Рішення № 32508351, 09.07.2013, Господарський суд Полтавської області

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

09.07.2013р. Справа № 917/1269/13

за позовом Управління державної служби охорони при Головному УМВС України в Полтавській області, вул.Зигіна, 32-А, м.Полтава, Полтавська область, 36000

до Відділ освіти Новосанжарської районної державної адміністрації, вул. Жовтнева 54 А, смт.Нові Санжари, Новосанжарський район, Полтавська область, 39300

про стягнення 802,36 грн.

суддя Іваницький Олексій Тихонович

секретар судового засідання Олефір О.І.

Представники:

від позивача: Катренко І.М. дов.№9/1-2118/Пр від 14.06.2013р.

від відповідача: Троян А.Г. дов. б/н від 08.02.2013р.

СУТЬ СПОРУ: розглядається позовна заява про стягнення 802,36 грн. за Договором №ЦТО-17/12 від 01.01.2012р. з яких: 747,10 грн. - основної заборгованості та 55,26 грн. - пені.

03.07.2013 року за вх.№9457 канцелярії суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому Відділ освіти проти позовних вимог не заперечує посилається на обмеження фінансування з місцевого бюджету, що робить неможливим розрахуватися за Договором охорони. Суд поданий відзив прийняв та залучив до матеріалів справи.

З огляду на вищевикладене, а також достатністю документальних доказів в матеріалах справи для її розгляду по суті, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши і оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, а також за результатами оцінки поданих сторонами господарського процесу доказів, у нарадчій кімнаті суд задовольняє позовні вимоги виходячи з наступного:

Між Управлінням Державної служби охорони при УМВС України в Полтавській області (далі- Виконавець, Охорона) та Відділом освіти Новосанжарської районної державної адміністрації (далі "- Відповідач, Замовник) 01січня 2012р. за № ЦТО-17/І2 був укладений Договір по наданню охоронних послуг на об'єкті "Відповідача - (далі -Договір).

За умовами Договору, Замовник передає, а Виконавець приймає під спостереження сигналізацію встановлену на об"єкті та зобов"язується терміново сповіщати чергову частину територіального підрозділу ОВС та в найкоротший строк уповноважених осіб Замовника про спрацювання цієї сигналізації на об"єкті сума вартості наданих послуг за Договором визначається сторонами на основі протоколу погодження договірної ціни(п.2.1 Договору). Відповідно до Додатку №3 до Договору договірна ціна становить 0,91 грн. в т.ч. ПДВ 20% за технічне обслуговування та 22,50 грн. в т.ч. 20% - установки сигналізації об"єкта.

Відповідно до п. 3.2 договору оплата за цим договором здійснюється Замовником щомісячно до 20 числа поточного місяця.

Свої обов'язки Позивач по вищевказаному договору виконав в повному обсязі, що підтверджується актами прийому- здачі виконаних робіт.

Відповідач свої зобов'язання по вищевказаному договору виконав не в повному обсязі, оскільки оплату за отримані охоронні послуги в повному обсязі не здійснив.

Заборгованість Відповідача перед Позивачем по даному договору за грудень 2012 року складає 747 гри. 10 коп.

На підставі п. 3.3 вищезазначеного договору у випадку несвоєчасної оплати за цим договором нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої плати за кожний день прострочення. Пеня по договору № ЦТО-17/12 від 01.01.2012р. складає 55 гри. 26 кой.

Загальна сума заборгованості Відповідача за наданні охоронні послуги разом з пенею Позивачем становить 802 гри. 36 коп.

Направлена Позивачем до Відповідача претензія від 12.03.2013 року за № 9/1-491/Пр у відповідності до ст. 5, 6, 7, 8 Господарського процесуального Кодексу України та ст. 222 Господарського Кодексу України була частково задоволена та надана відповідь від 19.03.2013р. №01-13/341 щодо невизначеності остаточного розрахунку.

Суд вважає вимоги Позивача обґрунтованими, доведеними наданими по справі доказами та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтями 509, 510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статей 525-527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Згідно приписів статей 549-552 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) визнається грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Проценти на неустойку не нараховуються. Сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі.

Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (543/96-ВР) передбачено, що розмір пені за прострочення платежу повинен встановлюватися за згодою сторін.

Відповідно до ст.3 цього Закону, розмір пені, передбачений статтею 1 Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до статті 32 ГПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Згідно зі статтею 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стаття 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 82 ГПК України рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Відповідно до, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом / статті 43 ГПК України.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач відповідно до статей 32-34,36,38 ГПК України надав належні докази, довів обставини на які він посилався як підставу своїх вимог та обґрунтував які дають підставу суду позов задовольнити повністю.

Після виходу з нарадчої кімнати суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення яким позовні вимоги задоволено повністю.

Враховуючи викладене, матеріали справи, обставин справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши і оцінивши подані додаткові докази, керуючись статтями 4 - 47, 22, 28, 32 - 34, 36, 43, 44 - 45, 471, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, у нарадчій кімнаті, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відділу освіти Новосанжарської районної державної адміністрації (вул. Жовтнева 54 А, смт.Нові Санжари, Новосанжарський район, Полтавська область, 39300, код ЄДРПОУ 02145613) на користь Управління державної служби охорони при Головному УМВС України в Полтавській області (вул.Зигіна, 32-А, м.Полтава, Полтавська область, 36000, код ЄДРПО 08596989) заборгованість за Договором в розмірі 747,10 грн., 55,26 грн. - пеня, а також витрати на сплату судового збору в розмірі 1720,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ Іваницький О.Т.

Повне рішення складено 16.07.2013р.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.