Ухвала суду № 32483397, 18.07.2013, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 2512/2460/2012 провадження № 11/795/263/2013 Категорія - ч. 3 ст. 286 КК України. Головуючий у 1 інстанції Савченко О.А. Доповідач Карнаух А. С.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 липня 2013 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:

головуючого судді - Карнауха А.С.

суддів - Антипець В.М., Заболотного В.М.

з участю:

прокурора - Шваб Л.В.

потерпілого - ОСОБА_1

представника потерпілого - ОСОБА_2

захисника - ОСОБА_3

обвинуваченого - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Менського районного суду Чернігівської області від 03 червня 2013 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Менського районного суду Чернігівської області від 03 червня 2013 року кримінальна справа про обвинувачення

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця села Новики, Збаразького району Тернопільської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, працюючого водієм ТОВ "Тернотранс", раніше не судимого,

який проживає за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні злочину, передбаченого частиною 3 статті 286 КК України, повернута прокурору Менського району Чернігівської області для організації проведення додаткового розслідування.

Органами досудового слідства ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що 08 вересня 2011 року близько 18 годин 05 хвилин, керуючи технічно справним автомобілем марки VOLVO FH 12.460, реєстраційний номер НОМЕР_1, у складі з напівпричепом - рефрижератором марки CHEREAU CD381G, реєстраційний номер НОМЕР_2, рухався зі швидкістю 78 км/год., по сухій, прямій проїзній частині автомобільної дороги з асфальтобетонним покриттям, загального користування державного значення Р-12 Чернігів - Мена - Сосниця - Грем'яч у Менському районі Чернігівської області, зі сторони міста Мена в напрямку міста Чернігова.

Під'їжджаючи до 44 - го кілометру + 247 метрів автомобільної дороги, порушив та недотримався вимог пунктів 1.2.; 1.3.; 1.5.; 2.3.б); 10.1.; 11.3. та 12.1. Правил дорожнього руху.

Під час руху водій ОСОБА_4, як учасник дорожнього руху, зобов'язаний знати й неухильно виконувати вимоги Правил дорожнього руху, а також бути взаємно ввічливим, при установленому правосторонньому русі транспортних засобів в Україні.

Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху не урахував дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Керуючи транспортним засобом, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував на її зміну, внаслідок чого допустив зміну напрямку керованого ним транспортного засобу та виїхав на смугу зустрічного руху, де створивши небезпеку, скоїв зіткнення з маршрутним автобусом MERCEDES- BENZ 313CDI, номерний знак НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_6

Внаслідок даної дорожньо - транспортної пригоди водій ОСОБА_6 та пасажири маршрутного автобуса ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_19., ОСОБА_13, ОСОБА_14 - загинули на місці дорожньо - транспортної пригоди, а ОСОБА_15 отримала тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості.

Відповідно до висновку автотехнічної експертизи № 9-76 від 29.08.2012 року в даній дорожньо - транспортній ситуації, технічна можливість запобігти зіткненню полягала у дотриманні водієм автопоїзду VOLVO FH 12.460 номерний знак НОМЕР_1, у складі з напівпричепом - рефрижератором CHEREAU CD381G ОСОБА_4 вимог пунктів 2.3, 10.1, 11.3 та 12.1 Правил дорожнього руху.

В даній дорожньо - транспортній ситуації дії водія автопоїзда VOLVO FH 460 номерний знак НОМЕР_1, з напівпричепом - рефрижератором CHEREAU CD381G ОСОБА_4 не відповідали вимогам пунктів 2.3, 10.1, 11.3 та 12.1 Правил дорожнього руху, що з технічної точки зору знаходиться в причинному зв'язку з виникненням даної ДТП.

Зважаючи на викладене, водій автомобіля VOLVO FH 12.460, реєстраційний номер НОМЕР_1, у складі з напівпричепом - рефрижератором CHEREAU CD381G, номерний знак НОМЕР_2, ОСОБА_4, грубо порушив вимоги Правил дорожнього, а саме:

пункт 1.2. «В Україні установлено правосторонній рух транспортних засобів»;

пункт 1.3. «Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими»;

пункт 1.5. «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;

пункт 2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:

б) «бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;

пункт 10.1. «Перед початком руху, перестроюванням та будь - якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»;

пункт 11.3. «На дорогах із двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та об'їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу»;

пункт 12.1. «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним».

Вказані порушення вимог Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, знаходяться в прямому причинному зв'язку з дорожньо - транспортною пригодою та наслідками, що настали.

Дії ОСОБА_4 органом досудового слідства кваліфіковані за частиною 3 статті 286 КК України.

Повертаючи справу на додаткове розслідування, суд першої інстанції вказав на однобічність та неповноту досудового слідства, порушення права обвинуваченого на захист, невідповідність висновків досудового слідства фактичним обставинам справи, наявність підстав для притягнення до кримінальної відповідальності інших осіб, а також істотне порушення кримінально - процесуального закону, які перешкоджають суду встановити істину у справі і неможуть бути усунуті в судовому засіданні.

Не погоджуючись з рішенням місцевого суду прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, в поданій апеляції порушив питання про скасування постанови суду першої інстанції та направлення кримінальної справи на новий судовий розгляд в іншому складі суду.

В обґрунтування доводів апеляції вказав, що жодна з підстав зазначених в постанові місцевого суду не може бути визнана такою, що унеможливлює розгляд справи по суті і поставлення вироку оскільки вказані питання можуть бути вирішені під час розгляду справи судом першої інстанції.

В запереченнях, поданих на апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, захисники ОСОБА_3 та ОСОБА_16 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 просили постанову місцевого суду про направлення кримінальної справи на додаткове розслідування залишити без змін.

Заслухавши доповідача, прокурора, яка підтримала подану апеляцію з викладених в ній підстав, обвинуваченого, захисника, котрі вважали постанову суду першої інстанції законною та обґрунтованою, потерпілого, представника потерпілого, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи, наведені в апеляції, колегія суддів вважає, що остання підлягає задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 281 КПК України, повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунена в судовому засіданні.

Неправильним досудове слідство визнається в разі, коли органами досудового слідства при вчиненні процесуальних дій і прийнятті процесуальних рішень були неправильно застосовані або безпідставно не застосовані норми кримінально - процесуального чи кримінального закону і без усунення цих порушень справа не може бути розглянута в суді.

Досудове слідство визнається неповним, якщо під час його провадження всупереч вимогам статей 22 і 64 КПК України 1960 року не були досліджені або були поверхово чи однобічно досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи (не були допитані певні особи; не витребувані й не досліджені документи, речові та інші докази для підтвердження чи спростування таких обставин; не досліджені обставини, зазначені в ухвалі суду, який повернув справу на додаткове розслідування, коли необхідність дослідження тієї чи іншої з них випливала з нових даних, установлених при судовому розгляді; не були з'ясовані з достатньою повнотою дані про особу обвинуваченого; тощо).

В пункті 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 11 лютого 2005 року № 2 „Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування " визначено, якщо суд має змогу усунути виявлені недоліки досудового слідства під час судового розгляду справи шляхом більш ретельного допиту підсудного, потерпілого, свідків, виклику й допиту нових свідків, проведення додаткових чи повторних експертиз, витребування документів, давання судових доручень у порядку, передбаченому в статті 3151 КПК 1960 року, вчинення інших процесуальних дій, а також шляхом поновлення порушених під час розслідування справи процесуальних прав учасників процесу, направлення справи на додаткове розслідування є неприпустимим. За необхідності суд може відкласти її розгляд для витребування додаткових доказів (стаття 280 КПК 1960 року).

Разом з тим суд першої інстанції не вказав у постанові у наслідок яких обставин суд позбавлений можливості усунути в судовому засіданні виявлену ним неправильність і неповноту досудового слідства та в якій спосіб можливо усунути прокурору, зазначені в постанові, порушення кримінально - процесуального закону під час додаткового розслідування і які слідчі дії необхідно провести під час нього.

Як вбачається з постанови суду першої інстанції підставою для повернення кримінальної справи на додаткове розслідування, зокрема став сумнів суду у правильності висновків експертиз, які на думку останнього складені з врахуванням вихідних даних, що здобуті з істотним порушенням кримінально-процесуального закону та з порушенням вимог наказу, науково-методичних рекомендацій і інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень.

Крім цього, оглянув в судовому засіданні матеріали про відмову в порушенні кримінальної справи (Том 9 а. с. 131), місцевий суд встановив та вказав у постанові, що під час додаткової перевірки не було здобуто жодного додаткового доказу.

Надаючи в постанові оцінку доказам, які маються в матеріалах справи та наперед вирішуючи питання з встановленням обставин справи, місцевий суд не врахував пункт 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 11 лютого 2005 року № 2, яким звернуто увагу суддів, що в рішенні про направлення справи на додаткове розслідування має бути обґрунтовано висновок про наявність підстав для повернення справи на додаткове розслідування і може бути зазначено, які слідчі дії необхідно провести під час нього.

При цьому суддя (суд) не вправі наперед вирішувати питання про формулювання й обсяг обвинувачення, його доведеність, кваліфікацію вчиненого, достовірність того чи іншого доказу чи переваги одних доказів перед іншими, а також вважати встановленими обставини, які підлягають перевірці в ході додаткового розслідування.

У зв'язку з вказаними порушеннями вимог кримінально - процесуального закону постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд.

Керуючись ст.ст. 365, 366, 367, 377, 379 Кримінально - процесуального кодексу України 1960 року,

У Х В А Л И Л А:

Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Менського районного суду Чернігівської області від 03 червня 2013 року, задовольнити.

Постанову Менського районного суду Чернігівської області від 03 червня 2013 року про повернення кримінальної справи про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого частиною 3 статті 286 КК України, прокурору Менського району Чернігівської області для організації проведення додаткового розслідування, скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до Менського районного суду Чернігівської області в іншому складі суду.

СУДДІ:

А.С. Карнаух В.М. Антипець В.М. Заболотний