Ухвала суду № 32480877, 16.07.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 801/2719/13-а

16.07.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Яковенко С.Ю.,

суддів Воробйової С.О. ,

Лядової Т.Р.

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи № 801/2719/13-а за апеляційною скаргою Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Яковлєв С.В. ) від 01.04.2013

за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в АР Крим (вул. Долгоруковська, 3, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)

до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим (вул. Київська, 81, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95034)

про визнання дій неправомірними, скасування постанови та спонукання до виконання певних дій,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 01.04.2013 позов задоволено частково.

Визнано протиправною та скасовано постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві ВП №33657541 від 27.02.2013.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з вказаною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно матеріалам справи, Головне Управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим надіслало на адресу Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим заяву про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання виданого 21.07.2011 Окружним адміністративним судом АРК по справі № 2а-4615/10/5/0170 виконавчого листа про стягнення на його користь з Військового комісаріату Автономної Республіки Крим 680,00 грн.

01.08.2012 Відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим прийнята постанова ВП №33657541 про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню виданого 21.07.2011 Окружним адміністративним судом АРК виконавчого листа по справі № 2а-4615/10/5/0170.

27.02.2013 Відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим прийнята постанова ВП № 33657541 про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі пункту 9 ч.1 ст. 47, статті 50 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадови особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України (ст.2 Закону України «Про виконавче провадження»).

Статтею 17 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою, зокрема, виконавчі листи, що видаються судами.

Статтею 47 Закону України «Про виконавче провадження» визначений порядок повернення виконавчого документа стягувану та вказано, що виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу в тому числі у разі, якщо наявна встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо у нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.

Згідно зі статтею 51 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо постанова державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або керівником відповідного органу державної виконавчої служби, виконавче провадження підлягає відновленню протягом трьох робочих днів з дня надходження рішення суду, виконавчого документа чи постанови керівника відповідного органу державної виконавчої служби.

01.01.2013 набрав чинності Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» , який встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження", та особливості їх виконання.

Статтею 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» визначено: держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа).

Дія цього Закону не поширюється на рішення суду, стягувачем за якими є державний орган, державне підприємство, орган місцевого самоврядування, підприємство, установа, організація, що належать до комунальної власності.

Пунктом 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України №384/2011 від 06.04.2011 зазначено, що Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, який входить до системи органів виконавчої влади.

Таким чином, дія Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» не поширюється на рішення суду, стягувачем за якими є органи Пенсійного фонду України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 45 від 30.01.2013 затверджена нова редакція Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №845 від 03.08.2011.

У пункті 2 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників №845 зазначено, що боржниками є визначені в рішенні про стягнення коштів розпорядники (бюджетні установи) та одержувачі бюджетних коштів, а також підприємства, установи та організації, рахунки яких відкриті в органах Казначейства; а виконавчі документи - це оформлені в установленому порядку виконавчі листи судів та накази господарських судів, видані на виконання рішень про стягнення коштів, а також інші документи, визначені Законом України "Про виконавче провадження"

Відповідно до пункту 3 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників №845 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів

Відповідно до пункту 7 Порядку №845 у разі наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу керівник органу державної виконавчої служби подає відповідно до Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" Казначейству протягом 10 днів з дня складення державним виконавцем відповідного акта оригінал виконавчого документа разом із супровідним листом та завірені належним чином державним виконавцем копії інших матеріалів виконавчого провадження

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано суду доказів правомірності прийняття постанови від 27.02.2013 ВП № 33657541 про повернення виконавчого документа стягувачеві щодо примусового виконання виданого 21.07.2011 Окружним адміністративним судом АР Крим по справі № 2а-4615/10/5/0170 виконавчого листа про стягнення на користь позивача з Військового комісаріату Автономної Республіки Крим 680,00 грн.

З урахуванням викладеного, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог.

Рішення судом першої інстанції прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права та підстави для його скасування відсутні.

Згідно статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195,196, пунктом 1 частини першої статті 198, п.1 частини першої статті 205, статтями 200, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 01.04.2013 у справі № 801/2719/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис С.Ю. Яковенко

Судді підпис С.О. Воробйова

підпис Т.Р.Лядова

З оригіналом згідно

Головуючий суддя С.Ю. Яковенко