Постанова № 32503143, 11.07.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-17471/12/2670 Головуючий у 1-й інстанціїФедорчук А.Б. Суддя-доповідач: Губська О.А.

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 липня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Губської О.А.

суддів Парінова А.Б., Беспалова О.О.

при секретарі Трауті А.В.

за участю:

представника відповідача: Макаровича О.С.

представників позивача: Овчаренко Л.М.

Швець І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Подільському районі міста Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 березня 2013 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромгаз» до Державної податкової інспекції в Подільському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправними дій,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними дій, які полягають у визнанні правочинів, укладених ТОВ «Агропромгаз» та ТОВ "Алекс-А ЛТД", а також ТОВ «Агропромгаз» зі споживачами природного газу у період з 01.12.2010 р. по 30.04.2011 р. нікчемними, та такими, що вчинені з порушенням ч. 1 ст. 203, 215, 216, 228 ЦК України; визнати протиправними дії ДПІ у Подільському районі м. Києва, які полягають у направленні акту від 26.12.2011 р. №521/23-205/34603822 «Про проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «Агропромгаз» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 року по 30.04.2011 року» до ДПІ у містах та районах за місцезнаходженням контрагентів для здійснення відповідних заходів згідно вимог чинного законодавства України.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києві від 29 березня 2013 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В судове засідання з'явився представник відповідача, апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Представники позивача до суду з'явилися, проти апеляційної скарги заперечували та просили відмовити в її задоволенні.

Заслухавши суддю-доповідача, представників позивача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду - скасуванню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 26.12.2011 року, на підставі службового посвідчення серія УКМ №9069384 відповідачем проведена документальна невиїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромгаз", з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 р. по 30.04.2011 р.

За результатами перевірки складено акт про проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ "Агропромгаз" від 26.12.2011 р. №521/23-205/34603822 «Про проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «Агропромгаз» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 року по 30.04.2011 року».

При цьому, за наслідками проведеної перевірки податковим органом не приймались податкові повідомлення-рішення.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п.187.1 ст. 187, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України. Крім того, встановлено незаконне формування з боку ТОВ «Агропромгаз» податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ «Апекс-А ЛТД», а з боку контрагентів-покупців ТОВ «Агропромгаз» - податкового зобов'язання.

Не погоджуючись з такими діями податкового органу, позивач звернувся до суду і просив визнати протиправними дії ДПІ у Подільському районі міста Києва ДПС щодо проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «Агропромгаз» та щодо складання акта від 26.12.2011 року № 521/23-205/34603822 про проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «Агропромгаз».

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.12.2012 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2013 року, позов задоволено повністю.

Проте, позивач, вважаючи що його права все ще порушені, звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправними дії ДПІ у Подільському районі ДПС щодо визнання правочнів укладених ТОВ «Агропромгаз» та ТОВ "Алекс-А ЛТД", а також ТОВ «Агропромгаз» зі споживачами природного газу у період з 01.12.2010 р. по 30.04.2011 р. нікчемними, та такими, що вчинені з порушенням ч. 1 ст. 203, 215, 216, 228 ЦК України; визнати протиправними дії ДПІ у Подільському районі м. Києва, які полягають у направленні акту від 26.12.2011 р. №521/23-205/34603822 «Про проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «Агропромгаз» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 року по 30.04.2011 року» до ДПІ у містах та районах за місцезнаходженням контрагентів для здійснення відповідних заходів згідно вимог чинного законодавства України.

Задовольняючи позовні вимоги повністю, суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом не доведені обставини на підтвердження того, що укладаючи договори сторони діяли з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Крім того, відповідачем не були виконані вимоги податкового законодавства щодо обов'язку надсилання позивачу Акта перевірки.

Колегія суддів не погоджується в повній мірі з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

З позовної заяви вбачається, що позивач, оскаржуючи дії податкового органу щодо визнання нікчемними правочинів, укладених ТОВ «Агропромгаз» із контрагентами, фактично оспорює відповідність викладеної в акті перевірки інформації щодо визнання нікчемними правочинів фактичним обставинам.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час звернення «Агропромгаз» з позовною заявою) компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Отже, до адміністративних судів можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

Згідно з пп. 62.1.3 п. 62.2 ст. 62 Податкового кодексу України, однією з форм податкового контролю є здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України, результати перевірки (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності).

Пунктом 3 Розділу 1 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 N 984, передбачено, що результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка.

Актом є службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

У відповідності із п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України, у разі незгоди платника податків або його законних представників із висновками перевірки чи фактами та даними, викладеним в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки).

Згідно із п. 6 розділу 4 Порядку, за результатами розгляду заперечень складається висновок довільної форми, в якому зазначаються наведені в акті (довідці) перевірки висновки, факти ат дані, відносно яких подано заперечення платником податків, короткий зміст заперечень, наводиться обґрунтування позиції органу державної податкової служби стосовно кожного питання, порушеного в запереченнях, та підводиться підсумок щодо обґрунтованості заперечень.

Зазначений висновок є складовою частиною (додатком) матеріалів перевірки, залишається в органі державної податкової служби та враховується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби при їх розгляді і прийнятті податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, акт перевірки та викладені у ньому факти та висновки не можна розглядати як рішення суб'єкта владних повноважень, що породжує для суб'єкта господарювання певні правові наслідки. Акт є виключно носієм доказової інформації про виявлені податковим органом під час проведення перевірки порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, обов'язковим документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу. Контролюючий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні суб'єктивні висновки щодо зафіксованих обставин, та в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень, що приймаються на підставі такого акту, обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податку порушень.

При цьому, колегія суддів зазначає, що оцінка акту перевірки, в тому числі і оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, а також щодо самих висновків перевірки, надається уповноваженими законом органами влади при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту.

З матеріалів справи вбачається, що податкові повідомлення-рішення за наслідками проведеної перевірки не приймалися.

Так, Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.12.2012 року у справі № 2а-15673/12/2670, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2013 року визнано протиправними дії ДПІ у Подільському районі міста Києва ДПС щодо проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «Агропромгаз» та щодо складання акта від 26.12.2011 року № 521/23-205/34603822 про проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «Агропромгаз».

В той же час, колегія суддів зауважує, що визнання правочинів укладених позивачем із контрагентами нікчемними, є лише суб'єктивним висновком податкового органу, викладеним в акті перевірки, а не дією останнього, як у випадку проведення перевірки чи складання акту за наслідками її проведення.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні вимоги позивача щодо визнання протиправними дій ДПІ у Подільському районі міста Києва ДПС, які полягають у визнанні правочинів, укладених ТОВ «Агропромгаз» та ТОВ "Алекс-А ЛТД", а також ТОВ «Агропромгаз» зі споживачами природного газу у період з 01.12.2010 р. по 30.04.2011 р. нікчемними, та такими, що вчинені з порушенням ч. 1 ст. 203, 215, 216, 228 ЦК України, оскільки в даному випадку позивач фактично оспорює відповідність викладеної в акті перевірки інформації щодо визнання нікчемними правочинів укладених ним з контрагентами фактичним обставинам.

Щодо вимоги позивача про визнання протиправними дій ДПІ, які полягають у направленні акту перевірки № 521/23-205/34603822 від 26.12.2011 року до ДПІ у містах та районах за місцезнаходженням контрагентів для здійснення відповідних заходів згідно вимог чинного законодавства України, колегія суддів зазначає наступне.

Задовольняючи позов у цій частині, суд першої інстанції виходив з того, що податковий орган був зобов'язаний надіслати позивачу акт перевірки, проте, в супереч вимогам законодавства, відповідачем не були виконані дані вимоги.

Так, згідно п. 3 р. I Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 984 від 22.12.2010, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 за № 34/18772, результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка. Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

У відповідності до п. 3 р. IV Порядку оформлення результатів документальних перевірок, Акт (довідка) документальної перевірки після його (її) реєстрації вручається посадовим особам платника податків або його законним представникам (акт невиїзної документальної перевірки вручається особисто посадовим особам платника податків або його законним представникам). У разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників від підписання акта (довідки) перевірки посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови. При цьому в акті відмови від підпису зазначається про ознайомлення (чи відмову від ознайомлення) посадових осіб платника податків або його законних представників із змістом акта (довідки) документальної перевірки, обов'язками, правами і відповідальністю платника податків. Акт відмови від підпису в день його складання реєструється у окремому єдиному Спеціальному журналі реєстрації актів органу державної податкової служби у порядку, визначеному пунктом 5 цього розділу. Один примірник акта (довідки) про результати документальної перевірки з відповідними додатками у день його підписання або відмови від підписання вручається або надсилається платнику податків або його законному представнику.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, копію акта перевірки від 26.12.2011 року № 521/23-205/34603822 податковим органом було направлено позивачу на його звернення лише 08.11.2012 року. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем порушено зазначені вище вимоги законодавства в частині порядку оформлення результатів проведеної перевірки.

В той же час, колегія суддів зауважує, що це не є підставою для визнання протиправними дій ДПІ в Подільському районі міста Києва ДПС щодо направлення акту перевірки № 521/23-205/34603822 від 26.12.2011 року до ДПІ у містах та районах за місцезнаходженням контрагентів позивача з огляду на наступне.

Відповідно до п. 71.1 ст. 71 ПК України, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності державної податкової служби - комплекс заходів із збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання органами державної податкової служби покладених на них функцій та завдань.

Для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності державної податкової служби використовується інформація, що надійшла, зокрема, від підрозділів податкової служби та митних органів - за результатами податкового контролю (пп.. 72.1.5 п. 72.1 ст. 72 ПК України).

Як вже було зазначено, акт є виключно носієм доказової інформації про виявлені податковим органом під час проведення перевірки порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, обов'язковим документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу. Контролюючий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні суб'єктивні висновки щодо зафіксованих обставин, та в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень, що приймаються на підставі такого акту, обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податку порушень.

Таким чином, використання податкової інформації, що міститься в акті перевірки, в даному випадку не породжує для позивача юридичних наслідків у вигляді виникнення, зміни чи припинення прав і обов'язків.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що вимога позивача про визнання протиправними дій ДПІ, які полягають у направленні акту перевірки № 521/23-205/34603822 від 26.12.2011 року до ДПІ у містах та районах за місцезнаходженням контрагентів для здійснення відповідних заходів згідно вимог чинного законодавства України підлягає залишенню без задоволення.

Таким чином, оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв рішення з порушенням норм матеріального права.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з порушенням норм матеріального права, то колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова скасуванню.

Керуючись ст.ст. 198, 202, 205, 207, 212, 254, 267 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Подільському районі міста Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 березня 2013 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромгаз» до Державної податкової інспекції в Подільському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправними дій - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 березня 2013 року - скасувати.

Постановити нову, якою в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромгаз» - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Губська О.А.

Суддя Парінов А.Б.

Суддя Беспалов О.О.

Головуючий суддя Губська О.А.

Судді: Парінов А.Б.

Беспалов О.О.