Рішення № 32493752, 17.07.2013, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2013 р. Справа № 909/639/13

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кобрин О. М. , при секретарі судового засідання Вакалюк А. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Івано-Франківськгаз" в особі

Івано-Франківського управління по експлуатації газового господарства

вул.Ленкавського, 20, м.Івано-Франківськ, 76010

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства "Пресмаш"

вул.Автоливмашівська, 1, м.Івано-Франківськ, 76495

про стягнення заборгованості за використаний природний газ в сумі 56851,01 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: не з"явився;

від відповідача: Соболик О.В. - представник, (довіреність №216/06 від 12.06.13).

ВСТАНОВИВ: до господарського суду Івано-Франківської області звернулось Публічне акціонерне товариство "Івано-Франківськгаз" в особі Івано-Франківського управління по експлуатації газового господарства із позовом (вх. №4518/13 від 29.05.13) до Відкритого акціонерного товариства "Пресмаш" про стягнення заборгованості за використаний природний газ в сумі 56851,01 грн., в тому числі 52648,94 грн. основного боргу, 1940,01 грн. пені, 388,00 грн. - 3% річних та 1874,06 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 31.05.13 порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 13.06.13.

В судове засідання 13.06.13 представник позивача не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (вх. №4764/13 від 04.06.13, а.с.2). Представник відповідача в судове засідання не з"явився, проте надіслав клопотання (вх.№10085/13 від 13.06.13) про відкладення розгляду справи, у зв"язку із неможливістю явки повноважного представника в судове засідання. Ухвалою суду від 13.06.13 відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено на 26.06.13.

26.06.13 представник позивача не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (вх.№5337/13 від 18.06.13, а.с.59). Представник відповідача подав відзив на позов (вх.№10769/13 від 06.06.13) в якому позов визнає частково. Ухвалою суду від 26.06.13 розгляд справи було відкладено на 17.07.13 відповідно до ч.1 ст.77 ГПК, у зв'язку із нез'явленням у судове засідання повноважного представника позивача та необхідністю витребування нових доказів.

Представник позивача в судове засідання 17.07.13 повторно не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (вх.№5923/13 від 04.07.13, а.с.65). Як вбачається із позовної заяви між ПАТ "Івано-Франківськгаз" в особі Івано-Франківського управління по експлуатації газового господарства та ВАТ "Пресмаш" було укладено договір на постачання природного газу за регульованим тарифом №2013/ТП-ПР-ІФ-37 від 01.01.13. Згідно умов даного договору позивач зобов"язувався постачати природний газ для потреб ВАТ "Пресмаш" (споживач) до пунктів призначення на умовах та в обсягах, визначених договором, а споживач зобов"язувався вчасно оплачувати постачальнику вартість поставленого газу у строки і на умовах, що передбачені договором. На виконання умов договору позивач за період січень - лютий 2013 року поставив відповідачу природний газ загальною вартістю 57474,01 грн., про що свідчать акти про приймання-передачу природного газу, які отримані відповідачем, про що свідчать підписи представника ВАТ "Пресмаш" на примірниках актів. Як свідчить акт звірки між позивачем та відповідачем, на січень 2013р. у відповідача існувала заборгованість за спожитий природний газ у сумі 7674, 93 грн. Так, з урахуванням часткової сплати заборгованості в розмірі 12500,00 грн., на день подання позову до господарського суду сума заборгованості відповідача перед позивачем склала 52648, 94 грн. Відповідно до ст.611, ст.625 ЦК України позивачем нараховано відповідачу 1940,01 грн. пені, 388,00 грн. - 3% річних та 1874,06 грн. інфляційних втрат.

Представник відповідача в судове засідання 17.07.13 з"явився, позов визнав частково в сумі основного боргу, заперечив щодо нарахування позивачем неустойки (пені, штрафу). У відзиві на позовну заяву (вих.№335/06 від 25.06.13, а.с.61-62) відповідач просить суд зменшити розмір неустойки, як такої, що надмірно велика порівняно із збитками кредитора, на підставі ст.233 ГК України.

Відповідно до ч.3 ст.22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин, згідно ст. 75 ГПК України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника позивача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника відповідача, оцінивши докази у відповідності до ст.43 ГПК України, суд встановив, що між Публічним акціонерним товариством "Івано-Франківськгаз" в особі Івано-Франківського управління по експлуатації газового господарства (далі постачальник) та Відкритого акціонерного товариства "Пресмаш" (далі споживач) було укладено договір на постачання природного газу за регульованим тарифом №2013/ТП-ПР-ІФ-37 від 01.01.13. (а.с.9-16). Даний договір було укладено на строк до 31.12.13, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Згідно п.1.1 договору постачальник протягом 2013 року здійснює споживачу постачання природного газу в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і надання послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором.

Згідно п.5.3.3 вказаного договору споживач зобов"язується оплачувати постачальнику вартість поставленого газу на умовах та в обсягах, визначених договором.

Пуктом 4.1 договору передбачено, що розрахунки за реалізований споживачеві газ здійснюються за цінами, що встановлюються національною комісією, яка здійснює державне регулювання у сфері енергетики. Сторони домовились, що ціна газу, розрахована відповідно до пунктів 4.1 та 4.2 договору є обов"язковою для сторін з дати набуття нею чинності. Визначена на її основі вартість газу буде застосовуватись сторонами при складання актів приймання-передачі газу та розрахунках за газ згідно з умовами договору. Розрахунковий період за договором становить один місяць - з контрактної години першого дня місяця до контрактної години першого дня наступного місяця включно. Оплата вартості послуг з постачання газу здйснюється споживачем авансовими та/або плановими платежами із розрахунку договірного обсягу постачання газу згідно з додатком №2., а.с.18 (п.п.4.4, 4.5, 4.6 договору).

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем відповідачу згідно акту приймання-передачі природного газу від 31.01.13 та 28.02.13 було нараховано за спожитий природний газ: 32277,71 грн. та 25196,30 грн. відповідно (а.с.28). Вищевказані акти були підписані представниками постачальника та споживача. Відповідачем часково було оплачено рахунки у сумі 12500,00 грн.

Проте, відповідач не виконав своїх зобов'язань за договором, а саме, не сплатив своєчасно усі кошти за спожитий природний газ за січень та лютий місяць 2013 року у сумі 44974,03 грн. Крім того, як свідчить акт звірки взаєморозрахунків між позивачем та відповідачем за споживання природного газу за період з 01.01.13 по 30.06.13 (а.с.67), що наданий представником відповідача в судове засідання 17.07.13, у відповідача перед позивачем існує заборгованість на січень 2013 року у сумі 7674,93 грн. Відтак, на день подання позову заборгованість ВАТ "Пресмаш" перед ПАТ "Івано-Франківськгаз" в особі Івано-Франківського управління по експлуатації газового господарства становила 52648, 94 грн.

Суд, здійснивши перерахунок заявлених позовних вимог в частині стягнення основного боргу, дійшов висновку про правильність нарахування позивачем заборгованості по сплаті коштів у сумі 52648, 94 грн. - основної заборгованості за спожитий природний газ.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.1 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку, про законність та обґрунтованість позовної вимоги в сумі 52648, 94 грн. - основної заборгованості за спожитий природний газ.

Позивачем було нараховано відповідачу пеню за увесь час прострочення за період з 05.02.13 по 17.05.13, що становить 1940,01 грн. (згідно розрахунку суми заборгованості, а.с.29). Судом не приймаються до уваги заперечення відповідача щодо нарахування неустойки в сумі 1940,01 грн., як такої, що надмірно велика порівняно із збитками кредитора. Виходячи із аналізу ст.233 ГК України, що передбачає право суду на зменшення розміру санкцій у випадку якщо такі санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, у суду відсутні підстави для зменшення розміру пені, що нарахована позивачем відповідачу у розмірі 1940,01 грн., оскільки така сума не може вважатись надмірно великою порівняно із сумою збитків ПАТ "Івано-Франківськгаз" у розмірі 52648, 94 грн.

На підставі викладеного, суд прийшов до висновку, що поданий позивачем розрахунок пені в розмірі 1940,01 грн. обгрунтований та підлягає до задоволення.

Судом перевірено правильність нарахування позивачем суми інфляційних втрат в розмірі 1874,06 грн. та встановлено, що даний розрахунок є неправильним, оскільки при їх обрахуванні позивачем допущено помилку та нараховано відповідачу за лютий-квітень 2013 року суму заборгованості з урахуванням індексу інфляції, при тому, що середній індекс інфляції за вказані місяці становив 99,9 %. Крім того, за січень 2013р. позивачем також невірно нараховано суму заборгованості, оскільки при індекці інфляції за січень 2013р. 100,2% інфляційне збільшення суми боргу склало 58,91 грн. Відтак, позивачем необгрунтовано заявлено до стягнення 1874, 06 грн. інфляційних втрат.

З огляду на вимоги частини 1 статті 4-7 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування таких сум, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Зважаючи на викладене, суд самостійно здійснив перерахунок інфляційних втрат за період січень-квітень 2013 року. Згідно розрахунку інфляційних втрат здійсненого судом, інфляційні втрати, що підлягають стягненню склали 58,91 грн. В задоволенні решти позовних вимог в частині стягнення інфляційних нарахувань слід відмовити, в зв'язку з необґрунтованістю розрахунку позовних вимог (розрахунок суду а.с.68).

Згідно поданого позивачем розрахунку 3 % річних від суми боргу становлять 388,00 грн. (а.с.29).

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В силу ч.2 ст.20 ГК України захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом. До інших способів відносяться, передбачені ст.625 ЦК України інфляційні втрати та річні, як плата по грошовому зобов'язанню, правова природа яких є самостійним від договірної неустойки (пені) способом захисту прав і забезпечення виконання зобов'язань.

Здійснивши перерахунок заявленої позовної вимоги щодо стягнення 3% річних від суми заборгованості, суд дійшов висновку, що дана вимога обгрунтована та підлягає до задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.33 ГПК Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вказаною нормою обов"язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.

Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Станом на день розгляду справи, відповідач не надав суду будь-яких документальних доказів, які б спростовували доводи позивача.

З огляду на викладене, позов слід задовольнити частково, стягнути з відповідача 52648,94 грн. основного боргу, 1940,01 грн. пені, 388,00 грн. - 3% річних та 58,91 грн. інфляційних втрат. В решті позову слід відмовити.

Відповідно до ст.49 ГПК України судовий збір покладаєтьс у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.526, 530, 610, 625, 714 Цивільного кодексу України, ст.ст.22, 33, 43, 49, 75, ст. 82, Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Пресмаш" (вул.Автоливмашівська, 1, м.Івано-Франківськ, 76495, код 13643567) 52648,94 грн. (п"ятдесят дві тисячі шістсот сорок вісім гривень 94 коп.) - основного боргу, 1940, 01 грн. (одна тисяча дев"ятсот сорок грн. 01 коп.)- пені, 388,00 грн. (триста вісімдесят вісім грн. 00 коп.) - 3% річних, 58,91 грн. (п"ятдесят вісім грн. 91 коп.) - інфляційних нарахувань та 1665,57 грн. (одна тисяча шістсот шістдесят п"ять грн. 57 коп.) судового збору на користь Публічного акціонерного товариства "Івано-Франківськгаз" в особі Івано-Франківського управління по експлуатації газового господарства (вул.Ленкавського, 20, м.Івано-Франківськ, 76010, код 20551297).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 19.07.13

Суддя Кобрин О. М.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

______ Кобрин О. М. 19.07.13