Рішення № 32505986, 19.07.2013, Звенигородський районний суд Черкаської області

Справа № 694/529/13-ц

провадження 2/694/273/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А І Н И

19.07.2013 року м. Звенигородка

Звенигородський районний суд Черкаської області в складі:

головуючої - судді Нестерук Т.М.,

при секретарі Некречій Н.Я.,

з участю представника позивача Яковенко Л.М.,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Звенигородського підприємства теплових мереж до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по оплаті за теплову енергію,

в с т а н о в и в:

Звенигородське підприємство теплових мереж звернулось до суду з позовом, в якому просить стягнути із ОСОБА_2 заборгованість по оплаті за теплову енергію за період з 01.12.2009 року по 01.10.2012 року в сумі 1 345 гривень 93 коп. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що Звенигородське підприємство теплових мереж є постачальником теплової енергії в квартирі АДРЕСА_1, де проживає відповідач ОСОБА_2 Квартира має загальну площу 57 м.кв. Особовий рахунок № НОМЕР_2 виписаний на ім'я відповідача. Позивач виконує свої обов'язки по забезпеченню тепловою енергією квартири відповідача, однак плати за неї своєчасно не отримує, внаслідок чого виникла заборгованість. Нарахування проводиться по площі або по лічильнику згідно діючих тарифів. З 01.09.2008 року відповідно до рішення Звенигородської міської ради № 31-1 /v від 20.08.2008 року розмір щомісячної плати становить 2,88 гривні за 1 м.кв. протягом року, або 253,96 грн. за 1 Гкал. протягом опалювального сезону, або 5,76 грн. за 1 м.кв. протягом опалювального сезону. З 01.12.2010 року відповідно до рішення міської ради № 430 від 25.11.2010 року розмір щомісячної плати становить 3,13 грн. за 1 м.кв. протягом року, або 342, 77 грн. за 1 Гкал. протягом опалювального сезону, або 6,26 грн. за 1 м.кв. протягом опалювального сезону. Відповідач був неодноразово попереджений про суму боргу, необхідність його негайного погашення, однак на попередження не зреагував.

Також позивач просить покласти на відповідача судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача Яковенко Л.М. повністю підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити. Пояснила, що відповідач фактично отримує теплову енергію від позивача, однак відмовляється укласти відповідний договір.

Відповідач ОСОБА_2 заперечив проти задоволення позовної заяви та просив залишити її без розгляду, оскільки раніше аналогічний позов вже було залишено без розгляду. Крім того, відповідач вказав на наявність договору між ним та позивачем на постачання теплової енергії, однак категорично відмовився надати його суду. В подальшому відповідач просив відмовити в задоволенні позову, а під час виступу в судових дебатах просив застосувати до заявлених позивачем вимог позовну давність.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення частково з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Судом встановлено, що шляхом відкриття особового рахунку № НОМЕР_2 на ім'я відповідача ОСОБА_2 між сторонами склались фактичні договірні відносини, згідно яких підприємство-позивач зобов'язалось надавати послуги з централізованого опалення, а відповідач своєчасно їх оплачувати.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушення зобов'язання, відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Судом встановлено, що позивач у повній відповідності з вимогами діючого законодавства України виконував свій обов'язок по наданню послуг з постачання централізованого опалення за адресою: АДРЕСА_1. Відповідач користувався наданими послугами, а тому виходячи із положень ст. 162 Житлового кодексу України, Закону України «Про житлово-комунальні послуги» зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.

Відповідно п. 29 Правил надання послуг з централізованого опалення населенню, постачання холодної води і водовідведення, споживач має право на несплату вартості послуг лише в разі їх ненадання виконавцем або припинення надання у встановленому порядку за письмовою заявою споживача.

Відмови від надання послуг, або нарікання на якість послуг від відповідача до позивача не надходило, однак відповідач виконує свої зобов'язання по оплаті наданих послуг не в повному обсязі, у зв'язку з чим за період з 01 грудня 2009 року по 1 жовтня 2012 року утворилася заборгованість, яка складає 1 345,93грн., що підтверджується розрахунком по особовому рахунку № НОМЕР_2 (а.с. 5-6).

Пунктом 1 частини 1 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини 3 статті 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п. 18 Правил, плата за надані послуги вноситься щомісячно.

Відповідно до ст.ст. 67, 68 ЖК України, наймачі (власники) квартир зобов'язані своєчасно, не пізніше за 10 число наступного місяця вносити плату за комунальні послуги, до числа яких входять послуги з централізованого опалення.

З урахуванням викладено, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги є обґрунтованими та доведеними.

Разом з тим відповідач просить застосувати позовну давність.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Стаття 257 ЦК України встановлює загальну позовну давність тривалістю у три роки.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Частина 4 ст. 267 ЦК України передбачає, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Позивач звернувся до суду 15 липня 2013 року, а тому враховуючи вимоги закону щодо застосування позовної давності стягненню з відповідача підлягає лише заборгованість, що утворилася з 15 квітня 2010 року та становить 738 грн. 72 коп.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі ст. ст. 11, 256, 257, 265, 267, 526, 530, 610 ЦК України, ст.ст. 67, 68, 162 ЖК України, Правил надання послуг з централізованого опалення населенню, постачання холодної води і водовідведення, Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Закону України «Про теплопостачання» та керуючись ст. 10, 11, 60, 61, 88, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позов Звенигородського підприємства теплових мереж до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по оплаті за теплову енергію задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, на користь Звенигородського підприємства теплових мереж (код 02082717 МФО 300249, р/р 26005062874001 в АТ «Брокбізнесбанк» ПІН 020827123120) заборгованість за теплопостачання за період з 15 квітня 2010 року по 01 жовтня 2012 року в сумі 738 (сімсот тридцять вісім) грн. 72 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь Звенигородського підприємства теплових мереж судові витрати в сумі 126 (сто двадцять шість) грн. 17 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Черкаської області через Звенигородський районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Т.М. Нестерук