Рішення № 32488889, 06.06.2013, Сакський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим

Справа № 115/1513/13-ц

Провадження № 2/115/714/2013

РІШЕННЯ

Іменем України

"06" червня 2013 р. м. Саки

Сакський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого, судді - Асанова Е.Н.,

при секретарях - Дубовської Г.А., Карімової Е.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Державного підприємства «Радіотелевізійний передавальний центр Автономної Республіки Крим» до ОСОБА_1 про стягнення збитків, -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2013 року представник Державного підприємства «Радіотелевізійний передавальний центр Автономної Республіки Крим» (далі - Державне підприємство «РТПЦ АРК») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення збитків.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач працює у позивача водієм. Для виконання обов'язків за відповідачем закріплений транспортний засіб - автомобіль «Volkswagen Touareg», реєстраційний номер НОМЕР_1. 16.09.2012 близько 02-00 год. на 3 км.+150 м. автодороги Сімферополь - с. Живописне з вини відповідача сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої був пошкоджений вказаний транспортний засіб. Залишкова вартість автомобілю становить 68781,5 грн.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просить суд стягнути на свою користь з відповідача 68781,5 гривень збитків та вирішити питання про судові витрати.

У судовому засіданні представник позивача Вольській Андрій Анатолійович позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити повністю. При цьому пояснив суду, що під час дорожньо-транспортної пригоди відповідач, з яким був укладений договір про повну матеріальну відповідальність, виконував свої трудові обов'язки.

Відповідач у судовому засіданні заперечував проти позовних вимог, посилаючись на те, що договір про повну матеріальну відповідальність, який був укладений між сторонами суперечить положенням законодавства, що регулює трудові відносини. Вважає, що він як працівник має відповідати у межах середньомісячного заробітку. Договір про повну матеріальну відповідальність немає юридичної сили, оскільки за умовами трудової угоди він не віднесений до категорії працівників, з якими згідно зі ст. 1351 КЗпП України може бути укладений такий договір. Наявність своєї вини у дорожньо-транспортній пригоді визнав. Не заперечував проти вартості завданих позивачу матеріальних збитків у сумі 68781,5 грн.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, суд дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що 16.09.2012 об 02-00 год. на 3 км.+150 м. автодороги Сімферополь - с. Живописне з вини відповідача ОСОБА_1, який керував транспортним засобом - автомобілем «Volkswagen Touareg», реєстраційний номер НОМЕР_1, сталася дорожньо-транспортна пригода, що підтверджується постановою Сімферопольського районного суду АР Крим від 10.10.2012 (а.с.57-58).

Автомобіль «Volkswagen Touareg» з реєстраційним номером НОМЕР_1 належить Державному підприємству «РТПЦ АРК» (а.с.24-25).

Під час дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 виконував свої обов'язки водія за трудовим договором, укладеним з Державним підприємством «РПЦ АРК», що було визнано представником позивача та відповідачем у судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи, зокрема: наказом №534 Державного підприємства «РТПЦ АРК» від 13.09.2012 про відрядження директора цього підприємства; актом №2 (за формою Н-1) про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, від 19.10.2012; листком непрацездатності ОСОБА_1 від 17.09.2012; довідкою про доходи ОСОБА_1 (а.с. 56,57-58,79,80-84,85,86).

За звітом №31-0680 від 08.11.2012 про оцінку транспортного засобу ринкова вартість автомобілю «Volkswagen Touareg» з реєстраційним номером НОМЕР_1 на дату оцінки становить 313405 грн., вартість відновлювального ремонту - 349849,01 грн. (а.с.26-36).

У судовому засіданні представник позивача, серед іншого, як на підставу позовних вимог, посилався на наявність укладеного 19.01.2005 між сторонами договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність відповідача (а.с.116).

На підставі ст. 1351 КЗпП України письмові договори про повну матеріальну відповідальність може бути укладено підприємством, установою, організацією з працівниками (що досягли вісімнадцятирічного віку), які займають посади або виконують роботи, безпосередньо зв'язані із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей. Перелік таких посад і робіт, а також типовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

На момент розгляду справи, є чинною Постанова Державного комітету Ради Міністрів СРСР і Секретаріату ВЦРПС № 447/24 від 28.12.1977, якою затверджений вичерпний Перелік посад і робіт, що заміщаються або виконуються працівниками, з якими підприємством, установою, організацією можуть бути укладені письмові договори про повну матеріальну відповідальність щодо забезпечення збереження цінностей, переданих їм для зберігання, обробки, продажу (відпустці), перевезення або застосування в процесі виробництва, а також типового договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність.

Оскільки робота, яку ОСОБА_1 виконував як водій підприємства, не включена до наведеного Переліку посад і робіт, суд погоджується з доводами відповідача про те, що договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 19.01.2005 не має юридичної сили.

При таких обставинах, положення ст. 1351 КЗпП України до спірних правовідносин застосуванню не підлягають.

За положенням ст. 132 КЗпП України за шкоду за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов'язків, працівники, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку. Матеріальна відповідальність понад середній місячний заробіток допускається лише у випадках, зазначених у законодавстві.

На підставі пунктів 1, 2, 4 «Порядку обчислення середньої заробітної плати», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100, у випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться виходячи із середньої заробітної плати, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. При обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження згідно з чинним законодавством не враховуються одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо);

Пунктом 8 вказаного Порядку встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Згідно з довідкою за №25 від 06.06.2013, наданої позивачем, середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 за липень-серпень 2012 року становить 137,06 грн.

Із змісту Листа міністерства соціальної політики України від 23.08.2011 №8515/014-11/13 «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2012 рік» вбачається, що за липень-серпень 2012 року кількість робочих днів становить 44 дня (по 22 дня на місць)

Відтак, середньомісячна заробітна плата відповідача, що передувала дорожньо-транспортній пригоді становить 3015,32 грн..

При таких обставинах, позов підлягає частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача у відшкодування завданої шкоди має бути стягнено 3015,32 грн..

Крім того, у відповідності до положень ст. 88 ЦПК України та ч.2 ст. 8 Закону України «Про судовій збір», з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 229,4 грн. судового збору.

Враховуючи викладене, на підставі статей 132, 1351 Кодексу законів про працю України, керуючись статями 10,11,60,88,212-215 Цивільного процесуального кодексу України, -

ВИРІШІВ:

Позов Державного підприємства «Радіотелевізійний передавальний центр Автономної Республіки Крим» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державного підприємства «Радіотелевізійний передавальний центр Автономної Республіки Крим» 3015 гривень 32 копійки завданої шкоди та 229 гривень 40 копійок судового збору, а всього 3244 ( три тисячі двісті сорок чотири) гривні 72 копійки.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим шляхом подання через Сакський міськрайонний суд АРК апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Асанов Е. Н.