Постанова № 32491642, 15.07.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 липня 2013 року № 826/7448/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомДержавної акціонерної холдингової компанії "Артем"до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податківпровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000364010 від 13.05.2013

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державна акціонерна холдингова компанія "Артем" звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000364010 від 13.05.2013.

У судовому засіданні 05.06.2013 замінено неналежного відповідача Окружну державну податкову службу - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби на належного Міжрегіональне головне управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що товар за контрактами № 25 від 15.06.2010, № 18/12-182 від 28.04.2012 та № 2012-06-07 від 07.06.2012 був поставлений в межах законодавчо встановленого строку, а за договором № 47 від 26.07.2010 з порушенням відповідного строку лише на 2 дні, що підтверджується відповідними ВМД зі штампом митного органу.

Також позивач зазначив про те, що моментом здійснення імпорту товару є момент фактичного перетину товаром митного кордону України, у той час як строк проходження та завершення всіх митних процедур, остаточне оформлення ВМД і пропуск товарів на митну територію України для вільного обігу не мають впливу на визначення дати здійснення імпорту товару.

Водночас позивач зазначив про те, що погоджується з правомірністю нарахування пені в розмірі 1 001,36 грн. за експортним контрактом з нерезидентом ОАО "Гідроагрегат" (Російська Федерація), оскільки дійсно валютна виручка надійшла з простроченням в два календарних дні та частково по нарахуванню пені по контракту № 47 від 26.07.2010 , а саме за порушення строку надходження на митну територію України товару на 2 дні у розмірі 7 720,26 грн.

У судовому засіданні 17.06.2013 представник позивача підтримав позовні вимоги, надав додаткові усні пояснення та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, через канцелярію суду 03.06.2013 надав суду письмові заперечення, у яких просив відмовити у задоволенні адміністративного. позову повністю. Доводи відповідача викладені в письмових запереченнях та наведені його представником під час судового засідання аналогічні доводам та висновкам викладеним в акті перевірки № 405/40-10/14307699 від 19.04.2013.

У судовому засіданні 17.06.2013 представник відповідача заперечив проти позовних вимог та просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

У судовому засіданні 17.06.2013 представники сторін не заперечували проти розгляду справи в порядку письмового провадження та подали заяву, в якій просили здійснити розгляд справи в порядку письмового провадження, за відсутності представників сторін.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

З урахуванням наведеного суд, заслухавши у судовому засіданні представників позивача та відповідача ухвалив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.

Підчас судового розгляду справи, суд,

В С Т А Н О В И В:

В період з 12.04.2013 по 17.03.2013 Окружною державною податковою службою - Центральним офісом з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби проведена документальна позапланова виїзна перевірка Державної акціонерної холдингової компанії "Артем" з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій за імпортними та експортними угодами: № AirHQ/S.71851/21/1/Arm(Q) від 30.12.2011 з Міністерством оборони Республіки Індія, № 25 від 15.06.2010 з ОАО "Тамбовский завод Електроприбров" (Російська Федерація), № 47 від 26.07.2010 з ООО ЭПО "Сигнал" (Російська Федерація), № 18/12-182 від 28.04.2012 з ОАО "ВПО Точмаш" (Російська Федерація), № 2012-06-07 від 07.06.2012 з ФГУПТ "Алексенский опытный механический завод" (Російська Федерація), № 2009-01-02 від 11.02.2009 з ОАО "Гідроагрегат" (Російська Федерація).

Перевіркою встановлено порушення термінів розрахунків згідно статей 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".

До такого висновку податковий орган дійшов, зокрема, з наступного.

На виконання умов експертного контракту № 2009-01-02 від 11.02.2009 укладеного з ОАО "Гідроагрегат" (Російська Федерація) Державною акціонерною холдинговою компанією "Артем" поставлено товар згідно ВМД № О70179 від 26.02.2010, № О70331 від 01.04.2010, № О70523 від 26.05.2011, № О7О901 від 02.09.2010Ю № О71029 від 01.10.2010, № О-71425 від 07.12.2010, № 771346 від 01.04.2011, № 771664 від 30.06.2011, № 772382 від 14.10.2011, № О65479 від 28.04.2012, № О65533 від 16.05.2012, № О65645 від 02.06.2012, № О65771 від 07.07.2012, № О65992 від 28.08.2012, № О66184 від 05.10.2012№ О66265 від 24.10.2012.

Оплата за товар надійшла на валютний рахунок Державної акціонерної холдингової компанії "Артем" згідно виписок банку б/н від 25.01.2010, б/н від 25.05.2010, б/н від 25.08.2010, б/н від 27.08.2010, б/н від 08.12.2010, б/н від 27.12.2010, б/н від 11.03.2011, б/н від 18.07.2011, б/н від 20.09.2011, б/н від 16.02.2012, б/н від 05.06.2012, б/н від 16.07.2012, б/н від 25.06.2012, б/н від 09.10.2012 та б/н від 26.02.2012.

У ході перевірки контракту № 2009-01-02 від 11.02.2009 було встановлено порушення термінів розрахунків згідно статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", а саме грошові кошти у сумі 20 880,00 дол. США за відвантажений товар на валютний рахунок ДАХК "Артем" надійшли з простроченням терміну на 2 дні (25.02.2013-26.02.2013), граничний термін надходження коштів - 24.02.2013.

ДАХК "Артем" було укладено імпортний контракт № 25 від 15.06.2010 з ОАО "Тамбовский завод Електроприборов" (Російська Федерація).

Станом на 31.03.2013 в бухгалтерському обліку ДАХК "Артем" за вказаною угодою по рахунку 632 обліковується дебіторська заборгованість в сумі 633 600,00 дол. США строк погашення якої настав 18.11.2012.

Перевіркою встановлено порушення статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", а саме товар на суму 138 600,00 дол. США з граничним терміном надходження 18.11.2012 на митну територію України станом на 31.03.2013 не надійшов та прострочення терміну станом на 31.03.2013 становить - 133 дні (19.11.2012 - 31.ДАХК "Артем" було укладено імпортний контракт 01.2013) та товар на суму 495 000,00 дол. США з граничним терміном надходження 24.12.2012 станом на 31.03.2013 на митну територію України не надійшов та прострочення терміну поставки становить 97 днів (25.12.2012 - 31.03.2013).

ДАХК "Артем" було укладено імпортний контракт № 18/12-182 від 28.04.2012 з ОАО "ВПО Точмаш" (Російська Федерація).

Згідно з висновком Міністерства економіки України № 4 від 03.01.2013 щодо продовження строків розрахунків за імпортною зовнішньоекономічною операцією по контракту № 18/12-182 від 28.04.2012 продовжено строки розрахунків на суму 255 000,00 дол. США до 25.02.2013.

Поставка товару на суму 255 000,00 дол. США була здійснена за ВМД № О48989 від 04.03.2013.

З огляду на зазначене податковим органом встановлено прострочення законодавчо встановленого терміну поставки за вказаною операцією на 7 днів (26.02.2013 - 04.03.2013).

ДАХК "Артем" було укладено імпортний контракт № 47 від 26.07.2010 з ООО ЭПО "Сигнал" (Російська Федерація).

Згідно з висновком Міністерства економіки України № 657 від 27.11.2012 щодо продовження строків розрахунків за імпортною зовнішньоекономічною операцією по контракту № 47 від 26.07.2010 продовжено строки розрахунків на суму 4 924 829,00 рос. руб. з 19.11.2012 до 25.12.2012

Поставка товару на суму 4 924 829,00 рос. руб. була здійснена за ВМД № 21.01.2013 від 04.03.2013.

З огляду на зазначене податковим органом встановлено прострочення законодавчо встановленого терміну поставки за вказаною операцією на 27 днів (26.12.2012 - 21.01.2013).

ДАХК "Артем" було укладено імпортний контракт № 2012-06-07 від 07.06.2012 з ФГУПТ "Алексенский опытный механический завод" (Російська Федерація).

На виконання зазначеного контракту ДАХК "Артем" здійснило оплату на користь нерезидента згідно виписки банку б/н від 27.06.2012 на суму 8 400 000,00 рос. руб. (граничний термін поставки - 24.12.2012).

Товар було поставлено за ВМД № 610648 від 06.09.2012 на суму 5 040 000,00 рос. руб. та № О43956 від 14.01.2013 на суму 3 360 000,00 рос. руб.

З огляду на зазначене податковим органом встановлено прострочення законодавчо встановленого терміну поставки товару на суму 3 360 000,00 рос. руб. на 21 день (25.12.2012 - 14.01.2013).

За результатами перевірки складено акт № 405/40-10/14307699 від 19.04.2013 на підставі якого прийнято податкове повідомлення - рішення №0000364010 від 13.05.2013, яким нараховано суму грошового зобов'язання за платежем - пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності за невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства на загальну суму 1 796 327, 78 грн.

Державна акціонерна холдингова компанія "Артем" не погоджуючись з податковим повідомленням - рішенням №0000364010 від 13.05.2013, вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню звернулось з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Пунктами 4 частини першої статті 4 Митного кодексу України встановлено, що ввезення товарів, транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів, транспортних засобів за межі митної території України - сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів, транспортних засобів через митний кордон України у будь-який спосіб у відповідному напрямку; випуск товарів - надання митним органом права на користування та/або розпорядження товарами, щодо яких здійснюється митне оформлення, відповідно до заявленої мети.

Відповідно до пункту 20 зазначеної статті митна декларація - заява встановленої форми, в якій особою зазначено митну процедуру, що підлягає застосуванню до товарів, та передбачені законодавством відомості про товари, умови і способи їх переміщення через митний кордон України та щодо нарахування митних платежів, необхідних для застосування цієї процедури.

Пунктом 23 статті 4 Митного кодексу України встановлено, що митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Частиною першою статті 198 Митного кодексу України встановлено, що митному органу в пункті пропуску через державний кордон України згідно із статтею 335 цього Кодексу подаються документи, що містять відомості про товари, достатні для їх ідентифікації та необхідні для прийняття рішення про пропуск їх через митний кордон України.

Статтею 248 Митного кодексу України встановлено, що митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію. Засвідчення митним органом прийняття товарів, транспортних засобів комерційного призначення та документів на них до митного оформлення здійснюється шляхом проставляння відбитків відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 255 Митного кодексу України митне оформлення завершується протягом чотирьох робочих годин з моменту пред'явлення митному органу товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що підлягають митному оформленню (якщо згідно з цим Кодексом товари, транспортні засоби комерційного призначення підлягають пред'явленню), подання митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та всіх необхідних документів і відомостей, передбачених статтями 257 і 335 цього Кодексу. Митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених цим Кодексом відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується митним органом шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.

З огляду на викладене оформлена митна декларація є документом встановленої форми, в якому визначено митну процедуру, що підлягає застосуванню до товарів та який містить відомості про товари, умови і способи їх переміщення через митний кордон України та щодо нарахування митних платежів, необхідних для застосування цієї процедури, водночас вона не є єдиним документом, який підтверджує факт і дату фактичного переміщення товару через митний кордон України, оскільки початок митного оформлення товарів не можливий без фактичного ввозу його на територію України, при цьому засвідчення митним органом прийняття товарів, транспортних засобів комерційного призначення та документів на них до митного оформлення здійснюється шляхом проставляння відбитків відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Згідно із частиною першою статті 4 зазначеного Закону порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Абзацом тридцять восьмим статті 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» передбачено, що моментом здійснення експорту (імпорту) - момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Таким чином у випадку порушення резидентом 180 денного строку відстрочення поставки товару з моменту здійснення авансового платежу, це тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від вартості недопоставленого товару в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю, при цьому моментом здійснення експорту (імпорту) є як момент переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця так і момент перетину товаром митного кордону України.

Відповідно до пункту договору № 25 від 15.07.2010 укладеного з ОАО "Тамбовский завод Электроприборов" датою здійснення поставки товару є дата яка визначається за відміткою митного органу про випуск товару в митній декларації.

З аналіз змісту контрактів № 18/12-182 від 28.04.2012 та № 47 від 26.06.2010 вбачається що згідно з передбаченими в них умовами остаточне надання всіх документів на товар здійснюється після його митного оформлення та пунктом поставки визначено місто Київ, з огляду на що можна дійти висновку про те, що право власності на товар за зазначеними договорами переходить до покупця вже після здійснення його митного оформлення.

З огляду на зазначене моментом здійснення експорту за контрактами № 25 від 15.07.2010, № 18/12-182 від 28.04.2012 та № 47 від 26.06.2010 є момент переходу права власності товар, що експортується, який відбувається вже після здійснення митного оформлення товару.

Актом перевірки № 405/40-10/14307699 від 19.04.2013 встановлено, що за договором № 25 від 15.07.2010 товар на суму 138 600,00 дол. США з граничним терміном надходження 18.11.2012 та на суму 495 000,00 дол. США з граничним терміном надходження 24.12.2012 станом на 31.03.2013 не надійшов.

Також зазначеним актом встановлено, що станом на 31.03.2013 в бухгалтерському обліку позивача обліковується за вказаною угодою по рахунку 632 дебіторська заборгованість в сумі 633 600,00 дол. США строк погашення якої настав 18.11.2012. Факт наявності дебіторської заборгованості позивачем не заперечувався.

Позивач зазначаючи про необґрунтованість висновку відповідача щодо допущення ним порушення 180 денного строку відстрочення поставки товару з моменту здійснення авансового платежу посилався на те, що товар на суму 633 600,00 дол. США перетнув митний кордон України 04.08.2012, що підтверджується відбитком печатки митного органу "під митним контролем" з зазначенням відповідної дати на тимчасовій декларації ДЕ № 100200000/2012/801800.

Інших доказів та обґрунтувань на підтвердження здійснення поставки товару за договором № 25 від 15.07.2010 на суму 633 600,00 дол. США станом на 31.03.2013 позивачем суду надано не було, як і не було зазначено про їх наявність.

Актом № 405/40-10/14307699 від 19.04.2013 встановлено, що поставка за договором № 18/12-182 від 28.04.2012 на суму 255 000,00 дол. США, строк розрахунку за якою було продовжено висновком Міністерства економіки України № 4 від 03.01.2013 щодо продовження строків розрахунків за імпортною зовнішньоекономічною операцією по контракту № 18/12-182 від 28.04.2012 до 25.02.2013 було здійснено 04.03.2013.

Позивач, як на обґрунтування здійснення поставки товару за вказаним договором на суму 255 000,00 дол. США саме 25.12.2012 посилається на відбиток штампу митного органу "Під митним контролем" датований 25.12.2012 на ВМД "ІМ 74 ДЕ" № 100250000/2012/801802.

Також позивачем було надано суду ВМД № 100250000/2012/048989 згідно якої було здійснено остаточне митне оформлення товару а договором № 18/12-182 від 28.04.2012 на суму 255 000,00 дол., яка датована 04.03.2012.

Актом № 405/40-10/14307699 від 19.04.2013 встановлено, що поставка за контрактом № 47 від 26.07.2010 на суму 4 924 829,00 рос. руб. строк розрахунку за якою було продовжено висновком Міністерства економіки України № 657 від 27.11.2012 щодо продовження строків розрахунків за імпортною зовнішньоекономічною операцією по контракту № 47 від 26.07.2010 до 25.12.2012 було здійснено 21.01.2013.

Позивач зазначаючи про необгрутованість зазначеного висновку відповідача посилається на те, що товар за контрактом № 47 від 26.07.2010 на суму 4 924 829,00 рос. руб. надійшов на митну територію України 27.12.2012, що підтверджується повідомленням про транзитне переміщення із штампом Сумської митниці "під митним контролем" з зазначенням відповідної дати.

Також позивачем було надано суду копію рахунку - фактуру № НФ - 00022339 від 14.12.2012 на якому міститься відбиток штампу Київської регіональної митниці "під митним контролем" датований 21.01.2013.

Інших доказів та обґрунтувань на підтвердження здійснення поставки товару за контрактом № 47 від 26.07.2010 на суму 4 924 829,00 рос. руб. станом на 27.12.2012 позивачем суду надано не було, як і не заперечувався факт остаточного митного оформлення вказаного товару саме 21.01.2013.

Таким чином позивачем надано суду докази на підтвердження перетину товаром за контрактами№ 18/12-182 від 28.04.2012 на суму 255 000,00 дол. США, № 25 від 15.07.2010 товар на суму 633 600,00 дол. США та № 47 від 26.07.2010 на суму 4 924 829,00 рос. руб. митного кордону України у законодавчо встановлені строки, при цьому позивачем не заперечується та підтверджується наданими ним суду документи факт митного оформлення товару за контрактами № 18/12-182 від 28.04.2012 на суму 255 000,00 дол. та № 47 від 26.07.2010 на суму 4 924 829,00 рос. руб. у строки встановлені відповідачем в акті перевірки та не надано суду доказів на підтвердження митного оформлення товару за договором № 25 від 15.07.2010 товар на суму 633 600,00 дол. США станом на 31.03.2013.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, поряд з тим, що на суб'єкта владних повноважень, у випадку, якщо він є відповідачем в адміністративній справі, покладено обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, Кодексом адміністративного судочинства України на кожну сторону, в не залежності від того чи є вона суб'єктом владних повноважень, покладено обов'язок щодо доведення обставин на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

З огляду на зазначене враховуючи те, визначальним для визначення моментом здійснення експорту за контрактами № 25 від 15.07.2010, № 18/12-182 від 28.04.2012 та № 47 від 26.06.2010 є момент переходу права власності на товар, що експортується, який відбувається вже після здійснення митного оформлення товару, а не момент перетину товаром митного кордону України, а також те, що позивачем не заперечується та підтверджується наданими ним суду документи факт митного оформлення товару за контрактами № 18/12-182 від 28.04.2012 на суму 255 000,00 дол. та № 47 від 26.07.2010 на суму 4 924 829,00 рос. руб. у строки встановлені відповідачем в акті № 405/40-10/14307699 від 19.04.2013 та не надано суду доказів на підтвердження митного оформлення товару за договором № 25 від 15.07.2010 товар на суму 633 600,00 дол. США станом на 31.03.2013, суд дійшов висновку про відсутність підстав вважати необґрунтованими висновки зазначеного акта щодо порушення позивачем термінів розрахунків за контрактами № 25 від 15.07.2010, № 18/12-182 від 28.04.2012 та № 47 від 26.06.2010.

Щодо встановлення відповідачем в акті № 18/12-182 від 28.04.2012 та № 47 від 26.06.2010 факту допушення позивачем прострочення законодавчо встановленого терміну поставки товару за контрактом № 2012-06-07 від 07.06.2012 на суму 3 360 000,00 рос. руб. на 21 день, то суд звертає увагу на те, що факт здійснення поставки товару за зазначеним договором на суму 3 360 000,00 рос. руб. саме 14.01.2013 підтверджується наданою позивачем суду ВМД № 100250000/2012/043956.

З огляду на зазначене, а також враховуючи те, що позивачем не заперечується факт того, що граничний термін поставки товару за контрактом № 2012-06-07 від 07.06.2012 на суму 3 360 000,00 рос. руб. був 24.12.2012, суд дійшов висновку про обґрунтованість висновку відповідача щодо прострочення позивачем законодавчо встановленого терміну поставки товару за зазначеним договором на суму 3 360 000,00 рос. руб. на 21 день

Факт правомірності нарахування пені в розмірі 1 001,36 грн. за експортним контрактом з нерезидентом ОАО "Гідроагрегат" (Російська Федерація), за порушення термінів розрахунків згідно статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків віноземнійй валюті" позивачем безпосередньо визнається в позовній заяві.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги необґрунтовані та не підлягають задоволенню.

Керуючись вимогами статтями 69, 70, 71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі апеляційного оскарження постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Огурцов