Рішення № 32508396, 18.07.2013, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 липня 2013 р. Справа №923/743/13

Господарський суд Херсонської області у складі судді Александрової Л.І. при секретарі Гололобові М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом публічного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" м. Херсон

до приватного акціонерного товариства "Український силікат", м. Херсон

про стягнення 64838 грн. 21 коп.

за участю представників:

позивача - Юхно Я.О. представник, дов. №01-4/25 від 15.04.2013 р.;

відповідача - Осадчий С.Г. представник, дов. №11 від 12.02.2013 р.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення після закінчення розгляду справу.

Публічним акціонерним товариством "Херсонська теплоелектроцентраль" заявлено позов до приватного акціонерного товариства "Український силікат" про стягнення заборгованості за договором №330 від 15.10.2010 року про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води у загальній сумі 64838 грн. 21 коп., з якої: сума основного боргу 62264 грн. 98 коп., 3% річних - 458 грн. 09 коп., пеня - 2115 грн. 14 коп.

Відповідач проти позовних вимог заперечує посилаючись на те, що позивач не надав відповідачу рахунків для оплати за спожиту теплову енергію. Також зазначає, що приватне акціонерне товариство "Український силікат" не є споживачем теплової енергії. Об'єкт до якого позивачем постачається теплова енергія є власністю держави, та знаходиться на відповідальному зберіганні у відповідача.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

Відповідно до укладеного між ПрАТ "Український силікат" та регіональним відділенням ФДМУ по Херсонській області договору відповідального зберігання №04-01-11 від 10 березня 2011 року, в порядку та на умовах, визначених цим договором, зберігач (відповідач у даній справі) зобов'язується зберігати, утримувати державне майно гуртожиток - інв. №2779, розташований за адресою: м. Херсон, вул. Поповича, 15.

Між позивачем та відповідачем був укладений договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води №330 від 15 жовтня 2010 року (далі - договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався надавати відповідачу послуги з постачання теплової енергії до об'єкту за адресою: м. Херсон, вул. Поповича, 15., а відповідач - оплачувати вартість наданих позивачем послуг.

Згідно з пунктом 8 договору відповідач зобов'язаний оплачувати послуги позивача не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Позивачем було виставлено відповідачу в період з листопада 2012 року по квітень 2013 року рахунки для оплати вартості теплової енергії №№664б за листопад 2012 року на суму 2524 грн., за грудень 2012 року на суму 12375,53 грн., за січень 2013 року на суму 15829,75 грн., за лютий 2013 р. на суму 13943,08 грн., за березень 2013 р. на суму 11816,76 грн., за квітень 2013 р. на суму 6225,86 грн.

Таким чином, вартість послуг з постачання теплової енергії, що були надані відповідачу в період з листопада 2012 року по квітень 2013 року становить 62264,98 грн.

Відповідачем вартість спожитої у вказаний період теплової енергії не оплачена, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість в сумі 62264,98 грн.

Заборгованість відповідача за спожиті у період з листопада 2012 р. по квітень 2013 р. послуги позивачем обчислена вірно, за тарифами встановленими постановою НКРРКП від 30.09.2011 р. №141.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За таких обставин позовні вимоги в частині стягнення 62264,98 грн. боргу за спожиту теплову енергію підлягають задоволенню.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вказаної норми позивач обґрунтовано нарахував відповідачу за прострочення виконання грошового зобов'язання 458 грн. 09 коп. 3% річних.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (далі - Закон) платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

В даному випадку пунктом 12 договору сторонами було обумовлено, що за несвоєчасне внесення плати зі споживача стягується пеня у розмірі 0,1 відсотків від суми боргу за кожний день прострочки терміну сплати.

Статтею 3 вищезгаданого Закону встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

На підставі вказаного пункту договору позивач нарахував відповідачу за порушення виконання зобов'язань з оплати вартості теплової енергії 2115 грн. 14 коп. пені за період з 21 січня 2013 року по 07 червня 2013 року в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Заперечення відповідача проти позову не можуть бути прийняті судом до уваги з огляду на наступне.

Твердження відповідача щодо не отримання рахунків на оплату спожитої теплової енергії спростовуються матеріалами справи, а саме: витягом з журналу вручення рахунків, копія якого додана до матеріалів справи.

Крім того, суд зазначає, що відповідач зобов'язаний здійснювати оплату теплової енергії не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим (п. 8 договору) не залежно від отримання рахунків позивача.

Посилання відповідача на те, що приватне акціонерне товариство "Український силікат" не є споживачем теплової енергії, оскільки об'єкт до якого позивачем постачається теплова енергія є власністю держави, а у нього знаходиться лише на зберіганні також не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки зобов'язання сторін щодо постачання теплової енергії та оплати її вартості існують на підставі договору №330 від 15.10.2010 року про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, який у встановленому чинним законодавством порядку не розірваний.

За таких обставин позов підлягає задоволенню, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 62264 грн. 98 коп. основного боргу, 458 грн. 09 коп. 3% річних, 2115 грн. 14 коп. пені.

Судові витрати покладаються на відповідача з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства "Український силікат" (73000, м. Херсон, провул. Янтарний, 2, код ЄДРПОУ 32725542, р/р 2600711534 в ПАТ Райффайзен Банк Аваль, МФО 352093) на користь публічного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" (Бериславське шосе, 1, м. Херсон, код ЄДРПОУ 00131771, р/р 26037300012029 в ХОУ ВАТ "Державний ощадний банк України, МФО 352457) - 62264 грн. 98 коп. основного боргу, 458 грн. 09 коп. 3% річних, 2115 грн. 14 коп. пені, 1720 грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 19.07.2013 р.

Суддя Л.І. Александрова