Ухвала суду № 32477223, 08.07.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" липня 2013 р. м. Київ К-30215/10

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Відкритого акціонерного товариства «Мелітопольський олійноекстракційний завод»

на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.11.2009

у справі №13/182/08-АП

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Мелітопольський олійноекстракційний завод»

до Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Запорізької області від 04.08.2008 позов задоволено. Скасовано частково податкове повідомлення-рішення Мелітопольської ОДПІ №0000182301/0 від 05.02.2008 у частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 46383,40 грн.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.11.2009 постанову Господарського суду Запорізької області від 04.08.2008 скасовано. Позов задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення Мелітопольської ОДПІ Запорізької області №0000182301/0 від 05.02.2008 в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 3147,90 грн. В решті позову відмовлено.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Сторони представників у судове засідання касаційної інстанції не направили, про час ті місце розгляду справи повідомлені. Відповідно до ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведено виїзну планову перевірку фінансово-господарської діяльності позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006 по 30.09.2007, за результатами якої складено акт від 22.01.2008 №45/23/00373830.

На підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.02.2008 №0000182301/0, згідно якого донараховано суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у загальному розмірі 102488,00 грн., у т.ч. 37984,00 грн. основний платіж та 64504,00 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилається позивач у касаційній скарзі, та вважає, що судом повно встановлені обставини у справі, яким надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні відносини.

Предметом оскарження у даній справі є правомірність застосування до позивача податковим повідомленням-рішенням від 05.02.2008 №0000182301/0 штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 46383,40 грн., який становить різницю між фактично застосованими до позивача штрафними (фінансовими) санкціями та штрафними (фінансовими) санкціями, які підлягали б застосовуванню до позивача за його розрахунком.

Зазначена сума 46383,40 грн. складається із штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 43235,50 грн., застосованих до позивача за встановлене відповідачем порушення пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (завищення суми валових витрат за ІІІ квартал 2006 року на суму 364096,00 грн.), та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 3147,90 грн. за встановлене порушення п.1.32 ст.1, п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (завищення валових витрат за І квартал 2007 року на суму 125917,00 грн.).

Щодо порушення пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», то судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем не заперечується факт заниження об'єкту оподаткування податком на прибуток з операцій, пов'язаних в ремонтом основних засобів, в сумі 364096,00 грн. в податковій декларації з податку на прибуток підприємства за ІІІ квартали 2006 року та заниження податку на прибуток в сумі 91024,00 грн.

Відповідно до пп.8.7.1 п.8.7 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у тому числі витрати на поліпшення орендованих основних фондів, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду.

Відповідно до пп.5.3.9 п.5.3 ст.9 вказаного Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Таким чином, позивач повинен був віднести до валових витрат за ІІІ квартал 2006 року суму вартості ремонту основних засобів за даними первинних документів - 909890,00 грн., фактично віднесено 1273986,00 грн., що свідчить про зайве віднесення до валових витрат суми 364096,00 грн.

Відповідно до п.17.2 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податку, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку,

б) або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку.

Відповідно до пп. «б» п.2.3 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 143 від 29.03.03, платник податку, який до початку його перевірки податковим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний: відобразити суму такої недоплати у складі декларації, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу, нарахованого відповідно до п.17.2 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з податку. При цьому виправлення помилок здійснюється шляхом відображення сум раніше занижених (завищених) показників декларацій (валових доходів, витрат та амортизаційних відрахувань) у складі валового доходу (рядок 02.2) та валових витрат (рядок 05.2) того податкового періоду, за який подається звітна декларація.

З огляду на те, що позивачем дії щодо самостійного виправлення помилок здійснені не у відповідності з нормами діючого законодавства, правильними є висновки суду апеляційної інстанції, що розрахунок штрафних (фінансових) санкцій за вказане порушення в розмірі 45512,00 грн. відповідає нормам пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Слід погодитись і з висновками суду апеляційної інстанції про безпідставне нарахування відповідачем штрафних (фінансових) санкцій у сумі 3147,09 грн. за порушення, допущені позивачем в І кварталі 2007 року, а саме: завищення валових витрат на суму 125917,00 грн., що стало підставою для донарахування податку на прибуток в розмірі 31479,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 15739,50 грн.

Відповідно до пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Оскільки завищення валових витрат відбулося по декларації з податку на прибуток за І квартал 2007 року в сумі 125917,00 грн., враховуючи приписи пп.4.1.п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а також те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким до позивача застосовано спірну суму штрафних (фінансових) санкцій, винесено 05.02.2008, тобто в І кварталі 2008 року, кількість прострочених податкових періодів в даному випадку становить чотири, у зв'язку з чим розмір штрафної (фінансової) санкції повинен складати 12591,60 грн., а не 15739,50 грн.

З урахуванням встановлених обставин справи та вищенаведених положень закону, колегія суддів вважає вірними висновки суду апеляційної інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог та скасування оспорюваного податкового повідомлення-рішення в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 3147,90 грн.

Доводи касаційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду апеляційної інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Мелітопольський олійноекстракційний завод» залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.11.2009 - без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді О.М.Нечитайло

Н.Г.Пилипчук