Постанова № 3248577, 11.11.2008, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

КОПІЯ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Категорія статобліку - 36 Справа № 2-а-2549/08

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2008 року м. Дніпропетровськ

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Верба І.О.

при секретарі Ромасько Є.В.

за участю представників:

позивача Земляний О.Ю., довіреність від 02.01.2008 року

Кривошеїна І.О., довіреність від 02.06.2008 року №250/3

відповідача Лагойда Т.В., довіреність від 09.09.2008 року №31417/10/08

Коваль В.В., довіреність від 18.09.2008 року №32638/10/08-10/2-08

Попова М.С., довіреність від 25.09.2008 року №33306/10/08-10/1-09

прокурора Твардієвич Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за адміністративним позовом відкритого акціонерного товариства “Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського”, м. Дніпропетровськ

до відповідача 1 спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Дніпропетровську, м. Дніпропетровськ

відповідача 2 головного управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ

про стягнення коштів, -

в с т а н о в и в :

Відкрите акціонерне товариство “Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського” звернулось із адміністративним позовом до відповідача 1 спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Дніпропетровську, відповідача 2 головного управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області про стягнення з Державного бюджету України на користь відкритого акціонерного товариства “Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського” бюджетної заборгованості по декларації з податку на додану вартість за лютий 2006 року в сумі 8 084 293,00 грн.

В обґрунтування позову зазначено наступне:

- обов'язок по відшкодуванню бюджетної заборгованості покладено на відділення Державного казначейства України в містах, які згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 31.07.1995 року №590 (в редакції, яка діяла на момент виникнення заборгованості) здійснювали повернення за рахунок державного бюджету зайво сплачених податків, зборів, обов'язкових платежів;

- декларація з податку на додану вартість за лютий 2006 року подана до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Дніпропетровську у місті Дніпропетровську (відповідач 1) 20.03.2006 року;

- сума, яка згідно частини 1 підпункту 7.7.3. пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» 03.04.1997 року №168/97-ВР, згідно даних податкової декларації, належить до перерахування на розрахунковий рахунок відкритого акціонерного товариства “Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського”, складає 8 084 293,00 грн.;

- для відшкодування з бюджету сум податку на додану вартість Закон не передбачає фактичного надходження цих сум до бюджету. У разі невиконання контрагентом платника податку зобов'язань по сплаті податку до бюджету негативні наслідки (відповідальність) настають тільки для нього. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення добросовісного платника податків права на його відшкодування у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має документальне підтвердження розміру податкового кредиту;

- жодне положення Закону України «Про податок на додану вартість» 03.04.1997 року №168/97-ВР не ставить право платника податку на отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в залежність від проведення зустрічних перевірок «по ланцюгу» або від наявності будь-яких контрагентів, стосовно яких є сумнів в сплаті податку в необхідному розмірі.

На пропозицію суду уточнити позовні вимоги, позивач посилався на статтю 105 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно пункту 4 частини 3 якої адміністративний позов може містити вимоги про стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю. Представник позивача усно уточнив позовні вимоги, зазначив, що ним оскаржуються бездіяльність податкового органу щодо ненадання органу казначейства відповідного висновку, та бездіяльність органу казначейства щодо несплати позивачу сум, згідно такого висновку.

Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків в м. Дніпропетровську проти адміністративного позову заперечила, зазначивши, що:

- заявлена позивачем сума бюджетного відшкодування по декларації за лютий 2006 року виникла за рахунок здійснення у січні 2006 року передплат в адресу товариства з обмеженою відповідальністю компанія «Ресурс» за агломерат руди на загальну суму 252 534 000,00 грн., в тому числі податок на додану вартість у сумі 42 088 999,98 грн. (том 1, а.с. - 39);

- для подальшого дослідження руху грошових коштів по ланцюгу згідно вимогам до пункту 1.8. статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» 03.04.1997 року №168/97-ВР спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків в м. Дніпропетровську 04.07.2006 року була розпочата планова виїзна перевірка компанії «Ресурс» (акт від 21.08.2006 року №298-08-02/3-31076200). В ході перевірки встановлено, що в січні 2006 року постачальником товариства з обмеженою відповідальністю компанія «Ресурс» агломерату руди, який в подальшому передбачалось реалізувати позивачу, було товариство з обмеженою відповідальністю «Вікторія Плюс» (код ЄДРПОУ 32282732). Обсяги передплат до товариства з обмеженою відповідальністю «Вікторія Плюс» з боку товариства з обмеженою відповідальністю компанія «Ресурс» у січні 2006 року складали 435 289 253,30 грн., податок на додану вартість - 72 548 208,89 грн. (89,92% від загальної суми податкового кредиту товариства з обмеженою відповідальністю компанія «Ресурс» (том 1, а.с. - 39);

- між ВАТ “Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського” та ТОВ компанія «Ресурс» наявні фіктивні правовідносини, направлені на неправомірне збільшення податкового кредиту позивачем та отримання бюджетного відшкодування з Державного бюджет України. Це підтверджується тим фактом, що в лютому 2008 року товариство з обмеженою відповідальністю компанія «Ресурс» повернуло позивачу переплату у розмірі 174 943 002,00 грн., в тому числі податок на додану вартість у сумі 29 157 167,00 грн., що відображено у поданій позивачем декларації за лютий 2008 року. Тобто, постачання на загальну суму 174 943 002,00 грн. та надмірної сплати у розмірі 29 157 167,00 грн. відповідно до пункту 1.8. статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» 03.04.1997 року №168/97-ВР взагалі не відбувалося (том 1, а.с. - 39);

- якщо б підприємство задекларувало податок на додану вартість у січні 2006 року без врахування передплат, наданих в адресу ТОВ компанія «Ресурс» у сумі податку на додану вартість 29 157 167,00 грн., то різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість склала б позитивне значення у розмірі 21 072 874,00 грн. (том 1, а.с. - 39);

- згідно вимог пункту 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Декларація з податку на додану вартість за лютий 2006 року подана до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Дніпропетровську 20.03.2006 року. Відповідно до абзацу 5 підпункту 7.7.3. пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» 03.04.1997 року №168/97-ВР, граничний термін бюджетного відшкодування позивачу сплинув 22.05.2006 року . Позивачем пропущено строк для звернення до адміністративного суду, що є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову (том 1, а.с. - 40);

- податковою інспекцією не встановлено факту надмірної сплати податку на додану вартість до бюджету постачальниками товарів в ланцюгах постачання, як того вимагає пункт 1.8. статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» 03.04.1997 року №168/97-ВР. З метою упередження безпідставного відшкодування податку на додану вартість з бюджету, суму податку на додану вартість, заявлену до відшкодування відкритим акціонерним товариством “Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського” по декларації за лютий 2006 року у розмірі 8 084 293,00 грн. слід вважати непідтвердженою (акт від 23.10.2006 року №295/1/08-02/3-46-05393056 про скасування підтверджених сум бюджетного відшкодування заявлених відкритим акціонерним товариством “Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського” у лютому 2006 року) (том 1, а.с. - 66);

- в результаті проведених коригувань підприємством зменшено податковий кредит на суму податку на додану вартість 29 157 167,00 грн., що зменшило результати декларування за лютий 2006 рік, а саме, різниця між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 9 - рядок 17) складає позитивне значення (рядок 18.1. декларації з податку на додану вартість) у розмірі 21 072 874,00 грн., а суму, що підлягала бюджетному відшкодуванню (рядок 25 декларації) зменшено на 8 084 293,00 грн. (том 1, а.с. - 66);

- якщо при перерахуванні авансової оплати за поставку товару покупцю (платнику податку) була видана податкова накладна, а у продавця виникло податкове зобов'язання та у подальшому виникли обставини, наслідком яких є неможливість виконати умови договору або відбулася зміна умов договору, в результаті яких поставка товару не здійснюється, а передплата повертається, то покупець по мірі надходження грошових коштів повинен провести коригування податкового кредиту. Тобто, покупець повинен зняти з податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачені у складі передплати (авансового платежу) та вказані у раніше поданій податковій декларації. ВАТ “Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського” проведені відповідні коригування у зв'язку з поверненням грошових коштів (передплати). Даний факт підтверджується Розрахунком коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2008 року. Коригування здійснено на суму податку на додану вартість, яка була перерахована на адресу товариства з обмеженою відповідальністю компанія «Ресурс» в ціні товару, поставка якого до відкритого акціонерного товариства “Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського” не відбувалася (том 1, а.с. - 131);

- ВАТ “Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського” не враховуються приписи пункту 1.8. статті 1 та підпункту 7.4.1. пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» 03.04.1997 року №168/97-ВР, відповідно до якого, крім визначених обов'язкових підстав виникнення у платника прав на податковий кредит з податку на додану вартість, передбачена обов'язкова наявність ще й такої підстави, як сплата платником податку у звітному періоді відповідних сум податку. При цьому, зараховані суми використовуються у першу чергу для бюджетного відшкодування податку на додану вартість згідно із Законом. Отже, бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку із надмірною сплатою податку у випадках, визначених Законом України «Про податок на додану вартість» 03.04.1997 року №168/97-ВР (том 1, а.с. - 131);

- згідно із пунктами 2, 5 статті 50 Бюджетного кодексу України, Державне казначейство України веде бухгалтерський облік всіх надходжень, що належать Державному бюджету України, та до компетенції якого входить повернення коштів, що були помилково або надмірно зараховані до бюджету. Податки, збори (обов'язкові платежі) та інші доходи Державного бюджету визначаються зарахованими в доход Державного бюджету з моменту зарахування на єдиний казначейський рахунок Державного бюджету. Податковий кредит не є, по-перше, податком, а по-друге, сплачується платником податків (покупцем) такому ж платнику податку, а не до бюджету. Тобто, ненадходження податків до бюджету не породжує наслідків їх відшкодування, оскільки ці суми не набули статусу «доходів Державного бюджету України» (том 1, а.с. - 131);

- ТОВ компанія «Ресурс» не є виробником проданої продукції (товару), підприємство є одним із ланки посередників, що підтверджується витягом з довідки Державного комітету статистики від 13.01.2003 року про включення до єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (том 1, а.с. - 132);

- позивач, як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти по ланцюгу постачання; або що одержати податкову вигоду можна лише тоді, коли на одному з етапів придбання товару, податок на додану вартість до державного бюджету не сплачується, а контрагент вживає заходів до відшкодування податку з бюджету, тобто що без участі контрагентів податкова вигода не може бути одержана; або що діяльність платника податку, його взаємозалежних або афілійованих осіб спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди, переважно з контрагентами. Які не виконують своїх податкових зобов'язань. (том 1, а.с. - 133).

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили позовні вимоги задовольнити повністю.

Представники відповідача 1 проти позову заперечили, просили у задоволенні позовних вимог відмовити. Представник відповідач 2 у судове засідання не з'явися, заперечень проти позову не надав.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд приходить до висновку, що позовна заява не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що відкрите акціонерне товариство “Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського” (ЄДРПОУ 05393056) зареєстровано виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 25.04.1997 року за №12241200000007837. Згідно свідоцтва №03313803, виданого Державною податковою інспекцією в місті Дніпропетровську 26.08.1999 року, підприємство зареєстровано як платник податку на додану вартість, та перебуває на обліку в Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську.

Відповідачем 1 на підставі пункту 1 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року №509-XII проведено перевірку відкритого акціонерного товариства “Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського” щодо достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість по декларації за лютий 2006 року, що підтверджується довідкою від 19.04.2006 року №88/08-02/3-46-05393056 (том 1, а.с. - 21).

Листом від 23.05.2006 року за №02-04/1616 управлінням Державного казначейства України у Дніпропетровській області повернуто на адресу спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Дніпропетровську без виконання висновки щодо відшкодування податку на додану вартість №35,36,37,38,39 по ВАТ «ДМЗ ім. Петровського» у загальній сумі 41114432,37 грн. у зв'язку із відсутністю зазначених підприємств у реєстрах по відшкодуванню податку на додану вартість (том 1, а.с. 139).

Листом від 30.05.2006 року за №02-05/1698 управлінням Державного казначейства України у Дніпропетровській області повернуто на адресу спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Дніпропетровську без виконання висновки щодо відшкодування податку на додану вартість №68,69,70,71,72 по ВАТ «ДМЗ ім. Петровського» у загальній сумі 41114432,67 грн. у зв'язку із відсутністю зазначених підприємств у реєстрах по відшкодуванню податку на додану вартість (том 1, а.с. 142).

Таким чином, бездіяльність податкового органу щодо не направлення органу казначейства висновків не підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до довідки від 19.04.2006 року №88/08-02/3-46-05393056:

- аналіз сум податку на додану вартість, віднесених ВАТ “Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського” в податковій декларації з податку на додану вартість за січень 2006 року до складу податкових зобов'язань податкового кредиту, показав, що причиною виникнення від'ємного значення податку на додану вартість є, зокрема, значне зменшення податкових зобов'язань у зв'язку із поверненням грошових коштів покупцю та зміна кількості товару, а саме - у січні 2006 року зменшено суму податкових зобов'язань на 18 198 756,00 грн.; придбання товарно-матеріальних цінностей у великих розмірах на суму податку на додану вартість у січні 2006 року склав 79 279,283 грн. (том 1, а.с. - 22);

- основними постачальниками товарів ВАТ “Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського” на митній території України у січні 2006 року є, зокрема, ТОВ компанія «Ресурс» з обсягом поставки (агломерат) 250 132 096,80 грн., податок на додану вартість - 50 026 419,36 грн.

Судом встановлено, що ВАТ “Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського” на виконання договору №KV 342-05 від 07.11.2005 року у січні 2006 року перерахував на адресу ТОВ компанія «Ресурс» за агломерат передплату у розмірі 252 534 000,00 грн., в тому числі податок на додану вартість 42 089 000,00 грн., про що свідчать:

- платіжне доручення №961 від 19.01.2006 року на загальну суму 2 534 000,00 грн., призначення платежу передплата згідно договору №KV 342-05 від 07.11.2005 року за агломерат, у тому числі податок на додану вартість 422 333,33 грн.;

- платіжне доручення №956 від 19.01.2006 року на суму 50 000 000,00 грн., призначення платежу передплата згідно договору №KV 342-05 від 07.11.2005 року за агломерат, у тому числі податок на додану вартість 8 333 333,33 грн.;

- платіжне доручення №957 від 19.01.2006 року на загальну суму 50 000 000,00 грн., призначення платежу передплата згідно договору №KV 342-05 від 07.11.2005 року за агломерат, у тому числі податок на додану вартість 8 333 333,33 грн.;

- платіжне доручення №958 від 19.01.2006 року на загальну суму 50 000 000,00 грн., призначення платежу передплата згідно договору №KV 342-05 від 07.11.2005 року за агломерат, у тому числі податок на додану вартість 8 333 333,33 грн.;

- платіжне доручення №959 від 19.01.2006 року на загальну суму 50 000 000,00 грн., призначення платежу передплата згідно договору №KV 342-05 від 07.11.2005 року за агломерат, у тому числі податок на додану вартість 8 333 333,33 грн.;

- платіжне доручення №960 від 19.01.2006 року на загальну суму 50 000 000,00 грн., призначення платежу передплата згідно договору №KV 342-05 від 07.11.2005 року за агломерат, у тому числі податок на додану вартість 8 333 333,33 грн.

ТОВ компанія «Ресурс» повернуло передплату, перераховану відкритим акціонерним товариством “Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського” загальною сумою 45 764 300,00 грн., в тому числі податок на додану вартість, а саме:

- платіжне доручення №40 від 20.01.2006 року на загальну суму 18 170 000,00 грн., призначення платежу повернення передплати згідно договору №KV 342-05 від 07.11.2005 року за агломерат, у тому числі податок на додану вартість 3 028 333,33 грн.;

- платіжне доручення №83 від 30.01.2006 року на загальну суму 27 594 300,00 грн., призначення платежу повернення передплати згідно договору №KV 342-05 від 07.11.2005 року за агломерат, у тому числі податок на додану вартість 4 599 050,00 грн.

ТОВ компанія «Ресурс» було виписало ВАТ “Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського” податкові накладні на загальну суму 206 769 700,00 грн. (в тому числі податок на додану вартість - 34 361 616,65 грн.). У січні 2006 року суму податку на додану вартість у розмірі 34 361 616,65 грн. було включено до складу податкового кредиту ВАТ “Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського”, що складає 43,5% від загальної суми податкового кредиту. Але постачання агломерату залізорудного у січні 2006 року не відбувалося (том 1, а.с. - 25).

У січні 2006 року ВАТ “Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського” здійснено коригування податкового кредиту, до зменшення, на суму податку на додану вартість 7 718 082,00 грн. (зміна вартості, кількості та повернення грошових коштів). А саме (в розрізі постачальників за даними прикладеної підприємством розшифровки до декларації за січень 2006 року та реєстру отриманих податкових накладних за січень 2006 року), зокрема, товариство з обмеженою відповідальністю компанія «Ресурс» на суму податку на додану вартість 7 627 383,33 грн. (повернення грошових коштів) (розрахунки коригувань №11/30-04/1 від 31.01.2006 року на суму 3 028 333,33 грн. і №11/30-04/2 від 31.01.2006 року на суму податку на додану вартість 4 599 050,00 грн. В телефонному режимі заступник головного бухгалтера відкритого акціонерного товариства “Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського” по взаємовідносинам підприємства «ДМЗ ім. Петровського» з ТОВ компанія «Ресурс» було надано пояснення, що повернення грошових коштів відбулось внаслідок неповної відгрузки на адресу відкритого акціонерного товариства “Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського” товару (агломерату) підприємством «Ресурс». А саме, відкритим акціонерним товариством “Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського” 30.11.2005 року платіжним документом №15480 на загальну суму 72 000 000,00 грн., в тому числі сума податку на додану вартість 12 000 000,00 грн. на адресу товариства з обмеженою відповідальністю компанія «Ресурс» було здійснено платіж «передплата згідно договору №342-05 від 07.11.2005 року за агломерат». Товариством з обмеженою відповідальністю компанія «Ресурс» на адресу відкритого акціонерного товариства “Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського” 30.11.2005 року була виписана податкова накладна за №11/30-04 на загальну суму 72 000 000,00 грн., в тому числі податок на додану вартість 12 000 000,00 грн. Товар ТОВкомпанія «Ресурс» було відвантажено частково, решту коштів (по платіжному документу №15480 від 30.11.2005 року) платіжними документами №40 від 20.01.2006 року на суму податку на додану вартість 3 028 333,33 грн. і №83 від 30.01.2006 року на суму податку на додану вартість 4 599 050,00 грн. ТОВ компанія «Ресурс» було повернуто ВАТ “Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського”.

За результатами виїзної документальної перевірки з питань правомірності декларування податку на додану вартість до відшкодування з бюджету ВАТ “Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського” за січень 2006 року складений акт №141-08-02/3-05393056 від 17.04.2006 року. За результатами проведеної документальної перевірки нараховано ВАТ “Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського” за січень 2006 року суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість підтверджено частково у розмірі 16 343 408 грн. (том 1, а.с. - 29);

Причиною нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість за лютий 2006 року у сумі 8 084 293,00 грн. є:

1) здійснення експортних операцій, що оподатковуються за нульовою ставкою: обсяг таких операцій у лютому 2006 року склав 135 619 384,00 грн., або 63,6% від загального обсягу продажу;

2) погашення податкових векселів, що дають право на збільшення податкового кредиту з податку на додану вартість: податковий кредит по таким векселям у лютому 2006 року склав 893 075,00 грн., тобто 2,8% від загальної суми податкового кредиту;

3) значне зменшення податкових зобов'язань у зв'язку із поверненням грошових коштів покупцю та зміна кількості товару, а саме: зменшено суму податкових зобов'язань на 5 136 426,00 грн.

4) придбання товарно-матеріальних цінностей у великих розмірах, сума податку на додану вартість по яких у лютому 2006 року склала 33 187 208,00 грн.

На підставі Закону України «Про податок на додану вартість» 03.04.1997 року №168/97-ВР, за результатами проведеної документальної невиїзної (камеральної) перевірки нараховане відкритому акціонерному товариству “Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського” за лютий 2006 року бюджетне відшкодування податку на додану вартість підтверджено у сумі 8 084 293,00 грн.

З матеріалів справи виходить, що актом перевірки від 21.08.2006 року №298-08-02/3-31076200/ДСК «Про результати виїзної плановою перевірки TOB «Компанія «Ресурс» з питань дотримання вимог податкового, валютного, та іншого законодавства за період з 01.01.05 по 31.03.06» встановлено, що 28.12.2005 року між TOB «Компанія «Ресурс» (Покупець), в особі директора ОСОБА_1, і TOB фірма «Вікторія плюс» (Постачальник), в особі директора ОСОБА_2, укладено договір поставки товару (агломерат залізнорудний) №200606. Відповідно до Специфікації №1 до договору від 28.12.2005 року №200606 поставці підлягає агломерат залізнорудний Fe-51,5 % у кількості 1000 000 т на загальну суму 281700000,00 грн.; умови поставки FCA ст. Допоміжна Придніпровська залізниця, отримувач товару ВАТ «ДМЗ ім. Петровського». Відповідно до Специфікації №2 до договору від 28.12.2005 року №200606 поставці підлягає агломерат залізнорудний Fe-51,5 % у кількості 640 000 т на загальну суму 180288000,00,0 грн.; умови поставки FCA ст. Допоміжна Придніпровська залізниця, отримувач товару ЗАТ ВАТ «ДМЗ ім. Петровського». Відповідно до Специфікації №3 до договору від 28.12.2005 року №200606 поставці підлягає агломерат залізнорудний Fe-51,5 % у кількості 724000 т на загальну суму 203950800,0 грн.; умови поставки FCA ст. Допоміжна Придніпровська залізниця, отримувач товару ВАТ «ДМЗ ім. Петровського». Відповідно до Специфікації №4 до договору від 28.12.05 №200606 поставці підлягає агломерат залізнорудний Fe-51,5 % у кількості 225 000 т на загальну суму 65880000,0 грн.; умови поставки FCA ст. Допоміжна Придніпровська залізниця, отримувач товару ВАТ «ДМЗ ім. Петровського». На виконання договору TOB фірма «Вікторія плюс» виписано податкові накладні на загальну суму 152 100 253,50 грн., в тому числі ПДВ - 25 191 542,26 грн.На виконання спірного договору TOB «Компанія «Ресурс» за перевіряємий період перераховано кошти TOB фірма «Вікторія плюс» в сумі 93 280 000,0 грн. через ЗАТ КБ «Приватбанк» м. Дніпропетровськ.

TOB фірма «Вікторія плюс» зареєстровано рішенням Городецької райдержадміністрації Львівської області 04.01.2003 року за №776 (копія додається). Згідно статуту засновниками Товариства є: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 TOB фірма «Вікторія плюс» знаходиться на обліку з 21.01.2003 року в Городецькій міжрайонній державній податковій інспекції Львівської області (ДПІ у Городецькому районі Львівської області) та 15.05.2005 року зареєстровано як платник податку на додану вартість. Згідно протоколу №8 від 01.12.2005 року загальних зборів учасників TOB фірма «Вікторія плюс» ОСОБА_8 прийнято на роботу в TOB фірма «Вікторія плюс» на посаду директора товариства. В зв'язку з чим, до Городецької МДПІ Львівської області 10.01.06 надано заяву форми №1-ОПП, відповідно до якої керівником товариства є ОСОБА_8. Відповідно до установчих документів TOB фірма «Вікторія плюс» місцезнаходженням товариства є: АДРЕСА_1. На запити ДПІ у Городецькому районі Львівської області TOB фірма «Вікторія плюс» відповіді не надавало, оскільки, підприємство не знаходиться за юридичною адресою, про що свідчить акт обстеження місцезнаходження TOB фірми «Вікторія плюс» від 03.08.2006 року №209/08-02/3-46/32282732 за юридичною та фактичною адресою: АДРЕСА_1. В ході проведення обстеження місцезнаходження TOB фірми «Вікторія плюс» за юридичною та фактичною адресою встановлено, що за вказаною адресою знаходиться кафе-бар ПП ОСОБА_3, в якому є окрема кімната з надписом на дверях «TOB «Вікторія плюс». В цій кімнаті знаходиться бухгалтерія та бухгалтер ПП ОСОБА_3 Документи, що свідчать про фінансово-господарську діяльність TOB фірми "Вікторія плюс" за вказаною адресою відсутні. Директор TOB фірми «Вікторія плюс» ОСОБА_8, який відповідальний за фінансово-господарську діяльність, за юридичною адресою товариства не знаходиться. Згідно довідки Головного управління статистики у Львівській області від 04.08.2006 року №20-09/1963 до установчих документів TOB фірми «Вікторія плюс» не вносились та не реєструвались зміни в частині зміни юридичної адреси Товариства. Працівниками СБУ СП Городецького ВПМ УПМ ДПА у Львівській області у червні 2006 року здійснено опитування засновників TOB фірми «Вікторія плюс» ОСОБА_9 та ОСОБА_3, які пояснили наступне: право підпису податкових документів і бухгалтерської звітності представлено керівнику TOB фірми «Вікторія плюс» ОСОБА_8 і їм не відомо про відносини з TOB «Компанія «Ресурс» (пояснення від 03.08.2006 року ОСОБА_9 та ОСОБА_3 додаються). Також ДПІ у Городоцькому районі 18.09.2006 року прийнято рішення про застосування адміністративного арешту активів платника податків TOB фірми «Вікторія плюс» на підставі пункту "г" підпункту 9.1.2. пункту 9.1. статті 9 Закону України від 21.12.2000 року №2181 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у зв'язку з відмовою TOB фірми «Вікторія плюс» від допуску до проведення документальної перевірки, за наявності законних підстав для її проведення. Постановою господарського суду Львівської області від 24.10.2006 року по справі №5/1632-13/275А застосовано арешт коштів на рахунках TOB фірми «Вікторія плюс»; продовжено адміністративний арешт активів у вигляді зупинення операцій на рахунках TOB фірми «Вікторія плюс» на строк 3168 годин.

З матеріалів справи виходить, що TOB фірма «Вікторія плюс» надавала до ДПІ у Городецькому районі Львівської області податкові декларації з податку на додану вартість та декларації з податку на прибуток підприємств, в яких задекларовано наступні зобов'язання:

- за січень 2006 року з податку на додану вартість (декларація №1410 від 20.02.06) з наступними показниками:

Р.1 операції, що оподатковуються за ставкою 20 % - 55 000,0 грн., в т.ч. ПДВ - 11 000 грн.;

Р.5 загальний обсяг поставки - 55 000 грн.;

Р.9 усього податковий зобов'язань - 11 000,0 грн.;

Р.18 чиста сума зобов'язань з ПДВ за поточний період - 11 000,0 грн.;

Р.20 сума ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету - 11 000,0 грн.

- за лютий 2006 року з податку на додану вартість (декларація №2113 від 20.03.06) з наступними показниками:

Р.1 операції, що оподатковуються за ставкою 20 % - 55 000,0 грн., в т.ч. ПДВ - 11 000 грн.;

Р.5 загальний обсяг поставки - 55 000 грн.;

Р.9 усього податковий зобов'язань - 11 000,0 грн.;

Р.18 чиста сума зобов'язань з ПДВ за поточний період - 11 000,0 грн.;

Р.20 сума ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету -11 000,0 грн.

- за березень 2006 року з податку на додану вартість (декларація №4647 від 20.04.06) з наступними показниками:

Р.1 операції, що оподатковуються за ставкою 20 % - 55 000,0 грн., в т.ч. ПДВ - 11 000 грн.;

Р.5 загальний обсяг поставки - 55 000 грн.;

Р.9 усього податковий зобов'язань - 11 000,0 грн.;

Р.18 чиста сума зобов'язань з ПДВ за поточний період - 11 000,0 грн.;

Р.20 сума ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету - 11 000,0 грн.

- за І квартал 2006 року з податку на прибуток підприємств (декларація №5694 від 20.02.06) з наступними показниками:

Р.01 валовий дохід від усіх видів діяльності, у тому числі доходи від продажу товарів (робіт, послуг) -1600 001,0 грн.;

Р.03 скоригований валовий дохід - 160 001 грн.; Р.04 валові витрати - 6 214,0 грн.; Р.08 об'єкт оподаткування - 153 787,0 грн.; Р.17 сума податку до сплати - 31 197,0 грн.

- за квітень 2006 року з податку на додану вартість (декларація №6425 від 19.05.06) з наступними показниками:

Р.1 операції, що оподатковуються за ставкою 20 % - 50 000,0 грн., в т.ч. ПДВ - 10 000 грн.

Р.5 загальний обсяг поставки - 50 000 грн.;

Р.9 усього податковий зобов'язань - 10 000,0 грн.;

Р.18 чиста сума зобов'язань з ПДВ за поточний період - 10 000,0 грн.;

Р.20 сума ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету - 10 000,0 грн.

- за травень 2006 року з податку на додану вартість (декларація №6967 від 15.06.06) з наступними показниками:

Р.1 операції, що оподатковуються за ставкою 20 % - 50 000,0 грн., в т.ч. ПДВ - 10 000 грн.

Р.5 загальний обсяг поставки - 50 000 грн.;

Р.9 усього податковий зобов'язань - 10 000,0 грн.;

Р.18 чиста сума зобов'язань з ПДВ за поточний період - 10 000,0 грн.;

Р.20 сума ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету -10 000,0 грн.

В той же час, як вбачається з податкових накладних по спірній угоді, валовий дохід від усіх видів діяльності, у тому числі доходи від продажу товарів (робіт, послуг) та операції, що оподатковуються податком на додану вартість за ставкою 20 % повинні складати за січень 2006 року не менше 52 316 568,64 грн., в т.ч. податкові зобов'язання з ПДВ - 8 748 928,04 грн.; за лютий 2006 року - 43 722 274,64 грн., податкові зобов'язання з ПДВ - 7 099 045,78 грн.; за березень 2006 року - 56 061 410,18 грн., податкові зобов'язання з ПДВ - 9 343 568,44 грн.

Таким чином, зазначені обставина свідчать, про те, що TOB фірма «Вікторія плюс» не задекларувало в спірному періоді належні до сплати суми ПДВ надало до ДПІ у Городецькому районі Львівської області податкову звітність, яка не відображає фактично здійснені операції.

Листом від 18.10.2006 року №7932/7/23 Державна податкова інспекція у Городецькому районі повідомила спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків в м. Дніпропетровську про те, що товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Вікторія Плюс» є підприємством з ознаками «фіктивності», директор товариства ОСОБА_8 знаходиться в розшуку. На даний подано документи до Городецького суду для визнання установчих документів недійсними з моменту реєстрації (том 1, а.с. 43).

В зв'язку з тим, що при проведенні зустрічної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю компанія «Ресурс» з позивачем документи щодо придбання товариством з обмеженою відповідальністю компанія «Ресурс» товарів, які в подальшому реалізовані позивачем, підприємством не надано. 04.07.2006 року була розпочата планова виїзна документальна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю компанія «Ресурс» (акт від 21.08.2006 року №298-08-02/3-31076200), в ході якої було встановлено, що в січні 2006 року постачальником аглоруди товариства з обмеженою відповідальністю компанія «Ресурс», яка в подальшому була реалізована в адресу позивача, є товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Вікторія Плюс», з обсягом переплат - 435 289 253,30 грн., податок на додану вартість - 72 548 208,89 грн. (89,92% від загальної суми податкового кредиту товариства з обмеженою відповідальністю компанія «Ресурс»). (том 1, а.с. 132).

Для підтвердження задекларованих ТОВ компанія «Ресурс» у січні 2006 року сум податкових зобов'язань та податкового кредиту спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську направлено запит до Державної податкової інспекції у Городецькому районі Львівської області від 19.07.2006 року №17768/7/08-02/3-15 на проведення зустрічної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Вікторія Плюс». На зазначений запит надано інформацію, що товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Вікторія Плюс» не знаходиться за юридичною адресою, про що складено акт від 03.08.2006 року №209/08-02/3-46/322827732.

Судом встановлено, що відповідно до розрахунку коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість від 20.03.2008 року (том 1, а.с. 75-80) сума коригування податкових зобов'язань з податку на додану вартість (рядок 8) до зменшення визначена шляхом коригування податкової накладної, виданих товариству з обмеженою відповідальністю компанія «Ресурс»:

- №032205 від 22.03.2006 року - повернення передплати: - 4 625 833,00 грн.;

- №121207 від 12.12.2006 року - повернення передплати: - 8 017 392,00 грн.;

- №032305 від 23.03.2006 року - повернення передплати: - 15 006 000,00 грн.;

- №031503 від 15.03.2006 року - повернення передплати: - 8 097 626,00 грн.;

- №011907 від 19.01.2006 року - повернення передплати: - 8 333 333,00 грн.;

- №011906 від 19.01.2008 року - повернення передплати: - 8 333 333,00 грн.;

- №011905 від 19.01.2006 року - повернення передплати: - 3 528 572,00 грн.;

- №011902 від 19.01.2006 року - повернення передплати: - 422 333,00 грн.;

- №011904 від 19.01.2006 року - повернення передплати: - 206 261,00 грн.;

- №011903 від 19.01.2006 року - повернення передплати: - 8 333 335,00 грн.;

- №12/28-04 від 28.12.2005 року - повернення передплати: - 31 474 323,00 грн.,

з них по договору №KV 342-05 від 07.11.2005 року на суму всього 29 157 167,00 грн.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року №509-XII завданням органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Згідно із підпунктом 7.4.1 пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Єдине виключення щодо незмінності податкового обліку у разі здійснення передплат стосується операцій з попередньої (авансової) оплати вартості товарів (супутніх послуг), які експортуються чи імпортуються, які не змінюють значення податкового кредиту або податкових зобов'язань платника податку - відповідно такого експортера або імпортера, згідно правила підпункту 7.3.8. пункту 7.3. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Пунктом 4.5. статті 5 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено особливості податкового обліку, пов'язані із зміною суми компенсації вартості товарів. Так, якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню. Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок відкоригованого значення податку; отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за наслідками такого податкового періоду у разі, якщо він є зареєстрованим як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів (послуг).

Поряд з цим, з матеріалів справи суд вбачає наявність мети позивача на отримання податкових переваг, податкової вигоди, що є підставою для висновку про необґрунтованість заявлених платником податку вимог щодо бюджетного відшкодування, оскільки таку мету довів податковий орган.

Так, позивач, здійснив в січні 2006 року за договором №КV 342-05 від 07.11.05 р. передплату на користь ТОВ компанія «Ресурс» на загальну суму 210 445 000, 02 р. та ПДВ 42 088 999, 98 грн. При цьому, станом на 01.01.06 р. за цим договором заборгованість на користь позивача складала 290 381 800, 00 грн. На виконання умов вказаного договору в грудні 2005 року також здійснено передплату у розмірі 218 318 800, 00 грн. в т.ч. ПДВ 36 396 967, 00 грн. (т.1 а.с.171). Поряд із здійсненням авансових платежів, позивачем систематичне частково повертаються суми за договором, внаслідок чого зобов'язання по сплаті податку на додану вартість мають від'ємне значення.

На думку суду, правила податкового обліку розраховані на добросовісність платника податків, однак з сукупності матеріалів справи вбачається, що операції позивача із систематичними передплатами, та за відсутності розумних економічних мотивів, мають ознаки регулювання рівня податкових зобов'язань та податкового кредиту, що дає податкові переваги за рахунок державного бюджету. Систематична участь в таких операціях надає податкову вигоду, яка призводить до фактичного отримання права на бюджетне відшкодування. За відсутністю таких операцій, платник податків не мав би права на бюджетне відшкодування, так як податкове зобов'язання у певних періодах мало б позитивне, а не від'ємне значення.

Системний аналіз норм Закону України «Про податок на додану вартість» 03.04.1997 року №168/97-ВР дозволяє зробити висновок про те, що право на відшкодування податку на додану вартість з бюджету виникає лише при фактичному надходженні ПДВ до державного бюджету від продавця, а не з самого факту здійснення відповідної операції а сплати покупцем в ціні товару. Таким чином, законодавець передбачив, що однією з обов'язкових підстав для включення сум до податкового кредиту з ПДВ є сплата цих сум до державного бюджету України. Законом встановлено прямий взаємозв'язок між сплатою, надходженням до бюджету податку на додану вартість та відшкодуванням цього податку.

На думку суду, сплата податку, включення відповідних сум до податкового кредиту з податку на додану вартість та відшкодування податку на додану вартість за рахунок коштів, що були сплачені у вигляді податку є пов'язаними між собою етапами.

 Відповідно до підпункту 7.7.5. пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» 03.04.1997 року №168/97-ВР, джерелом бюджетного відшкодування податку а додану вартість суми цього податку, зараховані до державного бюджету. Суд не дійшов висновку про фактичне надходження суми податку на додану вартість до державного бюджету України, які були сплачені позивачем в січні 2006 року за договором №КV 342-05 від 07.11.05 р.

Відповідачем заявлено про застосування строків звернення до суду, із посиланням на статті 99, 100 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки декларація за лютий 2006 року подана 20.03.06 р., а граничний термін бюджетного відшкодування позивачу сплинув 22.05.06 р.

Статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений строк звернення до адміністративного суду. Так, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно частини частина 3 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду.

Пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.

Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України, розглянутий спор відноситься до пункту 1 частини 1 статті 17, тобто спору юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Як зазначалось вище, на пропозицію суду уточнити позовні вимоги, позивач посилався на статтю 105 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно пункту 4 частини 3 якої адміністративний позов може містити вимоги про стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю. Усно уточнив, що ним оскаржуються бездіяльність податкового органу щодо ненадання органу казначейства відповідного висновку, та бездіяльність органу казначейства щодо несплати позивачу сум, згідно такого висновку.

Однак, на думку суду вимога щодо повернення надміру сплачених або невідшкодованих податків і зборів (обов'язкових платежів) має бути похідною від вимоги щодо визнання протиправним рішення, дії або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, це також підтверджується правилом статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України.

Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» в статті 15 визначає строки давності, а в пункті 15.3. визначає граничні строки для подання заяв на повернення надміру сплачених або невідшкодованих податків і зборів (обов'язкових платежів) - заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Таким чином, пункт 15.3. встановлює граничний строк подання заяв на повернення надміру сплачених або невідшкодованих податків і зборів (обов'язкових платежів).

Однак, в цьому пункті 15.3. не йдеться про строки для звернення до суду за захистом прав та інтересів платника податків від протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, правило про можливість встановлення яких іншими законами встановлює частина 3 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України. Крім того, такий граничний строк має пресічний характер, коли як процесуальний строк може поновлюватись за наявності поважних причин його пропуску.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необхідність застосування строку звернення до суду, встановленого статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України, та висновку про пропуск строку звернення до суду із адміністративним позовом, що є самостійною підставою для відмови в задоволенні адміністративного позову.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження відповідно статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі, та подальшої подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Верба

Постанова виготовлена у повному обсязі 12.11.2008 р.