Постанова № 32502176, 15.07.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2013 року Справа № 5027/1149/2011

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Прокопанич Г.К.

суддів Алєєвої І.В.

Владимиренко С.В.

за участю представників:

Прокурора: від Генеральної прокуратури України - Козакової І.М., посв. № 018008 від 01.07.2013 року;

Позивача: не з'явився;

Відповідача -1: не з'явився;

Відповідача -2: не з'явився;

Третьої особи -1: не з'явився;

Третьої особи -2: Сатоніна В.І., дов. № б/н від 01.06.2013 року;

розглянувши касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Сведбанк" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25.09.2012 року

у справі № 5027/1149/2011 господарського суду Чернівецької області

за позовом прокурора міста Чернівці в інтересах держави в особі Головного управління Держкомзему у Чернівецькій області

до відповідача -1 Чернівецької міської ради

відповідача -2 товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Альянс"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - 1) публічного акціонерного товариства "Сведбанк Інвест"

2) малого приватного підприємства "Кордо"

про визнання нечинним рішення органу місцевого самоврядування; визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки та державного акту на право власності на земельну ділянку; повернення земельної ділянки попередньому власнику

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2011 року прокурор міста Чернівці, виступаючи в інтересах держави в особі Головного управління Держкомзему у Чернівецькій області звернувся до господарського суду Чернівецької області з позовом до Чернівецької міської ради, товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Альянс", просив відновити строк позовної давності; скасувати рішення сесії Чернівецької міської ради № 128 від 28.09.2006 року "Про затвердження проекту землеустрою земельної ділянки несільськогосподарського призначення по вул. Калинівській, 13-Б у місті Чернівці та її продаж товариству з обмеженою відповідальністю "Інвест Альянс"; визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 06.11.2006 року; визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 336681 від 28.12.2007 року, виданий товариству з обмеженою відповідальністю "Інвест Альянс", зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 020780900012; повернути земельну ділянку площею 7,4570 га, яка розташована по вул. Калинівській, 13-Б у місті Чернівці, попередньому власнику - Чернівецькій міській раді (т. 1, а.с. 6-10).

Позовні вимоги мотивовано тим, що спірні рішення прийнято у порушення законодавства України та, відповідно, оспорюваний договір укладено на підставі незаконних рішень.

Заявою від 23.11.2011 року прокурор міста Чернівці просив забезпечити позов шляхом заборони товариству з обмеженою відповідальністю "Інвест Альянс" та іншим особам вчиняти будь-які дії відносно спірної земельної ділянки, у тому числі відчужувати її у будь-який спосіб та проводити на ній будівництво об'єктів (т. 1, а.с. 66-67).

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 25.11.2011 року прийнято заяву прокурора міста Чернівці про зміну предмету позову, в якій останній просив визнати нечинним рішення сесії Чернівецької міської ради № 99 від 22.08.2006 року, яким товариству з обмеженою відповідальністю "Інвест Альянс" надано дозвіл на підготовку документів для викупу земельних ділянок несільськогосподарського призначення по вул. Калинівській, 13-Б у м. Чернівці загальною площею 9,42 га, цільове призначення: для будівництва та обслуговування комплексу; визнати нечинним рішення сесії Чернівецької міської ради № 128 від 28.09.2006 року "Про затвердження проекту землеустрою земельної ділянки несільськогосподарського призначення по вул. Калинівській, 13-Б у м. Чернівці та її продаж товариству з обмеженою відповідальністю "Інвест Альянс"; визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки за кадастровим № 7310136900:43:002:0028 від 06.11.2006 року; визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 336681 від 28.12.2007 року, виданий товариству з обмеженою відповідальністю "Інвест Альянс", зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 020780900012; повернути земельну ділянку площею 7,4570 га, яка розташована по вул. Калинівській, 13-В у м. Чернівці, що була продана і належить товариству з обмеженою відповідальністю "Інвест Альянс" її попередньому власнику - Чернівецькій міській раді (т. 1, а.с. 68-70, а.с. 92).

Також ухвалою господарського суду Чернівецької області від 25.11.2011 року (суддя Миронюк С.О.) задоволено заяву прокурора міста Чернівці про забезпечення позову (т. 1, а.с. 90-91).

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 22.12.2011 року (головуючий Кузь В.Л., судді Юркевич М.В., Желік М.Б.) ухвалу господарського суду Чернівецької області від 25.11.2011 року скасовано в частині забезпечення позову щодо заборони товариству з обмеженою відповідальністю "Інвест Альянс" та іншим особам вчиняти будь-які дії відносно спірної земельної ділянки, у тому числі проводити на ній будівництво об'єктів (а.с. 151-155 копій матерів справи).

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 07.12.2011 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів публічне акціонерне товариство "Сведбанк Інвест" (т. 2, а.с. 104-105).

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 05.01.2012 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів мале приватне підприємство "Кордо" (т. 3, а.с. 14-15).

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 02.02.2012 року (суддя Гончарук О.В.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 25.09.2012 року (головуючий Малех І.Б., судді Марко Р.І., Мурська Х.В.) (т. 5, а.с. 140-150) позов задоволено. Визнано нечинним рішення сесії Чернівецької міської ради № 99 від 22.08.2006 року "Про надання товариству з обмеженою відповідальністю "Інвест Альянс" дозволу на підготовку документів на викуп земельної ділянки несільськогосподарського призначення по вул. Калинівській, 13 Б"; визнано нечинним рішення сесії Чернівецької міської ради № 128 від 28.09.2006 року "Про затвердження проекту землеустрою земельної ділянки несільськогосподарського призначення по вул. Калинівській, 13-Б у м. Чернівці та її продаж товариству з обмеженою відповідальністю "Інвест Альянс"; визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки за кадастровим № 7310136900:43:002:0028 від 06.11.2006 року; визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 336681 від 28.12.2007 року, виданий товариству з обмеженою відповідальністю "Інвест Альянс" і зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі № 020780900012, земельну ділянку площею 7, 4570 га, яка розташована по вул. Калинівській, 13-В у м. Чернівці, що була продана і належить товариству з обмеженою відповідальністю "Інвест Альянс" повернуто попередньому власнику - Чернівецькій міській раді (т. 3, а.с. 97-103).

Судові акти мотивовано доведеністю позовних вимог.

Не погодившись з прийнятими судовими рішеннями, публічне акціонерне товариство "Сведбанк" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, просило оскаржені судові акти скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в частині вимог про визнання нечинними рішень сесії Чернівецької міської ради № 99 від 22.08.2006 року, № 128 від 28.09.2006 року; визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки за кадастровим номером 7310136900:43:002:0028 від 06.11.2006 року; повернення земельної ділянки площею 7,4570 га, яка розташована по вул. Калинівській, 13-В у м. Чернівці, що була продана і належить товариству з обмеженою відповідальністю "Інвест Альянс" попередньому власнику - Чернівецькій міській раді; в частині позовних вимог про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 336681 від 28.12.2007 року припинити провадження у справі (т. 5, а.с. 182-187).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 03.12.2012 року відновлено публічному акціонерному товариству "Сведбанк" процесуальний строк для звернення, касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 19.12.2012 року (т. 5, а.с. 178-179).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 19.12.2012 року розгляд касаційної скарги публічного акціонерного товариства "Сведбанк" відкладено на 26.12.2012 року (т. 5, а.с. 229-230).

Розпорядженням секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України № 03.08-05/1128 від 24.12.2012 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Сибіга О.М., судді Корсак В.А., Костенко Т.Ф. (т. 5, а.с. 231).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 26.12.2012 року розгляд касаційної скарги публічного акціонерного товариства "Сведбанк" відкладено на 16.01.2013 року (т. 5, а.с. 242-243).

Розпорядженням секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України № 03-05/9 від 14.01.2013 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Божок В.С., судді Корсак В.А., Сибіга О.М. (т. 5, а.с. 248).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 16.01.2013 року розгляд касаційної скарги публічного акціонерного товариства "Сведбанк" відкладено на 30.01.2013 року (т. 5, а.с. 250-251).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 30.01.2013 року розгляд касаційної скарги публічного акціонерного товариства "Сведбанк" відкладено на 06.02.2013 року (т. 6, а.с. 6-7).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 06.02.2013 року розгляд касаційної скарги публічного акціонерного товариства "Сведбанк" відкладено на 14.02.2013 року (т. 6, а.с. 8-9).

Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України № 08.03-04/169 від 13.02.2013 року призначено повторний автоматичний розподіл справи у зв'язку з відпусткою судді Корсака В.А. (т. 6, а.с. 10).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 19.02.2013 року касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Сведбанк" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 12.03.2013 року (т. 6, а.с. 11-12).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 12.03.2013 року розгляд касаційної скарги публічного акціонерного товариства "Сведбанк" відкладено на 15.03.2013 року (т. 6, а.с. 14-15).

Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України № 08.03-04/263 від 14.03.2013 року призначено повторний автоматичний розподіл справи у зв'язку з відпусткою судді Данилової М.В. (т. 6, а.с. 16).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 18.03.2013 року касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Сведбанк" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 09.04.2013 року (т. 6, а.с. 17-18).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 09.04.2013 року розгляд касаційної скарги публічного акціонерного товариства "Сведбанк" відкладено на 17.04.2013 року (т. 6, а.с. 21-22).

Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України № 08.03-04/373 від 16.04.2013 року призначено повторний автоматичний розподіл справи у зв'язку з відпусткою судді Малетича М.М. (т. 6, а.с. 23).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 19.04.2013 року касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Сведбанк" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 14.05.2013 року (т. 6, а.с. 77-78).

Розпорядженням секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України № 02-05/449 від 14.05.2013 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Демидова А.М., судді Шевчук С.Р. (доповідач), Владимиренко С.В. (т. 6, а.с. 79).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 14.05.2013 року розгляд касаційної скарги публічного акціонерного товариства "Сведбанк" відкладено на 20.05.2013 року (т. 6, а.с. 81-82).

Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України № 08.03-04/554 від 18.05.2013 року призначено повторний автоматичний розподіл справи у зв'язку з відпусткою судді Шевчук С.Р. (т. 6, а.с. 90).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 27.05.2013 року касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Сведбанк" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 03.06.2013 року (т. 6, а.с. 91-95).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 03.06.2013 року продовжено строк розгляду касаційної скарги публічного акціонерного товариства "Сведбанк" та відкладено розгляд справи на 15.07.2013 року (т. 6, а.с. 118-123).

Розпорядженням секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України № 02-05/579 від 11.07.2013 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Прокопанич Г.К., судді Алєєва І.В., Владимиренко С.В.

У судове засідання 15.07.2013 року представники позивача - Головного управління Держкомзему у Чернівецькій області, відповідачів - Чернівецької міської ради, товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Альянс", третьої особи - публічного акціонерного товариства "Сведбанк Інвест" не з'явилися, причин неявки суду не повідомили.

Відповідно до абз. 1 п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

З врахуванням вищенаведеного судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність представників позивача - Головного управління Держкомзему у Чернівецькій області, відповідачів - Чернівецької міської ради, товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Альянс" та третьої особи - публічного акціонерного товариства "Сведбанк Інвест".

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, вислухавши прокурора, представника третьої особи - малого приватного підприємства "Кордо", обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно п. 2 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 року № 02-5/35 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Чернівецької міської ради від 22.08.2006 року № 99 товариству з обмеженою відповідальністю "Інвест Альянс" надано дозвіл на підготовку документів на викуп земельних ділянок несільськогосподарського призначення по вул. Калинівській, 13-Б загальною площею 9,4200 га для будівництва та виробничих потреб (для комерційного використання будівництва та обслуговування торговельного комплексу) (т. 1, а.с. 21-22).

31.08.2006 року Чернівецьким обласним головним управлінням земельних ресурсів надано висновок державної експертизи землевпорядної документації № 1891, згідно якого замовлений товариством з обмеженою відповідальністю "Інвест Альянс" проект землеустрою щодо впорядкування існуючих землекористувань, з метою більш раціонального використання для подальшої передачі у власність шляхом викупу для будівництва та обслуговування торговельного комплексу, оцінений позитивно за умови виправлення зауважень, вказаних у п. 10 цього висновку.

Рішенням Чернівецької міської ради № 128 від 28.09.2006 року затверджено проект землеустрою щодо впорядкування існуючих землекористувань товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Альянс" по вул. Калинівській, 13-Б площею 6,4200 га та 3 га, об'єднано їх в одну земельну ділянку загальною площею 9,4200 га для будівництва та обслуговування торговельного комплексу комерційного використання та вирішено продати товариству з обмеженою відповідальністю "Інвест Альянс" дану земельну ділянку несільськогосподарського призначення для будівництва та обслуговування торговельного комплексу за 5 673 666 грн. (п. 1, 2 рішення) (т. 1, а.с. 23-24).

Надалі, 06.11.2006 року між Чернівецькою міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю "Інвест Альянс" було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, відповідно до умов якого продавець на підставі рішень Чернівецької міської ради 5 сесії V скликання від 22.08.2006 року № 99 та рішення 7 сесії V скликання від 28.09.2006 року № 128 передав у власність, а покупець купив та прийняв у власність земельну ділянку (кадастровий № 7310136900:43:002:0028), розміщену на землях, що знаходяться у віданні та розпорядженні Чернівецької міської ради та віднесені до категорії земель житлової та громадської забудови за адресою: м. Чернівці, вул. Калинівка, 13-Б, площею 9,4200 га (т. 1, а.с. 18-20).

23.11.2006 року товариству з обмеженою відповідальністю "Інвест Альянс" видано державний акт серії ЯГ № 444979 на право власності на земельну ділянку площею 9,4200 га, що знаходиться за адресою: м. Чернівці, вул. Калинівська, 13-Б (т. 1, а.с. 51).

Зазначений акт зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 020680900005.

У подальшому, за ініціативою власника, відбувся поділ вищезазначеної земельної ділянки площею 9,4200 га на дві окремих земельних ділянки площею 1,9630 га (державний акт серії ЯЕ № 334898 від 06.12.2007 року) та 7,4570 га, якою товариство з обмеженою відповідальністю "Інвест Альянс" володіє на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 336681 від 29.12.2007 року, виданого і зареєстрованого у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 020780900012 (т. 1, а.с. 28).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 23.04.2009 року товариством з обмеженою відповідальністю "Інвест Альянс" відчуджено малому приватному підприємству "Кордо" окрему земельну ділянку площею 1,9630 га, якою товариство з обмеженою відповідальністю "Інвест Альянс" володіло на підставі державного акту серії ЯЕ № 334898 від 06.12.2007 року.

Місцевим та апеляційним господарськими судами також встановлено, що земельна ділянка площею 6,4200 га орендувалась товариством з обмеженою відповідальністю "Інвест Альянс" на підставі рішення Чернівецької міської ради № 443 від 29.04.2004 року та договору оренди земельної ділянки від 01.06.2004 року, а земельна ділянка площею 3 га перебувала у користуванні відповідача на підставі рішення № 967 від 23.03.2006 року та договору оренди земельної ділянки від 27.04.2006 року (т. 1, а.с. 117-121, 130-132).

Дію зазначених договорів припинено рішенням Чернівецької міської ради № 160 від 29.11.2006 року.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що земельну ділянку площею 6,4200 га було віднесено до категорії земель житлової та громадської забудови з цільовим використанням для виробничих потреб (для комерційного використання-будівництва та обслуговування комплексу), а земельну ділянку площею 3 га до категорії земель іншого призначення з цільовим використанням для іншої комерційної діяльності (для влаштування автостоянки та будівництва берегоукріплюючих споруд з переїздом через струмок "Потіт"), у тому числі з включенням до площі земельної ділянки прибережної смуги площею 0,8290 га (т. 1, а.с. 72, 133).

У висновку № 12-"3"/117 від 01.03.2006 року державного управління екології та природних ресурсів у Чернівецькій області щодо погодження проекту відведення земельної ділянки по вул. Калинівській, 13-Б у м. Чернівці також зазначено, що загальна площа та склад угод земельної ділянки складає 3 га, у тому числі 0,8290 га прибережної захисної смуги. До складу угідь входять землі водного фонду (т. 1, а.с. 74, 74зв.).

Відповідно до п. 1 ст. 58 Земельного кодексу України (в редакції, чинній станом на 22.08.2006 року) до земель водного фонду належать землі, зайняті: а) морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об'єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами; б) прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами; в) гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; г) береговими смугами водних шляхів.

Згідно п. 1 ст. 128 Земельного кодексу України (в редакції, чинній станом на 22.08.2006 року) продаж громадянам і юридичним особам земельних ділянок державної, крім земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, та комунальної власності для потреб, визначених цим Кодексом, провадиться місцевими державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Пунктом 2 ст. 128 Земельного кодексу України (в редакції, чинній станом на 22.08.2006 року) передбачено, що громадяни та юридичні особи, зацікавлені у придбанні земельних ділянок у власність, подають заяву (клопотання) до відповідного органу виконавчої влади або сільської, селищної, міської ради, або державного органу приватизації. У заяві зазначаються бажане місце розташування земельної ділянки, цільове призначення та її розмір.

До заяви додається: а) державний акт на право постійного користування землею або договір оренди землі; б) план земельної ділянки та документ про її надання у разі відсутності державного акта; в) свідоцтво про реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності.

Відповідно до п. 4 ст. 128 Земельного кодексу України (в редакції, чинній станом на 22.08.2006 року) особам, які подали заяви (клопотання) про придбання (купівлю) земельної ділянки, що не перебуває у їх користуванні, продаж цієї ділянки здійснюється не пізніше 30 днів після розроблення землевпорядною організацією проекту відведення земельної ділянки.

Згідно п. 5, 8 ч. 1 ст. 1 Закону України від 22.05.2003 року № 858-IV "Про землеустрій" (в редакції, чинній станом на 22.08.2006 року) землеустрій - це сукупність соціально-економічних та екологічних заходів, спрямованих на регулювання земельних відносин та раціональну організацію території адміністративно-територіальних утворень, суб'єктів господарювання, що здійснюються під впливом суспільно-виробничих відносин і розвитку продуктивних сил; проект землеустрою - це сукупність нормативно-правових, економічних, технічних документів щодо обґрунтування заходів з використання та охорони земель, які передбачається здійснити протягом 5 - 10 і більше років;

Частиною 1 ст. 20 Закону України від 22.05.2003 року № 858-IV "Про землеустрій" (в редакції, чинній станом на 22.08.2006 року) передбачено, що землеустрій проводиться в обов'язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності в разі: а) розробки документації із землеустрою щодо організації раціонального використання та охорони земель; б) встановлення та зміни меж об'єктів землеустрою, у тому числі визначення та встановлення в натурі (на місцевості) державного кордону України; в) надання, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок; г) встановлення в натурі (на місцевості) меж земель, обмежених у використанні і обмежених (обтяжених) правами інших осіб (земельні сервітути); ґ) організації нових і впорядкування існуючих об'єктів землеустрою.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 51 Закону України від 22.05.2003 року № 858-IV "Про землеустрій" (в редакції, чинній станом на 22.08.2006 року) проекти землеустрою щодо створення нових землеволодінь та землекористувань розробляються з метою обґрунтування розмірів і меж земельних ділянок з урахуванням вимог щодо раціонального використання та охорони земель.

Проектами землеустрою щодо впорядкування існуючих землеволодінь та землекористувань передбачаються заходи щодо впорядкування структури земельних угідь, усунення черезсмужжя, далекоземелля, ламаності меж, ерозійних процесів та інших екологічних наслідків нераціонального використання земель і створення територіальних умов для функціонування всіх галузей економіки, формування й удосконалення раціональної системи існуючого землеволодіння та землекористування.

Пунктом ґ ч. 3 ст. 83 Земельного кодексу України (в редакції, чинній станом на 22.08.2006 року) передбачено, що до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі водного фонду, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Водного кодексу України (в редакції, чинній станом на 22.08.2006 року) до водних об'єктів загальнодержавного значення належать поверхневі води (озера, водосховища, річки, канали), що знаходяться і використовуються на території більш як однієї області, а також їх притоки всіх порядків.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 7 Водного кодексу України (в редакції, чинній станом на 22.08.2006 року) до відання Верховної Ради України в галузі регулювання водних відносин належить розпорядження водним фондом України.

Частиною 1 ст. 10 Водного кодексу України (в редакції, чинній станом на 22.08.2006 року) передбачено, що до відання сільських, селищних, міських та районних у містах Рад у галузі регулювання водних відносин на їх території належить: здійснення заходів щодо раціонального використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів; контроль за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів; встановлення правил загального користування водними об'єктами в порядку, визначеному статтею 47 цього Кодексу; обмеження, тимчасова заборона (зупинення) чи припинення діяльності підприємств та інших об'єктів в разі порушення ними вимог водного законодавства в межах своєї компетенції; організація роботи, пов'язаної з ліквідацією наслідків аварій та стихійного лиха, погіршенням якості вод або їх шкідливою дією, залучення у встановленому порядку до цієї роботи підприємств, установ і організацій; організація інформування населення про стан водних об'єктів, а також про надзвичайні екологічні ситуації, які можуть негативно вплинути на здоров'я людей, та про заходи, що вживаються для поліпшення стану вод; вирішення інших питань у галузі регулювання водних відносин у межах своєї компетенції.

Частиною 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Частиною 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Дослідивши надані сторонами докази в їх сукупності, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що спірні рішення Чернівецької міської ради прийнято з порушенням норм чинного законодавства України, тому підлягають визнанню нечинними.

Верховний Суд України у постанові від 23.12.2008 року у справі № 2-8/16222-2007 (2-7/9359.1-2008) за позовом відкритого акціонерного товариства "Феодосійський механічний завод" до Феодосійської міської ради про визнання недійсними пунктів рішень зазначив, що слова "недійсний" і "нечинний" є синонімами і означають, що спірний акт не має юридичної сили, а обраний позивачем спосіб захисту порушених прав та інтересів повністю відповідає п. 2 ст. 20 Господарського кодексу України та ст. 16 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. ч. 1-3, 5 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" визначено, що при розгляді справ про визнання правочинів недійсними суди залежно від предмета і підстав позову повинні застосовувати норми матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, та на підставі цих норм вирішувати справи.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" судам необхідно враховувати, що згідно із статтями 4, 10 та 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК України, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Оскільки, як було зазначено вище, оспорюваний договір купівлі-продажу земельної ділянки укладений між Чернівецькою міською радою та товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Альянс" на підставі рішень Чернівецької міської ради від 22.08.2006 року № 99 та від 28.09.2006 року № 128, які не відповідають законодавству України, суди попередніх інстанцій дійшли обгрунтованого висновку про задоволення позову у зазначеній частині.

Відповідно до п. 2.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" державні акти про право власності або право постійного користування на земельну ділянку є документами, що посвідчують відповідне право і видаються на підставі рішень Кабінету Міністрів України, обласних, районних, Київської і Севастопольської міських, селищних, сільських рад, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, районної, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій.

У спорах, пов'язаних з правом власності або постійного користування земельними ділянками, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти про право власності чи постійного користування.

Місцевим господарським судом, з яким погодилась і апеляційна інстанція, задоволено вимогу про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, оскільки така вимога є похідною від вимоги про визнання незаконними та скасування вищевказаних рішень. (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 06.02.2013 року № 6-169цс12).

Також не суперечить положенням ст. 120 Земельного кодексу України, ст. 216 Цивільного кодексу України і рішення суду в частині задоволення вимоги про повернення земельної ділянки попередньому власнику, оскільки відповідач не позбавлений можливості реалізації та захисту прав власника об'єктів нерухомого майна та сторони за визнаним недійсним договором купівлі-продажу земельної ділянки у спосіб, визначений законом.

Стосовно доводів касаційної скарги про порушення судами попередніх інстанцій приписів чинного законодавства про позовну давність судова колегія зазначає, що судом першої інстанції правомірно використано надане п. 5 ст. 267 Цивільного кодексу України право поновлення перебігу позовної давності.

Статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З врахуванням вищенаведеного підстави для скасування постанови суду апеляційної інстанції, якою було правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, відсутні.

Доводи заявника касаційної скарги фактично стосуються переоцінки доказів у справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, визначені статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Сведбанк" залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25.09.2012 року у справі № 5027/1149/2011 залишити без змін.

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич

Судді: І.В. Алєєва

С.В. Владимиренко