Ухвала суду № 32505283, 15.07.2013, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 1309/4009/12 Головуючий у 1 інстанції: Маліновська-Микич О.В.

Провадження № 22-ц/783/4645/13 Доповідач в 2-й інстанції: Зверхановська Л. Д.

Категорія: 24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2013 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого: Зверхановської Л.Д.

суддів: Шеремети Н.О., Цяцяка Р.П.

при секретарі: Служалі А.Ю.

з участю: представника позивача - Будка І.І., відповідачки ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення Яворівського районного суду Львівської області від 16 квітня 2013 року,

ВСТАНОВИЛА:

Оскаржуваним рішенням Яворівського районного суду Львівської області від 16 квітня 2013 року задоволено первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «Енергія- Новояворівськ» до ОСОБА_4, ОСОБА_3, про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, жителів АДРЕСА_1, в користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Енергія- Новояворівськ" заборгованість за спожиту теплову енергію на суму 4149 грн. 44 коп., які перерахувати на р/р 260343011114 в ЛОУ ВАТ "Ощадбанк" м. Львів, МФО 325796, ЄДРПОУ 32789941.

Вирішено питання судових витрат.

Відмовлено у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 та ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Енергія-Новояворівськ" про зобов'язання вчинити дії.

Рішення суду оскаржили ОСОБА_3 і ОСОБА_4.

В апеляційній скарзі зазначають, що оскаржуване рішення є незаконним, оскільки в процесі судового засідання позивачем не були доведені обставини, що мають значення для справи, проте суд вважав їх встановленими, не дотримано норм матеріального та процесуального права, суд не з'ясував повно і всебічно обставини щодо виникнення та регулювання правовідносин у сфері житлово-комунальних послуг між позивачем та відповідачем, не взяв до уваги подані відповідачем докази, не розглянув клопотання в судовому засіданні. Поза увагою суду залишилось положення Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та Постанови Кабінету Міністрів України №630 від 21липня 2005 року "Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення" та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення щодо надання послуг лише на договірних засадах. Вважають, що позовну заяву товариства слід було залишити без розгляду через недотримання форми і змісту такої в частині неналежного відповідача та відсутності доказів, а саме договору про надання послуг, у зв'язку з чим заборгованість як зобов'язання перед позивачем не могла виникнути.

Просять рішення суду першої інстанції у частині задоволення позову скасувати та закрити провадження у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи із наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно із ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення в повній мірі відповідає цим вимогам.

Районним судом встановлено, що відповідачі по справі проживають у квартирі АДРЕСА_1 і користуються послугами, які надає Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «Енергія- Новояворівськ» згідно рішення Новояворівської міської ради №279 від 25.10.2007 року "Про визначення виконавця житлово-комунальних послуг у житловому фонді м. Новояворівська".

Задовольняючи позов ТзОВ НВП "Енергія-Новояворівськ", районний суд виходив з того, що відповідачі є власниками квартири АДРЕСА_1 та користувалися тепловою енергією, яку поставляє ТзОВ НВП "Енергія-Новояворівськ", яка їм була надана в період з жовтня 2009 року по серпень 2012 року і заборгованість по оплаті якої становить 4149,44 грн. Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суд вважав, що відсутні правові підстави для покладення на позивача вчиняти дії, які просять ОСОБА_4 та ОСОБА_3

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Частиною 1ст.1 Закону України «Про житлово - комунальні послуги» встановлено, що балансоутримувачем будинку є власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно із законом.

Відповідно до ст. 67 ЖК УРСР плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Згідно ст. 68 ЖК УРСР наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги. До комунальних послуг відносяться, зокрема, централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо (ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»). На підставі п.5 ч.З ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст.10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», п.7 Правил користування приміщеннями житлових будинків (в редакції постанови КМ України від 24.01.2006р. №45, діє з-02.02.2006р.), ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» власники та наймачі (орендарі) квартир зобов'язані оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п.12 Правил надання послуг з централізованого опалення постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ від 21.07.2005р. №630 у разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії споживач оплачує послуги згідно з їх показаннями пропорційно опалюваній площі (об'єму) квартири (будинку садибного типу).

Частиною 2 ст.383 ЦК України визначено, що власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Станом на вересень 2012 року, коли ОСОБА_4 і ОСОБА_3 звернулись із зустрічним позовом до суду, були чинними наступні нормативні акти, які регулювали спірні правовідносини, а саме: постанова Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року №630, якою затверджено «Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення»(із змінами), (далі Правила), наказ Міністерства будівництва, архітектури та житлово - комунального господарства України №4 від 22.11.2005 року, яким затверджено «Порядок відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання».

У відповідності до п.п.24, 25 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» споживачі можуть відмовитися від отримання послуг централізованого опалення та постачання гарячої води. Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово - комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.

Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України "Про теплопостачання" схемою теплопостачання, за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення (п. 26 Правил).

Згідно з п.п.2.1, 2.2 Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженого наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України №4 від 22.11.2005 року, для реалізації права споживачів на відмову від отримання послуг центрального опалення та гарячого теплопостачання орган місцевого самоврядування або місцевий орган виконавчої влади створює своїм рішенням постійно діючу комісію для розгляду таких питань. Комісія після вивчення конкретних умов приймає рішення, яке оформлюється протоколом, витяг з якого надається заявникові. При позитивному рішенні комісії, заявнику надається перелік організацій, до яких слід звернутися для отримання технічних умов для розробки проекту індивідуального теплопостачання і відокремлення від мереж центрального опалення та гарячого водопостачання.

ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у порушення вимог ч.3 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України не доведено, що від'єднання від мереж централізованого опалення у квартирі АДРЕСА_1 проведено у відповідності до вимог чинного законодавства, не надано доказів того, що таке від'єднання відповідає зазначеним вище нормам права.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про житлово - комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово - комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Згідно із ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

А тому, відсутність письмового договору між сторонами не є підставою для звільнення відповідачів від оплати послуг з постачання теплової енергії.

Твердження апелянта про те, що рішення суду прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи, є необґрунтованими.

Колегія суддів вважає, що оцінюючи зібрані по справі докази, суд дотримався встановленого ст.212 ЦПК України принципу оцінки доказів, відповідно до якого суд на підставі всебічного, повного й об'єктивного розгляду обставин справи аналізує і оцінює докази як кожен окремо, так і в їх сукупності, у взаємозв'язку, в єдності і протиріччі, і ця оцінка повинна спрямовуватися на встановлення достовірності чи відсутності обставин, які обґрунтовують доводи і заперечення сторін, дав їм належну оцінку та обґрунтовано дійшов висновку про задоволення позову ТзОВ НВП "Енергія-Новояворівськ" та про відмову у задоволенні зустрічного позову.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для її задоволення немає.

Судом правильно встановлені фактичні обставини справи, вірно застосовано матеріальний закон та дотримана процедура розгляду, передбачена ЦПК України, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.1, 308, 313, 314 ч.1 п.1, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Яворівського районного суду Львівської області від 16 квітня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: