Ухвала суду № 32477111, 09.07.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" липня 2013 р. м. Київ К/9991/27007/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Вербицької О.В., Муравйова О.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби

на постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2012р.

у справі №2а-13233/10/7/0170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ника-опт» (надалі - ТОВ «Ника-опт»)

за участі третіх осіб на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог - 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «АРК-КОРР» (надалі - ТОВ «АРК-КОРР»); 2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Данкан» (надалі - ТОВ «Данкан»); 3. Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Кримавтотранс» (надалі - ВАТ «Акціонерна компанія «Кримавтотранс»)

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим (надалі - ДПІ в м. Сімферополі АР Крим)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з позовом, в якому поставлено питання про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ в м. Сімферополі АР Крим №001594/502/0 (613/10/1/15-2) від 01.10.2010р.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10 травня 2011р. у задоволенні позовних вимог ТОВ «Ника-опт» було відмовлено.

Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2012р. рішення суду першої інстанції було скасовано та прийнято у справі нове, яким позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Сімферополі АР Крим №001594/502/0 (613/10/1/15-2) від 01.10.2010р.

Не погодившись з висновками суду апеляційної інстанцій, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду апеляційної інстанції та залишення в силі постанови Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10 травня 2011р.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовим інстанціями, контролюючим органом проведено перевірку ТОВ «Ніка - ОПТ» з питань повноти нарахування податку на додану вартість за червень 2010р. по взаємовідносинах з ТОВ «АРК-КОРР» ЄДРПОУ 330963158, про що складено акт №12309/15-2/34582394 від 17.09.2010р.

Висновками зазначеного акта перевірки, зокрема, вказано на порушення п.п.7.5.1 та п. 7.2.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено податковий кредит з ПДВ за червень 2010р., що призвело до заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду.

За наслідками перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №001594/502/0 (613/10/1/15-2) від 01.10.2010р., яким позивачеві нараховано зобов'язання з податку на додану вартість та застосовано штрафні санкції.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 28.05.2010р. між позивачем та ТОВ «АРК - КОРР» укладено договір №248/14, предметом якого є надання замовнику (ТОВ «Ника - ОПТ») виконавцем (ТОВ «АРК - КОРР») послуг з виконання робочою силою виконавця робіт (послуг) згідно штатному розпису замовника. Робітники в рамках договору зобов'язані: добросовісно, якісно та своєчасно виконувати роботу; виконувати вимоги діючих нормативних документів; бути ввічливими та коректними по відношенню до колег та керівництву; виконувати вимоги внутрішнього розпорядку; строго виконувати вимоги техніки безпеки та охорони труда; відшкодовувати у повному обсязі збиток, завданий за виною робітника.

Замовник, за умовами договору, зобов'язаний, крім іншого, організувати труд робітників, забезпечувати безпечні та нешкідливі умови для виконання послуг.

Пунктом 2.11 договору №248/14 обумовлено, що всі додаткові умови, що виникають під час виконання договору, фіксуються протоколами узгодження, які є невід'ємною частиною договору. Сторонами встановлено, що договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 28 квітня 2011р.

Так, згідно до протоколу узгодження від 28.05.2010р. №248/14, сторони домовилися, що виконавець надає замовнику в рамках договору №248/14 від 28.05.10р. послуги згідно до заявки замовника. Сума послуг без ПДВ складає 3196433,63грн (ПДВ 639286,73грн.).

Крім того, до матеріалів справи залучена заявка ТОВ «Ника ОПТ» від 29.05.2010р. складена в рамках договору №248/14 від 28.05.10р., згідно якої ТОВ «АРК - КОРР» необхідно надати ТОВ «Ніка - ОПТ» робітників в кількості 712 одиниць на червень 2010р. згідно списку. Викладений в заявці список містить перелік посад та кількість необхідних одиниць робітників (з яких: адміністратор готелю -7 одиниць, бухгалтер -25 одиниць, водій -11 одиниць, диспетчер -43 одиниці, касир -224 одиниці, та інше).

При цьому, судами встановлено, що, в свою чергу, ТОВ «АРК - КОРР» були укладені договори з рядом юридичних осіб щодо надання замовнику (ТОВ «АРК-КОРР) послуг по виконанню робочою силою виконавця робіт згідно штатному розпису замовника робіт. А саме, укладено такі договори: договір від 27.05.2010р. із ТОВ «Завод №382», договір від 27.05.2010р. з ТОВ «Завод №380», договір від 27.05.2010р. з ТОВ «Завод №379», договір від 27.05.2010р. з ТОВ «Завод №378», договір від 27.05.2010р. з ТОВ «Завод 377», договір від 27.05.2010р. з ТОВ «Церер», договір від 27.05.2010р. з ТОВ «Тернас», договір від 27.05.2010р. з ТОВ «Норн», договір від 27.05.2010р. з ТОВ «Лордаг», договір від 27.05.10р. з ТОВ «Ледек», договір від 27.05.10р. з ТОВ «Ерд», договір від 27.05.2010р. з ТОВ «Водан КО», договір від 27.05.2010р. з ТОВ «Алмокс КО», договір від 27.05.2010р. з ТОВ «Борс КО», договір від 27.05.2010р. з ТОВ «Доннар КО», договір від 27.05.2010р. з ТОВ «Галлеон КО», договір від 27.05.2010р. з ТОВ «Велс КО», та акти здачі приймання виконаних робіт.

В матеріалах справи наведені обставини щодо фактичного виконання договорів (трудові договори, накази про прийняття на роботу фізичних осіб, їх трудові книжки з відміткою про прийняття на роботу на відповідну посаду, журнали обліку робочого часу, розрахункові відомості).

Судами встановлено, що позивачем враховано при формуванні податкового кредиту з ПДВ за червень 2010р. відповідну суму за договірними відносинами із ТОВ «АРК-КОРР».

Натомість, підставою для висновку про порушення позивачем приписів ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий орган вказав, що за результатами автоматизованого співставлення даних звітності станом на 16.09.2010р. було виявлено розбіжність задекларованих сум ПДВ позивача з контрагентом ТОВ «АРК-КОРР», який у свою чергу не включив до податкових зобов'язань з податку на додану вартість за червень 2010р. спірну суму по контрагенту ТОВ «Ніка - ОПТ».

Вказані обставини стали наслідком прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, яким позивачеві нараховано зобов'язання з податку на додану вартість.

Судова колегія касаційної інстанції погоджується із висновками суду апеляційної інстанції про неправомірність визначення позивачеві зобов'язань з ПДВ з огляду на такі обставини.

Відповідно до приписів п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в редакції на час правовідносин, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит згідно п.п. 7.5.1 п.7.5. ст.7 цього Закону вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека); або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

При цьому, ст. 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В той же час, судами не встановлено належних та допустимих доказів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за спірним правочином, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про наявність взаємопов'язаності позивача та третьої особи, про несумість предмету спірного правочину з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність використання позивачем отриманих робіт, що зумовлює необґрунтованість висновку суб'єкта владних повноважень про нікчемність правочину або невідповідності закону вчинених за ними господарських операцій.

Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні. Згідно ст. 3 названого Закону, податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. Статтею 9 регламентовано, що підставою бухгалтерського обліку господарський операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення таких операцій. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових носіях і повинні мати такі обовязкові реквізити: назву документа, дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю її виміру, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Разом з тим, програмне забезпечення «Системи автоматизоване співставлення податкового кредиту та зобов'язань у розрізі контрагентів, декларацій по податку на додану вартість» до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків не відноситься.

Оцінюючи зібрані у справі докази судова колегія касаційної інстанції погоджується із висновками суду апеляційної інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

За таких обставин, судом апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ О.В. Вербицька

____ О.В. Муравйов