Рішення № 32508397, 17.07.2013, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" липня 2013 р. Справа № 918/932/13

Господарський суд Рівненської області у складі судді Гудзенко Я.О. розглянув справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Радехівський цукор" до товариства з обмеженою відповідальністю "Перун" про стягнення 372 993, 77 грн.

За участю представників:

позивача: Боровець М.С. (дов. б/н від 27.06.13 р.)

відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

ТОВ "Радехівський цукор" звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до ТОВ "Перун" про стягнення 372 993,77 грн., з яких 310 400, 00 грн. основної суми боргу, 22 833, 53 грн. три відсотки річних, 16 544, 32 грн. інфляційних втрат та 23 215, 92 грн. пені.

Ухвалою господарського суду від 18.06.13 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 918/932/13 розгляд якої призначено на 01.07.13 р.

1 липня 2013 року через канцелярію суду від Позивача надійшов детальний розрахунок трьох відсотків річних, інфляційних втрат та пені, а також матеріали на виконання вимог ухвали суду від 18.06.2013р.

В судовому засіданні 01.07.13 р. представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав зазначених в позовній заяві та надав пояснення щодо неможливості виконання п. 4 ухвали суду про порушення провадження у справі, зокрема в частині надання для огляду в судовому засіданні оригіналів видаткових накладних, довіреності та договору, оскільки відповідно до постанови про проведення виїмки від 20.12.10 р. та протоколу виїмки від 04.01.11 р. видаткові накладні № РН-0004454 від 20.12.2010 р., № РН-0004459 від 20.12.2010 р., договір від 13.09.2010 року № 006-03 ПВ та довіреність № 132 від 20.12.10 р. було вилучено.

Ухвалою суду від 01.07.13 р. судом було зобов'язано Дубенську ОДПІ Державної податкової служби України надати суду належним чином засвідчені копії податкових декларацій з ПДВ, реєстри отриманих та виданих податкових накладних, розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів ТОВ "Радехівський цукор" та ТОВ "Перун" за грудень 2010 року згідно договору від 13.09.2010 року № 006-03 ПВ та накладних № РН-0004454 від 20.12.2010 р., № РН-0004459 від 20.12.2010 р.

Також зобов'язано Дубенську міжрайонну прокуратуру Рівненської області подати суду належним чином засвідчені копії наявних в матеріалах кримінальної справи № 58/153-10 оригіналів документів, а саме: договору від 13.09.2010 р. № 006-03 ПВ укладеного між ТОВ "Радехівський цукор" та ТОВ "Перун", накладних № РН-0004454 від 20.12.2010 р., № РН-0004459 від 20.12.2010 р. вилучених на підставі постанови про проведення виїмки від 20 грудня 2010 року, оформленої протоколом виїмки від 4 січня 2011 року.

У зв'язку із неявкою представника відповідача ухвалою суду від 01.07.13 р. розгляд справи було відкладено на 17.07.13 р.

На виконання вимог ухвали суду про надання відомостей в порядку ст. 65 ГПК України від Дубенської ОДПІ Державної податкової служби України надійшли письмові докази, що підтверджують наявність між сторонами у справі господарських відносин та здійснення ними господарських операцій.

Представник відповідача в судові засідання 01.07.13 р., 17.07.13 р. не з'являвся, про причини неявки суд не повідомляв, хоча про місце, час та дату розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення поштових відправлень, які містяться в матеріалах справи (а.с. 23, 38).

Враховуючи те, що нез'явлення відповідача в судові засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути спір у відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами згідно із ст. 75 ГПК України.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 17.07.2013 р. відповідно до ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Рівненської області -

В С Т А Н О В И В:

13 вересня 2010 року між ТОВ "Радехівський цукор" (далі-Продавець, Позивач) та ТОВ "Перун" (далі-Покупець, Відповідач) було укладено Договір купівлі-продажу № 006-03 ПВ (далі - Договір) (а.с. 10).

Відповідно до п. п. 1.1., 2.1 предметом Договору є купівля-продаж цукру білого кристалічного (далі-товар), Продавець зобов'язався передати товар у власність Покупця, а Покупець в свою чергу прийняти товар та оплатити його вартість на умовах даного Договору.

Розділом 2, 3 Договору сторони погодили кількість та ціну товару і порядок його передачі, а саме пунктами 2.2., 2.3., 2.5 узгоджено, що загальна кількість та ціна товару визначається в видаткових накладних, оплата за товар проводиться шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця на умовах 100 % передоплати за кожну окрему партію товару згідно рахунків фактур виставлених Продавцем. Продавець передає товар Покупцю у повному обсязі протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту оплати товару. Перехід права власності на товар відбувається в момент оплати Покупцем вартості товару. Товар передається на підставі видаткової накладної.

Відповідно до розділу 5 Договору сторони дійшли згоди щодо відповідальності сторін, а саме пунктом 5.2 Договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання умов Договору винна сторона сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі укладеного Договору та видаткових накладних № РН-0004454 від 20.12.2010 р. на суму 173 800, 00 грн, № РН-0004459 від 20.12.2010 р. на суму 173 800, 00 грн. Продавцем було передано у власність Покупця товар на загальну суму 347 600, 00 грн.

Крім того в матеріалах справи міститься довіреність № 322 від 20 грудня 2010 року на отримання від Продавця цукру в кількості 100 тон (зворот а. с. 13), яка скріплена відтиском печатки Покупця та підписами уповноважених осіб.

Судом встановлено, що відповідачем було частково здійснено оплату за поставлений товар в сумі 37 200, 00 грн. відповідно до належним чином завірених копій банківських виписок, що містяться в матеріалах справи (а.с. 12).

Водночас всупереч умов Договору відповідач прийнятий на себе обов'язок по оплаті залишку поставленого Товару у повному обсязі не здійснив, у зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем за отриманий товар по вищезазначеним накладним станом на день прийняття рішення становить 310 400, 00 грн.

Як вбачається із матеріалів справи належне виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором підтверджується відсутністю з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення Продавцем умов Договору. Крім того, повноважними представниками сторін було підписано та скріплено печаткою відповідача акт звірки розрахунків за період з 01.06.13 р. по 28.06.13 р., з якого вбачається заборгованість відповідача у вищезазначеній сумі.

У відповідності до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до матеріалів які надійшли на виконання вимог ухвали суду від Дубенської ОДПІ Державної податкової служби України, а саме реєстру отриманих податкових накладних ТОВ "Перун" за період з 01.12.2011 р. по 31.12.2011 р., судом встановлено що між сторонами у справі здійснювалися господарські операцій з поставки товару Продавцем і отримання його Покупцем.

Враховуючи вищевказане суд приймає в якості належних та допустимих доказів видаткові накладні, довіреність як факт поставки товару Відповідачу.

Таким чином судом встановлено, що поставки товару здійснені відповідно до умов укладеного між сторонами Договору та чинного законодавства, що підтверджуються вищезазначеними видатковими накладними.

Згідно ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України (далі-ЦК України) зобов'язання виникають, зокрема, з договорів. Вказані положення визначені також в ст. ст. 173-175 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Беручи до уваги правову природу укладеного договору, права та обов'язки його сторін, оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися судом з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з поставки.

Як встановлено ч. 1 ст. 265 ГК України та ч. 1 ст. 712 ЦК України за поставлену продукцію покупець зобов'язаний сплатити постачальнику певну грошову суму.

В силу приписів вказаних норм до правовідносин постачання застосовуються норми ЦК України про купівлю-продаж (ст. 655, ч. 1 ст. 691 ЦК України), які також передбачають обов'язок покупця сплатити за придбаний товар певну суму грошових коштів.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між позивачем та відповідачем договір поставки товару є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов'язань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або законодавством не встановлений інший строк оплати товару.

При цьому, приписи ч. 7 ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов.

Відповідно до ст. 202 ГК України та ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Матеріалами справи підтверджено, що внаслідок неналежного виконання Відповідачем зобов'язань в частині проведення повного розрахунку за договором у Відповідача перед позивачем існує заборгованість по договору в розмірі 310 400, 00 грн.

Враховуючи викладене вище та надавши юридичну оцінку доказам поданим позивачем на підтвердження позовних вимог, суд дійшов висновку про задоволення позову в частині стягнення суми основного боргу у вказаному розмірі.

Також у зв'язку з неналежним виконанням Відповідачем покладеного на нього обов'язку щодо своєчасної оплати товару згідно вищезазначених накладних за умовами договору (п. 5.2 Договору) Позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 23 215, 92 грн.

Згідно ч. 1 ст. 546 ЦК України одним із видів забезпечення виконання зобов'язання є неустойка.

За приписами ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 наведеної норми).

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За приписами ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, позивач, за період прострочення оплати товару з 03.12.2013 року по 03.06.2013 року, на суму боргу нарахував відповідачу пеню в сумі 23 215, 92 грн.

Однак, судом встановлено, що при розрахунку пені Позивачем допущено помилку, а саме невірно встановлений період за який слід нараховувати пеню.

Відповідно до вимог чинного законодавства нарахування пені має здійснюватися за період з 20.12.2010 року по 20.06.2011 року, тобто від дня коли зобов'язання мало бути виконано та за перерахунком суду становить 24 121, 91 грн., однак оскільки клопотання позивача про вихід за межі позовних вимог у справі відсутнє, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача пені в заявленому позивачем розмірі - 23 215, 92 грн.

Крім того, позивач, посилаючись на ст. 625 ЦК України за період построчення оплати товару з 20.12.2010 року по 03.06.2013 року просить суд стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 22 833, 53 грн. та 16 544, 32 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши арифметичний розрахунок 3% річних встановив, що нараховані позивачем 22 833, 53 грн. грн. 3% річних за період з 20.12.2010 року по 03.06.2013 року не перевищують розміру встановленого судом при перерахунку 3% річних за вказаний період з моменту прострочення, а отже підлягають стягненню з відповідача повністю в сумі 22 833, 53 грн.

Судом встановлено, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 16 544, 32 грн. інфляційних втрат перевищують розмір встановлений судом при їх перерахунку, а оскільки клопотання позивача про вихід за межі позовних вимог у справі відсутнє, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача інфляційних втрат в розмірі 14 278, 40 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене вище, докази надані Позивачем на підтвердження заявлених вимог, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог Позивача.

Відповідно до ч. ч. 1, 5 ст. 49 ГПК України судовий збір у розмірі 7 414, 56 грн. покладається на Відповідача.

Керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Рівненької області-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Перун" (35600, Рівненська область, м. Дубно, вул. Заводська, буд. 19, кв. 14, код ЄДРПОУ 21090355) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Радехівський цукор" (80250, Львівська область, Радехівський район, с. Павлів, проспект Юності, буд. 39, код ЄДРПОУ 36153189) 370 727 (триста сімдесят тисяч сімсот двадцять сім) грн. 85 коп. з яких: основного боргу в сумі 310 400 (триста десять тисяч чотириста) грн. 00 коп., 23 215 (двадцять три тисячі двісті пятнадцять) грн. 92 коп. пені, 22 833 (двадцять дві тисячі вісімсот тридцять три) грн. 53 коп. 3% річних, 14 278 (чотирнадцять тисяч двісті сімдесят вісім) грн. 40 коп інфляційних втрат; та 7 414 (сім тисяч чотириста чотирнадцять) грн. 56 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 19.07.2013 року.

Суддя Гудзенко Я.О.