Рішення № 32506269, 16.07.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/9274/13 16.07.13

За позовом Національного спортивного комплексу «Олімпійський»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія

«Центренергобуд»

про стягнення 3 927 828, 41 грн.

Суддя Кирилюк Т.Ю.

Представники:

позивача: головний спеціаліст відділу договірних відносин Шадевська Ж.Е. (довіреність

№ 11 від 23.04.2013 року)

начальник відділу правового забезпечення Панченко С.О. (довіреність № 17

від 02.07.2013 року)

відповідача: представник Яременко В.Д. (довіреність від 07.12.2012 року)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Національний спортивний комплекс «Олімпійський» звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія «Центренергобуд» про стягнення 3 927 828, 41 грн., (у тому числі: 3 815 861, 63 грн. - сума невикористаного авансу, 31 990, 51 грн. - 3 % річних, 79 976, 28 грн. - пеня).

Позовну заяву обґрунтовано тим, що Відповідач неналежним чином виконав господарські зобов'язання за договором від 06.09.2011 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва 20.05.2013 року порушено провадження у справі № 910/9274/13 та призначено її розгляд на 18.06.2013 року.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.07.2013 року продовжено строк вирішення спору до 02.08.2013 року.

Через відділ діловодства Господарського суду міста Києва 09.07.2013 року представник Відповідача подав клопотання про залучення до участі в справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору розпорядника бюджетних коштів - Національне агентство з питань підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу та реалізації інфраструктурних проектів.

Суд відмовив у задоволенні поданого клопотання, оскільки Відповідач не обгрунтував яким чином рішення з даного спору не вплине на права та обов'язки зазначеної особи.

Представник Позивача 15.07.2013 року через канцелярію суду подав додаткові пояснення, в яких зазначив про те, що Відповідач в порушення пункту 4.3.2 договору підряду № 8/2011 від 06.09.2011 року не повернув залишок авансу та не надав документів (видаткових накладних) на підтвердження придбання обладнання на невикористану суму авансу.

Представник Позивача у судовому засіданні 16.07.2013 року підтримав вимоги, викладені в позовній заяві, просив їх задовольнити у повному обсязі та надав додаткові пояснення по справі.

Представник Відповідача у письмовому відзиві проти позову заперечував, зазначаючи про те, що Позивач не в повному обсязі виконав умови договору підряду № 8/2011 від 06.09.2011 року в частині своєчасного фінансування робіт, у зв'язку з чим Відповідач не мав змоги у повному обсязі виконати свої зобов'язання за договором.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 16.07.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників Позивача та Відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем та Відповідачем 06.09.2011 року укладено договір будівельного підряду № 8/2011, відповідно до якого останній зобов'язався виконати роботи по будівництву та облаштуванню функціональних зон та схем планування пішохідно-транспортних шляхів з розміщенням автостоянок та об'єктів громадського обслуговування на території прилеглій до стадіону НСК «Олімпійський» по вул. Червоноармійська, 55, збудувати та здати у встановлений строк об'єкт та повний комплекс будівельно-монтажних робіт зі створення об'єкту шляхом: виконання робіт, постачання матеріалів, обладнання та устаткування, здійснити пусконалагоджувальні роботи та прийомо-здаточні випробування, а Позивач сплатити їх вартість.

Статтею 837 Цивільного Кодексу України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Сторонами у справі укладались додаткові угоди № 1 від 08.09.2011 року, № 2 від 18.11.2011 року, № 2/1 від 27.01.2012 року, № 3 від 03.02.2012 року, № 4 від 21.02.2012 року, № 5 від 26.03.2012 року, № 6 від 23.04.2012 року, № 7 від 08.05.2012 року, № 8 від 08.06.2012 року до договору будівельного підряду № 8/2011 від 06.09.2011 року, в яких погоджувався розмір та порядок оплати робіт.

В додатковій угоді № 9 від 27.06.2012 року до договору підряду № 8/2011 від 06.09.2011 року Позивачем та Відповідачем встановлено строки виконання робіт, зокрема, не пізніше 31.12.2012 року.

Відповідно до пункту 2.2 договору підряду № 8/2011 від 06.09.2011 року загальна вартість робіт склала 268 215 033, 96 грн. та є динамічною.

У зв'язку із збільшенням обсягів робіт сторонами у справі укладена додаткова угода № 10 від 24.07.2012 року, відповідно до умов якої загальна вартість робіт по договору збільшилася на 98 867 581, 90 грн. та склала 367 082 616, 22 грн.

Оплата вартості робіт, обладнання та матеріалів згідно пункту 4.3.2 договору підряду № 8/2011 від 06.09.2011 року здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1764 від 27.12.2001 року та постанов Кабінету Міністрів України № 990 від 27.10.2010 року, № 424 від 20.04.2011 року та згідно графіку фінансування, який є невід'ємною частиною договору.

З матеріалів справи вбачається, що платіжним дорученням № 262 від 01.08.2012 року Позивач перерахував Відповідачу в якості авансу на придбання обладнання грошові кошти в розмірі 9 000 000, 00 грн.

З долучених до матеріалів справи видаткових накладних № РН-0000025 від 23.07.2012 року, № РН-0000051 від 27.08.2012 року, № РН-0000077 від 25.09.2012 року, № РН-0000108 від 08.10.2012 року, № РН-0000114 від 19.10.2012 року, № РН-0000117 від 17.12.2012 року вбачається, що Відповідачем на виконання умов договору підряду № 8/2011 від 06.09.2011 року придбано матеріали на загальну суму 5 184 138, 37 грн.

Відповідач у письмовому відзиві зазначив про те, що Позивач не у повному обсязі виконав план фінансування будівництва згідно графіку до договору підряду № 8/2011 від 06.09.2011 року.

Однак зазначене твердження Відповідача спростовується наданою Позивачем копією платіжного доручення № 215 від 13.12.2011 року, з якого вбачається, що останнім сплачено аванс у розмірі 14 000 000, 00 грн. на придбання обладнання, розрахунки за яким проведені у повному обсязі.

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази виконання Відповідачем зобов'язань на суму перерахованого авансу.

Умовами договору, зокрема, пунктом 4.3.2 договору підряду № 8/2011 від 06.09.2011 року передбачено, що відповідно до пункту 19 Постанови Кабінету Міністрів України № 1764 від 27.12.2001 року Відповідач зобов'язується використати одержаний аванс протягом шести місяців після його одержання, але не пізніше 01 травня 2012 року. По закінченню шестимісячного терміну невикористані суми авансу підлягають поверненню Позивачу.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивач неодноразово, зокрема, 12.02.2013 року та 18.03.2013 року звертався до Відповідача з вимогами про надання документів, що підтверджують придбання обладнання на суму 3 815 861, 63 грн. та повернення невикористаної суми авансу.

Листом від 19.03.2013 року Відповідач повідомив Позивача про те, що при належному фінансуванні та виконанні робіт останній в подальшому відпрацює даний аванс або поверне його за наявності погашення Позивачем заборгованості за виконані роботи.

Враховуючи, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази виконання Відповідачем своїх зобов'язань у повному обсязі або докази наявності об'єктивних причин їх невиконання (докази відсутності вини), а також те, що строк повернення авансу, передбачений пунктом 4.3.2 договору підряду № 8/2011 від 06.09.2011 року закінчився, у Відповідача виникає зобов'язання повернути невикористані ним грошові кошти, які він отримав у якості попередньої оплати від Позивача у розмірі 3 815 861, 63 грн.

У відповідності до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що Відповідач не виконав свої зобов'язання у строки, встановлені пунктом 4.3.2 договору підряду № 8/2011 від 06.09.2011 року, тобто порушив строки виконання зобов'язання щодо повернення невикористаної суми авансу.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідачем не надано суду будь-яких підтверджень того, що неналежне виконання господарського зобов'язання сталось не з його вини.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з Відповідача пені у сумі 79 976, 28 грн.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до статті 546 Цивільного кодексу України пеня є одним із видів забезпечення виконання зобов'язань. Стаття 547 Цивільного кодексу України встановлює вимоги до форми правочину щодо забезпечення виконання зобов'язань та визначає, що правочин вчинений з недодержанням письмової форми є нікчемним.

Таким чином, нарахування пені Позивачем на суму неповернутого авансу, за відсутністю відповідної угоди між сторонами не має правового підгрунтя.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення трьох процентів річних у розмірі 31 990, 51 гривень.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Грошовим є зобов'язання, за яким боржник зобов'язується сплатити кредитору певну суму грошових коштів. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України.

Оскільки у даному випадку для Відповідача не встановлені грошові зобов'язання, суд відмовляє у задоволенні позовної вимоги про стягнення трьох процентів річних.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені Національним спортивним комплексом «Олімпійський вимоги документально підтверджені, а отже такі, що підлягають частковому задоволенню у розмірі 3 815 861, 63 грн.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, з Відповідача стягуються понесені Позивачем витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія «Центренергобуд» (04073, м. Київ, Подільський район, вулиця Сирецька, будинок 27-А, ідентифікаційний код 34294252) на користь Національного спортивного комплексу «Олімпійський» (03150, м. Київ, Печерський район, вул. Червоноармійська, будинок 55, ідентифікаційний код 14297707) 3 815 861 (три мільйони вісімсот п'ятнадцять тисяч вісімсот шістдесят одна) грн. 63 коп. - сума невикористаного авансу та 66 858 (шістдесят шість тисяч вісімсот п'ятдесят вісім) грн. 21 коп. - витрати по сплаті судового збору.

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Видати наказ.

Повне рішення складено: 18.07.2013 року.

Суддя Кирилюк Т.Ю.