Ухвала суду № 32477169, 08.07.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2013 року м. Київ К/9991/59277/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.,

Суддів Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя Державної податкової служби

на постанову Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 28.12.2011

та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 03.09.2012

у справі № 2а-3155/11/2770

за позовом Комунального підприємства "Благоустрій" Севастопольської міської ради

до Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 28.12.2011, яка залишена без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 03.09.2012, задоволено позовні вимоги: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя від 21.09.2011 № 0003921503.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем документальної невиїзної перевірки позивача з питання правильності нарахування грошових зобов'язань по екологічному податку за ІІ квартал 2011 року, складений акт перевірки від 09.09.2011 № 90/640/1503/03360472, в якому встановлено порушення позивачем пп. 246.4- 246.5 ст. 246 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податкового зобов'язання по екологічному податку за ІІ квартал 2011 року - 731 549,37 грн.

На підставі акта перевірки, відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0003921503 від 21.09.2011, яким позивачу визначено суму податкового зобов`язання зі сплати боргу за забруднення природного середовища в розмірі 731 550,37 грн.

Колегія суддів, переглядаючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновками судів про задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відходи" від 05.03.1998 року № 187/98-ВР, відходи - будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.

Згідно зі ст. 33 вказаного Закону, зберігання та видалення відходів здійснюються відповідно до вимог екологічної безпеки та способами, що забезпечують максимальне використання відходів чи передачу їх споживачам (за винятком захоронення).

На кожне місце чи об'єкт зберігання або видалення відходів складається спеціальний паспорт, в якому зазначаються найменування та код відходів (згідно з державним класифікатором відходів), їх кількісний та якісний склад, походження, а також технічні характеристики місць чи об'єктів зберігання чи видалення і відомості про методи контролю та безпечної експлуатації цих місць чи об'єктів.

Видалення здійснюється відповідно до встановлених законодавством вимог екологічної безпеки з обов'язковим забезпеченням можливості утилізації чи захоронення залишкових продуктів за погодженням з державною санітарно-епідемологічною службою України.

Зберігання та видалення відходів здійснюються в місцях, визначених органами місцевого самоврядування з врахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства, за наявності спеціальних дозволів, у яких визначені види та кількість відходів, загальні технічні вимоги, заходи безпеки, відомості щодо утворення, призначення, методів оброблення відповідно до встановлених лімітів та умови їх зберігання. Визначені для зберігання та видалення відходів місця чи об'єкти повинні використовуватися лише для заявлених на одержання дозволу відходів.

Забороняється змішування чи захоронення відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія.

Забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів у тому числі побутових у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на територіях природно-заповідного фонду, на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, в межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об'єктів, у інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людини. Захоронення відходів у надрах допускається у виняткових випадках за результатами спеціальних досліджень з дотриманням стандартів, норм і правил, передбачених законодавством України.

Матеріали справи свідчать, що засновником Комунального підприємства «Благоустрій» є територіальна громада міста Севастополя в особі Севастопольської міської Ради. Підприємство є унітарним. Підприємство є суб'єктом господарювання. Підприємство безпосередньо підкоряється органу, уповноваженому Власником, і іменованому надалі "Орган управління". Органом управління є Севастопольська міська державна адміністрація.

Згідно із довідкою АА № 337642 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, видами діяльності позивача є: інші вили рекреаційної діяльності, збирання та знищення інших відходів, прибирання сміття, боротьба з забрудненням та подібні види діяльності, роздрібна торгівля з лотків та на ринках, прокат побутових виробів та предметів особистого вжитку, діяльність агентств нерухомості.

З 31.03.2010 позивач знаходиться на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Ленінському районі м. Севастополя, як платник збору за забруднення навколишнього природного середовища та екологічного податку (платник окремих податків - платник податків за неосновним місцем обліку).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що полігон у Первомайській балці м. Севастополя є спеціально відведеним місцем для розміщення твердих побутових відходів, 1-а та 2-а черги будівництва полігону були здані в експлуатацію, фінансування вказаного полігону здійснюється саме державою, отже, позивачем цілком обґрунтовано було здійснено розрахунок та сплату збору за забруднення навколишнього природного середовища із застосуванням коефіцієнту « 1».

Наявність рішення Першого заступника Головного держінспектора України з охорони навколишнього природного середовища від 09.06.2008 року №36 щодо тимчасової заборони (зупинення) виробничої діяльності (завезення та розміщення бітових відходів) позивача, не змінює статусу полігону та не надає підстав вважати його звалищем.

Посилання податкового органу у спірному податковому повідомленні-рішенні на порушення позивачем п. 4 Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.1999 № 303, вірно визнані судами неправомірними, оскільки зазначений порядок правовідносин втратив чинність 01.01.2011, а перевірку відповідачем проведено саме з питань правильності нарахування грошових зобов'язань по екологічному податку за ІІ квартал 2011 року, отже, застосуванню підлягали норми Податкового кодексу України.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись статтями 2201, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя Державної податкової служби - відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 28.12.2011 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 03.09.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль