Ухвала суду № 32505591, 10.07.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2013 р.Справа № 816/1472/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бартош Н.С.

Суддів: Русанової В.Б. , Курило Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 16.05.2013р. по справі № 816/1472/13-а

за позовом Приватного науково-виробничого підприємства "Тех-Трейд"

до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Приватне науково-виробниче підприємство «Тех-Трейд», звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції №0001142308 та №0001132308 від 16.11.2012 року, прийняті Державною податковою інспекцією у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 16.05.2013р. по справі № 816/1472/13-а позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано: податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби №0001132308 від 16.11.2012 в частині визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 25 663,19 грн., в тому числі основний платіж - 20 530,55 грн. та штрафні санкції - 5132,64 грн. та податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби № 0001142308 від 16.11.2012 в частині визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 24 441,47 грн., в тому числі основний платіж - 19 553,18 грн. та штрафні санкції - 4 888,29 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь приватного науково - виробничого підприємства "Тех-Трейд" витрати зі сплати судового збору в розмірі 501,05 грн.

Не погоджуючись з постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 16.05.2013р. по справі № 816/1472/13-а, відповідач подав апеляційну скаргу, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити повністю, вважає, що судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права.

Справа розглядається в порядку письмового провадження відповідно до п.2 ч.1 ст. 197 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заперечень проти неї, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 195 КАС України оскаржувана постанова переглянута в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що в період з 23.10.2012 по 29.10.2012 Державною податковою інспекцією у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у м. Полтаві) проведено позапланову виїзну документальну перевірку приватного науково - виробничого підприємства «Тех-Трейд» (далі - ПНВП «Тех-Трейд») з питань правомірності формування податкового кредиту за період з 01.06.2012 по 30.06.2012 по взаємовідносинам з ТОВ «Аір- Бласт». За наслідками перевірки складено акт № 3795/22-6/31967351 від 05.11.2012.

Перевіркою виявлено наступні порушення ПНВП «Тех-Трейд»:

- п. 135.1, п. 135.2, п. 135.4 ст. 135, п. 137.1 ст. 137 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено доходи від операційної діяльності на загальну суму 81 205 грн., в тому числі по ТОВ «Газтехбуд» - 67 040 грн. та по ПП «Техносила» - 14 165 грн.;

- п. 138.1, п. 138.2, п. 138.4 ст. 138, п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено валові витрати на суму 180 035 грн. за ІІ квартал 2012 р.;

- п. 135.1, п. 135.2, п. 135.4 ст. 135, п. 137.1, п. 138.1, п. 138.2, 138.4 ст. 138, п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в розмірі 20 754 грн. за ІІ квартал 2012 року (81 205 - 180 035=98830*21 %=20754);

- ст. 44, ст. 185, ст. 187, ст. 188 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення суми податкових зобов'язань в розмірі 16 241 грн. за червень 2012 року, в тому числі по ТОВ «Газтехбуд» - 13408 грн. та ПП «Техносила» - 2833 грн.;

- ст. 44, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, ст. 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого підприємством завищено суму податкового кредиту в розмірі 36 007 грн. за червень 2012 по ТОВ «Аір - Бласт»;

- ст. 44, ст. 185, ст. 187, ст. 188, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на 19 766 грн. за червень 2012 року (16241 - 36007).

На підставі акту перевірки ДПІ у м. Полтаві прийнято податкові повідомлення - рішення № 0001142308 від 16.11.2012 про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 24 700,50 грн., в тому числі 19 766 за основним платежем та 4941,5 за штрафними санкціями та № 0001132308 від 16.11.2012 про визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 25 942,50 грн., в тому числі 20 754 грн. за основним платежем та 5188,5 грн. за штрафними санкціями.

Колегія суддів вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні виходячи з наступного.

Пунктом 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України визначено, що доходи, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до ст. 137, на підставі документів, зазначених у п. 135.2 цієї статті, та складаються з доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до п. 135.4 цієї статті та інших доходів, які визначаються відповідно до п. 135.5. цієї статті, за винятком доходів, визначених у п. 135.3 цієї статті та у ст. 136 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до положень статті 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування з ПДВ є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Відповідно до пункту 198.1. статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/ послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: - дата зарахування коштів від покупця/замовника, дата оприбуткування коштів у касі або дата інкасації готівки; - дата відвантаження товару, дата оформлення митної декларації або дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для висновку податкового органу про порушення ПНВП «Тех-Трейд» стали його господарські операції з ТОВ «Аір-Бласт».

Згідно акту ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська № 1319/22-517/37620442 від 07.09.2012 зустрічною звіркою ТОВ «Аір-Бласт» не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із контрагентами, їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а саме: встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення по ланцюгу з постачальниками. Підприємство відсутнє за податковою адресою.

Крім того, відповідач врахував порушення підприємством ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» при складанні первинних документів та відсутність товарно-транспортних накладних.

Як встановлено судовим розглядом, на підставі договору на виконання робіт № 15 від 11.05.2012 згідно акту здачі - прийняття робіт № 50 позивачем прийнято роботи від ТОВ «Аір-Бласт» на суму 35 478 грн., в тому числі ПДВ 5 913 грн. На підставі договору на виконання робіт № 15 від 11.05.2012 згідно акту здачі - прийняття робіт № 51 прийнято виконані роботи від ТОВ «Аір-Бласт» на суму 32 160 грн., в тому числі ПДВ - 53600 грн. На підставі договору на виконання робіт № 15 від 11.05.201 згідно акту здачі прийняття робіт № 52 позивачем прийнято виконані роботи від ТОВ «Аір-Бласт».

Згідно акту перевірки зазначені роботи були реалізовані ТОВ «Лукойл - Україна».

Відповідно до частини другої 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною першою статті 9 зазначеного Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Тобто, законодавцем визначено, що первинним документом, який засвідчує факт здійснення господарської операції є акт приймання - передачі виконаних (наданих) товарів (робіт, послуг), який повинен містити всі необхідні реквізити, передбачені ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», або інші документи, які свідчать про здійснення господарської операції.

Статтею 1 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» надано визначення терміну «одиниця виміру» - це фізична величина певного розміру, прийнята для кількісного відображення однорідних з нею величин. Окремі послуги мають лише грошову форму вимірювання. Приписами ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності застосовується єдиний грошовий вимірник.

Як вбачається з актів здачі - прийняття робіт № 50 (а.с. 50), № 51 (а.с. 52) та № 52 (а.с. 52) ТОВ «Аір-Бласт» було виконано оперативно - ремонтні роботи на АЗС Полтавського району, на АЗС Харківського району та на АЗС Черкаського району.

Зазначені акти не містять переліку робіт, які було виконано ТОВ «Аір-Бласт», одиниці виміру та їх вартості, тому акти здачі - прийняття робіт на відповідають вимогам ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Крім того, ці акти як і інші первинні документи - податкові та видаткові накладні не дають змоги встановити зв'язок між роботами отриманими позивачем у ТОВ «Аір - Бласт» та роботами реалізованими ТОВ «Лукойл - Україна», оскільки акти виконаних робіт, складені позивачем з ТОВ «Лукойл - Україна» (а.с. 82 - 110) містять зміст, обсяг та одиницю виміру господарських операцій.

За викладених обставин висновок органу державної податкової служби про завищення ПНВП «Тех - Трейд» валових витрат в розмірі 98 454 грн. та податкового кредиту з ПДВ в розмірі 16 409 грн. за операціями з отримання робіт від ТОВ «Аір- Бласт» є обгрунтованим.

Разом з тим суд не погоджується з висновком органу державної податкової служби про завищення валових витрат в розмірі 97 765,92 грн. та податкового кредиту з ПДВ в розмірі 19 553,18 грн. за операціями з придбання товарів у ТОВ «Аір- Бласт» з наступних підстав.

Як встановлено судовим розглядом, ПНВП «Тех- Трейд» у перевіряємому періоді придбано у ТОВ «Аір-Бласт» дисплеї, індикатори, пасту, гільзи, холодагенти, поршні, пульти сервісні модулі:

- на підставі договору поставки № 27 від 04.05.2012 згідно видаткової накладної № 1-6 здійснено придбання товару у ТОВ «Аір - Бласт», доручення № 250 від 06 червня 2012 року виписано на ОСОБА_3, отриману податкову накладну № 61 від 06.06.2012 на суму 37838, 98 грн., в тому числі ПДВ 6306,33 грн. відображено в реєстрі податкових накладних за червень 2012 року. Вартість товару оплачено платіжним дорученням № 490 від 31.07.2012;

- на підставі договору поставки № 27 від 04.05.2012 згідно видаткової накладної № 2-25 здійснено придбання товару у ТОВ «Аір- Бласт», доручення № 262/1 від 25 червня 2012 року виписано на ОСОБА_3, отриману податкову накладну № 252 від 25.06.2012 на суму 11 835,12 грн., в тому числі ПДВ - 1972,52 грн. відображено в реєстрі податкових накладних за червень 2012 року. Вартість товару оплачено платіжним дорученяням № 492 від 01.08.2012;

- на підставі договору поставки № 27 від 04.05.2012 згідно видаткової накладної № 2-29 здійснено придбання товару у ТОВ «Аір - Бласт», доручення № 264/1 від 29.06.2012 виписано на ОСОБА_3, отриману податкову накладну № 292 від 29.06.2012 на суму 67646 грн., в тому числі ПДВ - 11 274,33 грн відображено в реєстрі податкових накладних за червень 2012 року. Вартість товару оплачено платіжним дорученням № 492 від 01.08.2012, № 520 від 06.08.2012, № 526 від 08.08.2012.

Як встановлено перевіркою, придбаний товар з метою подальшої реалізації перевозився власним транспортом ПНВП «Тех-Трейд» на склад за адресою вул. Сковороди, 14, м. Полтава, який позивач орендує у ПП «Вакула» (а.с. 11).

На підтвердження наявності власних транспортних засобів позивачем надано свідоцтва про реєстрацію власних транспортних засобів : фургон малотонажний - В вантажний ЗАЗ д.н. НОМЕР_3 та фургон малотонажний - В вантажний ЗАЗ д.н. НОМЕР_4 (а.с. 113, 114).

Придбаний товар ПНВП «Тех-Трейд» було реалізовано ТОВ «Газтехбуд» згідно видаткової накладної № 1445 від 29.06.2012 на суму 80 448 грн. та ПП Техносила згідно видаткової накладної № 0146 від 25.06.2012 на суму 10 800 грн. Зазначені операції також підтверджуються податковими накладними, договорами та рахунками - фактурами.

Листом № 21/03-2013 від 21.03.2013 ТОВ «Газтехбуд» повідомило, що придбаний у ПНВП «Тех-Трейд» товар (СЕККА для АЗС) був поставлений та змонтований для реконструкції АЗС № 5 за адресою м. Харків, пр-т Московський, 303 ДК «Укргазвидобування» згідно акту виконаних робіт № 1 від 29.06.2012 (а.с. 112).

Згідно акту про результати зустрічної звірки ТОВ «Аір- Бласт» щодо підтвердження реальності здійснення господарських відносин з контрагентами за червень 2012 року та повноти їх відображення в податковому обліку № 1319/22-517/37620442 від 07.09.2012, складеного ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська (а.с. 140 - 150) ТОВ «Аір-Бласт» у червні 2012 року було зареєстровано платником ПДВ (свідоцтво № 100348504 від 18.08.2011), а відтак мало право виписувати податкові накладні.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність формування позивачем валових витрат в розмірі 97 765,92 грн. та податкового кредиту з ПДВ в розмірі 19 553,18 грн. Суд правильно враховав те, що господарські операції позивача з ТОВ «Аір-Бласт» щодо придбання товарів підтверджено належними первинними документами, постачальник був зареєстрований в установленому законом порядку, в тому числі як платник ПДВ, позивачем використано товар у власній господарській діяльності, що підтверджено належними доказами.

З урахуванням викладеного, грошове зобов'язання позивача з податку на прибуток підприємств має бути визначено таким чином: 81 205 грн. - (180 035 - 97 765,92 грн.) = 1064,08 грн. Розмір податку дорівнює 1064,08 грн. х 21% = 223,45 грн. Відповідно, штрафні санкції повинні складати 55,86 грн.

Грошове зобов'язання позивача з ПДВ повинно складати 16 241 - (36007 - 19553,18 грн.)= 212,82 грн. Відповідно, штрафні санкції - 53,21 грн.

Колегія суду погоджується з висновком суду першої інстанціїї, що грошове зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 25 663,19 грн., в тому числі основний платіж - 20 530,55 грн. та штрафні санкції - 5132,64 грн. та з ПДВ в розмірі 24 441,47 грн., в тому числі основний платіж - 19 553,18 грн. та штрафні санкції - 4 888,29 грн. визначено неправомірно, тому оскаржувані повідомлення - рішення в цій частині підлягають скасуванню.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позовні вимоги є частково правомірними і підлягають частковому задоволенню.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і доказів в їх обґрунтування відповідачем не надано.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 16.05.2013р. по справі № 816/1472/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Бартош Н.С.Судді Русанова В.Б. Курило Л.В.