Постанова № 32489579, 16.07.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" липня 2013 р. Справа№ 910/4117/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дідиченко М.А.

суддів: Руденко М.А.

Пономаренка Є.Ю.

при секретарі Кобець М.О.

за участю представників:

від позивача: Кіріченко С.В. - представник за довіреністю від 20.12.2012 року;

від відповідача: Овчаренко Н.В. - представник за довіреністю від 21.06.2013 року,

розглянувши у відкритому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укртелеком»

на рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.2013 року (суддя Мельник С.М.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Укртелеком»

до Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України

про стягнення 4 139, 52 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Укртелеком» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України про стягнення 4 139, 52 грн. заборгованості у зв'язку із неналежним виконанням останнім взятих на себе зобов'язань з оплати вартості наданих послуг за договорами № 2913 про надання послуг електрозв'язку від 01.11.2005 року та № 2913/145 про надання послуги ADSL-підключення до мережі Інтернет від 14.01.2010 року.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.03.2013 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення суду від 27.03.2013 року та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що правонаступником Державної інспекції з енергозбереження є Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України, а тому позовні вимоги повинні подаватися до останнього.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.06.2013 року прийнято апеляційну скаргу до провадження колегією суддів у складі: Дідиченко М.А. (головуюча), Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А. та призначено до розгляду на 16.07.2013 року.

Представник позивача у судовому засіданні 16.07.2013 року підтримав апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 16.07.2013 року заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив суд рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається із матеріалів справи, 01.11.2005 року між Відкритим акціонерним товариством «Укртелеком» та Територіальним управлінням Державної інспекції з енергозбереження по Кіровоградській області було укладено договір № 2913 про надання послуг електрозв'язку (надалі - договір 1), відповідно до якого позивач зобов'язувався забезпечувавти безперебійне і якісне надання послуг телефонного електрозв'язку відповідачу.

Крім того, 14.01.2010 року між Відкритим акціонерним товариством «Укртелеком» та Державною інспекцією з енергозбереження було укладено договір № 2913/145 про надання послуги ADSL-підключення до мережі Інтернет (надалі - договір 2), відповідно до якого позивач надає споживачу на платній основі послугу доступу до мережі інтернет шляхом підключення до порту вузла інтернет укртелекому по абонененській лінії за допомогою обладнання ADSL, динамічної або постійної ІР-адреси, та інші додаткові постуги інтернет, які споживач може самостійно замовити через систему самообслуговування.

Звертаючись до суду першої інстанції позивач зазначив, що свої зобов'язання за договорами виконав належним чином, надав послуги Державній інспекції з енергозбереження по Кіровоградський області, правонаступником якої є відповідач, а відповідач за надані послуги не розрахувався у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 3 956, 29 грн.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції прийшов до висновків, що оскільки Державна інспекція з енергозбереження станом на 08.02.2013 року, як юридична особа не є припиненою, то позовні вимоги до Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України, як правонаступника є необґрунтованими.

Однак, колегія суддів не погоджується із даними висновками суду першої інстанції враховуючи наступне.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.03.2011 року № 346 «Про ліквідацію урядових органів» Державну інспекцію з енергозбереження ліквідовано.

Водночас, Указом Президента України від 13.04.2011 року № 462/2011 створено Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України.

Пунктом 2 вказаного указу встановлено, що Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України є правонаступником Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів та Державної інспекції з енергозбереження - урядового органу державного управління, що діяв у системі Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів.

Згідно із п. 4 указу передбачено, що цей указ набирає чинності з дня його опублікування.

Як зазначалося вище, суд першої інстанції встановив, що станом на 08.02.2013 року, Державна інспекція з енергозбереження як юридична особа не є припиненою та знаходиться у стані припинення підприємницької діяльності.

В п. 4.7. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначається, що господарським судам необхідно мати на увазі, що саме лише прийняття рішення про ліквідацію суб'єкта господарювання не позбавляє його статусу юридичної особи, і до внесення до названого державного реєстру запису про припинення його діяльності він, зокрема, може виступати учасником судового процесу в загальному порядку. Водночас ліквідаційна комісія не є ні юридичною, ані фізичною особою і не може брати участі в судовому процесі, в тому числі й від імені суб'єкта господарювання, що ліквідується. Від імені останнього в суді з підстав, передбачених частиною першою статті 28 Господарського процесуального кодексу України та частиною четвертою статті 105 Цивільного кодексу України, виступають голова і члени названої комісії, ліквідатор юридичної особи.

Враховуючи викладене, місцевий суд прийшов до висновку, що позовні вимоги до Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України, як правонаступника є необґрунтованими.

Однак, пунктом 6 Постанови Кабінету Міністрів України № 1074 від 20.10.2011 року «Про затвердження Порядку здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади» передбачено, що у разі ліквідації органу виконавчої влади і передачі його завдань та функцій іншим органам виконавчої влади права та обов'язки органів виконавчої влади переходять до органів виконавчої влади, визначених відповідним актом Президента України.

Відповідно до п. 12 Постанови Кабінету Міністрів України № 1074 від 20.10.2011 року «Про затвердження Порядку здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади» встановлено, що орган виконавчої влади, щодо якого набрав чинності акт Президента України про його припинення, продовжує здійснювати повноваження та виконувати функції з формування і реалізації державної політики у визначеній Президентом України сфері до набрання чинності актом Кабінету Міністрів України щодо можливості забезпечення здійснення утвореним органом виконавчої влади його повноважень та виконання функцій.

Таким чином, з дня опублікування указу про створення Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України, тобто з 21.04.2011 року, всі повноваження та функції як правонаступника Державної інспекції з енергозбереження перейшли до відповідача.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Згідно ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Пунктом 4.5 договору 1 передбачено, що розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв'язку за кожний попередній місяць проводяться відповідачем протягом десяти днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця наступного за розрахунковим.

Відповідно до п. 5.3 договору 2, відповідач проводить оплату за надані послуги на умовах попередньої оплати: щомісяця до 20 числа на підставі рахунку позивача здійснює оплату вартості послуг у розмірі не менше суми послуг, наданих у попередньому розрахунковому періоді, з наступним перерахунком суми (до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) виходячи з фактично наданих послуг у розрахунковому періоді.

Як вбачається із матеріалів справи, рахунки за грудень 2011 року - липень 2012 року були надіслані відповідачем 29.08.2012 року, а отримані останнім 21.09.2012 року.

Водночас, в порушення умов договорів відповідач взяті на себе зобов'язання не виконав у зв'язку із чим у відповідача перед позивачем наявна заборгованість у сумі 3 956, 29 грн.

В силу положень ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги в чакстині стягнення основної суми заборгованість підлягають задоволенню у розмірі 3 956, 29 грн.

Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення із відповідача пені у розмірі 52, 30 грн. та 3% річних у сумі 130, 88 грн.

У відповідності до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних позивача, судом встановлено, що розрахунок 3% річних відповідає матеріалам справи та вимогам чинного законодавства та складає 130, 88 грн.

Згідно із ч. 2 ст. 36 Закону України «Про телекомунікації» у разі затримки плати за надані оператором телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Так, перевіривши розрахунок пені позивача, колегія суддів приходить до висновку, що він є вірним, відповідає вимогам законодавства, а тому підлягає задоволенню у розмірі 52, 30 грн.

Також, колегія суддів вказує, що судом першої інстанції не було взято до уваги, що позовні вимоги позивача ґрунтуються на невиконанні відповідачем як умов договору про надання послуги ADSL-підключення до мережі Інтернет № 2913/145 від 14.01.2010 року, так і умов договору про надання послуг електрозв'язку № 2913 від 01.11.2005 року, зазначивши, що заборгованість у відповідача виникла тільки на підставі договору про надання послуги ADSL-підключення до мережі Інтернет № 2913/145 від 14.01.2010 року.

Таким чином, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження матеріалами справи. Натомість, оскаржуване рішення суду прийняте з порушенням норм матеріального права, що є підставою для його скасування відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 104 ГПК України.

Згідно із ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» на рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.2013 року задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.2013 року у справі № 910/4117/13 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

4. Стягнути з Державного агентства зенергоефективності та енергозбереження України (04112, м. Київ, вул. Івана Гонти, 1; код ЄДРПОУ 37536010) на користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (01601, м. Київ, бул. Шевченка, 18; код ЄДРПОУ 21560766) заборгованість у сумі 3 956 (три тисячі дев'ятсот п'ятдесят шість) грн. 29 коп., пеню у розмірі 52 (п'ятдесят дві) грн. 30 коп., 3% річних у сумі 130 (сто тридцять) грн.. 88 коп., витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

5. Стягнути з Державного агентства зенергоефективності та енергозбереження України (04112, м. Київ, вул. Івана Гонти, 1; код ЄДРПОУ 37536010) на користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (01601, м. Київ, бул. Шевченка, 18; код ЄДРПОУ 21560766) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 860 (вісімсот шістдесят) грн. 25 коп.

6. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідні накази.

7. Матеріали справи № 910/4117/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Дідиченко М.А.

Судді Руденко М.А.

Пономаренко Є.Ю.