Ухвала суду № 32499124, 18.07.2013, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 22 - 9847 Головуючий у 1 інстанції - Бовкун Е.М.

2013 рік Доповідач - Ратнікова В.М.

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

18 липня 2-13 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого судді - Ратнікової В.М.

суддів - Борисової О.В.

- Гаращенка Д.Р.

при секретарі - Мурга В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_2 на заочне рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 05 жовтня 2009 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства «СЕБ Банк» до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про розірвання договору та стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и л а:

Заочним рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 05 жовтня 2009 року позов Публічного акціонерного товариства «СЕБ Банк» до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про розірвання договору та стягнення заборгованості задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 солідарно на користь Публічного акціонерного товариства «СЕБ БАНК» заборгованість за кредитом в розмірі 55 588, 63 гривень, 555,89 грн. судового збору, 250,00 грн. оплата-витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 630,00 гривень витрат на опублікування оголошення в засобах масової інформації.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 просить скасувати заочне рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 05 жовтня 2009 року, визнати договір поруки припиненим з 19.09.2008 року та відмовити в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «СЕБ Банк» до неї, як до поручителя, в повному обсязі.

Свою апеляційну скаргу мотивує тим, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального права. Ухваливши заочне рішення, суд першої інстанції не врахував, що вона, як відповідач, не була в установленому законом порядку повідомлена про слухання справи 05 жовтня 2013 року, розгляд справи в заочному порядку позбавив її можливості надати свої доводи та заперечення на позовні вимоги банку. Не відповідає вимогам закону висновок суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення заборгованості солідарно з боржника та з поручителя, оскільки договір поруки є припиненим з 19.09.2008 року, так як банк на протязі шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явив вимоги до поручителя.

В судовому засіданні відповідачка ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_4 повністю підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити.

Представник Публічного акціонерного товариства «СЕБ Банк» та відповідачка ОСОБА_3 в судове засідання не з»явились, про день та час слухання справи судом повідомлені у встановленому законом порядку, причину неявки суду не повідомили, а тому, колегія суддів вважає можливим слухати справу в їх відсутності.

Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з слідуючих підстав.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова, установа зобов'язується надати грошові кошти /кредит/ позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 10 жовтня 2007 року ОСОБА_3 звернулась до Київської філії Акціонерною банку "Факторіал - Банк" (ідентифікаційний код: 14350784), правонаступником всіх прав та обов'язків якого є Публічне акціонерне товариство «СЕБ БАНК» (ідентифікаційний код: 14351016), з заявою про надання їй кредиту в розмірі 50 000,00 гривень на задоволення поточних потреб,

05 листопада 2007 року між ОСОБА_3 та Київською філією Акціонерного банку "Факторіал - Банк" було укладено кредитний договір №Е_0033/К1_07, відповідно до якого ОСОБА_3 були надані грошові кошти у сумі 50 000,00 грн. на строк до 04 листопада 2009 року, зі сплатою 24 процентів річних.

За умовами п.а. 1.1., 2.4. кредитного договору ОСОБА_3 зобов'язувалась щомісячно в період сплати, за який приймається період з «05» по «05» число кожного місяця, надавати позивачу кошти у сумі 2 644,00 грн. для погашення заборгованості за кредитним договором, що складається із заборгованості за кредитом, відсотків та комісії.

Відповідно до п. 4.2. кредитного договору, в разі прострочення ОСОБА_3 строків сплати процентів та комісій, прострочення строків повернення кредиту та штрафних санкцій остання сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період невиконання зобов'язань за кредитним договором за кожний день прострочення та від суми несплаченої заборгованості.

Станом на 01 липня 2009 року загальна заборгованість ОСОБА_5 перед позивачем становить 55 588,63 грн. з яких: 10 299,04 грн. - прострочена заборгованість по відсоткам, 1 402,05 грн., - по пені за несвоєчасну сплату прострочених відсотків, 27 183,55 грн. - борг за несплаченою частиною кредиту, 3528,75 грн. - пеня за несвоєчасну сплату кредиту, 707,14 грн. - нараховані відсотки та 12 450,10 грн. - залишок заборгованості по кредиту.

В якості забезпечення виконання ОСОБА_3. своїх зобов'язань за кредитним договором 05 листопада 2007 року між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір поруки №Е_0033/КІ07/ДГІ , згідно умов якого, ОСОБА_2. зобов'язувалася перед позивачем відповідати за виконання зобов'язань ОСОБА_5 за кредитним договором в повному об'ємі, включаючи проценти за користування кредитом, пеню за прострочку сплати платежів та повернення позичених коштів, а також інших штрафних санкцій, передбачених кредитним договором.

Задовольняючи позовні вимоги Публічного акціонерного товариства « СЕБ БАНК» та стягуючи з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 солідарно на користь Публічного акціонерного товариства «СЕБ БАНК» заборгованість за кредитом в розмірі 55 588, 63 гривень, суд 1-ї інстанції посилався на те, що відповідачами не виконуються умови кредитного договору та договору поруки щодо своєчасного погашення кредиту, відсотків за користування кредитом, а тому позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «СЕБ БАНК» є обґрунтованими.

Колегія суддів вважає, що такий висновок суду 1-ї інстанції зроблений на підставі повного та об'єктивного дослідження наданих сторонами доказів на в повній мірі відповідає вимогам закону.

Так, відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно п.3 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом: сплата неустойки.

З досліджених в судовому засіданні доказів судом першої інстанції достовірно встановлено, що Публічним акціонерним товариством «СЕБ Банк» були виконані зобов'язання перед відповідачем ОСОБА_3 та надано кредит в сумі 50 000,00 гривень, що підтверджується меморіальним ордером № 654821 від 05.11.2007 року ( а.с. 13).

Згідно наданого Публічним акціонерним товариством «СЕБ БАНК» розрахунку заборгованості, складеного та завіреного відповідно до вимог чинного законодавства, заборгованість відповідачів станом на 01 липня 2009 року складає 55 588,63 гривні, з яких :10 299,04 грн. - прострочена заборгованість по відсоткам, 1 402,05 грн., - по пені за несвоєчасну сплату прострочених відсотків, 27 183,55 грн. - борг за несплаченою частиною кредиту, 3528,75 грн. - пеня за несвоєчасну сплату кредиту, 707,14 грн. - нараховані відсотки та 12 450,10 грн. - залишок заборгованості по кредиту.

Згідно вимог ст. 554 Цивільного Кодексу України, в разі невиконання зобов'язання боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає в тому ж обсязі, як і боржник, зокрема відповідає за сплату основного боргу і процентів, за відшкодування збитків, за сплату неустойки, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до п. 1.2 договору поруки від 14 листопада 2007 року, відповідачка ОСОБА_6 відповідає перед банком, як солідарний боржник у повному обсязі, як і позичальник.

Пунктом 3.1.2 договору поруки від 05 листопада 2007 року передбачено, що поручитель зобов'язаний у випадку невиконання боржником та поручителем зобов'язання, забезпеченого порукою, відповідати перед кредитором , як солідарні боржники будь-яким своїм майном, на яке згідно з чинним законодавством України може бути звернено стягнення.

В добровільному порядку погасити дану заборгованість відповідачі відмовляються, а тому, колегія суддів вважає, що суд 1-ї інстанції прийшов до вірного висновку про стягнення з відповідача ОСОБА_3, як з боржника та відповідачки ОСОБА_2, як поручителя, солідарно, на користь ПАТ «СЕБ БАНК» заборгованості по кредиту, по сплаті відсотків за користування кредитом та пені, відповідно до наданих розрахунків, правильність яких перевірена в судовому засіданні.

Доводи апеляційної скарги про те, що висновок суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення заборгованості солідарно з боржника та з поручителя є помилковим, оскільки договір поруки є припиненим з 19.09.2008 року, так як банк на протязі шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явив вимоги до поручителя, колегія суддів вважає безпідставними та такими, що не ґрунтуються на вимогах закону, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч.1 та ч.4 ст. 559 ЦК України, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

З копії кредитного договору вбачається, що строк його дії встановлений до 04 листопада 2009 року включно (п.1.1.1). З договору поруки вбачається, що він діє до остаточного виконання зобов'язань за договором кредиту (п. 5.3). Умовами кредитного договору передбачено, що у випадку порушення позичальником виконання зобов'язань за кредитним договором, кредитодавець має право припинити подальше кредитування за цим договором та достроково стягнути заборгованість по кредиту.

Строк виконання основного зобов'язання визначений 05 листопада 2009 року. Позивач звернувся до суду з позовом 27.07.2009 року з вимогою про дострокове повернення кредиту солідарно боржником та поручителем, а тому договір поруки не припинено.

Посилання апелянта на те, що вимоги про дострокове повернення кредиту направлялись і на адресу боржника і на адресу поручителя ще в лютому 2008 року, у вересні 2008 року та у жовтні 2008 року колегія суддів вважає помилковими, оскільки вказані звернення стосувались погашення боржником та поручителем простроченої суми заборгованості, а не дострокового повернення кредиту.

Безпідставними є також доводи апеляційної скарги про те, що в порушенні вимог процесуального права справа була розглянута у відсутності відповідача ОСОБА_2, яка не була в установленому законом порядку повідомлена про день та час слухання справи, оскільки відповідачка ОСОБА_2 повідомлялась судом про слухання справи за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання - АДРЕСА_1, судова повістка повернулась з відміткою, що адресат за вказаною адресою не проживає, а тому суд здійснив виклик відповідачки в наступне судове засідання шляхом опублікування повідомлення про слухання справи 05.10.2009 року о 16-00 годині в газеті «Урядовий кур'єр» від 26 вересня 2009 року.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду також не спростовують та на їх правильність не впливають, а тому не можуть бути прийняті до уваги.

Норми матеріального права застосовані судом відповідно до спірних правовідносин, рішення суду ухвалено з дотриманням процесуального закону, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 відхилити.

Заочне рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 05 жовтня 2009 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Судді: