Ухвала суду № 32502288, 19.06.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" червня 2013 р. м. Київ К-31384/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого: Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 грудня 2009 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2010 року

у справі № 2а-14250/09/2670

за позовом Державного підприємства «Авіаційний науково-технічний комплекс ім. О.К.Антонова»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Державне підприємство «Авіаційний науково-технічний комплекс ім. О.К.Антонова» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків (далі - відповідач) про визнання нечинним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000354250 від 09 червня 2009 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 грудня 2009 року позов задоволено повністю. Визнано нечинним та скасовано рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000354250 від 09 червня 2009 року.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2010 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 грудня 2009 року залишено без змін.

В касаційній скарзі СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 грудня 2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2010 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

У запереченні на касаційну скаргу ДП «Авіаційний науково-технічний комплекс ім. О.К.Антонова», посилаючись на те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими, а положення касаційної скарги жодним чином це не спростовують, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 грудня 2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2010 року - без змін.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП провела документальну позапланову перевірку дотримання вимог валютного законодавства України ДП «Авіаційний науково-технічний комплекс ім. О.К.Антонова» згідно листа АБ «Брокбізнесбанк» № 245/005-02 від 07 квітня 2009 року, за результатами якої був складений акт № 200/42-50/14307529 від 27 травня 2009 року.

За висновками акта перевірки, позивачем були порушені вимоги статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» при виконанні імпортного договору від 03 червня 2008 року № АН04-155(148) з нерезидентом - AmSafe Aviation (Великобританія).

Зокрема, перевіркою було встановлено, що згідно з контрактом від 03 червня 2008 року № АН04-155(148) ДП «Авіаційний науково-технічний комплекс ім. О.К.Антонова» на умовах СІР-Київ придбало у AmSafe Aviation (Великобританія) прив'язну систему Co-pilot restrain system 5001-1-011-3555 (товар) у кількості 6 шт. загальною вартістю 6358,05 фунтів стерлінгів. Оплата за товар була здійснена позивачем 10 вересня 2008 року згідно платіжного доручення № 150, з огляду на що граничним терміном для поставки такого товару було 09 березня 2009 року. Разом з цим, на момент проведення перевірки підприємством бала надана вантажна митна декларація типу ІМ-40 № 140203 від 19 березня 2009 року.

09 червня 2009 року СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП на підставі вказаного акту перевірки прийняла рішення № 0000354250, яким на підставі статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» застосувала до ДП «Авіаційний науково-технічний комплекс ім. О.К.Антонова» штрафні (фінансові) санкції у сумі 2088,87 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що придбаний позивачем за вищезгаданими контрактами товар вважається імпортованим не з дня оформлення вантажної митної декларації на нього, а з дня перетину таким товаром митного кордону України та прийняття його під митний контроль.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Підставою для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій згідно оспорюваного податкового повідомлення-рішення слугував висновок податкового органу, викладений в акті перевірки, про те, що датою імпорту у випадку ввезення товарів на територію України вважається дата завершення оформлення вантажної митної декларації.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, надходження товару (прив'язних систем Co-pilot restrain system 5001-1-011-3555) в межах граничних 180 днів на митну територію України підтверджується інвойсом № 0000101670 з відтиском штампу Київської центральної спеціалізованої митниці «Під митним контролем» № 037 від 26 лютого 2009 року (арк. справи 26).

Позивач, відповідно до Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) є суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності, одним з видів якої згідно зі статтею 4 цього Закону є імпорт.

За змістом абзацу 14 статті 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та абзацу 2 підпункту 1.1 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Національного банку України від 24 березня 1999 року № 136, імпорт - це купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

Імпортна операція у розумінні статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачає здійснення суб'єктом господарювання імпорту.

При цьому, моментом здійснення імпорту відповідно до абзацу 38 статті 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що імпортується, від продавця до покупця.

Таким чином, оскільки товар знаходиться на митній території України, а також з урахуванням факту наявності у позивача документів, що свідчать про фактичне ввезення товару на територію України, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку, з яким погоджується суд касаційної інстанції, що ДП «Авіаційний науково-технічний комплекс ім. О.К.Антонова» не були порушені вимоги статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

За таких обставин, висновки судів першої та апеляційної інстанцій про неправомірність оспорюваного рішення є обґрунтованими.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП підлягає залишенню без задоволення, а постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 грудня 2009 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2010 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 2201, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 грудня 2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ А.М. Лосєв

______ Т.М. Шипуліна