Рішення № 32504087, 16.10.2012, Алуштинський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 2-105/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2012 року Алуштинський міський суд Автономної Республіки Крим , в складі:

головуючого - судді Хотянової В.В.

пари секретарі - Дороніної Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Алушті Автономної Республіки Крим цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріального збитку, моральної шкоди, судових витрат,

в с т а н о в и в :

В жовтні 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення матеріального збитку, моральної шкоди, судових витрат. Позовні вимоги мотивовані тим, що 09 лютого 2012 року ОСОБА_2 подав до Алуштинського міського суду позовну заяву до ОСОБА_1, про виселення з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого приміщення. При цьому позивач посилався на рішення Апеляційного суду АР Крим від 20.01.2010 року, на яке ОСОБА_1 подано касаційну скаргу. 30.06.2011 року рішення Апеляційного суду АР Крим від 20.01.2010 року скасовано та цивільна справа направлена до Алуштинського міського суду АР Крим.

Вказує, що ОСОБА_2 у позовній заяві наведено неправдиві дані, ОСОБА_2 ніколи не являвся та не являється власником квартири, купленої ОСОБА_1 у ОСОБА_3, також ОСОБА_2 ніколи не звертався до ОСОБА_1 про надання можливості користуватися квартирою. Подана ОСОБА_2 позовна заява про виселення із належної ОСОБА_1 на правах приватної власності квартири, купленої ОСОБА_1 за ринковою ціною зазначеною у договорі купівлі-продажу 25 тис. доларів США, які він фактично заплатив власнику квартири ОСОБА_3 та у якій їм зроблено ремонт вартістю 184865,0 грн. - є безпідставною. ОСОБА_1 витрачено значні кошти на поїздки до Алушти на судові засідання по даній справі, юридичний захист, лікування, тощо, також погіршився стан здоров'я у зв'язку з діями ОСОБА_2, зазначено значної матеріальної шкоди, так як з вини відповідача він довгий час був позбавлений права володіння та розпорядження своєю власністю.

Крім того, ОСОБА_2 своїми діями наніс моральну шкоду ОСОБА_1 Вказує, що його нормальний спосіб життя та його право на володіння та розпорядження власністю порушено. Честь, гідність та ділову репутацію принижено. Намагання ОСОБА_2 виселити ОСОБА_1 з квартири спричинило йому душевні страждання і принесло душевну біль, яка руйнує нервову систему, негативно впливає на стан здоров'я. Через важкі душевні страждання і у зв'язку з противоправною поведінкою почалися розлади в сім*ї, неприємності на роботі у зв'язку з частими та довгими відпустками за власний рахунок для поїздок на судові засідання.

ОСОБА_1 свої позовні вимоги неодноразово збільшував та уточнював, в останній редакції яких просить суд стягнути з ОСОБА_2 нанесені прямі матеріальні збитки в сумі 39145,41 грн., стягнути упущену вигоду , пов'язану з не продажем квартири в сумі 239700 грн., стягнути моральну шкоду в сумі 300000,0 грн.

Зазначив, що сума матеріальних збитків складається із витрат на правову допомогу у п'ятирічному судовому процесі у розмірі 1500 грн, на оформлення довіреності адвокату у розмірі 153 грн, поштові витрати 125 грн 64 коп, витрати на придбання ліків 6662 грн 16 коп, на медобстеження 1691 грн, на оплату пального для поїздок з м.Києва до м.Алушти та Сімферополь на 38 судових засідань у розмірі 24553 грн 34 коп, з урахуванням 2460 грн 29 коп витрачених на бензин для поїздок на сьогоднішнє судове засідання, на комунальні платежі за квартиру за період з 02 лютого 2010 року по 26 вересня 2011 року, коли ОСОБА_2 незаконно оформив на себе право власності, у розмірі 3233 грн, на витрати для поновлення права власності на квартиру в органах БТІ у розмірі 255 грн 55 коп, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 120 грн, на оплату залізничних та автобусних квитків до м. Алушта на судові засідання у сумі 852 грн 12 коп.

З вини відповідача та арештом квартири, він не міг в 2008 році продати квартиру, що належить йому на праві приватної власності, на теперішній час вартість квартири зменшилась, тому просить стягнути упущену вигоду у розмірі 239 700 грн , надає відповідні розрахунки матеріальної та моральної шкоди, судових витрат.

Ухвалою Алуштинського міського суду від 08 жовтня 2012 року (а.с. 252) позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення матеріального збитку, моральної шкоди залишені без розгляду відповідно до вимог статті 207 ч.1 п.5 ЦПК України за клопотанням ОСОБА_1

Ухвалою Алуштинського міського суду від 15 жовтня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа -ОСОБА_3 про виселення без права надання іншого житлового приміщення залишені без розгляду відповідно до вимог статті 207 ч.1 п.3 ЦПК України, так як позивач ОСОБА_2 повторно не з'явився в судове засідання та від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги з уточненнями підтримав, посилаючись на обставини викладені в позовних вимогах та просив їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник за дорученням, у судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином, а тому суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності відповідача та його представника на підставі наявних у справі доказів.

Суд, вислухавши пояснення позивача ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно ст. 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних сімейних, трудових відносин.

За правилами ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Матеріалами справи встановлено, що згідно договору купівлі - продажу квартири від 2 грудня 2004 року, посвідченого державним нотаріусом Алуштинської державної нотаріальної контори Буховець Ю.В., укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , ОСОБА_3 продала , а ОСОБА_1 купив квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 43, 6 кв.м., продаж вчинено за ціною 135 000 грн, право власності було зареєстровано в БТІ.

На протязі 2005 -2007 років ОСОБА_1 зробив капітальний ремонт у квартирі, після чого в травні 2007 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 (колишньої дружини), ОСОБА_1 , третя особа-державний нотаріус м.Алушти Буховець Ю.В. про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним та визнання права власності на 1/2 частину квартири.

Позовні вимоги були мотивовані тим, що ОСОБА_2 з відповідачкою за його позовом ОСОБА_3 перебував у зареєстрованому шлюбі , під час якого у 1995 році купили двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, внаслідок чого квартира була спільною власністю подружжя, але право власності було оформлено на ОСОБА_3 02 грудня 2004 року ОСОБА_3 без згоди ОСОБА_2 продала спірну квартиру ОСОБА_1, про що він дізнався лише у лютому 2007 року. Ухвалою суду від 07.06 .2007 року по зазначеній цивільній справі було відкрито провадження (а.с.183, 187)..

В травні 2008 року ОСОБА_1 звертався до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_2, треті особи - Алуштинська державна нотаріальна контора, агентство нерухомості "Южне" про визнання права власності на квартиру, відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Ухвалою Алуштинського міського суду АР Крим від 30 липня 2007 року за заявою представника ОСОБА_2 накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1, що належить на підставі договору купівлі-продажу від 02.12.2004 року засвідченого державним нотаріусом Алуштинської державної нотаріальної контори і зареєстрований по реєстру № 1-916 ОСОБА_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 190).

Рішенням Алуштинського міського суду АР Крим від 07 вересня 2012 року у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_1, третя особа Державний нотаріус м. Алушти Буховець Ю.В. про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним, визнання права власності відмовлено у повному обсязі. Уточнені зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_2, треті особи - Алуштинська державна нотаріальна контора , агентство нерухомості "Южне" про визнання права власності на квартиру, відшкодування матеріальної та моральної шкоди задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесенні останнім судові витрати, пов'язані з наданням юридичної допомоги у сумі 1500 грн., пов'язані з оформленням довіреності адвокату у сумі 153 грн. ті витрати, з прибуттям до судових засідань у сумі 406 грн. 72 коп., а всього 2059 грн. 72 коп.(а.с. 33-37).

Також ухвалою Алуштинського міського суду АР Крим від 17 вересня 2009 року за заявою ОСОБА_1 знято арешт, накладений ухвалою Алуштинського міського суду АР Крим від 30 липня 2007 року, з квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, що належала на момент накладання арешту та належить на даний час на праві власності ОСОБА_1, який проживає за адресою: Україна, АДРЕСА_2 (а.с. 206).

Але розпорядитися своєю власністю ОСОБА_1 , який мав намір продати квартиру, в подальшому не зміг, оскільки рішення Алуштинського міського суду АР Крим було оскаржене в апеляційному порядку та рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим від 20 січня 2012 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Алуштинського міського АР Крим від 07.09.2009 року задоволено. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Алуштинського міського суду АР Крим від 07.09.2009 року відхилено. Рішення Алуштинського міського суду від 07.09.2009 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1, посвідчений 02 грудня 2004 року державним нотаріусом Алуштинського нотаріального округа Буховець Ю.В. за реєстровим номером 1-916, та скасовано державну реєстрацію. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 135 000 грн. Квартиру АДРЕСА_1 повернуто в спільну власність ОСОБА_2 та ОСОБА_3, та визнано за кожним з них право власності на ? частину квартири. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_2, треті особи - Алуштинська державна нотаріальна контора, агентство нерухомості "Южне" про визнання права власності на квартиру, відшкодування матеріальної та моральної шкоди було відмовлено (а.с. 6-8).

На підставі зазначеного рішення Апеляційного суду АР Крим КРП "СМ БРТІ" 02.02.2010 року була проведена державна реєстрація права власності на спірну квартиру за ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (а.с.107).

Ухвалою колегії суддів Верховного Суду України від 30 червня 2011 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Апеляційного суду АР Крим від 20 січня 2012 року та рішення Алуштинського міського суду АР Крим від 07 вересня 2009 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції (а.с. 76-78).

Ухвалою Алуштинського міського суду АР Крим від 11 квітня 2012 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_2, треті особи Алуштинська державна нотаріальна контора АР Крим, Алуштинське агентство нерухомості "Южне" про визнання права власності, відшкодування матеріальної та моральної шкоди - залишено без розгляду.

Рішенням Алуштинського міського суду АР Крим від 11 квітня 2012 року позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_1, третя особа державний нотаріус м.Алушта Буховець Юлія Валеріївна про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним, визнання права власності - задоволено. Визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1, посвідчений 02 грудня 2004 року державним нотаріусом Алуштинського міського нотаріального округа Буховець Ю.В. за реєстровим номером 1-916, та скасувати державну реєстрацію. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 135 000 грн. Квартиру АДРЕСА_1 повернути в спільну сумісну власність ОСОБА_2 та ОСОБА_3, та визнати за кожним з них право власності на ? частину. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 705 грн. (а.с.137-139).

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим від 25 липня 2012 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено. Ухвалу Алуштинського міського суду АР Крим від 11 квітня 2012 року залишено без змін .

Рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим від 25 липня 2012 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Алуштинського міського суду АР Крим від 11 квітня 2012 року скасовано. Ухвалено по справі нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_1, третя особа - державний нотаріус м. Алушта Буховець Ю.В. про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним, визнання права власності - відмовлено (а.с. 146).

Зазначеним рішенням суду встановлено, що фактично після розірвання шлюбу, з 2001 року ОСОБА_2 долею спірної квартири не цікавився, а звернувся до суду тільки після того, як у спірній квартирі новий власник зробив повний ремонт у 2007 році.

ОСОБА_1 отримав майно, заплатив за нього гроші, фактично є добросовісним набувачем квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 і на нього розповсюджуються вимоги ст. 388 ЦК України, будь-яких порушень при укладанні договору купівлі-продажу спірної квартири ОСОБА_1 не допустив.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що в 2008 році, із за скрутного матеріального становища та у зв'язку з кризою мав намір продати квартиру, але не міг цього зробити із за того, що з вини ОСОБА_2 вона знаходилась під арештом, не міг проживати в квартирі. Багаторазові звернення про зняття з квартири арешту результату не дали, таким чином вважає, що йому заподіяно та нанесено матеріальних збитків (упущена вигода) у розмірі 239 700 грн, так як у 2008 році ціни на квартири значно виросли і вартість його квартири сягала сумі, що еквівалентна 85 тис. доларам США, тоді як на теперішній час вартість зазначеної квартири становить суму, що еквівалентна 50 тис. доларам США.

Позивач обґрунтовує свою упущену вигоду неможливістю продати квартиру, яку він придбав на законних підставах та є добросовісним позивачем , з вини відповідача та існуючими на той час (2008 рік) арештом на квартиру. Зазначає, що з вини відповідача йому нанесено збитків , пов'язаних з неможливість розпоряджатися та володіти своїм майном у сумі, що еквівалентна 30 000 доларам США, що становить 239 700 грн.

Відповідно до вимог ст. 155 ЦПК України, у разі скасування заходів забезпечення позову, набрання законної сили рішенням про відмову у задоволенні позову чи ухвалою про закриття провадження у справі або залишення заяви без розгляду особа, щодо якої вжито заходи забезпечення позову, має право на відшкодування збитків, завданих забезпеченням позову.

Згідно до вимог ст.ст. 1166, 1167 ЦК України, майнова і моральна шкода, завдана неправомірними діями особистим немайновим правам чи майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, за наявності вини.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні даного спору про відшкодування матеріальної та моральної шкоди підлягає з'ясуванню : наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправними діяннями заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Відповідно до вимог ст.ст.10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги про о стягнення матеріального збитку, моральної шкоди, судових витрат, позивачем доведені належними доказами, встановлено, що вони спричинені позивачу з вини відповідача , окрім витрат на ліки та медичне обстеження, але розмір зазначених позовних вимог суд задовольняє частково, з урахуванням сум фактичних витрат, розмір яких підтверджено в судовому засіданні документально .

Позовні вимоги про стягнення матеріального збитку суд задовольняє частково та стягує з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальні збитки у розмірі 247 872 грн 37 коп, що складаються із витрат, понесених на поїздку до м.Алушти для поновлення права власності на квартиру у розмірі 4586 грн 40 коп(а.с.115-116), так як з вини відповідача змушений був вдруге переоформляти право власності на своє ім'я, витрат на оплату квартплати та опалення квартири у сумі 3233 грн(а.с. 11, 112, 113, 114), так як поніс зазначені витрати, що підтверджується документально, але розпоряджатися квартирою не міг, витрати на послуги бюро технічної інвентаризації у сумі 255 грн 55 коп.(ас.108, 110), поштові витрати у сумі 97 грн 42 коп (а.с.117, 121, 122 221), зазначені витрати ОСОБА_1 поніс з вини відповідача та для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) пов'язаного з володіння та користуванням квартирою. Крім того ОСОБА_1 поніс упущену вигоду у сумі 239 700 грн., доходи, які ОСОБА_1 міг би реально одержати за звичайних обставин, якби його право не було порушене (упущена вигода) відповідачем і він зміг би продати свою квартиру в 2008 році , а оскільки квартира була під арештом , то реалізувати своє право власності та розпорядитися своєю власністю він не міг. Розмір упущеної вигоди визначено з урахуванням відомостей про вартість квартири у 2008 році, яку позивач мав намір продати на той час, але з вини відповідача продати її не зміг та вартість квартири у 2012 році значно зменшилась, розмір збитків становить 239 700 грн, при цьому суд погоджається з розрахунком розміру упущеної вигоди, наданим позивачем та перевіреним судом (а.с. 207, 208, ).

Суд відмовляє у стягненні витрат на придбання ліків, медобстеження, оскільки не встановлено, що ці витрати він поніс з вини відповідача та його дій.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Відповідно до вимог ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, тому суд стягує на користь позивача понесенні останнім судові витрати, пов*язані з наданням юридичної допомоги у сумі 1500 грн (а.с. 214 копія квитанції адвоката ОСОБА_7 про надання юридичних послуг ОСОБА_1), судові витрати пов'язані з оформленням довіреності адвокату у сумі 153 гр (а.с. 214, 44), витрати, пов'язанні з прибуттям до судових засідань , перелік яких частково зазначено в довідці (а.с. 186) у сумі 20819 грн 06 коп ( а.с.63-66,147, 147 зв., 214, 215 - 220, 233, 234, 236, 238-242), витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 120 грн (а.с. 120), а всього 22592 грн 06 коп.

Що стосується позовної вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди в сумі 300 000,0 грн., то слід зазначити наступне.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 р. "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди"під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до загальних підстав цивільно - правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного звязку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Відповідно до положень ст.ст. 23, 1167 ЦК України позивач має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення його прав. При цьому, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається залежно від характеру правопорушення, глибини душевних страждань, ступеня вини відповідача, який завдав моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Розмір відшкодування визначається судом з урахуванням суті позовних вимог, характеру діяння особи, яка заподіяла шкоду, фізичних чи моральних страждань потерпілого, якого віднесено до 1 категорії пострадавших внаслідок Чорнобильської катастрофи (а.с. 67) , придбав квартиру в Криму для використання її для особистих цілей, для сім*ї, покращення стану здоров'я, також інших негативних наслідків.

На підставі вищевикладеного, суд вбачає підстави для часткового задоволення позову в частині відшкодування моральної шкоди, оскільки вимоги в цій частині доведені позивачем, встановлено, що з вини відповідача позивачу були спричинена моральна шкода, він довгий час не міг користуватися та розпорядитися своєю власністю, витрачав багато часу на відновлення свого права власності, при цьому хвилювався, переносив моральні страждання, хворів, з урахування зібраних доказів у їх сукупності розмір моральної шкоди суд оцінює у сумі 10 000 грн та стягує його з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України необхідно стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 2804 грн 64 коп., так як позивач в силу Закону звільнений від сплати судового збору при подачі позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22-23, 1166, 1167 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 р. "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди ", ст.ст. 10, 11, 57, 60, 209, 212-215, 88, 155, 218 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріального збитку, моральної шкоди, судових витрат - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесенні останнім судові витрати, пов*язані з наданням юридичної допомоги у сумі 1500 грн, пов*язані з оформленням довіренності адвокату у сумі 153 гри, витрати, пов*язанні з прибуттям до судових засідань у сумі 20819 грн 06 коп, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 120 грн, а всього 22592 грн 06 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальні збитки у розмірі 247 872 грн 37 коп, що складаються із витрат, понесених на поїздку до м.Алушти для поновлення права власності на квартиру у розмірі 4586 грн 40 коп, витрат на оплату квартплати та опалення квартири у сумі 3233 грн, витрати на послуги бюро технічної інвентаризації у сумі 255 грн 55 коп., поштові витрати у сумі 97 грн 42 коп, упущену вигоду у сумі 239 700 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду о розмірі 10 000 грн.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріального збитку, моральної шкоди - відмовити.

Стягненні кошти з ОСОБА_2 у розмірі 280464 грн 43 коп зарахувати на банківський рахунок ОСОБА_1, що знаходиться в ТВБВ 10026/010 - Філія Головного управління по м.Києву та Київській області, за адресою : м.Киів, вулиця Саксаганського 63/28 реквізіти відділення : МФО-322669, код ЄДРПОУ-09322277 Транзитний рахунок - 37398900104.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 2804 грн 64 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Алуштинський міський суд шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя В.В.Хотянова