ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.07.2013 р. Справа № 914/2177/13
За позовом: Публічного акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк «Львів», м. Львів
до: Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лізинговий дім», м. Львів
про: стягнення 623 633,53 грн. заборгованості за Кредитним договором № 53 від 30.07.2007р.
Суддя Кидисюк Р.А.
Секретар Емха Л.М.
Представники сторін:
від позивача: Вертас М.М. - головний юрисконсульт (довіреність № 89 від 26.04.2012р.)
від відповідача: не з'явився
Представнику позивача роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. У судовому засіданні 16.07.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть спору: Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк «Львів» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лізинговий дім» про стягнення 623 633,53 грн. заборгованості за Кредитним договором № 53 від 30.07.2007р.
Ухвалою суду від 07.06.2013 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 25.06.2013 року. Ухвалою суду від 25.06.2013 року розгляд справи відкладено на 16.07.2013 року.
Позовні вимоги обґрунтовуються невиконанням відповідачем умов Кредитного договору № 53 від 30.07.2007 року. 15.07.2013 року представником позивача через канцелярію суду подано заяву за вх.№27623/13 про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просив суд стягнути з відповідача на свою користь 623 633,53 грн. заборгованості за Кредитним договором № 53 від 30.07.2007 року, з яких: 374 989,68 грн. - заборгованість по кредиту, 201 456,79 грн. - заборгованість по процентах, 47 187,06 грн. - нарахована пеня за період з 01.01.2013 року по 30.06.2013 року.
Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити повністю з підстав, наведених у позовній заяві та заяві про уточнення позовних вимог.
Відповідач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив. 16.07.2013 року представником відповідача через канцелярію суду подано пояснення за вх.№27918/13 по суті позовних вимог, в якому відповідач зазначив, що в поданому позивачем розрахунку не подано суми погашеного позивачем кредиту та не визначено, за який період виникла заборгованість по кредиту. Окрім того, просив суд застосувати строк позовної давності щодо стягнення пені, оскільки повернення кредиту передбачалось не пізніше 26 вересня 2010 року.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
30.07.2013 року між Закритим акціонерним товариством Акціонерно-комерційним банком «Львів», повним правонаступником якого є ПАТ АКБ «Львів» (надалі - Банк, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лізинговий дім» (надалі - Позичальник, відповідач) укладено Кредитний договір №53, відповідно до умов якого Банк зобов'язався надати Позичальнику строковий кредит у сумі 814 968,00 грн., із платою за користування кредитом в розмірі 18 відсотків річних, із терміном погашення кредиту, не пізніше 28.07.2010 року. Графік погашення суми основного боргу (кредиту) встановлено в Додатку № 1 від 30.07.2007 року до Кредитного договору № 53.
Взяті на себе зобов'язання за Кредитним договором Банк виконав, надавши Позичальнику кредит в сумі 814 968,00 грн., що підтверджується долученим до матеріалів справи меморіальним ордером №TR.60689.1 від 30.07.2007 року. 30.07.2008 року між Банком та Позичальником укладено Додаток №2 до Кредитного договору № 53, яким з 15 липня 2008 року встановлено плату за користування кредитом в розмірі 20 відсотків річних.
07.10.2008 року між Банком та Позичальником укладено Додаток № 3 до Кредитного договору № 53, відповідно до п.1 якого Додаток № 1 від 30 липня 2007 року до Кредитного договору № 53 втратив чинність за згодою сторін. Внаслідок цього, Позичальник повинен був погасити суму основного боргу (кредиту) в термін не пізніше 28.07.2010 року.
Для забезпечення виконання умов Кредитного договору № 53 від 30.07.2007 року, а також усіх додаткових договорів до нього, які можуть бути укладені у майбутньому, між Банком та Позичальником:
- 19.12.2007 року укладено Договір застави екскаватора марки R320LC-7, реєстраційний номер 01583ВС, 2007 року випуску, що посвідчений приватним нотаріусом ЛМНО Тертичною Н.І. за реєстр.№4342;
- 30.07.2007 року укладено Договір застави майнових прав 30/07/2007-53, згідно якого в заставу передано право вимоги грошових коштів за зобов'язаннями по Договору №324/0707 оперативного лізингу від 20.07.2007 року, укладеного між Позичальником та ТзОВ «Росукркар'єр»;
- 30.07.2007 року укладено Договір застави майнових прав 30/07/2007-53, згідно якого в заставу передано майнові права на транспортний засіб за Договором №031К купівлі-продажу від 18.07.2007 року, укладеного між Позичальником та ТзОВ «Альфатех».
Відповідно до п.3.2.6 Кредитного договору № 53, Позичальник зобов'язався своєчасно, в терміни, визначені кредитним договором, повернути Банку кредит та плату (відсотки, комісії) за користування ним. У відповідності до ч. 4 п.4.1 Кредитного договору, сторони домовились, що Позичальник самостійно сплачує Банку щомісяця в термін до останнього робочого дня місяця нараховані за цей місяць відсотки за користування кредитом. Повний розрахунок по сплаті відсотків здійснюється в день остаточного погашення заборгованості Позичальника по кредиту.
Однак, як зазначає позивач, всупереч зазначеним умовам Кредитного договору, Позичальник систематично не виконував взяті на себе кредитні зобов'язання.
З метою безпосереднього врегулювання спору у позасудовому порядку, 02.07.2012 року між Банком та Позичальником було підписано Договір про порядок виконання кредитних зобов'язань, яким визначено порядок погашення протермінованої кредитної заборгованості за Кредитним договором № 53 від 30.07.2007 року, яка станом на 02.07.2012 року становила 575 223,90 грн., з яких: 374 989,68 грн. - заборгованість по поверненню основної суми кредиту та 200 234,22 грн. - заборгованості по сплаті процентів за користування кредитними коштами.
Згідно з п.п.1.1,1.2 Договору про порядок виконання кредитних зобов'язань від 02.07.2012 року, Позичальник зобов'язався сплатити Банку кредитну заборгованість в термін до 31.12.2012 року та в цей же термін сплатити нараховані Банком на суму Кредитної заборгованості проценти.
Згідно з п.2.1 цього ж Договору Банк зобов'язався з 02.07.2012 року на суму заборгованості по поверненню основної суми кредиту нараховувати проценти з розрахунку 1 % річних.
Всупереч умовам Кредитного договору та Договору про порядок виконання кредитних зобов'язань, Позичальник не виконав взяті на себе кредитні зобов'язання у визначені терміни.
03.01.2013 року позивачем направлено відповідачу лист-вимогу за вих.№5/0-12 про добровільне повернення ним заборгованості, яка залишена ним без відповіді та реагування.
Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підставними та такими, що підлягають до задоволення повністю з огляду на наступне.
Статтею 174 Господарського Кодексу України визначено, що господарські зобов'язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.
Згідно з ст. 175 Господарського Кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
У відповідності до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
З огляду на викладене, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення, вимоги позивача про стягнення з відповідача 374 989,68 грн. заборгованості по кредиту та 201 456,79 грн. заборгованості по процентах за Кредитним договором № 53 від 30.07.2007 року.
Щодо стягнення пені, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.
У відповідності до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що відповідно до Договору від 2 липня 2012 року про порядок виконання кредитних зобов'язань Компанія взяла на себе зобов'язання сплатити борг до 31 грудня 2012 року. Однак в п. 4 цього договору зазначається, що це не є новим зобов'язанням, а є врегулюванням порядку погашення боргу за кредитним договором, тобто, борг виник не 1 січня 2013 року, що також підтверджується розрахунком позивача по пені (пеня розрахована з 29 листопада 2012 року, тобто за 6 місяців перед зверненням до суду). З огляду на викладене, відповідач просив суд застосувати строк позовної давності, оскільки повернення кредиту передбачалось не пізніше 26 вересня 2010 року, то відповідно право на пеню виникло з 27 вересня 2010 року, а за відсотками - з моменту виникнення боргу по відсотках, тобто з 1 числа наступного місяця відповідно до п.4.1 кредитного договору.
Суд не бере до уваги дані заперечення відповідача, як необґрунтовані, оскільки, дійсно відповідно до п. 4 Договору про порядок виконання кредитних зобов'язань Сторони підтвердили, що цей договір не є окремим, новим зобов'язанням, а укладений на врегулювання погашення заборгованості за кредитним договором № 53 від 30.07.2007 року. А згідно з п.п.1.1,1.2 даного Договору Позичальник зобов'язався сплатити Банку кредитну заборгованість в термін до 31.12.2012 року та в цей же термін сплатити нараховані Банком на суму Кредитної заборгованості проценти.
Згідно з п. 4.3 Кредитного договору за несвоєчасне погашення кредиту або його частини, плати за користування кредитом або її частини Банк має право нарахувати, а Позичальник, в такому випадку, зобов'язаний сплатити Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від несплаченої в строк суми за кожний прострочений день, з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також відшкодовує Банку завдані таким невиконанням збитки в повному обсязі. Наступний день після встановленої дати погашення кредиту (його частини), відсотків рахується першим днем прострочки.
Відтак, позивачем цілком правомірно у відповідності до умов Кредитного договору та норм чинного законодавства нараховано відповідачу пеню у розмірі 47 187,06 грн. за період з 01.01.2013 року по 30.06.2013 року.
З урахуванням зазначеного, вимоги позивача про стягнення з відповідача 623 633,53 грн. заборгованості за Кредитним договором № 53 від 30.07.2007 року, з яких: 374 989,68 грн. - заборгованість по кредиту, 201 456,79 грн. - заборгованість по процентах, 47 187,06 грн. - нарахована пеня за період з 01.01.2013 року по 30.06.2013 року, підлягають до задоволення.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
У відповідності до ст. 49 ГПК України судовий збір в розмірі 12 472,67 грн. слід покласти на відповідача.
З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 526, 530, 610, 1048, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 174, 175, 193, 232 Господарського кодексу України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 83, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лізинговий дім» (79057, м. Львів, вул. Коновальця, 103/605; код ЄДРПОУ 31730064) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк «Львів» (79008, м. Львів, вул. Сербська, 1; к/р 32005100400 в УНБУ у Львівській області, МФО 325268; код ЄДРПОУ 09801546) 374 989,68 грн. заборгованості по кредиту та 201 456,79 грн. заборгованості по процентах за Кредитним договором № 53 від 30.07.2007 року, 47 187,06 грн. пені, а також 12 472,67 грн. судового збору.
3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 19.07.2013 р.
Суддя Кидисюк Р.А
Судове рішення № 32485520, Господарський суд Львівської області було прийнято 16.07.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 914/2177/13. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: