Постанова № 32481434, 18.07.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

16.07.2013 р. справа №913/563/13-г

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого: суддівРадіонової О.О. Зубченко І.В., Марченко О.А.,секретаря Федорової Ю.І.від позивача:Шепіль Ю.М., представник за дов. від 01.07.13р. № 200від відповідача:не з»явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськвода" м. Луганськ

на рішення господарського суду Луганської області

від25.04.2013 року у справі№913/563/13-г (суддя Корнієнко В.В.)за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Луганськвода" м. Луганськдо Старобільського обласного медичного училища, м. Старобільськ, Луганська областьпроврегулювання розбіжностей, які виникли при укладенні договоруВСТАНОВИВ:

22.02.2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Луганськвода" м. Луганськ звернулося до господарського суду Луганської області з позовом до Старобільського обласного медичного училища, м. Старобільськ, Луганська область про врегулювання розбіжностей, які виникли при укладенні договору (а.с.2-4).

Рішенням господарського суду Луганської області від 25.04.2013р. в позові відмовлено (а.с.91-95).

Господарський суд Луганської області вирішив, що п 5.9 Договору на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення в редакції позивача не може бути прийнятий, у зв'язку з тим, що позивач не надає відповідачу послуги з приймання поверхневих стічних вод та запропонований позивачем порядок розрахунку об'ємів поверхневих стічних вод (згідно п. 4.10. - 4.13. Правил користування) не може застосовуватися у відносинах, які виникають між сторонами за позовом із спірного договору.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Луганськвода" м. Луганськ звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення господарського суду Луганській області від 25.04.2013 р. та припинити провадження у справі (а.с. 105-102).

В апеляційній скарзі апелянт вважає рішення господарського суду Луганської області прийнято з порушенням норм матеріального і процесуального права, в зв'язку з чим останнє підлягає скасуванню.

Зокрема, апелянт посилається на ст.ст. 19,20 Закону України „Про питну воду та питне водопостачання" від 10.01.2002р. №2918, п.1.1, п.2.1, 2.2 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання і водовідведення в містах і селищах України", затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008р. №190, п.6.3 Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002р. №37.

Крім того, апелянт зазначив, що сторони в потрібній формі не досягли згоди з усіх істотних умов, передбачених діючим законодавством України, та договір є неукладеним, тому суд повинен був припинити провадження по справі на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України.

Також апелянт зазначив, що суд першої інстанції припустився помилки, зазначивши в рішенні замість договору №610002/3 від 31.12.2012 року, договір №54/3 від 02.01.2013 року.

Апелянт у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з»явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надіслав відзив на апеляційну скаргу від 03.07.2013р. № 225, в якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду від 25.04.2013р. у даній справі - без змін, справу розглянути без участі представника відповідача.

Враховуючи те, що явка сторін у судове засідання не визнавалася судом обов»язковою, колегія суддів вважала за можливе розглянути справу за відсутності відповідача.

Відповідно до частини другої статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 року № 5 «Про судове рішення», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визначається рішення, в якому повно відображено обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини справи і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються двосторонніми доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Заслухавши представника апелянта, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду відповідає вимогам чинного законодавства України та повинно бути залишено без змін, з огляду на таке.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено наступне.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Луганськвода" (ідентифікаційний код 35554719) є юридичною особою, що підтверджено довідкою з ЄДРПОУ та витягом із Статуту (а.с.14,15-16).

Згідно з п.2 Статуту Товариства предметом діяльності Товариства є забір, очищення та постачання води, каналізація, відведення й очищення стічних вод, виробництво та розподілення охолодження води або льоду для охолодження, постачання пари та гарячої води тощо (а.с.15-16).

За даними довідки з ЄДРПОУ серед видів діяльності відповідача є збирання, очищення та розподілення води, та збирання і оброблення стічних вод (а.с.14).

Отже, згідно Статуту позивач є виробником комунальних послуг з централізованого водопостачання та водовідведення.

Відповідач, Старобільське обласне медичне училище э юридичною особою (ідентифікаційний код 02011108), що підтверджено витягом з ЄДРПОУ та Статутом (а.с.21-22,26-27).

Згідно п.1.2 Статуту Старобільське обласне медичне училище - комунальний заклад, є об'єктом спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст луганської області, управління яким здійснює обласна рада або уповноважений нею орган.

Відповідно до п.6.2 Статуту фінансування училища здійснюється за рахунок коштів обласного бюджету, а також додаткових джерел фінансування, не заборонених законодавством.

З матеріалів справи вбачається, що у грудні 2012 р. позивач направив відповідачу два примірники проекту договору на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення від 31.12.2012 № 610002/3.

Відповідач отримавши проект договору, розглянув його та склав протокол розбіжностей від 17.01.2013 року до договору.

Розбіжності виникли щодо пункту 5.9 договору.

В проекті договору п.5.9 викладений в наступній редакції: «При відсутності приладів обліку стічних вод на системі каналізації "Споживач" також сплачує "Постачальнику" за об'єми стічних вод, які утворюються внаслідок випадання атмосферних опадів, сніготанення та при здійсненні поливально-мийних робіт під час прибирання території (далі - поверхневі стічні води), які неорганізовано потрапляють в мережі водовідведення "Споживача" або, через розташовані на території "Споживача" дощозбірники і колодязі, у мережі водовідведення "Постачальника". Розрахунок об'ємів поверхневих стічних вод, як при загальносплавній, так і при розподільній системі водовідведення, виконується згідно п. 4.10. - 4.13. Правил користування (зі змінами, внесеними Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.03.2012 р. № 131). Дані для розрахунку надає "Споживач"».

Проте, відповідач не погодився з цим пунктом та пропонував його виключити.

Свою позицію відповідач виклав в протоколі розбіжностей від 17.01.2013 р. та листі №23 від 18.01.2013 року, обґрунтувавши тим, що відповідачу з клопотанням щодо оплати за поверхневі стічні води необхідно звернутись для виділення додаткових коштів до Департаменту охорони здоров'я Луганської області, надавши мотивований розрахунок, проте позивач так і не надав на прохання відповідача обґрунтований розрахунок.

З метою врегулювання розбіжностей, що виникли при укладенні даного договору відповідач повернув підписаний договір з відміткою «Договір підписаний з протоколом розбіжностей від 17.01.2013 р.», разом з протоколом розбіжностей до нього та з Листом №23 від 18.01.2013 року(а.с. 12,13).

Зокрема, в листі №23 від 18.01.2013 року відповідач просив підписати протокол розбіжностей від 17.01.2013 року для подальшого підписання договору, та зазначив, що у разі надання позивачем обґрунтованих розрахунків нарахувань плати за поверхневі стічні води, буде підписана Додаткова угода до договору, з включенням спірного пункту 5.9 цього Договору (а.с.13).

Позивач не погодився з пропозицією відповідача та звернувся до господарського суду Луганської області з позовом про врегулювання розбіжностей, які виникли між ним та відповідачем при укладенні договору на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення від 31.12.2012 № 610002/3 по п.5.9.

Суть спірних правовідносин полягає у вирішенні питання стосовно врегулювання переддоговірного спору щодо укладання договору про надання послуг з централізованого постачання та водовідведення в частині, що стосується об'ємів стічних вод, які утворюються внаслідок випадання атмосферних опадів, сніготанення та при здійсненні поливально-мийних робіт під час прибирання території та їх розрахунку.

Спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Господарським процесуальним кодексом України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004р. №1875-1У (далі -Закон № 1875), Законом України «Про питну воду та питне водопостачання» від 10.01.2002р. № 2918-Ш (далі - Закон № 2198) Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 07.10.08 року за №936/15627 зі змінами, внесеними наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.03.2012 р. № 131 (далі -Правила №190).

За приписами ст. 16 ЦК України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

За приписами п.7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним Кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Частиною 3 статті 179 Господарського кодексу України передбачено, що укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору ( ч. 3 ст. 184 ГК України).

Відповідно до ст. 19 Закону № 2198 послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору з підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов'язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та водовідведення на підставі укладених ними договорів. Договір про надання послуг з питного водопостачання укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем.

Послуги з надання водопостачання та водовідведення за змістом ст. 1, п.1ч.1 ст. 13 Закону № 1875 є одним з видів комунальних послуг.

Отже, господарський суд дійшов правомірного висновку про те, що укладення договору на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення є обов'язковим в силу Закону.

Відповідно до пунктів 2.1. та 2.2. Правил № 190 договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до законів України "Про питну воду та питне водопостачання" та "Про житлово-комунальні послуги"; істотні умови договору між виробником та споживачем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення визначаються відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Згідно ч.1 ст. 178 Господарського кодексу України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.

Як вбачається з матеріалів справи, при укладанні договору на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення від 31.12.2012 № 610002/3, сторони не дійшли згоди щодо включення в договір пункту 5.9 в редакції позивача:

"При відсутності приладів обліку стічних вод на системі каналізації "Споживач" також сплачує "Постачальнику" за об'єми стічних вод, які утворюються внаслідок випадання атмосферних опадів, сніготанення та при здійсненні поливально-мийних робіт під час прибирання території (далі - поверхневі стічні води), які неорганізовано потрапляють в мережі водовідведення "Споживача" або, через розташовані на території "Споживача" дощозбірники і колодязі, у мережі водовідведення "Постачальника". Розрахунок об'ємів поверхневих стічних вод, як при загальносплавній, так і при розподільній системі водовідведення, виконується згідно п. 4.10. - 4.13. Правил користування (зі змінами, внесеними Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.03.2012 р. № 131). Дані для розрахунку надає "Споживач".

Проаналізувавши доводи сторін у цій частині, колегія суддів вважає правильним висновок суду щодо відмови у задоволенні позову з огляду на наступне.

Запропонований позивачем у спірному пункті (5.9.) договору порядок розрахунку об'ємів поверхневих стічних вод (згідно п. 4.10. - 4.13. Правил користування) не може застосовуватися у відносинах, які виникають між сторонами із договору від 31.12.2012 № 610002/3 за таких підстав.

Пункти 4.10. - 4.13. Правил користування № 190 знаходяться у розділі IV цих Правил "Приєднання об'єктів до систем централізованого питного водопостачання та водовідведення".

Розділ IV вказаних Правил користування регулює питання, пов'язані з приєднанням споживачів (замовників) до систем централізованого водопостачання та водовідведення.

Для приєднанням до систем централізованого водопостачання та водовідведення замовнику таких послуг надаються технічні умови (абз. 1 п. 4.1. Правил користування).

Виробник послуг з централізованого водопостачання та водовідведення видає замовнику технічні умови з урахуванням потужностей споруд та пропускної спроможності мереж систем централізованого водопостачання та водовідведення, із зазначенням умов для проектування вводу: місця приєднання, місця розташування водомірного вузла, умов для влаштування проміжного резервуара і насосів - підвищувачів тиску (абз. 7 п. 4.1. Правил користування).

Отже, з розділу IV вказаних Правил витікає, що пункти 4.10. - 4.13. визначають алгоритм об'єму поверхневих стічних вод, для застосування цих даних при приєднанні споживачів до систем централізованого водопостачання та водовідведення, зокрема, для визначення потужностей споруд та пропускної спроможності мереж каналізації, що необхідно при проектуванні та будівництві відповідних об'єктів.

Разом з цим, розділом V зазначених Правил користування, який має назву "Система обліку водопостачання та водовідведення" регулюються питання, пов'язані з обліком, в тому числі прийнятих стоків.

Згідно п. 5.1 Правил користування облік відпущеної питної води та прийнятих стоків здійснюється виробником і споживачами засобами вимірювальної техніки, які занесені до Державного реєстру або пройшли державну метрологічну атестацію.

У разі відсутності у споживача засобу обліку або неможливості виконати ремонт існуючого виробник має право зобов'язати споживача встановити або замінити засіб обліку у визначений ним термін відповідно до умов договору (п. 5.9. Правил користування).

Відповідно до п. 5.29 Правил користування у разі відсутності засобів обліку стічних вод їх облік здійснюється такими методами:

1) за допомогою засобів обліку на водозаборах;

2) за паспортною продуктивністю насосів на водозаборах;

3) за паспортним дебітом усіх свердловин та проектною потужністю поверхневого водозабору;

4) на підставі витрат води на технологічні потреби;

5) на підставі замірів кількості стічних вод, що надходять до мереж водовідведення.

Метод визначення кількості стічних вод встановлюється виробниками.

Якщо кількість стічних вод визначається одним із методів, зазначених у цьому пункті Правил, що зафіксовано договором або двостороннім актом між виробником та споживачем на обумовлений термін, то споживач протягом цього терміну може не надавати виробнику таких даних.

Таким чином, запропонований позивачем у спірному пункті 5.9 договору порядок розрахунку об'ємів поверхневих стічних вод (згідно пунктів 4.10. - 4.13. Правил користування) не може застосовуватися у даному випадку, так як пункти 4.10. - 4.13. Правил користування застосовуються при приєднанні споживачів до систем централізованого водопостачання та водовідведення, для визначення потужностей споруд та пропускної спроможності мереж каналізації, що необхідно при проектуванні та будівництві відповідних об'єктів.

Відповідач вже приєднаний до систем централізованого водопостачання та водовідведення, і тому, положення розділу IV вказаних Правил користування до відповідача не можуть бути застосовувані.

Також колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що визначення об'єму поверхневих стічних вод, встановленого в пунктах 4.10. - 4.13. Правил користування передбачає постійне (наприклад, для дощу - протягом всього теплого періоду року; для снігу - всього холодного період року), а не епізодичне, випадкове потрапляння поверхневих стічних вод у мережі водовідведення виробника (постачальника) через мережі водовідведення споживача, та також встановлений в пунктах 4.10. - 4.13. Правил користування порядок не передбачає можливості застосування таких випадків, як тимчасова відсутність кришки люка на колодязі або наявність неповністю закритого люка кришкою.

Зокрема, на підставі вищенаведеного, колегія суддів не приймає до уваги акт від 27.02.2013р., якій міститься в матеріалах справи, оскільки він передбачає припущення щодо можливого потрапляння поверхневих стічних вод (а.с.71).

З пояснень відповідача вбачається, що територія закладу має природний уклін від фасадів навчального корпусу та гуртожитку до обладнаної за парканом навчального закладу у 2009 році органами місцевого самоврядування за кошти державного бюджету дренажної протипаводкової системи, куди і потрапляють стічні води, а потім виводяться до річки Айдар, що не спростовано позивачем.

Судом встановлено, документально підтверджено та не спростовано апелянтом, що позивач не надає відповідачу послуги з приймання стічних вод, які утворюються внаслідок випадання атмосферних опадів, сніготанення та при здійсненні поливально-мийних робіт під час прибирання території, посилаючись на Паспорт водного господарства, який є додатком до раніше укладеного договору від 01.08.2008р., в розділах 3 та 5 якого зазначено про відсутність обсягів скидання в каналізацію стічних -дощових, талих та грунтових вод (а.с.83-88).

Крім того, позивач не навів обґрунтованого та достовірного розрахунку, не дивлячись на неодноразові звернення відповідача, а надані розрахунки містять суперечливі дані, наприклад застосовані дані про кількість опадів за 2011 рік по м. Дебальцеве, а потім по метеостанції смт. Новопсков, тоді як надання послуг передбачається у м. Старобільськ.

Доводи апелянта щодо припинення провадження по справі на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України не приймаються колегією суддів, оскільки на момент звернення до суду розбіжності стосовно п.5.9 договору не були врегульовані і предмет спору існував і в подальшому, тому судом правомірно відмовлено у задоволені позову.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Луганської області від 25.04.2013 року по справі №913/563/13-г ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськвода" м. Луганськ на рішення господарського суду Луганській області від 25.04.2013 року по справі №913/563/13-г залишити без задоволення, а рішення господарського суду Луганській області від 25.04.2013 року по справі №913/563/13-г - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий О.О.Радіонова

Судді О.А. Марченко

І.В. Зубченко

Надр.5 прим:1 -у справу; 2 -позивачу;3 -відповідачу;4 - ДАГС;5-ГС Луг. обл.