Справа № 2034/12508/2012
Провадження № 2/635/1254/2013
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 липня 2013 року Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого - Юдіна Є.О.,
за участю секретаря - Власенко К.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в смт.Покотилівка цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
в с т а н о в и в:
До суду з позовом звернулось Публічне акціонерне товариство «Акцент Банк» (правонаступник Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк») до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у розмірі 269127,79 грн. за кредитним договором № НАЕ2GA00000013 від 07.03.2007 року.
В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги у повному обсязі і пояснила суду, що першого листопада 2007 року, між ПАТ «Акцент Банк» та ПАТ КБ «Приват Банк», був укладений договір факторингу №1, за яким право вимоги кредитних коштів, процентів за користування кредитом та інших нарахувань за договором № НАЕ2GA00000013 від 07.03.2007 року з моменту підписання договору, передавалося ПАТ «Акцент Банк».
Представник відповідачів проти позову заперечував та просив відмовити в задоволені вимог ПАТ «Акцент Банк», оскільки вважає зобов`язання за кредитним договором № НАЕ2GA00000013 від 07.03.07 року, виконаними достроково, у повному обсязі та належним чином.
Вислухавши в судовому засіданні пояснення сторін і дослідивши надані суду докази, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню у зв'язку з наступним.
Відповідно до частини першої статті 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно статті 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України.
На підтвердження своїх доводів позивачем в засідання було надано копії кредитного договору № НАЕ2GA00000013 від 07.03.2007 року, підписаного від імені ПАТ КБ «Приват Банк», в графі «підпис» особа «ОСОБА_3» без зазначення посади та скріпленого печаткою відділення №19 ЗАТ КБ «Приват банк», розрахунок заборгованості за договором № НАЕ2GA00000013 від 07.03.2007 року, укладеного між ПАТ «Акцент Банк» та клієнтом ОСОБА_1, підписаного в графі «представник ПАТ «Акцент Банк» не встановленою особою без зазначення прізвища, ім`я, по батькові та посади і не скріпленого печаткою ПАТ «Акцент Банк», Договору факторингу №1 від 01.11.2007 року підписаного сторонами на окремому аркуші без зазначення прізвища, ім`я, по батькові та посади, скріпленого печатками банківських установ, Витяг з Додатка №1 до Договору факторингу від 01.11.2007 року, підписаного представником ПАТ «Акцент банк» Янсоном Є.В., Реєстр-претензії(муха) скріпленого печатками ПАТ КБ «Приват банк» та відділення зв`язку, договір Поруки №1 від 07.03.07 року, правовстановлюючі документи ПАТ «Акцент банк».
Представник позивача зазначив, що договір факторингу №1 від 01.11.2007 року та грошова вимога по ньому мають похідний характер від договору № НАЕ2GA00000013 від 07.03.2007 року та ґрунтується на кредитному договорі, сторонами в котрому є все ж саме ПАТ КБ «Приват Банк» та ОСОБА_1, а ні ПАТ «Акцент Банк», як зазначено в розрахунку заборгованості за договором № НАЕ2GA00000013 від 07.03.2007 року.
Суд дійшов висновку, ПАТ «Акцент Банк» та відповідачі договірних правовідносин між собою не встановлювали.
Спираючись на частину першу статті 509, частину першу статті 1077, частину першу статті 1078, частину першу статті 1080 ЦК України позивач доводив своє право на факторингові правовідносини та право вимоги 269127,79 грн., у тому числі: 251019,19 грн. - заборгованість за кредитом; 5054,94 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 250 грн. - штраф(фіксована частина); 12803,70 грн.- штраф(процентна складова).
Представник відповідачів право банківської установи на договірну діяльність не оспорював, але наполягав на тому, що дізнався про існування договору факторингу 28.12.2012 року, в суді Харківського району Харківської області що підтверджує заява про ознайомлення зі справою № 2034/12508/12.
Відповідно до частини 2 статті 516, частини 1,2 статті 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж, крім цього, боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним, таке виконання буде належним.
Повідомлення відповідачів про зміну сторони у зобов`язанні провадилось шляхом складання Реєстру-претензії(мухі) з відміткою референсу за №143, скріпленим печатками ПАТ КБ «Приват Банк» та 27-го п/о відділення зв`язку. Представник позивача заявив, що вважає такі дії ПАТ КБ «Приват Банк» достатніми, а повідомлення проведеним належним чином.
Як вбачається із змісту листа ПАТ КБ «Приват банк» № 30.1.0.0/2-143 від 04.04.2011 року, він не містить повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові. Фактор не названий. Пояснити яким чином боржник мав би усвідомити особу фактора, у тому числі, місто виконання зобов`язання, банківські реквізити ПАТ «Акцент банку», та суму вимоги представник позивача не зміг. Визначену грошову суму вимагав на свою користь ПАТ КБ «Приват Банк».
Крім цього, відповідачем надані до суду отримані ОСОБА_1, - Лист №2/14-2706, Лист №3005712435 від 09.09.2010 року, Лист №3005712435 від 01.01.2013 року кореспондентом яких є ПАТ КБ «Приват Банк». Листування між ПАТ «Акцент банк» та ОСОБА_1 не було.
Відповідно до статті 517 ЦК України, первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Дослідивши надані докази суд вважає, - станом на 01.01.2013 року, боржник не був повідомлений про перехід права вимоги ні яким чином, та в межах частини 2 статті 517, статті 526, частини 2 статті 1082 ЦК України мав право та був зобов`язаний здійснювати платіж ПАТ КБ «Приват Банк» на виконання свого обов`язку перед ним.
Представник відповідача в засіданні наполягав на тому, що в межах вимог та на підставі частини 1 статті 11, частини1,3 статті14, частини 2 статті 509, статей 531, 532, 599, зобов`язання ОСОБА_1 перед ПАТ «Приват Банк» припинилось достроковим виконанням, проведеним належним чином.
Рішення Харківського районного суду Харківської області від 08 липня 2011 року визнали зобов'язання ОСОБА_1 - боржника по кредитному договору НАЕ2G00000013 від 07.03.2007 року, перед Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк» - кредитором, такими, що припинені з 03.06.2009 року за повним та достроковим виконанням.
Визнали отримані Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк» від ОСОБА_1 грошові кошти, у період з 03.06.2009 року по 17.07.2009 року включно, у розмірі 71652,78 грн., як набуті без достатньої правової підстави.
Стягнули з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 71652,78 грн.
Ухвалою судової колегії судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області від 22 лютого 2012 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Відповідно до статті 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Згідно ч.1 ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Керуючись ст.ст. 11, 60, 61, 88, 169, 197, 209, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 11, 14, 509, 516, 517, 526, 531, 532 Цивільного кодексу України, суд-
в и р і ш и в:
У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» відмовити.
Судові витрати залишити за рахунок позивача.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги, через суд який постановив рішення, в 10-денний строк із дня проголошення. У разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя:
Судове рішення № 32509225, Харківський районний суд Харківської області було прийнято 16.07.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 2034/12508/2012. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: