Постанова № 32502189, 18.07.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2013 року Справа № 904/1355/13-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіДобролюбової Т.В.,суддівГоголь Т.Г., Швеця В.О. (доповідач)розглянувши касаційну скаргуДочірнього підприємства "Дніпромехбудтранс" Колективного підприємства "Дніпросантехмонтаж" на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.05.13у справі№ 904/1355/13-г Господарського суду Дніпропетровської області за позовомПрокурора Красногвардійського району міста Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради доДочірнього підприємства "Дніпромехбудтранс" Колективного підприємства "Дніпросантехмонтаж" провнесення змін до договору оренди земельної ділянки

за участю представників сторін від:

прокурора: Гудименко Ю.В. (посв. № 014715).

Представники позивача та відповідача в судове засідання не з'явилися, хоча належно повідомлені про час та місце розгляду касаційної скарги.

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Красногвардійського району міста Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міськради звернувся з позовом до Дочірнього підприємства "Дніпромехбудтранс" Колективного підприємства "Дніпросантехмонтаж" про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 15.11.01, укладеного між Дніпропетровською міськрадою та відповідачем, шляхом виключення пункту 3.1. договору та викладення пункту 1.3. договору у наступній редакції: "Нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 04.02.13 становить 9 849 988,29 грн.", а також викладення пункту 3.2. договору у такій редакції "Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі (у гривнях) у розмірі, 295 499,64 грн. не є сталою та може змінюватися у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки і обчислюється відповідно до Податкового кодексу України у мінімальному розмірі орендної плати, що встановлюється цим кодексом." Позовні вимоги обґрунтовані зміною мінімального розміру річної орендної плати за землю на законодавчому рівні. При цьому прокурор посилався на приписи статей 352, 632, 651, 653 Цивільного кодексу України, статті 288 Податкового кодексу України.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 09.04.13, ухваленим суддею Юзіковим С.Г., позов задоволено. Вмотивовуючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для внесення змін до спірного договору у зв'язку із зміною мінімального розміру орендної плати на законодавчому рівні та необхідності приведення договору у відповідність до вимог чинного законодавства. При цьому суд керувався приписами статей 651, 653, 654 Цивільного кодексу України, статті 188 Господарського кодексу України, статті 288 Податкового кодексу України, статей 21, 30 Закону України "Про оренду землі".

Дніпропетровський апеляційний господарський суд, колегією суддів у складі: Євстигнеєва О.С. - головуючого, Бахмат Р.М, Науменка І.М., постановою від 30.05.13 перевірене рішення місцевого господарського суду залишив без змін з тих же підстав.

Не погоджуючись з винесеним у справі судовими актами, Дочірнє підприємство "Дніпромехбудтранс" Колективного підприємства "Дніпросантехмонтаж" звернулося з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить рішення і постанову у справі скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити. Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги, скаржник вказує неврахування судами відсутності у запропонованій редакції пункту 3.2. договору істотних умов щодо визначення розміру орендної плати, строків і порядку її внесення. Водночас зазначає про безпідставне застосування судами норм Податкового кодексу України до правовідносин оренди, які виникли у сторін з 2001 року. При цьому посилається на порушення судами приписів статей 628, 638 Цивільного кодексу України, статей 180, 188 Господарського кодексу України, статей 15, 21 Закону України "Про оренду землі", статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відзиву на касаційну скаргу до Вищого господарського суду України не надходило.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Швеця В.О., пояснення прокурора, переглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.

Судами попередніх інстанцій установлено та підтверджується матеріалами справи, що 15.11.01 між Дніпропетровською міськрадою (орендодавець) та Дочірнім підприємством "Дніпромехбудтранс" Колективного підприємства "Дніпросантехмонтаж" (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого орендодавець на підставі рішення міськради від 03.09.01. № 2015 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку площею 0,2094 га, яка знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Енергетична, 15 для фактичного розміщення виробничої бази. Договір зареєстрований в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за № 1407 від 15.11.01. Відповідно до пункту 1.3. договору грошова оцінка земельної ділянки на момент укладання договору становила згідно з довідкою про грошову оцінку земельної ділянки 3 725 339,40 грн. Згідно з пунктом 2.1. договору земельна ділянка надана в оренду до 03.09.16. Відповідно до пункту 3.1 договору сума орендної плати за користування земельною ділянкою на термін дії договору складає 558 800,85 грн. За умовами пункту 3.2. договору орендна плата за користування земельною ділянкою сплачується у грошовій формі в розмірі земельного податку, вноситься на розрахунковий рахунок Держказначейства за місцем податкового звіту щомісячно (до 15 числа наступного місяця) і на майбутній період вноситься на термін не більше одного календарного року. Сторонами узгоджено, що розмір земельного податку переглядається у разі законодавчої зміни ставок земельного податку (пункт 3.3. договору). Судами також установлено, що 02.02.11 Дніпропетровською міською радою прийнято рішення № 216/8 "Про приведення рішень міської ради та деяких проектів рішень міської ради, які погоджено виконавчим комітетом міської ради, у галузі земельних відносин у відповідність до вимог чинного законодавства", яким визначено, що до моменту прийняття міською радою рішення про визначення розміру річної орендної плати за земельні ділянки залежно від їх функціонального використання встановити розмір річної орендної плати за користування земельними ділянками у мінімальному розмірі орендної плати, визначеному Податковим кодексом України, незалежно від мети використання (пункт 1 рішення). Також пунктом 4 рішення міськради встановлено, що усі нормативні акти, які було прийнято міською радою до прийняття цього рішення, діють в тих частинах, що не суперечать положенням цього рішення. Установлено судами і те, що відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку орендованої земельної ділянки від 04.02.13 її розмір становить 9 849 988,29 грн. Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є вимога прокурора Красногвардійського району міста Дніпропетровська, заявлена в інтересах держави в особі Дніпропетровської міськради до Дочірнього підприємства "Дніпромехбудтранс" Колективного підприємства "Дніпросантехмонтаж" про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 15.11.01, зокрема, з підстав змін у чинному законодавстві. За приписами статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Згідно зі статтею 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Приписами пункту 288.5. статті 288 Податкового кодексу України унормовано, що розмір орендної плати за земельні ділянки встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, а також не може перевищувати для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки. Колегія суддів відзначає, що розмір орендної плати за землю визначається сторонами у договорі, в тому числі може визначатися шляхом встановлення відсоткового відношення до нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що відповідає чинному законодавству України, зокрема, приписам частини першої статті 15, статті 21 Закону України "Про оренду землі". Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. Отже, нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором або законом. Оскільки сторонами в договорі оренди передбачена можливість збільшення розміру орендної плати, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору. За таких обставин, висновок судів про наявність підстав для внесення змін до договору оренди земельної ділянки щодо розміру орендної плати ґрунтується на вимогах закону. Доводи касаційної скарги не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, оскільки спростовуються встановленими судами попередніх інстанцій обставинами. Колегія суддів також зазначає, що скаржник в касаційній скарзі вказує і на питання, які стосуються оцінки доказів. Згідно з частиною другою статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. Отже, з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені господарськими судами на підставі повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і при вирішені спору суди правильно застосували норми матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення касаційної скарги і скасування постанови апеляційної інстанції колегія суддів не вбачає.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Дніпромехбудтранс" Колективного підприємства "Дніпросантехмонтаж" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.05.13 у справі Господарського суду Дніпропетровської області № 904/1355/13-г залишити без змін.

Головуючий суддя: Т. Добролюбова

Судді: Т. Гоголь

В. Швець