Як вбачається із позиції представника відповідача ПАТ «Мегабанк», висловленої у судовому засіданні, така згода може бути надана лише за умови повного погашення заборгованості за кредитним договором № 37/2005 від 19.04.2005р. з врахуванням штрафних санкцій.

А тому суд вважає, що укладення договору купівлі-продажу рухомого майна відбулось з порушенням вимог ст. 586 ЦК України та ст. 17 Закону України «Про заставу» за відсутності на те згоди заставодержателя.

Крім того, постановами державного виконавця Личаківського ВДВС ЛМУЮ від 11.05.2010р. ВП № 19136923, від 27.05.2010р. ВП № 13250857, від 05.10.2010р. ВП № 18464272, від 10.12.2010р. ВП № 22719578 щодо боржника ОСОБА_2 було накладено арешт на все майно, належне боржнику, що унеможливлювало продаж ОСОБА_2 рухомого майна, так як таке порушувало права третіх осіб.

Крім того, сторонами не було дотримано передбаченої законом форми правочину, яка б дозволила здійснити обов'язкову державну реєстрацію транспортних засобів, яка передбачена ст. 210 ЦК України та ст. 34 Закону України «Про дорожній рух».

Відповідно до ст. 210 ЦК України правочин, який підлягає обов'язковій державній реєстрації є вчиненим з моменту його державної реєстрації. Згідно з п. 8 Правил державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, конструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затверджених постановою КМУ № 1388 від 07.09.1998р., документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є засвідчені підписом відповідної посадової особи, що скріплений печаткою, зокрема довідка-рахунок; договори та угоди, укладені на товарних біржах на зареєстрованих у Департаменті Державтоінспекції бланках, інші засвідчені в установленому порядку документи, що встановлюють право власності на транспортні засоби.

З врахуванням вищенаведеного правових підстав для визнання дійсним договору купівлі-продажу рухомого майна від 24.02.2012р. між позивачем ОСОБА_5 та відповідачем ОСОБА_2 суд не вбачає, а тому у задоволенні цієї вимоги та інших позовних вимог, які із неї безпосередньо випливають, слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214-215 ЦПК України, ст.ст. 203, 210, 218, 328, 220, 586, 657 ЦК України, ст. 17 Закону України «Про заставу», ст. 34 Закону України «Про дорожній рух», суд -

в и р і ш и в:

В задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства «Мегабанк», третіх осіб: Личаківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про визнання дійсним договору, визнання права власності, виключення майна з-під арешту - відмовити за безпідставністю позовних вимог.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Львівської області в порядку і строки передбачені ст.ст. 294, 296 ЦПК України.

Суддя Мармаш В.Я.