Постанова № 32506404, 17.07.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Голубова Л.Б.

Суддя-доповідач - Арабей Т. Г.

УКРАЇНА

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2013 року справа №805/7224/13-а

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючої Арабей Т.Г.

суддів Геращенка І.В., Губської Л.В.,

при секретарі: Іллінові О.Є.

за участю:

представника позивача Гуци М.В.,

представника відповідача Губарєва А.Г., діючих за довіреностями,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Петровському районі міста Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19 червня 2013 р. у справі № 805/7224/13-а за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Петровському районі міста Донецька до Державного підприємства "Шахта № 4-21" про стягнення заборгованості по пені у сумі 169715,10 гривень,-

ВСТАНОВИВ:

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Петровському районі міста Донецька звернулось до суду з позовом до Державного підприємства "Шахта № 4-21" про стягнення заборгованості по пені у сумі 169715,10 гривень.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 19 червня 2013 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з судовим рішенням Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Петровському районі міста Донецьк подало апеляційну скаргу, в якій просить постанову Донецького Окружного адміністративного суду від 19 червня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги позивача задовольнити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивується порушенням Донецьким окружним адміністративним судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та просив скасувати рішення суду першої інстанції.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати та позовні вимоги задовольнити, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Відокремлений підрозділ «Шахта № 4-21» Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» (на даний час Державне підприємство «Шахта № 4 - 21») був взятий на облік до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Петровському районі міста Донецька як платник страхових внесків 14 червня 2007 року та розмір страхового тарифу становив 13,5 %, що підтверджується страховим свідоцтвом та повідомленням про взяття на облік № 566 (а.с. 20, 21).

В період з 22.02.2013 року по 26.02.2013 року відділенням виконавчої дірекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України була проведена перевірка відповідача щодо правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за період з 01.02.2011 року по 22.02.2013 року. За результатами перевірки складено акт № 038 від 26.02.2013 року, відповідно до якого на суму недоїмки, яка виникла до 01.01.2011 року, була нарахована пеня в сумі 169715,10 гривень, що є предметом розгляду в справі.

Нарахована сума пені не є спірною.Спірним питанням є правомірність її нарахування та стягнення після 01.01.2011 року.

Відмовляючи в задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що спірна пеня нарахована за період 2011-2013 рік, тобто за період в якому частину 2 статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», якою було передбачено стягнення пені за прострочення сплати страхового внеску до Фонду соціального страхування від нещасних випадків із страхувальника було виключено відповідно до Закону України від 08.07.2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Однак зазначений висновок суду першої інстанції прийнято передчасно, без встановлення всіх обставин по справі, які мають значення для прийняття рішення.

Відповідно до частини другої статті 52 Закону № 1105-ХІV (в редакції, чинній до 1 січня 2011 року) за несвоєчасне та неповне нарахування і сплату страхових внесків, приховування (заниження) суми заробітної плати (доходу), на яку нараховуються страхові внески, неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо страхових внесків, несвоєчасне інформування Фонду про чисельність працівників, річний фактичний обсяг реалізованої продукції (робіт, послуг), суму заробітної плати на підприємстві, нещасні випадки на виробництві та професійні захворювання, що сталися на підприємстві, про зміни технології робіт або виду діяльності підприємства, ухилення від подання заяви про взяття на облік або несвоєчасне подання заяви про взяття на облік у Фонді, за вчинення дій, що перешкоджають уповноваженим особам органів Фонду у здійсненні перевірок, страхувальник притягується до відповідальності згідно із законом. за прострочення сплати страхового внеску до Фонду із страхувальника стягується пеня згідно із законом.

Згідно з підпунктом «к» підпункту 7 пункту 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464-VІ) вищенаведену частину статті 52 Закону № 1105-ХІV виключено.

Однак виключення цієї норми не є підставою вважати, що законодавцем скасовано відповідальність за вчинення відповідних порушень.

Зазначений висновок базується на такому.

Із прийняттям Закону № 2464-VІ запроваджена принципово нова система сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Нею передбачені єдиний вид страхового внеску, нова процедура його справляння та нові правила щодо відповідальності за порушення правил нарахування та сплати внеску. При цьому, з аналізу Закону № 2464-VІ вбачається, що його правила (окрім Прикінцевих та перехідних положень) не поширюються на правовідносини зі сплати страхових внесків за чинними раніше видами соціального страхування. Це означає, що відповідальність, встановлена Законом № 2464-VІ, передбачається за правопорушення з іншим об'єктом і не може застосовуватись до порушень щодо сплати страхових внесків за діючими раніше видами страхування.

Таким чином, законодавцем запропонована така конструкція спірних відносин, згідно з якою з 1 січня 2011 року справляється новий вид страхових внесків, і регулювання їх сплати здійснюється згідно спеціального нормативного акту - Закону № 2464-VІ. Водночас регулювання відносин щодо несплачених страхових внесків за попередніми видами страхування здійснюється за правилами законодавства, яке діяло до набрання чинності Законом № 2464-VІ (з урахуванням окремих уточнень, внесених цим Законом).

Так, відповідно до абзацу п'ятого пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464-VІ, стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

У спірному випадку йдеться про невиконання Підприємством вимог законодавства щодо сплати внесків за період із 01.01.2010 року по 01.01.2011 року,що не заперечується відповідачем, а це означає, що стягнення заборгованості зі сплати цих внесків має відбуватись відповідно до закону, який діяв у відповідний період - тобто частини другої статті 52 Закону № 1105-ХІV, виключеної з 1 січня 2011 року Законом № 2464-VІ.

Із наведеним вище абзацом п'ятим пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464-VІ пов'язаний і шостий абзац цього ж пункту, яким передбачено збереження за Фондом повноважень застосовувати штрафні санкції, якими останній був наділений до 1 січня 2011 року.

Так, відповідно до абзацу шостого пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464-VІ на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Викладене дає підстави для висновку про те, що Фонд і після 1 січня 2011 року має право здійснювати контроль за правильністю нарахування та сплати страхових внесків, нарахованих за період до 1 січня 2011 року, і у випадку виявлення порушень - право застосовувати штрафні санкції, визначені законом, чинним на момент вчинення таких порушень.

На реалізацію наведених положень Закону № 2464-VІ постановою правління Фонду від 30 листопада 2010 року № 31 затверджено Порядок стягнення та обліку заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Пунктом 2 цієї постанови установлено вважати такою, що втратила чинність постанову правління Фонду від 12 липня 2007 року № 36 «Про затвердження Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України»(далі - Постанова № 36).

Водночас установлено, що стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених до 1 січня 2011 року, здійснюється відповідно до Постанови № 36, яка втратила чинність згідно з постановою правління Фонду від 30 листопада 2010 року № 31.

Таким чином правління Фонду підтримало конструкцію, запропоновану законодавцем, згідно з якою акт за загальним правилом хоч і втратив чинність, однак зберігає свою дію щодо регулювання певного кола правовідносин, диференційованих за часом їх виникнення.

Згідно з підпунктом 5.1. Інструкції, затвердженої Постановою № 36, не внесені страхувальниками у встановлений строк страхові внески до Фонду вважаються недоїмкою і стягуються у порядку, передбаченому законодавством, з нарахуванням пені. Пеня нараховується із сум недоїмки за кожний прострочений день і обчислюється, виходячи із 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь строк.

Як вбачається з матеріалів справи, спірна сума пені нарахована у відповідності до наведеної норми.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції не правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права, а тому постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

На підставі наведеного, керуючись статтями 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Петровському районі міста Донецька - задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19 червня 2013 р. у справі № 805/7224/13-а - скасувати.

Позовні вимоги Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Петровському районі міста Донецька до Державного підприємства "Шахта № 4-21" про стягнення заборгованості по пені у сумі 169715,10 гривень - задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства "Шахта № 4-21" на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Петровському районі міста Донецька( р/р 37176400900010 в ГУДКУ Донецької області, МФО 834016,ОКПО 25967921) заборгованість по пені в сумі 169715,10 гривень.

Вступна та резолютивна частини постанови ухвалені в нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 17 липня 2013 р. Постанова в повному обсязі складена 22 липня 2013 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Судді Т.Г.Арабей

І.В.Геращенко

Л.В.Губська