Постанова № 32485653, 10.07.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" липня 2013 р. Справа№ 910/4599/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Дідиченко М.А.

Пономаренка Є.Ю.

при секретарі: Мациборко Т.І.

за участю представників сторін:

у судове засідання представники сторін не з'явились.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Євротрубпласт"

на рішення Господарського суду м. Києва від 25.04.2013р.

у справі № 910/4599/13 (Суддя: Ковтун С.А.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Черкаське хімволокно" в особі відокремленого підрозділу "Черкаська ТЕЦ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Євротрубпласт"

про стягнення 6711, 51грн.

ВСТАНОВИВ:

12.03.2013р. Публічного акціонерного товариства "Черкаське хімволокно" в особі відокремленого підрозділу "Черкаська ТЕЦ" звернувся до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Євротрубпласт" в якому просив зобов'язати відповідача відшкодувати на користь позивача 6711,51 грн. вартість безпідставно набутого майна, 1720,50 грн. судові витрати.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.04.2013 р. по справі № 910/4599/13 позов задоволено повністю. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Євротрубпласт" на користь публічного акціонерного товариства "Черкаське хімволокно" в особі відокремленого підрозділу "Черкаська ТЕЦ" 6711, 51 грн. боргу, 1720, 50 грн. судового збору.

Не погоджуючись з рішенням суду, ТОВ "ТД "Євротрубпласт" звернулось з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення господарського суду міста Києва № 910/4599/13 від 25.04.2013 р. скасувати та припинити провадження у справі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що рішення прийнято із порушенням правил територіальної підсудності, оскільки з даних, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців місцезнаходження юридичної особи - ТОВ "ТД "Євротрубпласт" знаходиться за адресою Луганська обл.., м. Рубіжне, вул. Трудова, б.1. Таким чином, місцевим господарським судом було порушено норми процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.05.2013 року було прийнято до розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Євротрубпласт" та призначено розгляд справи № 910/4599/13 на 12.06.2013 р. у складі колегії суддів: головуючий суддя Руденко М.А., суддів: Дідиченко М.А., Пономаренко Є.Ю.

12.06.2013 року в зв'язку з неявкою представників сторін у судове засідання розгляд справи було відкладено на 10.07.2013 рік.

10.07.2013р. представники сторін в друге у судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили , як свідчать матеріали справи, про час та місце розгляду справи представники сторін були повідомлені належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Інформаційний лист Вищого господарського суду від 13.08.2008 р. № 01-8/482 із змінами станом на 29.06.2010 року „Про деякі питання застосування нори Господарського процесуального кодексу України").

Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, судова колегія вважає можливим розглянути справу у відсутності представників сторін, за наявними у справі доказами

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, між сторонами був укладений договір купівлі -продажу у спрощеній форма, шляхом надсилання 09.09.2009 року від товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Євротрубпласт" (продавець) на адресу публічного акціонерного товариства "Черкаське хімволокно" в особі відокремленого підрозділу "Черкаська ТЕЦ" (покупцю) надійшов рахунок №КВ2708/003 від 27.08.2009 р. на суму 6711,51 грн. (а.с.6).

У відповідності до ст. 642 ЦК України, позивач прийняв пропозицію укласти договір сплативши вищевказаний розрахунок двома платіжними дорученнями: №2091 від 07.09.2009 року на суму на суму 1118,59 грн. та № 5817 від 07.09.2009 р. на суму 5592,92 грн.(а.с.7-8). всього: 6711,51 грн.

Станом на 26.02.2013 рік товар в асортименті вказаний в рахунку КВ 2708/003 від 27.08.2009 року від відповідача на адресу позивача не надходив, в матеріалах справи відсутні в матеріалах справ відсутні належні та допустимі докази поставки товару.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 статті 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Судом першої інстанції вірно було встановлено, що виставлення продавцем рахунку-фактури та оплата його покупцем свідчить про укладення між ними договору купівлі-продажу у спрощеній формі.

Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Частиною 1 ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Згідно частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

31.12.2010 р. між сторонами підписано акт звірки взаємних розрахунків (а.с.9), за яким відповідач визнав заборгованість на суму 6711,51 грн. Зазначений акт звірки підписаний сторонами та засвідчений печатками підприємств.

28.09.2012 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення 6711,51 грн. попередньої оплати. (а.с. 12)

Так, факт існування заборгованості за в розмірі 6711,51 грн сторони визначили в акті звірки взаєморозрахунків (а.с.9), тим самим підтвердили факт попередньої оплати, за товар.

Аналогічної правової позиції про те, що акт звірення розрахунків може бути належним доказом поставки товару, дотримується і Вищий господарський суд України в постанові від 20.02.2013 по справі № 5011-25/7453-2012.

Право покупця вимагати повернення суми попередньої оплати у випадку, якщо продавець не передав товар у встановлений строк передбачено п. 3 ст. 693 ЦК України. Таким чином, з моменту, коли позивач скористався наданим йому правом, у відповідача припинився обов'язок передання оплаченого товару, а виник обов'язок повернути отримані кошти.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що строк повернення даних коштів повинен визначатись семиденний строк від дня пред'явлення вимоги. Позивач звернувся з претензією щодо повернення коштів, 08.09.2012р. за № 26/7995 (а.с.12), однак відповідач кошти за ненаданий товар не повернув.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що оскільки в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази повернення відповідачем 6711,51 грн. Тому факт порушення відповідачем зобов'язання щодо повернення 6711,51 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, а отже судом першої інстанції правомірно було задоволено позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.

Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законне обґрунтоване рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із рішенням господарського суду міста Києва від 25.04.2013 року у справі № 910/4599/13, отже підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Керуючись ст. ст. 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Євротрубпласт" на рішення господарського суду міста Києва від 25.04.2013 року у справі № 910/4599/13 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 25.04.2013 року у справі № 910/4599/13 залишити без змін.

Матеріали справи № 910/4599/13 повернути господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Руденко М.А.

Судді Дідиченко М.А.

Пономаренко Є.Ю.