Ухвала суду № 32490526, 15.07.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 1008/3575/12 Головуючий у І інстанції Жук М.В. Провадження № 22-ц/780/2665/13 Доповідач у 2 інстанції Березовенко Р.В.Категорія 40 19.07.2013

УХВАЛА

Іменем України

15 липня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді: Березовенко Р.В.,

суддів: Воробйової Н.С., Поліщука М.А.,

при секретарі: Бобку О.В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 15 березня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_3 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_7, треті особи: орган опіки та піклування Васильківської міської ради Київської області, комунальне підприємство "Управління житлового господарства м.Василькова, про визнання причини відсутності поважною, продовження строку, встановлення порядку користування квартирою, усунення перешкод у користуванні жилим приміщенням та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи: орган опіки та піклування Васильківської міської ради Київської області, комунальне підприємство "Управління житлового господарства м.Василькова, ОСОБА_6, ОСОБА_7, про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-

в с т а н о в и л а:

У травні 2012 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_4, 2010 року народження, і ОСОБА_5, 2011 року народження, до ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про встановлення порядку користування квартирою АДРЕСА_1 та усунення перешкод у користуванні цим жилим приміщенням.

В обгрунтування позову зазначала, що разом зі своїми неповнолітніми дітьми зареєстрована в указаній квартирі, також в цій квартирі зареєстровані та проживають ОСОБА_7 - батько позивачки, ОСОБА_2 - колишня дружина батька позивачки, ОСОБА_6 - дочка колишньої дружини батька позивачки.

Квартира складається з трьох кімнат житловою площею 43.2 кв. м та 72,48 загальної площі, а саме: кімната № 8 площею 17.8 кв. м., кімната № 6 площею 12,6 кв. м, кімната № 5 площею 12.8 кв. м., кухні № 4 площею 8.9 кв. м., коридору № 1 площею 11,3 кв. м, вбиральні № 3 площею 1.0 кв. м., ванної кімнати № 2 площею 2,7 кв. м., кладової № 7 площею 2,1 кв. м., також два балкони по 1,6 кв. м.

До 2011 року вона разом із сином ОСОБА_4 та сім'єю свого батька проживала в указаній квартирі.Після народження другого сина, відношення ОСОБА_2 та ОСОБА_6 до неї та її дітей різко змінилися в гіршу сторону. Почались сварки та непорозуміння. ОСОБА_2 відмовлялась надати згоду на реєстрацію її дітей за місцем проживання. ОСОБА_2 і ОСОБА_6 не бажають спілкуватися з приводу її проживання у цій квартирі. З осені 2011 року через постійні сварки та непорозуміння із ОСОБА_2 і ОСОБА_6 позивачка з синами проживає за іншою адресою на орендованій квартирі. Оскільки, позивачка іншого житла не має, внаслідок неприязних стосунків з відповідачками позбавлена можливості користуватись спірною квартирою.

Просила визначити порядок користування квартирою АДРЕСА_1, виділивши в користування ОСОБА_3 разом із її неповнолітніми дітьми ОСОБА_4 і ОСОБА_5 жилу кімнату № 8 площею 17, 8 кв. м, в користування відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_6 жилу кімнату № 5 площею 12,8 кв. м, в користування ОСОБА_7 жилу кімнату № 6 площею 12,6 кв. м, у спільному користуванні залишити підсобну площу: коридор № 1 площею 11,3 кв. м, кухню № 4 площею 8,9 кв. м, вбиральню № 3 площею 1,0 кв. м, ванну кімнату № 2 площею 2,7 кв. м, кладову № 7 площею 2,1 кв. м, а також зобов'язати ОСОБА_2 і ОСОБА_6 не чинити позивачці та її неповнолітнім дітям перешкод у користуванні виділеною кімнатою № 8 площею 17, 8 кв. м та підсобними приміщеннями.

У січні 2013 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_3 в її інтересах та в її інтересах неповнолітніх дітей, який обгрунтувала тим, що в спірній квартирі проживає вона, її дочка ОСОБА_6 і колишній чоловік ОСОБА_7 Оскільки, крім них в цій квартирі зареєстровані, але не проживають і ніколи в ній не проживали ОСОБА_3 та її неповнолітні діти ОСОБА_4 і ОСОБА_5, а також враховуючи, що місце їх проживання їй не відомо, ОСОБА_2 просила суд визнати цих осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням, внаслідок їх відсутності понад шість місяців у квартирі АДРЕСА_1.

В подальшому ОСОБА_3 доповнила свій первістний позов і просила визнати причини відсутності та не проживання в АДРЕСА_1 її та її неповнолітніх дітей поважними і подовжити строк визначений ч. 1 ст. 71 ЖК України.

Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 15 березня 2013 року позов ОСОБА_3 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_4, ОСОБА_5 задоволено частково.

Строк, протягом якого за ОСОБА_3 та неповнолітніми ОСОБА_4, ОСОБА_5 зберігається жиле приміщення понад шість місяців, а саме, квартири АДРЕСА_1 - продовжено. В решті вимог позову ОСОБА_3 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_4, ОСОБА_5 відмовлено.

У зустрічному позові ОСОБА_2 до ОСОБА_3 в її інтересах та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_4, ОСОБА_5 відмовлено.

В апеляційній скарзі апелянт ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, просить рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог за первістним позовом та відмови в задоволенні зустрічного позову скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні первістного позову та задовольнити зустрічний позов.

Згідно ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

За змістом ч. 1 ст. 71 ЖК УРСР за тимчасової відсутності наймача або членом його сім'ї жиле приміщення зберігається протягом шести місяців.

Визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку (ст. 72 ЖК УРСР).

Частиною 2 ст. 71 ЖК України передбачено, що якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.

Відповідно до п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 квітня 1985 року «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» у справах про визнання наймача або члена його сім'ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст.71 ЖК), необхідно з'ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім'ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_7 та ОСОБА_2 з 28 березня 2003 року перебували у шлюбі, спільних дітей не мають.ОСОБА_3 є донькою ОСОБА_7, а ОСОБА_6 - донькою ОСОБА_2

На підставі ордеру № 42, виданого 27 червня 2003 року виконавчим комітетом Васильківської міської ради ОСОБА_7 отримав трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1 площею 43,2 кв. м на сім'ю у складі чотирьох осіб: ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_6 (а.с. 6).

Згідно технічної характеристики квартири АДРЕСА_1 вона складається з трьох житлових кімнат житловою площею 43,2 кв. м та 72,48 загальної площі, а саме: кімната №8 площею 17,8 кв. м., кімната № 6 площею 12,6 кв. м, кімната № 5 площею 12,8 кв. м., кухні № 4 площею 8,9 кв. м, коридору № 1 площею 11.3 кв. м, вбиральні № 3 площею 1,0 кв. м, ванної кімнати № 2 площею 2,7 кв. м, кладової № 7 площею 2,1 кв. м, також два балкони по 1,6 кв. м (а.с. 7).

Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 12 грудня 2011 року шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_2 розірвано (а.с. 12).

Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 11 вересня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_3 в її інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4, про зміну договору найму житлового приміщення, яке набрало законної сили, встановлено, що в квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_3, неповнолітні ОСОБА_4, 2010 року народження і ОСОБА_5, 2011 року народження (а.с. 31), а тому зазначені обставини згідно із ч. 3 ст. 61 ЦПК України доказуванню не підлягають.

Крім того, судом першої інстанції було встановлено, що між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 і ОСОБА_6 тривалий час існують неприязні стосунки, внаслідок яких ОСОБА_3 була змушена залишити спірну квартиру разом з неповнолітніми дітьми і поселитися в найманій квартирі за іншою адресою.

Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову та частково задовольняючи первістний позов, суд першої інстанції, на думку колегії суддів повно та всебічно з»ясувавши всі обставини по справі та правильно оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, зокрема, постанову про відмову в порушення кримінальної справи від 18 червня 2012 року 9а.с., висновок ДІМ Васильковського МВ ГУ МВС України в Київській області від 27 листопада 2012 року, судові рішення у справі між цими ж особами про зміну договору найму спірної квартири, а також заяви ОСОБА_2 про приватизацію спірної квартири, врахувавши думку представника органу опіки та піклування, щодо порушення житлових прави неповнолітніх дітей ОСОБА_3, дійшов вірного висновку про те, що ОСОБА_3 разом із неповнолітніми синами ОСОБА_4 і ОСОБА_5 не проживає у спірній квартирі з поважних причин, а саме, через неприязні стосунки, що склались між сторонами, і за таких обставин правомірно вважав, що зустрічний позов про визнання осіб такими, що втратили право користування спірним житлом задоволенню не підлягає, оскільки є недоведеним та необгрунтованим, а вимога первісного позову про продовження строку, протягом якого за тимчасово відсутніми особами зберігається жиле приміщення підлягає до задоволення відповідно до ч. 2 ст. 71 ЖК УРСР.

Висновки суду першої інстанції викладені в рішенні, відповідають вимогам закону та обставинам справи і підтверджені належними та допустимими доказами.

Що ж стосується доводів апеляційної скарги щодо неповного з»ясування судом першої інстанції обставин справи та невідповідності висновків суду обставинам справи, які виявилася у критичному ставленні суду першої інстанції до показів свідків з боку апелянта та невстановленні факту існування неприязнених стосунків між нею та ОСОБА_3, то їх колегія суддів розцінює критично, оскільки вони повністю спростовуються, як вищезазначеними письмовими матеріалами справи, так і показами основного квартиронаймача ОСОБА_7, який відповідно до ордеру № 42 від 27 червня 2003 року отримав спірну квартиру на себе та членів своєї родини ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_6 і первістний позов визнав, а у задоволенні зустрічного позову просив відмовити та пояснив, що після його розлучення з ОСОБА_2 стосунки між ним, його донькою ОСОБА_3 і його колишньою дружиною та її донькою ускладнилися, почалися сварки і скандали, внаслідок чого його донька була змушена залишити спірну квартиру і переїхати на орендовану.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 15 березня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий: Р.В.Березовенко

Судді: Н.С.Воробйова

М.А.Полішук