Постанова № 32506519, 16.07.2013, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.07.2013 року Справа № 904/3111/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді : Бахмат Р. М. (доповідача),

суддів: Лотоцької Л.О., Євстигнеєва О.С.

секретар судового засідання : Вовк Ю.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Саркісов А.В.-представник, довіреність №36 від 13.05.2013р.;

від відповідача: не явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми "ЮМА" м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.05.2013 р. у справі № 904/3111/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми "ЮМА" м. Дніпропетровськ

до Управління державної служби охорони при ГУМВС України в Дніпропетровської обл. м. Дніпропетровськ

про стягнення 34 583,25 грн.

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Дніпропетровської обл. від 16.05.2012 р. у справі № 904/3111/13, яке підписано 20.05.2013 р. і оформлено відповідно до вимог ст. 84 ГПК України (суддя Коваленко О.О.), частково задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми "ЮМА" м. Дніпропетровськ

до Управління державної служби охорони при ГУМВС України в Дніпропетровської обл. м. Дніпропетровськ про стягнення 34 583,25 грн.

Вказаним рішенням стягнуто з Управління державної служби охорони при ГУМВС України в Дніпропетровській області м. Дніпропетровськ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "ЮМА" м. Дніпропетровськ 22 846,40грн. - основна заборгованість; 466,92грн. - 3% річних; 1 159,80грн. - судовий збір.

В частині стягнення з Управління державної служби охорони при ГУМВС України в Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "ЮМА" 6 330,40грн. - основної заборгованості, позов залишено без розгляду.

В решті відмовлено.

Розстрочене виконання рішення суду наступним чином:

- до 30.06.13р. погасити заборгованість у розмірі 8 157,70грн. (вісім тисяч сто п'ятдесят сім грн. 70 коп.);

- до 31.07.13р. погасити заборгованість у розмірі 8 157,71грн. (вісім тисяч сто п'ятдесят сім грн. 71 коп.);

- до 31.08.13р. погасити заборгованість у розмірі 8 157,71грн. (вісім тисяч сто п'ятдесят сім грн. 71 коп.);

Позивач не погодився з вказаним рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить

скасувати оскаржуване рішення в частині відмови у стягненні основного боргу у розмірі 5330,40 грн. та ухвалити нове рішення. яким стягнути на користь ТОВ ВКФ "ЮМА"основну заборгованість за надані послуги відповідно до умов договору у розмірі 28 176 грн. 80 коп., 466 грн.92 коп. - 3 % річних та 1 720 грн. судовий збір за подання позовної заяви та 860 грн. судовий збір за подання апеляційної скарги. Крім того, позивач просить скасувати оскаржуване рішення в частині призначення розстрочки виконання рішення.

Скаржник вважає, що доводи суду першої інстанції стосовно часткового задоволення позову, викладені в рішенні господарського суду Дніпропетровської обл. від 16.05.2013 р. стосовно відсутності доказів наявності боргу відповідача перед позивачем у розмірі 5 330,40 грн. спростовуються в повному обсязі, так як під час розгляду даної справи судом першої інстанції, скаржником було надано акт здачі прийняття робіт № 0У-00007042 від 11.11.2010 р., разом з рахунком-фактурою № СФ-0005090 від 11.11.2010 р. на загальну суму - 3 770 грн. 40 коп., враховано акт № ОУ- 0000222 від 03.03.2011 р. з рахунком -фактурою № СФ - 000035 від 14.01.2011 р. разом на суму 1 332 грн. та акт № ОУ-0007054 від 16.11.2010 р. з рахунком -фактурою № СФ-0005095 від 15.11.2010 р. на суму 228 грн.

Також скаржник вважає, що розстрочка виконання рішення є невмотивованою та такою, що призведе до затягування отримання грошових коштів, що прямо та безпідставно порушує майнові права позивача.

У запереченні на апеляційну скаргу відповідач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення. Позивачем в порушення ст. 1 і частин 1,2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» не були підписані акти виконаних робіт безпосередньо в момент або відразу по закінченню робіт. Сторона звертає увагу суду на те, що заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі 16082 грн. 00 коп. підтверджується належно складеними первинними документами, що підписані та скріплені печатками сторін. Крім того, відповідач вважає, що акти прийняття-передачі транспортних засобів №13/01-11,№15/11,№26/11, №12/01-11, №13/1-11, №10/1-11, №11/11-10, №9/12-10, №27/10, №5/1-11 не є доказом передачі йому транспортних засобів, оскільки відповідно до п. 26 Правил надання послуг з технічного обслуговування і ремонту автомобільних транспортних засобів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 11.11.2002р. №792 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 17.02.2003р. за №122/7443, розрахунковими документами, що засвідчують надання послуги, є, зокрема, акт передання-прийняття ДТЗ (його складових)після надання послуг з технічного обслуговування і ремонту.

Представник відповідача в судове засідання не явився хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання (повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення №05396846), не повідомив суд про поважні причини неявки. Беручи до уваги, що неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, матеріали справи є достатніми для її перегляду, справа переглядалася без участі представника за наявними у справі матеріалами.

Згідно частин 1, 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представника позивача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила, що між Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми "ЮМА" м. Дніпропетровськ (Виконавець) та Управлінням державної служби охорони при ГУМВС України в Дніпропетровської обл. м. Дніпропетровськ (Замовник) було укладено договір про надання позивачем відповідачу послуг з технічного обслуговування та ремонту автомобілів № 859/2010 від 16.06.2010 р.

Згідно пункту 1.1. договору замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання по наданню автосервісних послуг.

За умовами п. 1.2. договору виконавець виконує за дорученням замовника технічне обслуговування і ремонт автомобілю.

Пунктом 1.10. договору встановлено, що замовник зобов'язаний підписати Акт наданих послуг протягом 2-х робочих днів або мотивовано в письмовій формі пояснити відмову від підписання акта.

Відповідно до п. 2.1. договору за надані послуги, передбачені договором замовник зобов'язаний оплатити виконавцю суму згідно виставлених рахунків за виконані роботи.

Оплата за отримані замовником рахунки здійснюється шляхом перерахування грошових коштів:

- авансом в розмірі 30% від суми вказаній у рахунку;

- залишок несплаченої суми, після підписання Акту приймання-передачі виконаних робіт/послуг (п. 2.1.1. договору)

За домовленістю сторін, п. 2 договору передбачено інший порядок розрахунків, не протирічуючих законодавству України.

У розділі 3 договору встановлено порядок передачі автомобілів і приймання робіт.

У п. 3.1. договору вказано, що передача автомобілів і приймання автомобілів і робіт здійснюється уповноваженими особами сторін, про що складається Акт приймання-передачі автомобіля, який підписується уповноваженими особами.

Пунктом 4.3. договору встановлено, зо замовник несе відповідальність за несвоєчасну оплату по факту виконаних робіт і сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день затримки платежу, згідно строків і умов, викладених в п. 2.1. договору.

З позовної заяви вбачається, що позивач за період з 18.10.2010 р. по 21.03.2011 р. надав відповідачу послуги, відповідно до умов вказаного договору та надав відповідачу акти приймання здачі наданих послуг від 09.11.2010р.; 11.11.2010р.; 16.11.2010р.; 26.11.2010р.; 11.12.2010р.; 07.03.2011р.; 10.03.2011р.; 18.03.2011р.; 15.03.2011р.; 03.03.2011р.; 18.03.2011р.; 23.03.2011р., які відповідач всупереч умовам договору не підписав і відмову від підписання жодним чином не обґрунтував.

21.03.2012р. за весь період надання послуг, а саме - з 18.10.2010р. по 21.03.2011р. позивачем надано відповідачу послуги технічного обслуговування та ремонту автомобілів відповідача на загальну суму 29176 грн. 80 коп. У вказаному акті зазначено, що за надані послуги виставлені банківські рахунки, які перелічені у акті.

На виконання п. 3.1. договору відповідач по Актам приймання дорожньо-транспортного засобу передавав позивачу автомобілі для виконання технічного обслуговування та ремонту автомобілів та приймав автомобілі згідно з Актам приймання передачі після надання послуг, про що свідчать підписи сторін на актах (т.1 а.с. 21-43).

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем порушені умови пунктів 1.10; 2.1; 2.2 договору від 16.06.2010р. №859/200, у зв'язку з чим відповідач заборгував позивачу 29419 грн. 01 коп.

20.06.2012р. відповідач надіслав позивачу вимогу за вих. №29 (а.с. 12 т.1), в якій просив на підставі ст. 530 Цивільного кодексу України перерахувати на його рахунок, вказаний у вимозі заборгованість у сумі 29419 грн. 01 коп. До вимоги позивачем надані документи, які перелічені у Додатку та надано докази, які підтверджують надсилання відповідачу вимоги з додатком.

Відповідач листом від 27.09.2012р. за вих. №9/6-2616 (а.с.17) надав позивачу відповідь на вимогу, в якій визнав кредиторську заборгованість перед позивачем у сумі 17082 грн., згідно Актів здачі-приймання робіт (надання послуг) №7042 від 11.11.2010р. на суму 3770 грн. 40 коп.; №222 від 03.03.2011р. на суму 1332 грн.; №221 від 07.03.2011р. на суму 1617 грн. 60 коп.; №223 від 10.03.2011р. на суму 717 грн.60 коп.; №218 від 15.03.2011р. на суму 1623 грн.60 коп.; №219 від 18.03.2011р. на суму 4843 грн. 20 коп.; №224 від 18.03.2011р. на суму 456 грн.; №231 від 23.03.2011р. на суму 2691 грн. 60 коп.

Відповідач не обґрунтував, не визнаний ним борг у сумі 12337 грн.

У відзиві на позовну заяву відповідач повідомив, що до пред'явлення позову 06.11.2012р. сплатив позивачу 1000 грн. і на підтвердження надав платіжне доручення (т.1а.с. 79).

Відповідач не заперечує, що ним передавалися транспортні засоби позивачу для проведення технічного обслуговування та ремонту без проведення розрахунку за них, після отримання автомобілів після проведення їх технічного обслуговування, про що свідчать Акти прийняття-передачі транспортних засобів: №13/01-11; №15/11; №26/11; №12/01-11; №13/1-11; №10/1-11; №11/11-10; №9/12-10; №27/10; №5/1-11, складені відповідно до умов договору.

Але відповідач не погоджується з цим, оскільки відповідно до пункту 26 Правил надання послуг з технічного обслуговування і ремонту автомобільних транспортних засобів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 11.11.2002р. №792, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 17.02.2004р. за №122/7443, розрахунковими документами, що засвідчують надання послуг, є, зокрема, Акти передання-прийняття ДТЗ (його складових) після надання послуг з технічного обслуговування і ремонту.

Відповідач визнає тільки факт надання послуг з ремонту автомобілів Управління державної служби охорони при ГУМВС України в Дніпропетровській області тільки за Актами здачі-прийняття робіт (наданих послуг), а саме: Акт здачі-прийняття робіт (наданих послуг) №7042 від 11.11.2010р.на суму 3770 грн.40 коп.; №222 від 03.03.2011р. на суму 1332 грн.; №221 від 07.03.2011р. на суму 1617 грн. 60 коп.; №223 від 10.03.2011р. на суму 747 грн. 60 коп.; №218 від 15.03.2011р. на суму 1623 грн.60 коп.; №219 від 18.05.2011р. на суму 4843 грн. 20 коп.; №224 від 18.03.2011р. на суму 456 грн.; №231 від 23.03.2011р. на суму 2691 грн. 60 коп.; акти належним чином оформлені ним та скріплені печаткою підприємства. Відповідач вважає, що позивачем надмірно нараховані штрафні санкції, оскільки він визнає заборгованість тільки у сумі 16082 грн. Відповідач, посилаючись на ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України просить застосувати позовну давність на нарахування пені, так як позивачем нарахована пеня за 379 днів прострочення виконання зобов'язання.

Також у відзиві на позовну заяву відповідач на підставі п. 6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України просив відстрочити або розстрочити виконання рішення, так як станом на 13.05.2013р. загальна сума заборгованості бюджетних та комунальних підприємств перед Управлінням державної служби охорони за надані послуги становить 3364005 грн. 16 коп.

Відповідач не надав будь-яких доказів, які б підтверджували, що ним з 18.10.2010р. по теперішній час вживалися заходи щодо зменшення заборгованості перед ним бюджетними та комунальними підприємствами.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу або інших актів цивільного законодавства.

Виходячи зі змісту ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з вимогами ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено правові наслідки порушення зобов'язання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідач порушив умови п.2.1. і 2.1.1. договору, тобто своєчасно не сплатив позивачу за виконані роботи за договором, пред'явлені йому для оплати рахунки.

Частиною 1 ст. 624 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі.

Як вже вище було вказано, пунктом 4.3. договору сторони встановили, що замовник несе відповідальність за своєчасну оплату по факту виконання робіт, згідно строків і умов, вказаних в п. 2.1 договору.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач виконав роботи по ремонту автомобілів відповідача за період з 18.10.2010р. по 21.03.2011р.; ним в сумі 29176 грн. 80 коп. були пред'явлені до оплати рахунки.

Факт виконання робіт підтверджується Актами передання-прийняття дорожньо-транспортного засобу, акти підписані сторонами за договором та Актами здачі-приймання робіт, які підписані сторонами (т1 а.с. 64-72) відповідно до умов п. 3.1. договору.

Відповідач вартість виконаних робіт сплатив частково платіжним дорученням від 06.11.2012р. №3798, перерахував суму 1000 грн. Заборгованість відповідача перед позивачем становить 28176 грн. 80 коп., яку слід стягнути з відповідача, а у стягненні 1000 грн. слід відмовити у позові, так як ця сума боргу сплачена відповідачем до пред'явлення позову.

Суд першої інстанції частково задовольнив позовні вимоги лише в сумі 22846 грн. 40 коп. і безпідставно залишив без розгляду позов на суму 6330 грн. 40 коп. у зв'язку з тим, що в акті №ОУ-0007054 здачі-прийняття робіт на суму 228 грн., в акті №ОУ-0000222 на суму 1332 грн. та в акті №ОУ-0007042 на суму 3770 грн. 40 коп. не вказано дату їх складання. Колегія суддів не вважає, що відсутність дати складання вказаних актів є підставою для залишення позову в цій частині без розгляду.

Відповідачем визнано заборгованість по Актам №ОУ-0007042 від 11.11.2010р. на суму 3770 грн. 40 коп. та №ОУ-0000222 на суму 1332 грн., які підписані сторонами.

Колегія суддів не погоджується із висновком суду першої інстанції щодо часткової відмови у задоволенні три проценти річних від простроченої суми, так як згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якої інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Договором не встановлений інший розмір річних.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, визнаючи заборгованість за надані йому позивачем послуги з ремонту транспортних засобів в сумі 16082 грн. за період з 18.10.2010р. по 21.03.2011р. за договором №859/200 від 16.06.2010р. просив суд першої інстанції врахувати його важке фінансове становище і розстрочити оплату заборгованості на 6 місяців по 2680 грн. 33 коп.

Господарський суд Дніпропетровської області частково задовольнив прохання відповідача і розстрочив виконання рішення строком на три місяці від дня вступу рішення в законну силу, розстрочив виконання рішення суду наступним чином:

- до 30.06.2013р. погасити заборгованість у розмірі 815 грн. 70 коп.;

- до 31.07.2013р. погасити заборгованість у сумі 8157 грн. 71 коп.;

- до 31.08.2013р. погасити заборгованість у сумі 8157 грн. 71 коп.

16.07.2013р. позивач надав Дніпропетровському апеляційному господарському суду Довідку від 15.07.2013р. за вих. №26, в якій вказано, що за період з 01.01.2013р. по 15.07.2013р. виключно грошові кошти на його рахунок від відповідача не надходили.

Колегія суддів враховуючи, що відповідач за період з 18.10.2010р. по теперішній час перерахував позивачу заборгованість лише в сумі 1000 грн., не надав суду докази того які заходи ним вживаються для погашення заборгованості перед позивачем не вбачає підстав для розстрочення оплати заборгованості за договором за технічне обслуговування та ремонт автомобілів №859/200 від 16.06.2010р.

На підставі вищевикладеного, керуючись статями 103-105, 121 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми "ЮМА", м. Дніпропетровськ задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.05.2013 р. у справі № 904/3111/13 скасувати. Прийняти нове рішення.

Стягнути з Управління державної служби охорони при ГУМВС України в Дніпропетровської області (49070, м. Дніпропетровськ, вул. Короленка, 4, ЄДРПОУ 08596854) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми "ЮМА" (49100, м. Дніпропетровськ, узвіз Тольятті, 2, ЄДРПОУ 24429564) 28176 грн. 80 коп. заборгованості, 875 грн. 30 коп. -три проценти річних від простроченої суми.

В решті позову відмовити.

Стягнути з Управління державної служби охорони при ГУМВС України в Дніпропетровської області (49070, м. Дніпропетровськ, вул. Короленка, 4, ЄДРПОУ 08596854) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми "ЮМА" (49100, м. Дніпропетровськ, узвіз Тольятті, 2, ЄДРПОУ 24429564) 1720 грн. 50 коп. судового збору за подання позову і 860 грн. 25 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

Господарському суду Дніпропетровської області відповідно до вимог статей 116-117 Господарського процесуального кодексу України видати накази.

(постанова виготовлена у повному обсязі 22.07.2013 року)

Головуючий Р.М. Бахмат

Судді: Л.О.Лотоцька

О.С. Євстигнєєв