Постанова № 32485705, 10.07.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" липня 2013 р. Справа № 922/1275/13

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Сіверін В. І., суддя Терещенко О.І. , суддя Тихий П.В.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю представників:

позивача - Семенко О.В., дов. №01-62юр/263 від 14.01.2013 року, Галіуліна Н.В., дов. №01-62 юр/84 від 04.01.2013 року

відповідача - не з'явився

третьої особи - не з"явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. №1516 Х/1-18) на рішення господарського суду Харківської області від 24.04.2013 року у справі № 922/1275/13

за позовом Акціонерної компанії "Харківобленерго", м. Харків,

третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні позивача - Державне підприємство "Теплоенергоцентраль-2 "Есхар", смт. Есхар Чугуївського району Харківської області,

до Есхарівської селищної ради Чугуївського району Харківської області, смт. Есхар Чугуївського району Харківської області,

про визнання права власності

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Акціонерна компанія "Харківобленерго", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Есхарівської селищної ради Чугуївського району Харківської області, відповідача, та з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, яку було прийнято до провадження господарським судом Харківської області, просив визнати за ним право власності на частину прибудови до ІБК (інженерно-побутового корпусу) (літ. А), (інв. №00507059), яка розташована за адресою: Харківська область, Чугуївський район, сел. Есхар, вул. 152 Стрілецької Дивізії, 16/1, загальною площею 543,9 кв.м., у тому числі:

- другий поверх - приміщення загальною площею 70,3 кв.м., а саме: № 22 - акумуляторна 32,3 кв.м.; № 24 - акумуляторна - 35,9 кв.м.; №23 - коридор - 2,1 кв.м.;

- третій поверх - одна друга (230,45 кв.м.) від загальної площі приміщень 460,9 кв.м. (№ 28 сходи - 13,5 кв.м., № 29 приміщення кабельного півповерху - 107,7 кв.м., № 30 приміщення кабельного півповерху - 306,6 кв.м., № 31 коридор - 33,1 кв.м.);

- четвертий поверх - одна друга (243,15 кв.м.) від загальної площі приміщень 486,3 кв.м. (№ 32 цех - 486,3 кв.м.).

Рішенням господарського суду Харківської області від 24.04.2013 року у справі № 922/1275/13 (суддя Жигалкін І.П.) в позові відмовлено повністю.

Позивач не погодився з рішенням місцевого господарського суду, подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з"ясування обставин, які мають значення для справи та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати це рішення та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що позивач надав всі необхідні документи на підтвердження того, що він відкрито, добросовісно та безперервно, володіє та утримує за власні кошти спірне майно понад десяти років, що відповідно до статті 344 Цивільного кодексу України надає йому право отримати зазначене майно у власність за набувальною давністю в судовому порядку.

Однак, на думку апелянта, місцевий господарський суд не взяв до уваги зазначених обставин, та дійшов хибного висновку щодо безпідставності позовних вимог.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 15.05.2013 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя Сіверін В.І., суддя Терещенко О.І., суддя Тихий П.В.) з урахуванням ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 11.06.2013 року про виправлення описки апеляційну скаргу позивача було прийнято до провадження та призначено її до розгляду на 19.06.2013 року, а також залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні позивача - Державне підприємство "Теплоенергоцентраль-2 "Есхар".

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 19.06.2013 року розгляд справи було відкладено на 10.07.2013 року у зв"язку із неявкою представників сторін у судове засідання.

Представники позивача у судовому засіданні 10.07.2013 року підтримали апеляційну скаргу.

Третя особа у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що вона не була та не є власником спірної прибудови до інженерно-побутового корпусу, а володіла цим приміщенням лише на праві господарського відання, у зв"язку з чим, на думку третьої особи, оскаржуване рішення місцевого господарського суду не може вплинути на її права та обов"язки. А тому третя особа просить розглядати апеляційну скаргу без її участі та відповідно до вимог закону.

Представники відповідача та третьої особи в судові засідання 19.06.2013 року та 10.07.2013 року не з"явилися, хоча належним чином повідомлялися про дату, час та місце їх проведення, про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові повідомлення №6102211442335 та №6102211442343 про вручення відповідачу та третій особі копії ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 19.06.2013 року та штамп на зворотньому боці ухвал, якими було призначено розгляд апеляційної скарги в даних судових засіданнях про відправлення їх копій сторонам і є доказом належного повідомлення учасників спору про дату, час та місце судового засідання відповідно до пунктів 3.5.2., 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України та відповідно до пункту 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

А тому колегія суддів розглядає апеляційну скаргу за відсутності представників відповідача та третьої особи за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши усні пояснення представників позивача, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, дослідивши обставини і матеріали справи, в тому числі наявні у ній докази, відповідність викладених в рішенні висновків цим обставинам і доказам, а також перевіривши додержання та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення господарського суду першої інстанції - скасуванню, виходячи з наступного.

Згідно із частиною 2 статті 328 Цивільного кодексу України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону, або незаконність права власності не встановлена судом.

Відповідно до статті 344 Цивільного кодексу України особа яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації. Особа, яка заявляє про давність володіння, може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є.

Як свідчать матеріали справи, позивач звернувся до відповідача з проханням прийняти рішення щодо видачі свідоцтва на право приватної власності на наступний об'єкт нерухомого майна - прибудову до ІБК (інженерно-побутового корпусу) місцезнаходження якого за адресою: Харківська область, Чугуївський район, сел. Есхар, вул. 152 Стрілецької Дивізії, 16/1, інв. № 00507059, загальною площею 543,9 кв.м.

Листом від 30.01.2013 року № 02-28/78 Есхарівська селищна рада Чугуївського району Харківської області повідомила позивача, що відмовляє у вирішенні даного питання.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач позов обгрунтовує тим, що Акціонерна компанія "Харківобленерго" набула право власності на зазначений об'єкт, оскільки добросовісно заволоділа ним і продовжує відкрито, безперервно володіти: понад десяти років він знаходиться на балансі Акціонерної компанії "Харківобленерго", експлуатується та утримується нею, позивач має технічний паспорт, технічний висновок, понад десяти років Акціонерна компанія "Харківобленерго" сплачує земельний податок за земельну ділянку, на якій розташований об'єкт. Також Есхарівська селищна рада Чугуївського району Харківської області не заперечує проти розміщення на території селища Есхар вищезазначеного об'єкта Акціонерної компанії "Харківобленерго", згідно з листом Есхарівської селищної ради Чугуївського району Харківської області від 30.01.13 № 02-28/79.

При цьому позивач у позові зазначає, що Акціонерна компанія "Харківобленерго" заволоділа об'єктом до набуття чинності Цивільним кодексом України, а саме: у вересні 1998 року (довідка АК "Харківобленерго" від 19.03.13 № 36/1138). При цьому, відповідно до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України правила статті 344 Цивільного кодексу України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом.

Місцевий господарський суд, відмовляючи в задоволенні позову, посилався на положення статті 41 Конституції України, частини 2 статті 328, статті 344 Цивільного кодексу України.

При цьому, місцевий господарський суд зазначив, що при зверненні позивача із позовною заявою про визнання права власності за набувальною давністю, останнім не надано доказів: володіння чужим майном; володіння цим майном, як своїм власним майном; не доведено безперервності володіння; не доведено відкритості володіння.

Також господарський суд першої інстанції вказав на те, що позивач не надав суду жодного документу, який би підтверджував вимоги, викладені у позові.

Однак, колегія суддів не може погодитися із такими посиланнями господарського суду першої інстанції, зважаючи на таке.

Стаття 388 Цивільного кодексу України визначає набувача добросовісним, якщо він не знав і не міг знати, що особа, у якої він придбав майно, не мала права його відчужувати.

Згідно із статтею 390 Цивільного кодексу України недобросовісний набувач - це особа, яка знала або могла знати, що вона володіє майном незаконно.

Відповідно до статті 344 Цивільного кодексу України учасники господарських правовідносин, які добросовісно заволоділи і продовжували відкрито, безперервно володіти нерухомим майном, протягом десяти років, можуть набути за рішенням суду право власності на таке майно за набувальною давністю.

Отже, у розумінні статті 344 Цивільного кодексу України володілець має бути визнаний таким, що добросовісно заволодів нерухомим майном, якщо не буде доведено, що він, набуваючи майно у володіння, знав або повинен був знати про незаконність такого набуття, зокрема про те, що особа, у якої він придбав майно, не мала права його відчужувати; тобто якщо не спростовується факт його добросовісності як обов"язкової умови володіння з метою набуття права власності.

Також за змістом статті 344 Цивільного кодексу України особу, яка заволоділа майном, слід вважати добросовісною, якщо на момент заволодіння майном вона мала всі підстави вважати, що законний власник у майна відсутній, або якщо власник у майна є, то він втратив інтерес до цього майна.

Разом з тим, згідно з частиною 1 статті 344 Цивільного кодексу України визнання добросовісності як умови набуття права власності за набувальною давністю необхідне лише на момент заволодіння чужим майном і не є необхідним протягом усього строку давнісного володіння.

Умовою для набуття права власності за набувальною давністю є відкритість заволодіння.

Особа повинна володіти майном відкрито, не приховуючи факт володіння, і довести цю обставину.

Для набуття права власності за набувальною давністю володіння має бути безперервним. Для виникнення права власності за набувальною давністю мають бути надані докази володіння за кожний із десяти років (частина 1 статті 344 Цивільного кодексуУкраїни).

Підставою для набуття права власності за набувальною давністю є відкрите та безперервне володіння нерухомим майном.

Строк набувальної давності починається з моменту заволодіння нерухомим майном, отже, у даному випадку, строки набувальної та позовної давності відлічуються одночасно, а тому загальний строк для набуття права власності на нерухоме майно на підставі частини 1 статті 344 Цивільного кодексу України складає десять років.

З 01.01.2011 року право власності на нерухоме майно відповідно до норм чинного законодавства можна набувати за набувальною давністю.

Отже, задоволення вимог про визнання за володільцем права власності на нерухоме майно на підставі статті 344 Цивільного кодексу України можливе лише за наявності необхідних умов - добросовісності заволодіння, відкритості, безперервності, безтитульності володіння.

За набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно, та майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого його власнику було відмовлено.

Як вбачається з матеріалів справи, в обгрунтування позову позивачем були наведені доводи та надані слюдуючі докази стосовно того, що Акціонерна компанія "Харківобленерго" добросовісно, відкрито та безперервно володіє об'єктом понад десяти років:

Так, копія листа Есхарівської селищної ради Чугуївського району Харківської області від 30.01.13 № 02-28/79 (том І, а.с. 14) свідчить про те, що остання не заперечує проти розміщення на території селища "Есхар" прибудови до інженерно-побутового корпусу по вул. 152 Стрілецької Дивізії, 16/1 у с. Есхар.

Копії актів результатів загального періодичного огляду об'єкта та копії актів на поточний ремонт об'єкта, а також актів приймання виконаних робіт по ремонту (том І, а.с. 39-44) стверджують те, що позивач утримує за власні кошти спірний об'єкт понад десять років.

З довідки Акціонерної компанії "Харківобленерго" від 19.03.2013 року № 36/1138 (том І, а.с. 11), а також інвентаризаційного опису основних засобів (том І, а.с. 45) вбачається, що за даними бухгалтерського обліку на балансі Акціонерної компанії "Харківобленерго" станом на 28.02.2013 року знаходиться такий об"єкт основних засобів, як інженерно-побутовий корпус по вул. 152 Стрілецької Дивізії, 16/1 у с. Есхар, що підтверджує той факт, що позивач добросовісно та безперервно володіє спірним майном, тобто, що спірний об'єкт з володіння Акціонерної компанії "Харківобленерго" не вибував, перебував у його користуванні безпосередньо.

Копії актів результатів загального періодичного огляду об'єкта та копії актів на поточний ремонт об'єкта, а також актів приймання виконаних робіт по ремонту свідчать про те, що позивач контролював технічний стан спірного об"єкта та здійснював його поточний ремонт, тобто відноситься до нього як до власного майна.

З копії акту розмежування приміщень, що знаходяться у спільній будівлі Державного підприємства "Теплоелектроцентраль-2 "Есхар" та Акціонерної компанії "Харківобленерго" за адресою: Харківська область, Чугуївський район, смт Есхар, вул. 152 Стрілецької дивізії, 16/1 (прибудова до інженерно-побутового корпусу) від 22.02.12 року та додатків до нього №1, №2 та №3 (том І, а.с. 132-136) вбачається, що Акціонерна компанія "Харківобленерго" постійно здійснює експлуатацію прибудови до інженерно-побутового корпусу по вул. 152 Стрілецької дивізії, 16/1 у с. Есхар.

Відповідно до копії довідки Акціонерної компанії "Харківобленерго" від 19.03.13 № 36/1138 (том І, а.с. 11) спірний об"єкт знаходиться на балансі Акціонерної компанії "Харківобленерго" з вересня 1998 року.

До того ж, з копій зведених розрахунків сум земельного податку (том І а.с. 46-49, ), копій витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (том І, а.с. 15), копій податкових розрахунків земельного податку (том І, а.с. 50-53, 55-58, 87, 90, 93-99, 101-115), відомостей про наявність документів на землю (том І, а.с. 59, 88, 91, 100), копії податкової декларації з плати за землю (земельний податок та\або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (том І, а.с. 60-62) вбачається, що Акціонерна компанія «Харківобленерго» понад десяти років сплачує земельний податок за земельну ділянку, на якій побудовано спірний об'єкт прибудови до інженерно-побутового корпусу.

Крім того, копія технічного паспорту та оригінал технічного висновку (том І, а.с. 16-38) є доказом того, що спірна прибудова до інженерно-побутового корпусу має задовільний стан та придатна до подальшої експлуатації.

Відповідно до копії довідки Команульного підприємства "Чугуївське міжміське бюро технічної інвентаризації" від 23.02.2012 року №402 (том І, а.с. 54) на прибудову до інженерно-побутового корпусу ПС "Есхар", смт. Есхар, вул. Стрілецької дивізії, 16/1, право власності не зареєстроване.

Наявність у володільця певного юридичного титулу, а саме: договору найму, оренди, зберігання тощо, виключає застосування набувальної давності.

З моменту фактичного, безтитульного володіння об'єктом і по теперішній час до Акціонерної компанії "Харківобленерго" не пред'являвся правомочною особою позов про повернення вищезазначеного об'єкта, а також Акціонерна компанія «Харківобленерго» не вчиняла дій, які б свідчили про визнання нею обов'язку щодо повернення вищезазначеного об'єкту власнику.

Сукупність вищезазначених обставин, що свідчать про добросовісність заволодіння, відкритость, безперервність, тривалість (понад десяти років) та безтитульність володіння Акціонерної компанії "Харківобленерго" спірним об"єктом, дає підстави вважати, що за позивачем можливо визнати право власності на зазначений об'єкт на підставі статті 344 Цивільного кодексу України за набувальною давністю.

Отже, на думку колегії суддів, місцевий господарський суд дійшов хибного висновку щодо відсутності достатніх правових підстав для задоволення позову.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, неповністю дослідив обставини, які мають значення для справи, зробив висновки, які не відповідають обставинам справи, та порушив норми матеріального права, а тому зазначене рішення слід скасувати та прийняти нове рішення, яким позов слід задовольнити..

Враховуючи викладене та керуючись статтями 33, 43, 99, 101, пунктом 2 статті 103, пунктами 1, 3, 4 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 24.04.2013 року у справі № 922/1275/13 скасувати.

Прийняти нове рішення.

Позов задовольнити.

Визнати за Акціонерною компанією "Харківобленерго" (код ЄДРПОУ, 61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149) право власності на частину прибудови до ІБК (інженерно-побутового корпусу) (літ. А), (інв. №00507059), яка розташована за адресою: Харківська область, Чугуївський район, сел. Есхар, вул. 152 Стрілецької Дивізії, 16/1, інв. № 00507059, загальною площею 543,9 кв.м., у тому числі:

- другий поверх - приміщення загальною площею 70,3 кв.м., а саме: № 22 - акумуляторна 32,3 кв.м.; № 24 - акумуляторна - 35,9 кв.м.; № 23 - коридор - 2,1 кв.м.

- третій поверх - одна друга (230,45 кв.м.) від загальної площі приміщень 460,9 кв.м. (№ 28 сходи - 13,5 кв.м., № 29 приміщення кабельного півповерху - 107,7 кв.м., № 30 приміщення кабельного півповерху - 306,6 кв.м., № 31 коридор - 33,1 кв.м.);

- четвертий поверх - одна друга (243,15 кв.м.) від загальної площі приміщень 486,3 кв.м. (№ 32 цех - 486,3 кв.м.).

Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 15.07.2013 року.

Головуючий суддя Сіверін В. І.

Суддя Терещенко О.І.

Суддя Тихий П.В.