Постанова № 32487522, 03.07.2013, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/3297/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Ясиновського І.Г.,

при секретарі - Пехоти М.О.,

за участю:

представника позивача - Олійник Л.М.,

представника відповідача - Міньків С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом приватного підприємства "Тех-Маш" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

05 червня 2013 року Приватне підприємство "Тех-Маш" (надалі- позивач; ПП "Тех-Маш") звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 23.05.2013 року № 0003212205/914, яким позивачу визначено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 324316,25 грн, з них за основним платежем 259453 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 64863,25 грн, та № 0003222205/915, яким позивачу визначено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів в розмірі 302785 грн, з них за основним платежем 242228 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 60557 грн.

03 липня 2013 року суд процесуальною ухвалою допустив заміну відповідача Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби його правонаступником - Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Полтавській області (надалі - відповідач; Кременчуцька ОДПІ).

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті податковим органом на підставі висновків перевірки про порушення позивачем п. 5.1, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 і п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року № 334/94-ВР, п.п. 14.1.27, 14.1.201 п. 14.1 ст. 14, п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 185.1 ст. 185, п. 198.3 ст. 198, п. 201.1, 201.4, 201.6, 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, п. 1.4 ст. 1, п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 № 168/97-ВР під час господарських правовідносин із приватним підприємством "Ажур-М" (надалі - ПП "Ажур-М"), приватним підприємством "Полімер Форт" (надалі - ПП "Полімер Форт") та товариством з обмеженою відповідальністю "ГорПолФарм" (надалі - ТОВ "ГорПолФарм"). Позивач вважає такі висновки необґрунтованими з огляду на те, що вказані контрагенти на момент здійснення господарської операції були зареєстровані як суб'єкти підприємницької діяльності, перебували на податковому обліку, позивачем було отримано відповідні товари, що в подальшому використані у господарській діяльності. Правомірність формування податкового зобов`язання з податку на прибуток та з податку на додану вартість за наслідками господарських операцій підтверджено належними документами.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримала, просила задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову заперечувала.

У письмових запереченнях відповідач в обґрунтування правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень зазначав, що перевіркою Кременчуцької ОДПІ встановлено порушення позивачем п. 5.1, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 і п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року № 334/94-ВР, п.п. 14.1.27, 14.1.201 п. 14.1 ст. 14, п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 185.1 ст. 185, п. 198.3 ст. 198, п. 201.1, 201.4, 201.6, 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, п. 1.4 ст. 1, п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР під час формування податкового кредиту з ПДВ та податкового зобов`язання з податку на прибуток підприємств за наслідками господарських взаємовідносин із ПП "Ажур-М", ПП "Полімер форт" та ТОВ "Горполфарм". Вказував, що надані позивачем в ході проведення перевірки документи не підтверджують реальності здійснення господарських операцій. Зазначав, що актами перевірок по спірним контрагентам встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення ними податкових операцій. А тому податковим органом правомірно констатовано заниження податку на додану вартість та податку на прибуток та донараховано позивачу відповідні податкові зобов'язання.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Приватне підприємство "Тех-Маш" зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради 18.08.2009 року, ідентифікаційний код 36618610, номер запису 1 585 107 0003 006918, а також перебуває на податковому обліку у відповідача та зареєстрований платником ПДВ з 03.09.2009 року ( Том 1 а.с. 46-47).

У період з 23.04.2013 року по 29.04.2013 року на підставі направлень від 23 квітня 2013 року за №№2008/002008, 2009/002009, виданих Кременчуцькою ОДПІ Полтавської області ДПС, Коваленко Оксаною Миколаївною - головним державним податковим ревізором-інспектором відділу перевірок платників податків управління податкового контролю, інспектором податкової служби III рангу, Луговською Світланою Василівною - старшим держаним податковим інспектором відділу правового забезпечення діяльності та представництва інтересів ДПС у судах юридичного управління, згідно із підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-УІ (зі змінами та доповненнями), відповідно до наказу Кременчуцької ОДПІ Полтавської області ДПС від 23.04.2013 року №1554 проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПП "Тех-Маш" з питань викладених у запереченні від 16.04.2013 року № 11 (вх.№13858/10 від 16.04.2013 року до акту від 05.04.2013 року №2983/22.2-10/36618610) та з урахуванням матеріалів документальної перевірки: - акт Кременчуцької ОДПІ від 05.04.2013 року №2983/22.2-10/36618610 про результати планової виїзної документальної перевірки ПП "Тех-Маш" (код ЄДРПОУ 36618610) по питанню дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року року.

За результатами даної перевірки складено акт від 14.05.2013 року № 3628/222-12/36618610 (Том 1 а.с. 11-43), в якому відображено порушення позивачем:

- п.5.1, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 і п.п. 11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року № 334/94-ВР та п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14, п. 138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 259 453 грн, у тому числі за І квартал 2010 року у сумі 1458 грн, за II квартал 2010 року у сумі 30495 грн, за IV квартал 2012 року у сумі 227500 грн;

- п.1.4 ст. 1, пп.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4, пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 №168/97-ВР, п.п. 14.1.201 п.14.1 ст.14, п.185.1 ст.185, п.198.3 ст.198, п.201.1, п.201.4, п.201.6, п.201.7 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-УІ в результаті чого занижено податок на додану вартість у загальній сумі 242228 грн, у тому числі за листопад 2011 року на суму 15433 грн, грудень 2011 року на суму 6321 грн, за січень 2012 року на суму 3808 грн, за жовтень 2012 року на суму 108333 грн та за листопад 2012 року на суму 108333 грн.

На підставі акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ винесено податкові повідомлення-рішення від 23.05.2013 року № 0003212205/914, яким позивачу визначено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 324316,25 грн, з них за основним платежем 259453 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 64863,25 грн, та № 0003222205/915, яким позивачу визначено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів в розмірі 302785 грн, з них за основним платежем 242228 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 60557 грн (Том 1 а.с. 44, 45).

Позивач не погодився із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, у зв'язку з чим оскаржив їх до суду.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню від 23.05.2013 року № 0003222205/915, яким позивачу визначено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів в розмірі 302785 грн, з них за основним платежем 242228 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 60557 грн суд виходить з наступного.

Пунктом 185.1 статті 185 Податкового кодексу України визначено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

ґ) виключено;

д) виключено;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З огляду на викладене, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно з пунктом 201.4 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Пункт 201.5 статті 201 Податкового кодексу України встановлює, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 201.6. статті 201 Податкового кодексу України закріплено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Згідно пункту 201.7 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань.

Відповідно до пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст. 182 цього Кодексу.

Суд також враховує, що статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Із положень частини першої та третьої статті 9 вказаного Закону вбачається, що бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизації інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

З огляду на викладене, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними податковими накладними, первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Судом встановлено, протягом періоду, що перевірявся між ПП "Тех-Маш" та ТОВ "ГорПолФарм" був укладений договір поставки товару № 12/07 від 12.07.2012 року року, на виконання умов якого ТОВ "ГорПолФарм" було поставлено товар (електрообладнання) на загальну суму 1522000 грн, в т. ч. ПДВ 20% - 253666,67 грн, що підтверджується видатковими накладними № 27 ви 28.09.2012 року на суму 222000 грн, в т. ч. ПДВ 20%, № 29 від 22.11.2012 року на суму 1300000 грн, в т. ч. ПДВ 20% (Том 1 а.с. 134-137; 142, 144).

Базис поставки за вищевказаним договором: СРТ (Інкотермс-2010) - м. Кривий Ріг, вул. Орджонікідзе, 1 (місце виконання робіт по договору підряду між ПАТ "Арселорміталл" та ПП "Тех-Маш"). Транспортування товару підтверджується наступними документами:

-ТТН №0001976 від 28.09.2012 року (Том 1 а.с. 146);

-ТТН №0001977 від 22.11.2012 року (Том 1 а.с. 147).

Даний товар був оплачений в повному обсязі, про що свідчать банківські виписки наявні в матеріалах справи: від 17.07.2012 року - на суму 111000 грн; від 17.09.2012 року - на суму 111000 грн; від 17.09.2012 року - на суму 650000 грн; від 26.11.2012 року - на суму 50000 грн; від 03.12.2012 року - на суму 200000 грн; від 25.12.2012 року - на суму 10000 грн; від 10.12.2012 року - на суму 100000 грн; від 10.12.2012 року- на суму 100000 грн; від 14.12.2012 року - на суму 100000 грн; від 28.02.2013 року - на суму 15000 грн; від 19.02.2013 року - на суму 15000 грн; від 30.01.2013 року - на суму 30000 грн; від 21.01.2013 року - на суму 40000 грн; від 08.01.2013 року - на суму 90000 грн (Том 1 а.с. 148-168).

ТОВ "ГорПолФарм" були виписані наступні податкові накладні:

- № 21 від 17.07.2012 року на суму 111000 грн (сума ПДВ 18500 грн) (Том 1 а.с. 169);

- № 37 від 22.11.2012 року на суму 650000 грн (сума ПДВ 108333 грн) (Том 1 а.с. 170);

- № 32 від 17.09.2012 року на суму 111000 грн (сума ПДВ 18500 грн) (Том 1 а.с. 171);

- № 33 від 17.09.2012 року на суму 650000 грн (сума ПДВ 108333 грн) (Том 1 а.с. 172).

Електричне обладнання (НКУ-ЕГ 15Р-У2) в подальшому було використане в капітальному ремонті екскаватора ЕКГ-12,5 № 52, інв 42018503 відповідно до додаткової угоди №4 до договору підряду № 1037 від 06.03.2012 року, укладеної 04.07.2012 року між ПАТ "Арселорміталл Кривий Ріг" (Замовник) та ПП "Тех-Маш" (Підрядник) (Том 1 а.с. 59).

В свою чергу між ПП "Тех-Маш" (Генеральний Підрядник) та ТОВ "Форта-Ком" (Субпідрядник) 27.09.2012 року був укладений договір субпідряду № 27/09-12 на ремонт електрообладнання екскаваторів гірничого цеху шахтоуправління підземного добування руди ПАТ "Арселорміталл Кривий Ріг" (Том 1 а.с. 64-65).

Відповідно до п. 1.2 даного договору, Генеральний підрядник взяв на себе зобов'язання надати Субпідряднику матеріали, необхідні для виконання даних робіт.

Обладнання, поставлене ТОВ "ГорПолФарм", а саме: НКУ-ЕГ 15Р-У2 для системи управління електроприводами екскаваторів, було передане ТОВ "Форта-Ком" згідно відомості передачі матеріалів та комплектуючих генпірядника № 22/11-02 від 22.11.2012 року. Факт виконання Субпірядником ТОВ "Форта-Ком" робіт по ремонту екскаватора ЕКГ -12,5 № 52 на загальну суму 505000,02 грн, що підтверджується наступними документами:

- Формою КБ-2в за листопад 2012 року (акт виконаних робіт) (Том 1 а.с. 66);

- Формою КБ-3 за листопад 2012 року (довідка про вартість виконаних робіт) (Том 1 а.с. 67-70).

Оплата даних послуг була проведена ПП "Тех-Маш" (Генеральний Підрядник) в повному обсязі, про що свідчать наявні в матеріалах справи банківські виписки від 03.01.2013 року - на суму - 415000 грн та від 08.01.2013 року - на суму 90000 грн (Том 1 а.с. 73).

ТОВ "Форта-Ком" була виписана податкова накладна № 265 від 26.11.2012 року на суму 505000,02 грн, на підставі якої сума ПДВ була включена позивачем до податкового кредиту у відповідному періоді.

ПАТ "Арселорміталл Кривий- Ріг" (Замовником) були прийняті роботи по ремонту електричної частини екскаватора ЕКГ-12,5 № 52, інв 42018503, що підтверджується наступними документами:

- Формою КБ-2в за листопад 2012 року (акт виконаних робіт № К46-11-01) на суму 1 850339,93 грн, де зазначений під № 40 товар, поставлений ТОВ "ГорПолФарм" - НКУ-ЕГ 15Р-У2 (Том 1 а.с. 74-78);

- Формою КБ-3 за листопад 2012 року (довідка про вартість виконаних робіт) на суму 1 850339,93 грн (Том 1 а.с. 72).

На підтвердження оплати робіт позивачем надано банківські виписки: від 07.12.2012 року на суму 1000000 грн, від 20.12.2012 року на суму 1236000 грн (Том 1 а.с. 79-82).

ПП "Тех-маш" була надана ПАТ "Арселорміталл Кривий Ріг" податкова накладна № 162 від 27.11.2012 року (Том 1 а.с. 83).

Електричне обладнання (Збудник ВТЕ-320 МК для синхронних двигунів ЕКГ 8; 10; 12.5 і ЕШ та пристрій плавного пуску головного перетворюючого агрегату екскаватора ЕКГ-12,5 УПЗ 3 (8,10,12,5)) в подальшому було використане в капітальному ремонті екскаватора ЕКГ-8И №10 інв. № 42018106 відповідно до додаткової угоди №9 до договору підряду № 1037 від 06.03.2012 року, укладеної 14.12.2012 року між ПАТ "Арселорміталл Кривий Ріг" (Замовник) та ПП "Тех-Маш" (Підрядник) (Том 1 а.с. 84-85).

В свою чергу між ПП "Тех-Маш" (Генеральний Підрядник) та ТОВ "Форта-Ком" (Субпідрядник) 27.09.2012 року був укладений договір субпідряду № 27/09-12 на ремонт електрообладнання екскаваторів гірничого цеху шахтоуправління підземного добування руди ПАТ "Арселорміталл Кривий Ріг".

Відповідно до п. 1.2 даного договору Генеральний підрядник взяв на себе зобов'язання надати Субпідряднику матеріали, необхідні для виконання даних робіт.

Обладнання, поставлене ТОВ "ГорПолФарм", а саме Збудник ВТЕ-320 МК для синхронних двигунів ЕКГ 8; 10; 12.5 і ЕШ та Пристрій плавного пуску головного перетворюючого агрегату екскаватора ЕКГ-12,5 УПЗ 3 (8, 10, 12,5) було передане ТОВ "Форта-Ком" згідно відомості передачі матеріалів та комплектуючих генпідрядника № 01/10-01 від 01.10.2010 року (позиції 92 та 93) (Том 1 а.с. 89-91).

Факт виконання Субпідрядником ТОВ "Форта-Ком" робіт по ремонту екскаватора ЕКГ-8И №10 інв. № 42018106 на загальну суму 893428,56 грн підтверджується наступними документами:

- Формою КБ-2в за жовтень 2012 року (акт виконаних робіт) (Том 1 а.с. 93-96);

- Формою КБ-3 за жовтень 2012 року (довідка про вартість виконаних робіт) (Том 1 а.с. 97).

Оплата даних послуг була проведена ПП "Тех-Маш" (Генеральний Підрядник) в повному обсязі банківськими виписками від 20.05.2013 року - на суму 250000 грн; від 07.05.2013 року - на суму 200000 грн; від 12.04.2013 року - на суму 200000 грн; від 22.04.2013 року - на суму 170000 грн (Том 1 а.с. 98-101).

ТОВ "Форта-Ком" була виписана податкова накладна № 257 від 25.10.2012 року на суму 893428,56 грн, на підставі якої сума ПДВ 148904,76 грн була включена позивачем до податкового кредиту у відповідному періоді (Том 1 а.с. 92, 102).

ПАТ "Арселорміталл Кривий Ріг" (Замовником) були прийняті роботи по капітальному ремонту ЕКГ-8И №10 інв. № 42018106 відповідно до наступних документів:

- Форми КБ-2в за жовтень 2012 року (акт виконаних робіт № К- 40-10) на суму 1505887,76 грн, де зазначений під № 14 та № 15 товар, поставлений ТОВ "ГорПолФарм", а саме: Збудник ВТЕ-320 МК для синхронних двигунів ЕКГ 8; 10; 12.5 і ЕШ та Пристрій плавного пуску головного перетворюючого агрегату екскаватора ЕКГ-12,5 УПЗ 3 (8, 10, 12,5) (Том 1 а.с. 104-108);

- Формою КБ-3 за жовтень 2012 року (довідка про вартість виконаних робіт ) на суму 1505887,76 грн (Том 1 а.с. 103).

Дані роботи були оплачені згідно банківської виписки від 14.02.2013 року (Том 1 а.с. 111).

ПП "Тех-маш" була надана ПАТ "Арселорміталл Кривий Ріг" податкова накладна № 145 від 26.10.2012 року на суму 1505887,76 грн (Том 1 а.с. 112).

Крім того, між ПП "Тех-Маш" та ПП "Ажур-М" був укладений договір поставки № 12/05-3 від 12.05.2010 року, згідно якого ПП "Ажур-М" поставило в адресу ПП "Тех-Маш" запчастини до екскаваторів на загальну суму 15770 грн, в т.ч. ПДВ 20% 2628,33 грн, що підтверджується видатковими накладними №1245 від 13.05.2010 року ланка гусенична на суму 6840 грн, в т.ч. ПДВ 20% та №1499 від 28.05.2010 року шестерня кремальєрна на суму 8930 грн, в т.ч. ПДВ 20% (Том 1 а.с. 113,117-118).

Згідно умов даного договору, Постачальник взяв на себе зобов'язання поставити товар на склад Покупця, що знаходиться за адресою: м. Комсомольськ, Полтавської обл., вул. Будівельників, 64. Даний склад належить ПП "Тех-Маш" на праві власності.

Транспортування товару підтверджується наступними документами:

- ТТН № 13/05-1 від 13.05.2013 року (Том 1 а.с. 121);

- ТТН № 28/05-1 від 28.05.2013 року (Том 1 а.с. 122).

Отриманий товар був оплачений ПП "Тех-Маш" згідно банківських виписок від 02.12.2010 року в розмірі 12726,61 грн та від 14.07.2010 року в розмірі 20567,35 грн (Том 1 а.с. 119-120).

ПП "Ажур-М" були виписані наступні податкові накладні:

- № 1245 від 13.05.2010 року на суму 6840 грн (сума ПДВ 1140 грн) (Том 1 а.с. 115);

- № 1499від 28.05.2010 року на суму 8930 грн (сума ПДВ 1488,33 грн) (Том 1 а.с. 116).

На підставі яких у ПП "Тех-Маш" виникло право на податковий кредит в сумі 2628,33 грн.

Товар, отриманий від ПП "Ажур-М" (звено гусеничне та шестерня кремальєрна), був реалізований ПАТ "Жежелівський кар'єр" відповідно до умов договору № 02/11-з від 02.11.2009 року, укладеного між ПП "Тех-Маш" (Постачальник) та ПАТ "Жежелівський кар'єр" (Покупець), що підтверджується видатковими накладними № 07/05 від 13.05.2010 року на суму 7200 грн, в т.ч. ПДВ 20 %, № 27/05 від 13.05.2010 року на суму 9400 грн, в т.ч. ПДВ 20 % (Том 1 а.с. 123-125).

Поставка здійснювалася згідно п. 6.2 договору поставки на умовах ЕХW (Інкотермс 2000) шляхом самовивозу зі складу Постачальника.

ПАТ "Жежелівський кар'єр" здійснював вивезення даного товару власним транспортом, без залучення перевізника.

Товар був оплачений в повному обсязі, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами: банківськими виписками від 11.05.2010 року в розмірі 7200 грн та від 28.05.2010 року в розмірі 9400 грн (Том 1 а.с. 130-131).

ПП "Тех-Маш" були надані ПАТ "Жежелівський кар'єр" наступні податкові накладні: № 0705 від 07.05.2010 року на суму 7200 грн, в т.ч. ПДВ 1200 грн; № 2705 від 27.05.2010 року на суму 9400 грн, в т.ч. ПДВ 1566,67 грн (Том 1 а.с. 126-129,132).

Крім того, між ПП "Тех-Маш" та ПП "Полімер Форт" був укладений договір поставки № О1/03-з від 01.03.2010року, згідно якого ПП "Полімер Форт" поставило в адресу ПП "Тех-Маш" запчастини до екскаваторів на загальну суму 130604 грн, в т.ч. ПДВ 20% 21767,33 грн згідно наступних видаткових накладних №1535 від 01.04.2010 року електродвигун ДПЕ-52 на суму 35000 грн, в т.ч. ПДВ 20%; №1623 від 07.04.2010 року шестерня 2І2гг±26 на суму 7224 грн, в т.ч. ПДВ 20%; №1853 від 19.04.2010 року зуб ковша ЕКГ-5 на суму 10500 грн, в т.ч. ПДВ 20%; №1915 від 22.04.2010 року генератор підйому на суму 77880 грн, в т.ч. ПДВ 20% (Том 1 а.с. 173-179).

Згідно умов договору, Постачальник взяв на себе зобов'язання поставити товар на склад Покупця, що знаходиться за адресою: м. Комсомольськ Полтавської обл., вул. Будівельників, 64. Даний склад належить ПП "Тех-Маш" на праві власності (Том 1 а.с. 141).

Транспортування товару підтверджується наступними документами:

-ТТН № 07/04-1 від 07.04.2010 року(Том 1 а.с. 179);

- ТТН № 22/04-1 ви 22.04.2010 року(Том 1 а.с. 180);

- ТТН № 19/04-1 від 19.04.2010 року(Том 1 а.с. 181);

- ТТН №01/04-1 від 01.04.2010 року(Том 1 а.с. 182).

Отриманий товар був оплачений ПП "Тех-Маш" , що підтверджується банківськими виписками: від 02.12.2010 року в розмірі 96504 грн; від 31.05.2010 року в розмірі 26500 грн; від 08.04.2010 року в розмірі 7600 грн (Том 1 а.с. 183).

ПП "Полімер Форт" були виписані наступні податкові накладні: № 1623 від 07.04.2010 року на суму 7224 грн (сума ПДВ 1204 грн); № 1535 від 01.04.2010 року на суму 35000 грн (сума ПДВ 5833,33 грн; №1853 від 19.04.2010 року на суму 10500 грн (сума ПДВ 1750 грн); № 1915 від 22.04.2010 року на суму 77880 грн (сума ПДВ 12980 грн), на підставі яких у ПП "Тех-Маш" виникло право на податковий кредит в сумі 21767,33 грн (Том 1 а.с. 184-187).

Зуб ковша ЕКГ-5, поставлений позивачеві ПП "Полімер Форт", був реалізований для ВАТ "Рижівський гранітний кар'єр" на підставі договору поставки товару № 19/Т від 19.04.2010 року згідно накладної № 2403 від 19.04.2010 року (Том 1 а.с. 188-190).

Поставка здійснювалась згідно п. 6.2 договору поставки на умовах ЕХW (Інкотермс 2000) шляхом самовивозу зі складу Постачальника.

ВАТ "Рижівський гранітний кар'єр" здійснював вивезення даного товару власним транспортом, без залучення перевізника.

Розрахунок проводився шляхом взаємозаліку заборгованості, що підтверджується актом заліку заборгованості № 26/05-р (Том 1 а.с. 191).

На підставі вищевикладеного ПП "Тех-Маш" була надана ВАТ "Рижівський гранітний кар'єр" податкова накладна №2403 від 19.04.2010 на суму 11000 грн, в т. ч. ПДВ 1833,33 грн (Том 1 а.с. 195).

Товар Шестерня 2І2т26, поставлений ПП "Полімер Форт", був реалізований ПАТ "Жежелівський кар'єр" відповідно до умов договору № 02/11-з від 02.11.2009 року, укладеного між ПП "Тех-Маш" (Постачальник) та ПАТ "Жежелівський кар'єр" (Покупець), що підтверджується видатковою накладною № 07/04 від 07.04.2010 року на суму 7600 грн в т.ч. ПДВ 20 % (Том 1 а.с. 197, Том 2 37-39).

Поставка здійснювалася згідно п. 6.2 договору поставки на умовах ЕХW (Інкотермс 2000) шляхом самовивозу зі складу Постачальника.

ПАТ "Жежелівський кар'єр" здійснював вивезення даного товару власним транспортом, без залучення перевізника. Товар був оплачений в повному обсязі, що підтверджується банківською випискою від 08.04.2010 року в розмірі 7600 грн (Том 1 а.с. 198).

ПП "Тех-Маш" була надана ПАТ "Жежелівський кар'єр" податкова накладна № 0704 від 07.04.2010 року на суму 7600 грн, в т.ч. ПДВ 1266,67 грн (Том 1 а.с. 199).

Товар - генератор підйому 200 кВт, поставлений ПП "Полімер Форт", був реалізований ТОВ "Діорит" відповідно до умов договору № 23/04 від 22.04.2010 року, укладеного між ПП "Тех-Маш" (Постачальник) та ТОВ "Діорит" (Покупець), що підтверджується: видатковою накладною № 22 04 від 22.04.2010 року на суму 82000 грн, в т.ч. ПДВ 20% (Том 1 а.с. 200-202).

Поставка здійснювалася згідно п. 6.2. договору поставки на умовах ЕХW (Інкотермс 2000) - самовивіз зі складу Постачальника.

ТОВ "Діорит" здійснював вивезення даного товару власним транспортом, без залучення перевізника.

Товар був оплачений в повному обсязі, що підтверджується банківськими виписками від 18.10.2010 року в розмірі 17000 грн; від 31.08.2010 року в розмірі 15000 грн; від 01.07.2010 року в розмірі 20000 грн; виписки від 31.05.2010 року в розмірі 15000 грн; від 26.04.2010 року в розмірі 15000 грн (Том 1 а.с. 206-210).

ПП "Тех-Маш" була надана податкова накладна № 22 04 від 22.04.2010 року на суму 82000 грн, в т.ч. ПДВ 13666,67 грн (Том 1 а.с. 203; 211).

Товар Електродвигун ДПЕ-52,54 кВт, поставлений ПП "Полімер Форт", був реалізований ПП "Експортер" відповідно до умов договору № 11/01-3 від 11.01.2011 року, укладеного між ПП "Тех-Маш" (Постачальник) та ПП "Експортер" (Покупець), що підтверджується видатковою накладною № 2701 від 27.01.2011 року на суму 69632,34 грн в т.ч. ПДВ 20 % (Том 1 а.с. 212-215).

Поставка здійснювалася згідно п. 6.1. договору поставки шляхом самовивозу зі складу Постачальника силами Покупця.

Факт перевезення товару підтверджується ТТН №27/01-1 від 27.01.2011 року (Том 1 а.с. 216).

Товар був оплачений в повному обсязі, що підтверджується банківськими виписками від 01.03.2011 року в розмірі 5300 грн; від 28.02.2011 року в розмірі 60700 грн (Том 1 а.с. 217).

ПП "Тех-Маш" була надана податкова накладна № 2701 від 27.01.2011 року на суму 69632 ,34 грн, в т.ч. ПДВ 11605,39 грн (Том 1 а.с. 218).

Судом встановлено, що господарські операції позивача здійснювались в межах основних видів діяльності позивача за КВЕД.

Посилання відповідача у запереченнях до позову на відсутність у позивача товаро-транспортних накладних на підтвердження транспортування товару придбаного позивачем судом оцінюється критично з огляду на наступне.

Відповідно до преамбули Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженого Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363 (далі - Правила перевезення вантажів), правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні визначають права, обов'язки і відповідальність власників автомобільного транспорту - Перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів - Замовників.

При цьому замовником вважається вантажовідправник або вантажоодержувач, який уклав з перевізником договір про перевезення вантажів.

Перевізником - є особа, яка надає послуги з перевезення вантажу автомобільним транспортом загального користування.

Тобто, з цього слідує, що Правила перевезення вантажів, та, відповідно, обов'язкове застосування ТТН, поширюється лише на ті випадки, коли перевезення вантажу здійснюється третьою особою - перевізником на підставі укладеного з ним договором.

З матеріалів справи суд вбачає, що фактично товар був переданий у власність позивачу та у подальшому транспортувався позивачем власним транспортом, отже ані постачальник, ані будь-який сторонній перевізник не брали участі у процесі переміщення товару.

Відповідно до пункту 2 Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2009 року № 207, для водія юридичної особи або фізичної особи - підприємця, що здійснює вантажні перевезення для власних потреб: - накладна або інший документ, який підтверджує право власності на вантаж; - посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії; реєстраційний документ на транспортний засіб або інший засвідчений в установленому порядку документ, що підтверджує право керування, користування чи розпорядження транспортним засобом; талон про проходження державного технічного огляду; поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Для водія юридичної особи необхідним є також дорожній лист з відмітками про проведення передрейсових медичного огляду водія та огляду технічного стану транспортного засобу.

Товарно-транспортні накладні є обов'язковими лишу у випадку, коли вантажні перевезення здійснюються на договірних умовах, що встановлено пунктом 1 Переліку.

Таким чином, обов'язковість товарно-транспортної накладної для перевезень для власних потреб чинним законодавством не передбачена.

Отже, в даному випадку для переміщення власного товару позивач не був зобов'язаний мати товарно-транспортні накладні, а тому їх відсутність не може свідчити про безтоварність вищезазначених господарських операцій.

Посилання відповідача у висновках до акту перевірки № 3628/222-12/36618610 від 14.05.2013 року на порушення ПП "Тех-Маш" вимог - п.1.4 ст. 1, пп.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4, пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 №168/97-ВР судом оцінюється критично, оскільки в періоди в які були виявлені порушення щодо заниження податку на додану вартість у загальній сумі 242228 грн, а саме у листопаді 2011 року, грудні 2011 року, січні 2012 року, жовтні 2012 року, листопаді 2012 року даний закон вже втратив чинність.

Стосовно посилання податкового органу на протоколи допиту директора ПП "Полімер-форт", про який зазначено в актах перевірки контрагентів позивача, то суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до статті 84 Кримінально-процесуального кодексу України при провадженні слідчих дій під час досудового слідства і дізнання, в судових засіданнях суду першої інстанції та апеляційного суду ведуться протоколи. Відповідно до частини першої статті 104 КПК України, діючого з 20.11.2012 року у випадках, передбачених цим Кодексом, хід і результати проведення процесуальної дії фіксуються у протоколі.

Статтею 170 Кримінально-процесуального кодексу України (діючого на момент допиту свідків) визначено, що про допит свідка складається протокол з додержанням правил, зазначених у статті 85 Кодексу.

Згідно з статтею 65 Кримінально-процесуального кодексу України доказами в кримінальній справі є всякі фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган дізнання, слідчий і суд встановлюють наявність або відсутність суспільно небезпечного діяння, винність особи, яка вчинила це діяння, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються: показаннями свідка, показаннями потерпілого, показаннями підозрюваного, показаннями обвинуваченого, висновком експерта, речовими доказами, протоколами слідчих і судових дій, протоколами з відповідними додатками, складеними уповноваженими органами за результатами оперативно-розшукових заходів, та іншими документами.

Таким чином, пояснення директорів спірних контрагентів, зафіксовані в протоколах допитів, є лише одним із засобів доказування в кримінальній справі, однак вони не є належними документами, які встановлюють відповідні юридичні факти.

В розумінні кримінально-процесуального законодавства України, належними засобами, які б підтверджували відповідні юридичні факти (зокрема, вину службових осіб суб'єктів господарювання у фальсифікації бухгалтерських чи інших документів), є відповідні судові рішення, що набрали законної сили.

Відтак, необґрунтованим є посилання відповідача на зазначений протокол допиту, як на доказ нікчемності укладеного між позивачем та його контрагентом правочину.

Крім того, згідно правової позиції Верховного суду України, викладеної в Постанові від 12 лютого 2008 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Метпромсервіс" до ДПІ у Святошинському районі міста Запоріжжя про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення факт порушення контрагентами-постачальниками продавця своїх податкових зобов'язань може бути підставою для висновку про необґрунтованість заявлених платником податку вимог про надання податкової вигоди -відшкодування ПДВ з державного бюджету, якщо податковий орган доведе, що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти, чого не виявлено Актом перевірки від 12.03.2013 року № 387/22.4-09/32802574.

Відтак, всупереч вимогам податкового законодавства України, висновки податкового органу у спірних правовідносинах базуються не на аналізі змісту договірних відносин між позивачем та його контрагентами, а на аналізі обставин, які не можуть бути самостійною підставою для нарахування (збільшення) суми грошового зобов'язання за податком на додану вартість, а саме побудовані на аналізі фінансово-господарської діяльності контрагентів позивача та на висновках Актів перевірок останніх, якими встановлено порушення норм податкового законодавства контрагентом позивача. Таким чином, згідно Акту перевірки 14.05.2013 року № 3628/222-12/36618610 відповідач покладає на позивача відповідальність, внаслідок порушення норм податкового законодавства його контрагентами, що є неприпустимим відповідно до статті 61 Конституції України.

Відповідачем не надано суду належних доказів, як і не зазначено будь-яких інших обґрунтованих обставин, які б спростували фактичне здійснення господарських відносин між позивачем та його контрагентами, як і не надано доказів повторного відображення сум податкового кредиту.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що господарські операції позивача зі спірними контрагентами у перевіряємий період мали реальний характер, викликаючи зміни в структурі активів позивача, підтверджені документами первинного бухгалтерського обліку, тому формування позивачем податкового кредиту з ПДВ на підставі належним чином оформлених податкових ґрунтується на вимогах Податкового кодексу України.

Окрім того, позивачем було повністю здійснено розрахунки із вищезазначеними контрагентами за отримані товари, що підтверджуються наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень.

Таким чином, в ході судового розгляду справи в повному обсязі доведено реальність господарських операцій з придбання товарів, встановлено факт понесення позивачем витрат та сплати у ціні придбаних товарів податку на додану вартість, а також використання таких товарів у подальшій господарській діяльності позивача.

Беручи до уваги наведене, податкове повідомлення-рішення від 23.05.2013 року № 0003222205/915, яким позивачу визначено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість, суперечить вимогам Податкового кодексу України, винесене без урахування усіх обставин, які мають значення для прийняття такого рішення.

Оцінюючи податкове повідомлення-рішення № 0003212205/914 від 23.05.2013 року, яким визначене податкове зобов`язання з податку на прибуток, суд виходить з наступного.

З матеріалів акту перевірки позивача від 14.05.2013 року №3628/222-12/36618610 вбачається, що податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем п.5.1, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 і п.п. 11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 № 334/94-ВР та п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14, п. 138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 259453 грн, у тому числі за І квартал 2010 року у сумі 1458 грн, за II квартал 2010 у сумі 30495 грн, за IV квартал 2012 року у сумі 227500 грн;

Разом з тим, з такими позиціями відповідача погодитись не можна, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 5.1. статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно підпункту 5.2.1. пункту 5.2. статті 5 Закону до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9. пункту 5.3. статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні врегульовані Законом № 996-XIV. Відповідно до статті 9 розділу 3 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Господарські операції, як зазначено в пункті 5 статті 9 цього Закону, повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. Відповідно до статті 11 Закону, на основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність.

Підпунктом 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 даного Закону встановлено, що датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Як зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємства або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудження основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Згідно частини першої статті 3 Закону № 996-ХІV метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Визначення терміну "первинний документ" наведено у статті 1 Закону № 996-ХІV: первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частиною другою статті 9 даного Закону передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Підпунктом 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України визначено, що витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Пунктом 138.2 статті 138 ПК України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Однак, судом встановлено, що товар був придбаний позивачем відповідно до договорів поставки, виконання яких мало реальний характер, викликаючи зміни в структурі активів позивача, підтверджено документами первинного бухгалтерського обліку (які досліджувались вище).

Оплату товарів позивачем проведено у повному обсязі шляхом перерахування коштів на розрахункові рахунки, що підтверджується платіжними дорученнями, наявними у матеріалах справи.

Відповідачем ні під час проведення перевірки, ні під час судового розгляду зауважень щодо даних документів не надано.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем не було доведено, що позивачем не було вчинено дії та досягнуто конкретних результатів, які визначають саме поняття господарської операції - факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на майновий стан майна, капіталу, зобов'язань та фінансових ресурсів, оскільки факт отримання позивачем відповідного товару та подальше його використання у своїй господарській діяльності, шляхом реалізації своїм контрагентам за ціною вищою, ніж було придбано позивачем підтверджується матеріалами справи.

Зважаючи на викладене, Кременчуцька ОДПІ дійшла помилкового висновку про заниження позивачем податку на прибуток за перевіряємий період.

За таких обставин податкове повідомлення-рішення від 23.05.2013 року № 0003212205/914, яким визначене податкове зобов`язання з податку на прибуток, є необґрунтованим та підлягає визнанню протиправним та скасуванню. Суд, проаналізувавши фактичні обставини та матеріали справи, оцінивши докази, надані сторонами, не знайшов у діях платника податків (позивача) порушень тих норм законів, на які посилається відповідач, і прийшов до висновку, що твердження податкового органу про наявність таких порушень ґрунтуються на його припущеннях та належним чином не доведені, доводи відповідача протирічать вимогам закону та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.

Встановлені судом фактичні обставини справи свідчать про те, що позивач виконав усі передбачені законом умови для включення сум коштів до складу валових витрат та щодо набуття права на податковий кредит та має документальне підтвердження їх розміру.

Суд не погоджується з позицією відповідача у справі з мотивацій, наведених вище та вважає, що відповідачем невірно застосовані норми Податкового кодексу України, відтак, оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті необґрунтовано та не на підставі закону, а тому вони є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірних повідомлень-рішень покладено на податковий орган.

В даному випадку відповідач не довів правомірність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень.

Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Зі змісту листа Вищого адміністративного суду України від 21.11.2011 року № 2135/11/-11 вбачається, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, судам у резолютивній частині такого судового рішення слід зазначати обов'язок органу Державної казначейської служби України стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача. Відповідно, у виконавчому листі за таким судовим рішенням як боржника слід вказувати Державний бюджет України в особі суб'єкта владних повноважень - відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7-11, 71, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов приватного підприємства "Тех-Маш" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби від 23.05.2013 року № 0003212205/914 та № 0003222205/915.

Стягнути з Державного бюджету України в особі Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області на користь приватного підприємства "Тех-Маш" витрати зі сплати судового збору у розмірі 2294 грн.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд.

Повний текст постанови виготовлено 08 липня 2013 року.

Суддя І.Г. Ясиновський