Рішення № 32483779, 19.07.2013, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/2837/13-ц

(2/199/1784/13)

РІШЕННЯ

Іменем України

09 липня 2013 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська в складі: головуючого судді Подорець О.Б., при секретарі Голубніченко В.О., за участю позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи - приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3, приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4, про стягнення шкоди завданої незаконними діями внаслідок злочину, стягнення матеріальних збитків і моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, треті особи - приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3, приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4, про стягнення шкоди завданої незаконними діями у наслідок злочину та стягнення безпідставно набутого майна. В обґрунтування позову зазначив, що 25 липня 2006 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2, яка діяла від імені ОСОБА_5 за довіреністю, посвідченою приватним нотаріусом ОСОБА_6, якою ОСОБА_5 уповноважив ОСОБА_2 продати належну йому квартиру, було укладено договір завдатку. Відповідно до умов якого позивачем було сплачено відповідачу ОСОБА_2 завдаток у розмірі 22000 доларів США, що еквівалентно 111 100 грн. у рахунок подальшого продажу квартири АДРЕСА_1. Вищезазначена квартира належала ОСОБА_5 на праві власності. Також 25 липня 2006 року між тими самими сторонами було укладено попередній договір, відповідно до умов якого, сторони домовилися про продаж квартири в термін до 25 жовтня 2006 року. Через деякий час довіреність на ім'я ОСОБА_2 була відкликана ОСОБА_5 з невідомих позивачу підстав, а тому стало неможливо укласти договір купівлі-продажу вказаної квартири. Після цього позивач неодноразово звертався до відповідача з проханням укласти договір купівлі-продажу квартири, як це було передбачено попереднім договором, але ОСОБА_2 повідомила позивачу, що оскільки довіреність скасовано то вона не має можливості укласти договір купівлі-продажу. Позивач звертався до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_5 про спонукання до укладення договору купівлі-продажу квартири, але у зв'язку з тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер, позивач уточнив свої вимоги та звернувся до суду з позовом до ОСОБА_7 та просив стягнути завдані збитки. Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 31 січня 2012 року позивачу було відмовлено у задоволені позову. Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 25 вересня 2012 року рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська залишено без змін. Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області встановлено, що згідно з вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 26.09.2011 ОСОБА_2 була визнана винною у скоєнні злочинів, передбачених ч.4 ст.190, ч.3 ст. 357, ч.3 ст.358 КК України, їй призначено покарання у вигляді 7 років позбавлення волі, з конфіскацією всього майна. Відповідно до вказаного вироку суду ОСОБА_2, разом з іншими, були скоєнні шахрайські дії і у відношенні ОСОБА_5 щодо купівлі-продажу квартири останнього, який ні яких грошей за належну йому кватиру не отримував. Своїми діями ОСОБА_2 порушила законні права та інтереси позивача, таким чином останній просить суд стягнути з ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 111 100 грн., моральну шкоду в розмірі 10 000 грн.

Під час розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги та просив суд стягнути на його користь з ОСОБА_2 матеріальні збитки в розмірі 351 692 грн., моральну шкоду в розмірі 10000 грн., судові витрати покласти на відповідача.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, на задоволені позову наполягав.

Відповідач відбуває покарання у ВК-54, на адресу якої судом направлено судову повістку та позовну заяву.

Відповідач ОСОБА_2 надала до суду письмові заперечення, в яких позовні вимоги позивача не визнала в повному обсязі, пояснивши, що по даній угоді виконувала обов'язки лише ріелтора, отримала кошти за свої послуги. Продавцем квартири ОСОБА_5 були отримані грошові кошти в розмірі 17 000 доларів США і написана розписка в їх отриманні в повному обсязі від ріелтора ОСОБА_2 від довіреної особи покупця Гриви. В подальшому вона також надавала свої послуги ріелтора та нею, як ріелтором та довіреною особою ОСОБА_8, були отримані кошти від ОСОБА_1 в розмірі 22 000 доларів США та передані ОСОБА_8, про що ОСОБА_1 знав. Крім того, в рамках кримінальної справи ОСОБА_1 жодних претензій до ОСОБА_2 не мав, а зараз він вводить суд в оману, а тому його позов задоволенню не підлягає.

Представник відповідача ОСОБА_9 в судове засідання не з'явилася, повідомлена належним чином, про що свідчить її підпис у розписці та поштове повідомлення про отримання копії уточненої позовної заяви, заяв щодо розгляду справи за її відсутності не надала, про причини неявки суд не повідомила.

Третя особа - приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_10 до суду не з'явився, надавши заяву щодо розгляду справи за його відсутності.

Третя особа - приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 до суду не з'явився, повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Суд, вислухавши позивача, дослідивши письмові заперечення відповідача, дослідивши матеріали справи, дослідивши матеріали цивільної справи №2-287/11, приходить до наступного.

Судом встановлено, що 25.07.2006 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, яка діяла на підставі довіреності від імені ОСОБА_5, посвідченою 22.05.2006 приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3, було укладено договір про завдаток, який був посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 Згідно з даним договором позивачем було сплачено ОСОБА_2 завдаток у розмірі 22 000 доларів США, у рахунок подальшого придбання ним квартири АДРЕСА_1, що належала ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого управлінням житлового господарства Дніпропетровської міської ради 09.06.2006 згідно з розпорядженням №4/203-06 від 09.06.2006.

25.07.2006 між позивачем ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено попередній договір купівлі-продажу вищевказаної квартири, згідно з яким сторони договору домовилися про продаж квартири АДРЕСА_1 за 126 250 грн., що в еквіваленті становило 25 000 доларів США, в строк до 25.10.2006.

27.07.2006 довіреність на ім'я ОСОБА_2, за якою вона діяла при підписанні договору завдатку та попереднього договору купівлі-продажу, а також отримувала кошти, була ОСОБА_5 скасована.

Вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 26.09.2011, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 08.12.2011, ОСОБА_2 визнано винною у скоєнні злочинів, передбачених ч.4 ст.190, ч.3 ст. 357, ч.3 ст.358 КК України та призначено покарання у вигляді 7 років позбавлення волі, з конфіскацією всього майна.

Зазначеним вироком суду встановлено, що ОСОБА_2 та іншими особами у відношенні ОСОБА_5 був скоєний злочин з наміром шахрайським способом заволодіти його квартирою АДРЕСА_1, ніяких коштів за квартиру ОСОБА_5 не отримував.

Відповідно до ч.4 ст.61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Суд не погоджується з посиланнями відповідача ОСОБА_2 про неотримання нею грошових коштів від ОСОБА_1, оскільки її твердження щодо не отримання нею від ОСОБА_1 грошових коштів в розмірі 22 000 доларів США за квартиру АДРЕСА_1 спростовуються наявними у матеріалами справи доказами, і перш за все договором завдатку від 25 липня 2006 року та попереднім договором від 25 липня 2006 року, а також рішеннями Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 31 січня 2012 року та ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 25 вересня 2012 року.

Відповідно до вимог ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Суд також не погоджується з посиланнями відповідача на продаж квартири ОСОБА_5 ОСОБА_8, оскільки вони спростовуються зазначеними вище доказами.

Суд також не може погодитися з посиланнями позивача на стягнення на його користь суми завдатку в подвійному розмірі з огляду на таке.

Статтею 635 ЦК України встановлено, що попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

25 липня 2006 року між сторонами було укладено попередній договір за умовами якого відповідач ОСОБА_2, яка діяла за дорученням від ОСОБА_5, зобов'язувалася продати, а позивач купити квартиру АДРЕСА_1, на умовах встановлених цим попереднім договором.

Того ж дня між тими ж самими сторонами укладено договір про завдаток, згідно якого ОСОБА_2 отримала від ОСОБА_1 111 100 грн. завдатку, що в еквіваленті становить суму 22 000 доларів. Отримання від ОСОБА_1 як завдаток суми в 22000 доларів США не спростовані відповідачем ОСОБА_2 і в її письмових запереченнях.

Стаття 546 ЦК України встановлює, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою, завдатком. Частина 2 вказаної статті передбачає, що договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Згідно із ст. 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Таким чином, внесення завдатку як способу виконання зобов'язання може мати місце лише у випадку наявності зобов'язання, яке б мало випливати із договору, укладеного сторонами.

Оскільки договір купівлі-продажу квартири в установленому законом порядку між сторонами укладено не було, то передана ОСОБА_1 відповідачу ОСОБА_2 сума в розмірі 22 000 доларів США, є авансом.

Даний висновок повністю відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 13 лютого 2013 року № 6-176цс12, яка відповідно до ч. 2 ст. 214, ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх судів України.

Таким чином, з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача слід стягнути за попереднім договором та договором про завдаток від 25 липня 2006 року суму в розмірі 22 000 доларів США, що в еквіваленті на час розгляду справи становить 175 846 грн., а позовні вимоги позивача в цій частині підлягають частковому задоволенню.

Що стосується позовних вимог позивача з приводу відшкодування моральної шкоди, суд вважає їх необґрунтованими, оскільки між сторонами виникли договірні правовідносини, відшкодування моральної шкоди не передбачено договорами. Тому суд приходить до висновку про відмову позивачу у задоволенні позову в цій частині, як такого, що не ґрунтується на нормах чинного законодавства та умов договорів укладених між сторонами.

З урахуванням результату розгляду справи та відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача ОСОБА_2 на користь держави підлягають стягненню судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1758 грн. 46 коп.

Керуючись ст.ст. 10,11, 57-60, 209, 212, 214-215, 218, 222, 88 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи - приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3, приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4, про стягнення шкоди завданої незаконними діями внаслідок злочину, стягнення матеріальних збитків і моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з відповідача ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2) грошові кошти в розмірі 175 846 (сто сімдесят п'ять тисяч вісімсот сорок шість) грн. 00 коп.

В іншій частині позову - відмовити.

Стягнути з відповідача ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) на користь держави судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1758 (одна тисяча сімсот п'ятдесят вісім) грн. 46 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Копію судового рішення із викладом вступної та резолютивної частин видати учасникам процесу негайно після його проголошення.

Суддя О.Б.Подорець