Постанова № 32504095, 17.07.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2013 р. Справа №805/8602/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12 год. 05 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Спасової Н.В.,

при секретарі судового засідання -Нартові Д.В.,

за участю представників:

позивача - Асєєвої В.Б.,

відповідача - Пілігріма О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у місті Харцизьку Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Державного підприємства "Зуївська експериментальна теплоелекроцентраль" про стягнення з рахунків відповідача у банках, обслуговуючих такого платника податків, податкового боргу у сумі 293659,00 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у місті Харцизьку Головного управління Міндоходів у Донецькій області (надалі позивач, ДПІ у місті Харцизьку) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державного підприємства "Зуївська експериментальна теплоелекроцентраль" (надалі відповідач, ДП «ЗУ ЕТЕЦ») про стягнення з рахунків відповідача у банках, обслуговуючих такого платника податків, податкового боргу у сумі 293659,00 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач має заборгованість перед бюджетом у сумі 293659,00 грн., яка виникла 14.04.2013 року внаслідок несплати поточних платежів з податку на додану вартість згідно податкового повідомлення-рішення №000000072210 від 03.04.2013 року на суму 593259,00 грн., яке на час подання позову відповідачем не оскаржено. На підставі рішення ДПІ у місті Харцизьку №8 від 30.04.2013 року підприємству було надано розстрочення грошових зобов'язань на суму 299600,00 грн., за рахунок чого податковий борг, який виник згідно вказаного повідомлення-рішення був частково погашений. Вищевказана заборгованість у розмірі 293659,00 грн. є поточною заборгованістю з податку на додану вартість та відповідно не включена до конкурсних кредиторських вимог, та є такою, що підлягає стягненню на загальних умовах, передбачених п.95.3 ст. 95 Податкового кодексу України. На підставі вищевикладеного, позивач просив у судовому порядку стягнути з рахунків відповідача податкового боргу у сумі 293659,00 грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеному в позовній заяві. Позов просив задовольнити.

Представник відповідача частково визнав позовні вимоги на суму 200 000,00 грн., та заперечував проти нарахування штрафних санкцій. Зазначив, що ухвалою Господарського суду Донецької області від 06.12.2010 року порушено справу №5/190б про банкрутство відповідача, якою введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. 05.06.2013 року ухвалою Господарського суду Донецької області продовжено строк процедури розпорядження майном та повноважень розпорядника майна Набока М.С. на шість місяців до 05.10.2013 року. Враховуюче вищезазначене та положення статті 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» відповідач вважає неправомірним нарахування штрафних санкцій, тому просив позов задовольнити частково, відмовивши ДПІ у місті Харцизьку в задоволенні позовних вимог про стягнення штрафних санкцій у сумі 93 659,00 грн.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до статті 19-1 Податкового кодексу України органи державної податкової служби, крім іншого виконують такі функції: здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, установлених цим Кодексом; здійснюють контроль за своєчасністю подання передбаченої законом звітності (податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків та зборів), а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків та зборів.

Право на звернення до суду органів державної податкової служби передбачено статтею 20 Податкового кодексу України.

Отже, позивач у відповідності до норм Податкового кодексу України, є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу, у тому числі з рахунків платника податків, відкритих у банківських установах, що обслуговують такого платника податків, прямо визначені законодавством України.

Судом встановлено, що відповідач у справі державне підприємство "Зуївська експериментальна теплоелекроцентраль" (код ЄДРПОУ 04623778) зареєстровано в якості юридичної особи виконавчим комітетом Харцизької міської ради Донецької області 19.02.2001 року, має відкриті рахунки в банківських установах. (а.с.12-13, 7-8)

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 06.12.2010 року по справі №5/190б відносно ДП «Зуївська експериментальна теплоелектроцентраль» порушено справу про банкрутство юридичної особи та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. (а.с.35)

05.06.2013 року ухвалою Господарського суду Донецької області по справі № 5/190б продовжено строк процедури розпорядження майном та повноважень розпорядника майна Набока М.С. на шість місяців до 05.10.2013 року. (а.с.36)

Державне підприємство "Зуївська експериментальна теплоелекроцентраль" перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у місті Харцизьку Головного управління Міндоходів у Донецькій області з 22.06.1993 року за № 12. (а.с.7-8)

03 квітня 2013 року позивачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000072210, яким на підставі акта перевірки від 25.03.2013 року № 332/22-1/04623778, за встановленні порушення п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198, п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, ДП "Зуївська експериментальна теплоелекроцентраль" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 395506, за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 197753 грн. (а.с.14)

30 квітня 2013 року на підставі заяви ДП "ЗУ ЕТЕЦ" позивачем було прийнято рішення №8 про розстрочення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 299600,00 грн., згідно якого відповідач мав сплачувати щомісяця починаючи з 17.05.2013 року по 18.12.2013 року (включно) по 37450,00 грн. (а.с.18, 19-20)

З зворотнього боку облікової картки ДП "Зуївська експериментальна теплоелекроцентраль" встановлено, що станом на 31.05.2013 року за відповідачем рахується недоїмка у загальному розмірі 2480333,34 грн., в тому числі яка виникла згідно податкового повідомлення-рішення №000000072210 від 03.04.2013 року. (а.с.22-24)

Зазначені обставини справи сторонами не заперечуються. Крім того, наявність заборгованості за основним платежем з податку на додану вартість у розмірі 200000,00 грн., яка виникла згідно податкового повідомлення-рішення №000000072210 від 03.04.2013 року, відповідачем визнається. Відповідач заперечує лише щодо наявності підстав для стягнення штрафних санкцій у розмірі 93659,00 грн.

Розв'язуючи даний спір, суд виходить з наступних мотивів та положень діючого законодавства.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно із п. 54.1. ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством.

Згідно п.57.3 ст.57 Податкового Кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Підпунктом 14.1.175. п. 14.1. ст. 14 Кодексу встановлено, що суми грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання вважаються податковим боргом.

Відповідно до п. 59.1 ст.59 Податкового Кодексу України у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму зобов'язання у встановлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податкову вимогу.

Судом встановлено, що позивачем були направлені на адресу відповідача податкові вимоги від 03.12.2001 року№1/370 та від 08.01.2002 року №2/6 про сплату податкового боргу за погодженими податковими зобов'язаннями, які відповідач отримав відповідно 05.12.2001 року та 08.02.2002 року, про що свідчить підпис уповноваженої особи на повідомленні про вручення поштового відправлення. (а.с.10,11)

З довідки позивача від 05.06.2013 року № 8045/19-013 вбачається, що станом на 04.06.2013 року виставлені платнику податків ДП "Зуївська експериментальна теплоелекроцентраль" податкові вимоги від 03.12.2001 року№1/370 та від 08.01.2002 року №2/6 є діючими, відкликанню не підлягали у зв'язку з тим, що податковий борг підприємства не переривався. (а.с.9)

Доказів оскарження чи скасування податкових вимог відповідачем суду не надано.

Відповідно п.88.1 ст. 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

14.11.2007 року до Державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено реєстраційний запис про передачу у податкову заставу активів платника податків згідно акту опису активів від 29.10.2007 року №10. Встановлено термін дії публічного обтяження до 14.11.2012 року. (а.с.70,71-72)

Згідно з витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (реєстрація змін) термін дії обтяження змінено з 14.11.2012 року на 01.11.2017 року. (а.с.69)

Згідно п. 95.1., п. 95.2, п.95.3 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Оскільки судом встановлено, що позивач вживав передбачені діючим законодавством заходи для погашення відповідачем податкового боргу, проте вони не призвели до його погашення, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявленого позову та наявність підстав для стягнення податкового боргу з рахунків відповідача.

Щодо доводів представника відповідача про безпідставність та неправомірність нарахування і стягнення штрафних санкцій у розмірі 93 659,00 грн., визначених у податковому повідомленні - рішенні №000000072210 від 03.04.2013 року, суд зазначає наступне.

Згідно з п. 87.10 ст. 87 ПК України з моменту винесення судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство платника податків порядок погашення грошових зобов'язань, які включені до конкурсних кредиторських вимог контролюючих органів до такого боржника, визначається згідно із Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" без застосування норм цього Кодексу.

Відповідно до статті 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій. Дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів. Стягнення грошових коштів за вимогами кредиторів за зобов'язаннями, на які не поширюється дія мораторію, провадиться з рахунку боржника в установі банку. Контроль за такими стягненнями здійснює арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор).

З наведених положень діючого законодавства вбачається, що дія мораторію не поширюється на поточні зобов'язання та поточні вимоги кредиторів. Також заборона щодо нарахування штрафів за неналежне виконання зобов'язань, відповідно до наведених правових норм, розповсюджується виключно на вимоги, які підпадають під дію мораторію. Оскільки судом встановлено, що предметом даного позову є стягнення поточного податкового боргу відповідача, що виник на підставі податкового повідомлення - рішення №000000072210 від 03.04.2013 року та не увійшов до кредиторських вимог, у тому й числі за штрафними санкціями, нарахованими за неналежне виконання поточних зобов'язань ДП «ЗУ ЕТЕЦ», суд відхиляє доводи відповідача щодо безпідставності та незаконності нарахування та стягнення штрафних санкцій у розмірі 93 659,00 грн.

Враховуючи наведене, зважаючи на існування на день розгляду справи у ДП "Зуївська експериментальна теплоелекроцентраль" податкового боргу за податковим повідомленням - рішенням №000000072210 від 03.04.2013 року у загальному розмірі 293659,00 грн., який є поточною заборгованістю та не включений до конкурських кредиторських вимог, враховуючи неефективність заходів, прийнятих позивачем до його погашення та приймаючи до уваги наявність у відповідача банківських рахунків, суд приходить до висновку про обґрунтованість позову Державної податкової інспекції у місті Харцизьку Головного управління Міндоходів у Донецькій області та необхідність його задоволення.

Відповідно до ч.4 ст. 94 КАС України, судові витрати стягненню не підлягають.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 95 Податкового Кодексу України, ст. ст. 2, 7, 69-71, 94, 162, 184-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Позов Державної податкової інспекції у місті Харцизьку Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Державного підприємства "Зуївська експериментальна теплоелекроцентраль" про стягнення з рахунків відповідача у банках, обслуговуючих такого платника податків, податкового боргу у сумі 293659,00 грн. - задовольнити.

Стягнути з рахунків Державного підприємства "Зуївська експериментальна теплоелекроцентраль" код ЄДРПОУ 04623778, відкритих у банках, що обслуговують цього платника податків, на користь Державного бюджету України, в рахунок погашення податкового боргу, грошові кошти у розмірі 293659 (двісті дев'яносто три тисячі шістсот п'ятдесят дев'ять) гривень,00 (нуль) копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова складена та підписана у нарадчій кімнаті, її вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 17 липня 2013 року, в присутності представників сторін. Повний текст постанови виготовлений 22 липня 2013 року.

Суддя Спасова Н.В.