Постанова № 32480689, 16.07.2013, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/2224/13-а

16 липня 2013 року 15год. 20хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О. за участю секретаря судового засідання Бондаренко В.Ю. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Мовчун А.І.,

відповідача: представник не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради до Управління Пенсійного фонду України в місті Рівне про визнання протиправним та скасування рішення ВСТАНОВИВ:

Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради звернулося до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в місті Рівне про визнання протиправним та скасування рішення № 592 від 07.06.2013 про застосування фінансових санкцій в сумі 170,00 грн.

В обґрунтування позову вказує, що Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в редакції з 01.01.2011, не передбачає відповідальності та нарахування штрафних санкцій за подання до територіальних органів Пенсійного фонду України недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку, а тому нарахування штрафних санкцій за вказане порушення у 2013 не відповідає положенням чинного законодавства.

Представник позивача в судовому засіданні адміністративний позов підтримав з наведених у ньому підстав, просив задовольнити в повному обсязі.

Відповідач Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне заперечень на адміністративний позов не подав, в судове засідання не прибув, причини неприбуття суду не повідомив. Про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.20).

Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Судом не визнавалася обов'язковою участь відповідача в судовому засіданні. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача.

Заслухавши пояснення позивача, встановивши фактичні обставини справи, перевіривши їх доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх у сукупності, відповідно до вимог закону, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Судом встановлено, що 07.06.2013 на підставі направлення від 05.06.2013 №354, відповідно до наказу від 05.06.2013 №246, уповноваженою особою відповідача проведена позапланова перевірка управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради з питань достовірності відомостей про нарахування допомоги по догляду за інвалідом І групи застрахованої особи ОСОБА_3 за період з 01.01.2005 по 31.12.2009.

Результати перевірки оформлено актом перевірки №190 від 07.06.2013 (а.с.4-5), згідно з висновками якого перевіркою встановлено:

- не подання платником індивідуальних відомостей початкової форми за 2005 рік по застрахованій особі ОСОБА_3. Нараховані виплати допомоги по догляду за інвалідом І групи в 01.2005 - 262,00 грн., 02.2005 - 262,00 грн., 03.2005 - 262,00 грн., 04.2005 - 290,00 грн., 05.2005 - 290,00 грн., 06.2005 - 290,00 грн., 07.2005 - 310,00 грн., 08.2005 - 310,00 грн., 09.2005 - 332,00 грн., 10.2005 - 332,00 грн., 11.2005 - 332,00 грн., 12.2005 - 332,00 грн., чим порушено п.4 ч.2 ст.17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003;

- подання недостовірних відомостей, а саме страхувальником відображено виплату допомоги по догляду за інвалідом І групи в індивідуальних відомостях, що використовуються в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування за листопад 2009 року в сумі 744,00 грн. (всього повних днів стажу 31), а потрібно за листопад 2009 року в сумі 0,00 грн. (всього повних днів стажу 31), так як інвалід І групи ОСОБА_4, по догляду за яким виплачувалась допомога, помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

Матеріалами справи стверджено, що 07.06.2013 начальником управління ПФУ в м. Рівне, на підставі п.5 ч.9 ст.106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003, прийнято рішення №592, яким до управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради, за подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку, застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 170,00 грн. (а.с.6).

Пунктом 5 частини 9 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 в редакції, яка діяла до 01.01.2011, було передбачено, що до страховиків за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Із набранням чинності з 01.01.2011 Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" №2464-VІ від 08.07.2010 наведена вище норма матеріального права із Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 була виключена.

У той же час, згідно з абзацом п'ятим пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" №2464-VІ від 08.07.2010 стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 01.01.2011, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 01.01.2011 не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

Абзацом шостим цього ж пункту встановлено, що на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 01.01.2011, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 01.01.2011 не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

З аналізу наведених вище норм вбачається, що збереження порядку стягнення та контрольних функцій фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, передбачених законодавством, чинним до 01.01.2011, поширюється лише на заборгованість зі сплати страхових внесків та сум штрафних санкцій, які були нараховані та/або не сплачені до зазначеної дати. Питання ж відповідальності страховиків, не пов'язані із такою заборгованістю, знаходяться поза межами регулювання, зокрема, Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 та абзаців п'ятого та шостого пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" №2464-VІ від 08.07.2010.

Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку, що після 01.01.2011 нарахування управлінням ПФУ штрафних санкцій на підставі п.5 ч.9 ст.106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 є протиправним.

Аналогічний позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 20.11.2012 у справі № 21-367а12 та від 04.06.2013 у справі № 21-170а13.

Згідно статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства.

Враховуючи наведене, суд вважає доведеним належними та допустимими доказами, що при прийнятті спірного рішення суб'єкт владних повноважень діяв всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без з'ясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, чим порушено законні інтереси позивача, які підлягають до судового захисту шляхом визнання протиправним та скасування Рішення про застосування фінансових санкцій управління Пенсійного фонду України в м. Рівне №592 від 07.06.2013.

Судові витрати присуджуються на користь позивача відповідно до ч.1 ст.94 КАС України.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне від 07.06.2013 № 592 про застосування фінансових санкцій визнати протиправним та скасувати.

Присудити на користь позивача Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 114,70 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Дорошенко Н.О.