Постанова № 32497541, 04.07.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а/2370/2729/2012 Головуючий у 1-й інстанції: Холод Р.В.

Суддя-доповідач: Горяйнов А.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 липня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Горяйнова А.М.,

суддів - Желтобрюх І.Л. та Шостака О.О.,

при секретарі - Доник М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Азот» на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Азот» до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2011 року ПАТ «Азот» звернулося до суду із адміністративним позовом, у якому просило визнати протиправними дії ДПІ у м. Черкасах ДПС та скасувати податкові повідомлення-рішення від 16 липня 2012 року № 0003212301 та № 0003222301.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2013 року вказаний адміністративний позов було задоволено частково - скасовано податкове повідомлення-рішення від 16 липня 2012 року № 0003212301 в частині нарахування грошового зобов'язання на загальну суму 870461 грн. 00 коп.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову суду від 17 квітня 2013 року в частині відмови в задоволенні позовних та прийняти нове рішення про задоволення позову в повному обсязі. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема апелянт вказує на те, що відповідач не довів, що звичайною на товар ПАТ «Азот» є ціна, повідомлена відповідачу ДП «Держзовнішінформ».

Під час судового засідання представники позивача підтримали свою апеляційну скаргу та просили суд її задовольнити з підстав, викладених в ній.

Представники відповідача в судовому засіданні заперечували проти апеляційної скарги та просили суд відмовити в її задоволенні посилаючись на те, що судом першої інстанції було винесено законну і обґрунтовану постанову, а підстави для її зміни чи скасування - відсутні.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ПАТ «Азот» задовольнити, постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2013 року в частині відмови в задоволенні позову - скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі виходячи із наступного.

Згідно ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Судом встановлено, що ДПІ у м. Черкасах ДПС було проведено виїзну позапланову перевірку ПАТ «Азот» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 квітня 2009 року по 30 червня 2011 року, про що складено акт від 06 липня 2012 року № 108/22-11/00203826.

На підставі зазначеного акту відповідачем було винесене податкове повідомлення-рішення від 16 липня 2012 року № 0003222301, яким позивачу зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 152436529 грн. 00 коп. та податкове повідомлення-рішення від 16 липня 2012 року № 0003212301, яким нараховано податкове зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 100431233 грн. 00 коп., з яких 89678668 - за основним платежем та 10752565 грн. 00 коп. - штрафні (фінансові) санкції.

Не погоджуючись із проведеною перевіркою та винесеними рішеннями, ПАТ «Азот» звернулося до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог ПАТ «Азот» суд першої інстанції виходив з того, що податкові зобов'язання в розмірі 870039 грн. 00 коп. та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 422 грн. 00 коп. були нараховані позивачу внаслідок помилки. Апеляційна скарга відповідачем на постанову суду від 17 квітня 2013 року - не подавалася.

У відповідності до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

У зв'язку з цим обґрунтованість вказаного висновку суду першої інстанції під час апеляційного розгляду справи - не перевіряються.

Відмовляючи в задоволенні іншої частини позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що перевірку позивача було проведено правомірно, а факт заниження доходу, що враховується при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, підтверджується належними та допустимими доказами.

Колегія суддів не в повній мірі погоджується із зазначеними висновками суду першої інстанції, оскільки вони лише частково знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Свої вимоги про визнання неправомірними дій ДПІ у м. Черкасах ДПС щодо проведення позапланової перевірки ПАТ «Азот» обґрунтовує тим, що перевірки дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 квітня 2009 року по 30 червня 2011 року податковим органом вже проводилися, що підтверджується відповідними актами від 08 грудня 2009 року, 24 грудня 2010 року та 09 грудня 2011 року.

Зазначені акти були складені за результатами проведення планових перевірок ПАТ «Азот», що позивачем не заперечується.

Норми Податкового кодексу України не встановлюють заборону проведення позапланових перевірок щодо періоду, який був предметом планової перевірки, у разі виникнення підстав передбачених п. 78.1 ст. 78 ПК України.

За таких обставин колегія суддів вважає зазначені доводи позивача необґрунтованими.

Також представники ПАТ «Азот» посилаються на відсутність підстав, передбачених пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, для призначення позапланової перевірки.

Згідно вказаної норми права документальна позапланова перевірка здійснюється у разі, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Сторонами даної справи не заперечується, що ДПІ у м. Черкасах ДПС направило до ПАТ «Азот» запит з вимогою надати інформацію та документи, які її підтверджують. У якості підстави направлення вказаного запиту зазначено надходження до ДПІ у м. Черкасах ДПС податкової інформації, яка може свідчити про можливі порушення позивачем податкового законодавства.

З огляду на те, що відповідно до пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України позапланова перевірка може бути проведена в разі виявлення фактів, які свідчать про можливі порушення податкового законодавства, а не фактів, що можуть свідчити про можливі порушення, представники ПАТ «Азот» дійшли висновку про те, що запит ДПІ у м. Черкасах ДПС оформлений без дотримання вимог п. 73.3 ст. 73 ПК України, та не потребує відповіді.

Зазначені висновки позивача колегія суддів вважає помилковими, адже зі змісту запиту податкового органу вбачається, які саме обставини стали підставою для його направлення, а допущені неточності в формулюванні підстави направлення запиту самі по собі не можуть бути достатньою підставою для визнання неправомірними дій ДПІ у м. Черкасах ДПС щодо проведення позапланової перевірки ПАТ «Азот».

Таким чином, доводи апеляційної скарги позивача не спростовують висновки суду першої інстанції щодо правомірності проведення позапланової перевірки позивача, оформленої актом від 06 липня 2012 року № 108/22-11/00203826.

Перевіряючи обґрунтованість висновків суду першої інстанції про заниження ПАТ «Азот» ціни реалізації експортної продукції, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається з акту перевірки від 06 липня 2012 року № 108/22-11/00203826, у період з 01 квітня 2009 року по 31 березня 2011 року ПАТ «Азот» здійснило реалізацію нерезидентам України капролактаму, селітри аміачної, карбаміду, сульфату амонію. За твердженням податкового органу продаж вказаної продукції був здійснений за цінами, що нижчі рівня звичайних цін на такі товари. У зв'язку з цим відповідач дійшов висновку про заниження ПАТ «Азот» валового доходу та, як наслідок, заниження податкових зобов'язань і завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств.

Позивач вважає вказані висновки податкового органу необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам матеріального права.

Обґрунтовуючи застосування рівня звичайних цін при визначенні бази оподаткування податком прибуток підприємств операцій ПАТ «Азот» з експорту капролактаму, селітри аміачної, карбаміду, сульфату амонію податковий орган послався на наступні норми права.

У відповідності до пп. 1.20.10 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», норми якого були чинними до 01 квітня 2011 року, податковий орган має право застосувати звичайні ціни для визначення бази оподаткування у випадках, передбачених законом, незалежно від виду господарської операції, що здійснюється платником цього податку, або податкового статусу іншої сторони такої операції. До таких випадків, згідно п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону, належить здійснення операцій з пов'язаними особами.

Відповідно до пп. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» положення підпунктів 7.4.1, 7.4.2 поширюються також на операції з особами, які не є платниками податку, встановленого статтею 10 цього Закону, або сплачують податок на прибуток за іншими, ніж платник податку, ставками.

Норми п. 39.1 ст. 39 ПК України також передбачають, що звичайна ціна застосовується у разі здійснення платником податків операцій, зокрема, з пов'язаними особами та особами, що не є платником податку на прибуток.

Як на підставу для скасування податкових повідомлень-рішень від 16 липня 2012 року № 0003212301 та № 0003222301 позивач посилається, зокрема, на те, що експортні операції були здійснені з нерезидентами України, що утворені відповідно до законодавства іншої держави, дія законодавства України на них не поширюється та, відповідно, вони не можуть кваліфікуватися як неплатники податку на прибуток. З огляду на викладене представники ПАТ «Азот» вважають, що податковий орган неправомірно визначив базу оподаткування за експортними операціями із застосуванням звичайних цін.

Зазначені доводи представників позивача колегія суддів вважає необґрунтованими, адже за змістом п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та пп. «в» п. 39.1 ст. 39 ПК України база оподаткування податком на прибуток підприємств визначається із застосуванням звичайних цін у всіх випадках здійснення господарських операцій з особами, які згідно чинного податкового законодавства України не сплачують податок на прибуток підприємств не залежно від причин, з яких такий податок ними не сплачується.

Аналогічні висновки були закріплені в постанові Верховного Суду України від 20 червня 2011 року у справі № 21-64а11.

У відповідності до ч. 1 ст. 2442 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що при визначенні бази оподаткування податком на прибуток експортних операцій ПАТ «Азот» слід враховувати рівень звичайних цін на капролактам, селітру аміачну, карбамід, сульфат амонію.

Позивач стверджує, що контрактна ціна вказаного товару відповідає рівню звичайних цін, що існували на час здійснення зовнішньоекономічних операцій.

Відповідач вважає, що ціна капролактаму, селітри аміачної, карбаміду, сульфату амонію, зазначена у контрактах, укладених між ПАТ «Азот» та нерезидентами України, є нижчою у порівнянні із звичайними цінами на такий товар.

Згідно пп. 1.20.8 п. 1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом.

Положеннями п. 2 розділу ХІХ «Прикінцеві положення» ПК України передбачено, що до 01 січня 2013 року застосовуються правила визначення звичайної ціни, що закріплені в п. 1.20 ПК України.

Відповідно до пп. 1.20.2 п. 1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів.

Якщо товари (роботи, послуги), ідентичні (за їх відсутності - однорідні) товарам (роботам, послугам), стосовно яких визначається звичайна ціна, прилюдно пропонуються до продажу, або мають ціни, встановлені на організованому ринку цінних паперів, або мають біржову ціну (біржове котирування), визначення звичайної ціни у встановленому в абзаці першому цього підпункту порядку здійснюється із врахуванням таких факторів.

Обґрунтовуючи свої доводи про те, що позивачем була занижена контрактна вартість експортованого товару ДПІ у м. Черкасах ДПС послалася виключно на листи ДП «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків» (далі - ДП «Держзовнішінформ»).

Згідно п. 13 Указу Президента України «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності» від 23 липня 1998 року № 817/98 індикативні або звичайні ціни на товари (роботи, послуги) для застосування їх у податкових або митних цілях установлюються на підставі статистичної оцінки рівня цін реалізації таких товарів (робіт, послуг) на внутрішньому ринку України, яка проводиться уповноваженим державним органом у визначеному ним порядку.

Відповідно до висновків Верховного Суду України, викладених в постанові від 07 листопада 2011 року у справі № 21-328а11, з'ясування рівня звичайних цін має відбуватися відповідно до визначеної процедури, а необхідна інформація надаватися уповноваженим державним органом. Таким чином, будь-які дані, надані приватними структурами чи не уповноваженими на це державними органами (висновки, результати досліджень, витяги з реєстру прав власності на нерухоме майно тощо), не є статистичними документами стосовно звичайних цін на товари (роботи, послуги) та не можуть бути підставою для визначення звичайної ціни.

З огляду на те, що ДП «Держзовнішінформ» не належить державних органів, уповноважених здійснювати визначення звичайних цін, наданий ним лист не є статистичним документом стосовно звичайної ціни та не може бути самостійною підставою для її визначення.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що на запит суду першої інстанції ДП «Держзовнішінформ» листом від 20 листопада 2012 року № 3/2343 надало копії листів, що були направлені податковим органом та були використані останніми при визначенні рівня звичайних цін на капролактам, селітру аміачну, карбамід, сульфат амонію, що експортувалися позивачем у період з 01 квітня 2009 року по 30 червня 2011 року.

Зазначені листи не містять у собі відомостей, на підставі яких можливо було б дійти висновку про те, що поставка зазначених у них товарів здійснювалася у співставних умовах у відношенні до контрактів, укладених ПАТ «Азот».

Як раніше зазначалося, згідно пп. 1.20.2 п. 1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» умови договорів визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. Також враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну.

Натомість листи ДП «Держзовнішінформ» містять відомості про продукт, період поставки, умови поставки та ціну.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про те, що листи ДП «Держзовнішінформ» не містять інформації, яка підлягає врахуванню під час визначення звичайних цін на відповідний товар.

Також колегія суддів звертає увагу на те, що згідно листа ДП «Держзовнішінформ» від 20 листопада 2012 року № 3/2343 ціна на запитуваний товар не є об'єктом постійного цінового моніторингу.

Наведені обставини у своїй сукупності свідчать про неправомірність дій ДПІ у м. Черкасах ДПС щодо визначення звичайної ціни на капролактаму, селітри аміачної, карбаміду, сульфату амонію на підставі даних ДП «Держзовнішінформ».

Інших доказів на обґрунтування рівня звичайних цін на товар, що був експортований позивачем у період з 01 квітня 2009 року по 30 червня 2011 року податковий орган - не надав.

У звязку з цим колегія суддів приходить до висновку про те, що відповідач, в порушення ч. 2 ст. 71 КАС України, не довів правомірності своїх висновків про заниження ПАТ «Азот» валового доходу внаслідок незастосування звичайних цін при здійсненні зовнішньоекономічних операцій.

Враховуючи, що згідно пп. 1.20.8 п. 1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни покладається на податковий орган, суд, розглядаючи адміністративний позов про скасування рішень контролюючого орану про нарахування податковий зобов'язань внаслідок застосування рівня звичайних цін, зобов'язаний перевірити обґрунтованість висновків податкового органу про рівень звичайних на певний товар.

Встановлення необґрунтованості висновку податкового органу про розмір звичайної ціни на товар є достатньою підставною для скасування відповідного податкового повідомлення-рішення.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про те, що позовні вимоги ПАТ «Азот» про скасування податкових повідомлень-рішень від 16 липня 2012 року № 0003212301 та № 0003222301 є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Таким чином, доводи апеляційної скарги ПАТ «Азот» спростовують висновки суду першої інстанції щодо правильності визначення податковим органом звичайної ціни на відповідний товар, викладені в постанові від 17 квітня 2013 року, та є підставами для її скасування.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам в частині відмови в задоволенні вимог ПАТ «Азот» про визнання неправомірними дій відповідача щодо проведення позапланової перевірки, проте в частині застосування звичайних цін рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ПАТ «Азот» задовольнити, постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2013 року в частині відмови в задоволенні позову - скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Азот» - задовольнити.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2013 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Азот» - скасувати та прийняти нове рішення, яким скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби від 16 липня 2012 року № 0003212301 та № 0003222301 в повному обсязі.

В іншій частині постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2013 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.М. Горяйнов

Судді І.Л. Желтобрюх

О.О. Шостак

Постанова складена в повному обсязі 09 липня 2013 року.

Головуючий суддя Горяйнов А.М.

Судді: Желтобрюх І.Л.

Шостак О.О.