Постанова № 32485629, 17.07.2013, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.07.2013 року Справа № 904/2325/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Паруснікова Ю.Б. - доповідач

суддів: Тищик І.В.

Білецької Л.М.

при секретарі судового засідання - Погорєловій Ю.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Шапка І.Б., представник за довіреністю № 800 від 15.05.2013 р.;

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Новомосковське» на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.06.2013 р. по справі № 904/2325/13 (суддя Ємельянова О.О.)

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю комерційно-виробнича фірма «Рома», м. Первомайський, Харківської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Новомосковське», м. Новомосковськ, Дніпропетровської області

про стягнення 207 300,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

05 червня 2013 року рішенням господарського суду Дніпропетровської області по справі № 904/2325/13 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю комерційно-виробнича фірма «Рома» задоволено у повному обсязі. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Новомосковське» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю комерційно-виробнича фірма «Рома» 207 300,00 грн. основного боргу та 4 146,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Непогоджуючись з даним рішенням господарського суду Товариство з обмеженою відповідальністю «Новомосковське» звернулося до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, згідно якої просить: рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.06.2013 р. по справі № 904/2325/13 про стягнення 207 300,00 грн. скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю комерційно-виробнича фірма «Рома».

Апеляційна скарга мотивована посиланням апелянта на необґрунтованість, незаконність і прийняття рішення господарським судом з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Зокрема, апелянт, посилаючись в апеляційній скарзі на ст. ст. 180, 207 ГК України, зазначив, що між сторонами при укладенні договору не досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов, а саме:

- при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору;

- в договорі поставки товару № 010312 від 01.03.2012 р. зазначено предмет постачання, але не передбачені такі обов'язкові умови, як кількість продукції кожного найменування, асортимент товару;

- в договорі не передбачена така обов'язкова умова, як строки поставки (по кварталах і місяцях);

- в договорі не вказана загальна сума договору.

Таким чином, апелянт вважає, що спірний договір поставки товару № 010312 від 01.03.2012 р. є неукладеним, не тягне за собою прав і обов'язків для його сторін, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу та судового збору задоволенню не підлягають.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.06.2013 р. у складі колегії суддів: Паруснікова Ю.Б. (доповідач), суддів: Тищик І.В., Верхогляд Т.А., апеляційну скаргу прийнято до провадження і призначено до розгляду у судовому засіданні на 17.07.2013 р. о 10:15 год.

Розпорядженням секретаря судової палати Лотоцької Л.О. від 16.07.13р. у зв'язку з відпусткою судді постійно діючої колегії Верхогляд Т.О., справу призначено до розгляду у новому складі колегії суддів: Паруснікова Ю.Б. (доповідач), суддів: Білецької Л.М., Тищик І.В.

17.07.2013 р. представник відповідача у судове засіданні не з'явився, явку повноважного представника не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений завчасно та належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням (а. с. 103).

Представник позивача надав відзив на апеляційну скаргу, згідно якого у задоволенні апеляційної скарги ТОВ «Новомосковське» просив відмовити, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.06.2013 р. по справі № 904/2325/13 залишити без змін.

17.07.2013 р. у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Судова колегія, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставинам справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

01.03.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю комерційно-виробнича фірма «Рома» (далі - позивач або постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Новомосковське» (далі - відповідач або покупець) укладено договір поставки товару № 010312 (далі - договір, а. с. 12-13)).

Відповідно до пункту 1.1. договору, постачальник передає у власність, а покупець приймає та сплачує продукцію мукомельного виробництва (далі - товар) в асортименті та у кількості, вказаних у накладних, які є невід'ємною частиною даного договору.

Згідно розділу 2 договору (п. п. 2.1.-2.4.), ціни на товар, що постачається постачальником є договірними і зазначаються в специфікації, яка є невід'ємною частиною даного договору.

Ціна за кожну одиницю товару визначається згідно домовленості сторін на момент надходження замовлення від покупця.

Сума цього договору визначає сумарну вартість товару виписану за видатковими накладними.

Постачальник залишає за собою право зміни ціни на товар, про що попереджає покупця у будь-який зручний спосіб. У зв'язку із зміною ціни на товар сторони підписують доповнення про ціну (специфікацію) до договору.

Згідно п. 3.3. договору, на кожну партію товару покупець направляє постачальнику окреме замовлення, що включає: асортимент і кількість товару, що замовляється, за яким протягом 3 (трьох) календарних днів після отримання замовлення постачальник зобов'язується поставити покупцю належним чином оформлений товар.

Пунктом 7.1. договору передбачено, що договір вступає в силу з дати підписання його обома сторонами та діє до 31.12.2013 р., але у будь-якому випадку до повних взаєморозрахунків.

На виконання умов п. 1.1. договору, позивач поставив відповідачу партію товару, що підтверджується видатковими накладними № Р-000005196 від 15.12.2012 року - борошно 1 ґатунку в кількості 36 000,00 кг. на суму 109 800 грн. 00 коп., № Р-000005197 від 15.12.2012 р. борошно вищого ґатунку в кількості 30 000,00 кг. на суму 97 500,00 грн. та товаро-транспортними накладними від 15.12.2012 р. № Р-00003021, від 15.12.2012 р. № Р-00003022, які знаходяться в матеріалах справи (а. с. 14-17).

Згідно п. п. 4.1., 4.2. договору, оплата товару покупцем здійснюється шляхом зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника або за готівковий розрахунок. Оплата за товар здійснюється протягом трьох банківських днів.

На оплату поставленого товару позивачем були виставлені відповідачу рахунки фактури № Р-0002897 від 15.12.2012 р. на суму 109 800,00 грн. (з ПДВ) та № Р-0002898 від 15.12.2012 р. на суму 97 500,00 грн. (з ПДВ), всього на загальну суму 207 300,00 грн. (а. с. 18-19).

Відповідач зі свого боку, в порушення взятих на себе зобов'язань передбачених п. п. 4.1., 4.2. договору, кошти за поставлений товар на розрахунковий рахунок позивача в 3 банківські дні не перерахував.

11.01.2013 р. позивач направив на адресу відповідача претензію № 71 (а. с. 21), згідно якої просив відповідача перерахувати на розрахунковий рахунок суму боргу у розмірі 207 300,00 грн., або у 3-денний строк, з дня отримання претензії, надати мотивовану відповідь на неї (а. с. 21-22).

24.01.2013 р. відповідачем було направлено на адресу позивача відповідь на претензію, в якій відповідач визнав свою заборгованість перед позивачем у сумі 207 300,00 грн. (а. с. 23).

Відповідно до погодженого між сторонами акту звірки взаєморозрахунків за період з 01.12.2012 р. по 16.01.2013 р., який обопільно підписаний та скріплений печатками підприємств, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 207 300,00 грн. (а. с. 20).

Несплата заборгованості за поставлений товар і є причиною виникнення спору.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідність ст. ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ч. ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і оплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Між тим, згідно п. 4.2. договору, оплата товару здійснюється протягом трьох банківських днів.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З урахуванням того факту, що відповідачем на час розгляду справи не надано суду доказів сплати суми основного боргу за поставлений товар у розмірі 207 300,00 грн., акт звірки розрахунків заборгованість за поставлений позивачем товар відповідач підписав, а у відповідь на претензію позивача, заборгованість визнав у повному обсязі, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги про стягнення основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Апеляційні вимоги скаржника, про те що при укладенні договору не досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов, а спірний договір поставки є неукладеним та не тягне за собою прав і обов'язків для його сторін, колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки сторонами узгоджено ціну, номенклатуру та кількість товару за договором поставки, шляхом підписання видаткових накладних на товар, що передбачено п. п. 1.1., 2.3. договору від 01.03.2012 р. № 010312.

Таким чином, доводи апелянта, викладені в апеляційних скарзі, не спростовують встановлених господарським судом обставин, а тому не заслуговують на увагу колегії суддів і задоволенню не підлягають.

На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.06.2013 р. по справі № 904/2325/13 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 101, 103, 105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Новомосковське» залишити без задоволення, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.06.2013 р. по справі № 904/2325/13 без змін.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови виготовлено 19.07.2013 р.

Головуючий Ю.Б. Парусніков

Судді І.В. Тищик

Л.М. Білецька