Рішення № 32507250, 18.07.2013, Нахімовський районний суд міста Севастополя

18.07.2013

Справа № 765/2065/13-ц

Кат. 4

НАХІМОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.СЕВАСТОПОЛЯ _______________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(повний текст)

18 липня 2013 року Нахімовський районний суд м.Севастополя в складі:

головуючого судді - Пекарініної І.А.

при секретарі - Зуб В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про встановлення часток у праві спільної часткової власності, виділ частки з майна, що перебуває у спільної часткової власності, припинення права спільної часткової власності,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача, діючий в його інтересах за довіреністю просить суд встановити ОСОБА_2 11/35 часток права власності, ОСОБА_3 8/35 часток права власності, ОСОБА_5 8/35 часток права власності, ОСОБА_4 8/35 часток права власності на житловій будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою АДРЕСА_1, виділити ОСОБА_2 з об'єкта нерухомого майна, що є у спільній частковій власності ОСОБА_2 (11/35 часток), ОСОБА_3 (8/35 часток), ОСОБА_5(8/35 часток), ОСОБА_4 (8/35 часток) житловій будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою АДРЕСА_1 в приватну власність ОСОБА_2 у окремий об'єкт нерухомості з присвоєнням окремої поштової адреси: АДРЕСА_1/2 житловій будинок, що складається з наступних приміщень: житлова кімната 1-6 площею 8,8 кв.м., житлова кімната 1-7 площею 12,4 кв.м.,; залишити в спільній частковій власності ОСОБА_3 (1/3 частку), ОСОБА_5 (1/3 частку), ОСОБА_4 (1/3 частку) - житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою АДРЕСА_1, що складається з наступних приміщень: коридор 2-3 площею 7,3 кв.м., житлової кімнати 2-4 площею 6,4 кв.м., житлової кімнати 2-5 площею 21,9 кв.м., коридору 2-1 площею 3,8 кв.м., кухні 2-2 площею 9,2 кв.м. ванної літ. «Д», сараю літ. «И», припинити право спільної часткової власності ОСОБА_2 на житловій будинок за адресою АДРЕСА_1.

Вимоги позову мотивовані тим, що позивач є власником 11/50 часток домоволодіння на підставі нотаріально посвідченого договору дарування від 04.04.2006 року, який був укладений з колишнім співвласником домоволодіння ОСОБА_6, якій у свою чергу 11/50 часток домоволодіння належали на праві власності на підставі рішення суду від 25.06.1998 року та свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 21.06.1986 року, також співвласниками домоволодіння у теперішній час є ОСОБА_7 якому на праві власності належить ціла частина домоволодіння, та відповідачі по справі. Позивач позбавлений можливості в позасудовому порядку вирішити питання виділу належної йому частки домоволодіння, оскільки частка власника ОСОБА_8 вже виділена за рішенням суду в окреме домоволодіння, право власності на ціле домоволодіння зареєстровано в БТІ м. Севастополя. В обґрунтування заявлених позовних вимог також послався на висновки судової технічної експертизи проведеної у рамках розгляду цивільної справи № 2-381/98, де відповідачем по справі виступала колишній співвласник 11/50 часток домоволодіння - ОСОБА_6

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позов визнала, не заперечувала проти його задоволення, вказувала на те, що домоволодіння АДРЕСА_1 складає цілий житловий будинок з надвірними будівлями, вона та члені її сім'ї весь час користуються приміщеннями в домоволодінні та надвірними будівлями, які були виділені ОСОБА_9, свекрові відповідача, за рішенням суду в 1998 році. У теперішній час співвласниками домоволодіння також є ОСОБА_2 та ОСОБА_7 Відповідач разом з сином прийняла спадщину після свекрові та померлого чоловіка, шляхом звернення до нотаріальної контори. Спорів з приводу користування належними співвласникам частками домоволодіння, або розміру часток у домоволодінні, приміщень які їх складають не виникає.

Суд вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та надані по справі докази, приходить до висновку, що в задоволенні позову необхідно відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач є власником 11/50 часток домоволодіння АДРЕСА_1, що підтверджується нотаріально посвідченим договором дарування від 04.04.2006 року, копія якого надана в матеріали справи. Дарувателем за договором виступала ОСОБА_6, якій право власності на 11/50 часток домоволодіння належало на підставі рішення суду від 25.06.1998 року та свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 21.06.1986 року.

Рішенням Нахімовського районного суду м. Севастополя від 25.06.1998 року призведений реальній розділ домоволодіння АДРЕСА_1: ОСОБА_6 виділено 11/50 часток домоволодіння з приміщеннями, що їх складають у вигляді двох житлових кімнат площею 8,8 кв.м. та 1,4 кв.м., що в цілому складає 21,2 кв.м., ОСОБА_7 3/10 часток домоволодіння з житловими приміщеннями, допоміжними спорудами та надвірними будівлями, що їх складають, ОСОБА_9 12/25 часток домоволодіння, з житловими приміщеннями, допоміжними спорудами та надвірними будівлями.

Додатковим рішенням Нахімовського районного суду м. Севастополя від 10.02.2012 року, припинено право спільної часткової власності сторін на домоволодіння.

Ухвалою Нахімовського районного суду м. Севастополя від 24.09.2012 року, рішення суду від 25.06.1998 року роз'яснено таким чином, що у власність ОСОБА_7 виділено житловий будинок, який складає відокремлений об'єкт нерухомості. Право власності зареєстровано за ним в БТІ м. Севастополя, як житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1.

Правовий режим спільної часткової власності визначається главою 26 Цивільного Кодексу (далі-ЦК) України з урахуванням інтересів усіх її учасників.

Статтею 358 ЦК України передбачено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Відповідно до зазначених правових норм співвласники можуть домовитись про порядок володіння та користування майном, що є у спільній частковій власності.

За відсутністю згоди порядок володіння та користування майном визначається судом за позовом одного або декількох співвласників.

Згідно із ст. 364 ЦК співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно з дотриманням вимог ст. 183 ЦК України, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Таким чином, у розумінні зазначеної правової норми вимога співвласника про виділ в натурі майна, яке перебуває у спільній частковій власності, повинна вирішуватися за умовою можливості такого виділу за домовленістю співвласників, оформленою письмовим і нотаріально посвідченим договором, або у судовому порядку за відсутності цих обставин, але з урахуванням прав та інтересів інших власників цього майна.

Нотаріально посвідчений договір чи рішення суду про виділ (поділ) нерухомого майна, що перебувало у спільній власності, відповідно до положень Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" є підставою для видачі свідоцтва про право власності на нерухоме майно і реєстрації цих прав.

Виділ у натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, можливий, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири.

Змістом пунктів 2.2 , 2.6 , 2.7, 3.10 Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 18 червня 2007 року № 55, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 06 липня 2007 року за № 774\14041 встановлено проведення поділу на самостійні об'єкти нерухомого майна відповідно до законодавства з наданням кожному об'єкту поштової адреси на підставі висновку щодо технічної можливості поділу об'єкту нерухомого майна, а у разі наявності спору щодо поділу об'єктів нерухомого майна - вирішення цього питання в судовому порядку.

Відповідно до ст. 364 ЦК України припинення права спільної часткової власності має місце у випадку, коли виділ у натурі частки не допускається та співвласник одержав від інших співвласників грошову або іншу матеріальну компенсацію.

Згідно матеріалів справи в правовстановлюючих документах зазначені приміщення будинку № 98, що знаходяться у власності та фактичному користуванні позивача ОСОБА_2, тобто в натурі їх частка виділена. Відповідачі мають у власності та користуванні інші приміщення в належної їм частці домоволодіння.

Згідно припису ст. 1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні правовідносини).

Статтею 3, частиною 1 статті 15 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.3 ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до змісту ст. 11 ЦК України цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

Захист же цивільних прав це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під засобами захисту субєктивних цивільних прав розуміються закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення(визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів міститься в ст. 16 ЦК України.

Відповідно до ст. 367 ЦК України, майно, що є у спільній частковій власності може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. Договір про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності укладається у письмовій формі, і підлягає нотаріальному посвідченню.

Між сторонами, враховуючі пояснення представника позивача та відповідача в судовому засіданні, визнання відповідачами позовних вимог ОСОБА_2, а також зміст позовних вимог позивача щодо виділення відповідачам приміщень які складають їх частку у праві загальної часткової власності, тобто заявлення позивачем позовних вимог в інтересах відповідачів, свідчить про відсутність спору між сторонами, та можливість вирішення питання виділу частки з майна або поділу домоволодіння у позасудовому порядку. З обставин позову вбачається, що позивач позбавлений можливості вирішити питання виділу своєї частки домоволодіння, зокрема, у зв'язку з наявністю права власності на окремий об'єкт нерухомості у співвласника домоволодіння - ОСОБА_7, але позовні вимоги до нього не заявлені.

Крім того, згідно ст.380 ЦК України, житловим будинком є будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання.

Під час вирішення зазначеного спору судо також враховані роз'яснення, викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від 04.10.1991 року №7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності на житловий будинок».

Зокрема, виходячи з положень ст.183 ЦК України та роз'яснень, викладених у п.п.6,7 зазначеної постанови, виділ частки в натурі (поділ будинку) може мати місце за наявності технічної можливості виділення кожній із сторін відокремленої частини будинку із самостійним виходом (квартири), яка відповідає розміру їх часток у приватній власності або наявності технічної можливості переобладнання будинку в ізольовані квартири.

Представник позивача в обґрунтування заявлених позовних вимог послався на висновок судової будівельно-технічної експертизи, проведеної при розгляді цивільної справи № 2-381/98, в якій попередньому власнику ОСОБА_6 виділяються лише дві житлові кімнати без допоміжних приміщень, також в ній зазначено, що з дозволу управління архітектури можлива добудова кухні та коридору.

Однак, в порушення ст.152 ЖК України позивач такий дозвіл суду не надав, крім того відсутні в частці ОСОБА_2 кухня та коридор.

Крім того, проведення експертизи в суді повинно здійснюватися з додержанням правил, передбачених ст.ст. 143, 144, 147 ЦПК України.

Наданий суду висновок не узгоджується з установленими по справі обставинами та заявленими вимогами про поділ будинку в натурі з виділенням сторонам окремих частин будинку, оскільки ОСОБА_2 пояснив, що його частка складає 11/35 у праві загальної часткової власності (згідно висновку експертизи, та нотаріально посвідченому договору дарування попередньому власнику належало 11/50 часток).

З урахуванням зазначеного, судом також не можуть бути задоволенні вимоги позивача про виділення в натурі в будинку двох жилих кімнат, без надання допоміжних приміщень жилої площі, що є неприпустимим відповідно до вимог ст.ст.183,380 ЦК України та вищевказаних пунктів постанови Пленуму Верховного Суду України.

Таким чином, доводи позивача про наявність підстав для задоволення заявлених позовних вимог не доведені належними доказами відповідно до вимог ЦПК України, а тому враховуючі встановлені обставини справи, суд приходить до висновку, що у задоволенні заявлених позовних вимог необхідно відмовити у повному обсязі.

На підставі ст. 11,16,183,356,358,364,367,380 ЦК України, ст. 152 ЖК України, керуючись ст.ст.3, 10, 11, 15, 60, 208, 209, 212 - 215, 218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про встановлення часток у праві спільної часткової власності, виділ частки з майна, що перебуває у спільної часткової власності, припинення права спільної часткової власності, відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку в Апеляційний суд міста Севастополя протягом десяти днів з дня його оголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя підпис

КОПІЯ ВІРНА.

Суддя Нахімовського районного

суду міста Севастополя І.А. Пекарініна