Ухвала суду № 32477077, 09.07.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" липня 2013 р. м. Київ К/9991/12547/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Вербицької О.В., Муравйова О.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівне

на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2011р. та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2012р.

у справі №2а/1770/3639/2011

за позовом Акціонерного товариства «Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А.» (надалі - АТ «Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А.»)

до Державної податкової інспекції у м.Рівне (надалі - ДПІ у м.Рівне)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

Позивач звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом, в якому поставлено питання про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у м.Рівне №0000922342 від 17.03.2011р.

В ході судового розгляду справи ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 06.10.2011р. позовну заяву АТ «Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А.» до ДПІ у м.Рівне в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000922342 від 17.03.2011р. в сумі 3868874,00грн. - основного платежу та 1934437,00грн. - нарахованих санкцій, залишено без розгляду згідно заяви позивача про відкликання позовної заяви в цій частині.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2011р. залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2012р., позов було задоволено.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанції, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, ухвали суду апеляційної інстанції та прийняття у справі нового рішення про відмову у задоволенні позову повністю.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовим інстанціями, контролюючим органом проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009р. по 30.09.2010р., про що складено акт від 02.03.2011р. №237/22-509/26603641.

Висновками зазначеного акта, зокрема, вказано на порушення позивачем п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п.7.3.7 п.7.3, п.п.7.4.1, п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7, п.п.7.7.1, п.п. 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

На підставі вище зазначено акту перевірки прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000922342 від 17.03.2011р.

Судом встановлено, що АТ «Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А.» є юридичною особою, яка має своє представництво в Україні - Представництво «Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А.», що перебуває на обліку як платник податків та, зокрема як платник податку на додану вартість, у ДПІ у м. Рівне

Судом встановлено, що між АТ «Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А.» (постачальник) та Представництвом «Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А.» (отримувач) укладено контракт №7/4, згідно з яким постачальник поставляє, а отримувач приймає обладнання, техніку, транспортні засоби, витратні матеріали тощо необхідні для проведення ремонту автодороги Київ-Чоп, км 348-441. Після завершення ремонту автодороги матеріали, необхідні для проведення ремонту (основні засоби), підлягають поверненню постачальнику. Ці обставини сторонами не заперечуються.

У перевірений період позивачем проводився ремонт дороги Київ-Чоп, км 348-441. На виконання зазначених робіт позивачем були укладені відповідні договори з ТОВ «Екопласт-Львів», ТОВ «Фрея» та ТОВ «Іртас», якими вони були виконані.

Так, судами досліджено контракт від 26.04.2010р., укладений між позивачем та ТОВ «Іртас», виконання якого підтверджується податковими накладними: №2538 від 09.09.2010р., №2539 від 15.09.2010р., №2540 від 27.09.2010р.; платіжними дорученнями: №3080 від 27.09.2010р., №2908 від 15.09.2010р., №2790 від 09.09.2010р., №3169 від 01.10.2010р., а також довідкою на погодження по виконаних ТОВ «Іртас» роботах, передбачених договором субпідряду від 26.04.2010р., довідкою АТ «Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А.» про засвідчення виконання робіт ТОВ «Іртас» по улаштуванню тротуарів та обочин, згідно сертифікату субпідряду №2 від 01.09.2010р.

Здійснення господарських операцій між АТ «Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А.» та ТОВ «Екопласт-Львів» підтверджено документами податкової та бухгалтерської звітності, а саме: договором №КС/648/10 від 05.07.2010р.; специфікацією на поставку цементу від 05.07.2010 року до договору №КС/648/10 від 05.07.2010р.; податковими накладними: №0663 від 27.07.2010р., №1286 від 29.07.2010р.; накладними: №1414 від 29.07.2010р., №0666 від 27.07.2010р.; платіжними дорученнями №2066 від 23.07.2010р., №1889 від 05.07.2010р.; рахунками №883 від 15.07.2010р., №871 від 05.07.2010р.; актом списання №оСпТ-00762 від 31.08.2010р.; звітом про витрати основних матеріалів по Сертифікату №28 за липень 2010р., звітом про витрати основних матеріалів по Сертифікату №29 за серпень 2010р., звітом про витрати основних матеріалів по Сертифікату №30 за вересень 2010р.; актом на списання матеріалів, використаних на будівництво, ремонт в червні-серпні 2010р., актом списання №оСпТ-00815 від 31.08.2010р., актом на списання матеріалів, використаних на будівництво мосту №97 в травні-вересні 2010р., актом списання №оСпТ-00808 від 30.09.2010р.

Господарські операції АТ «Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А.» із ТОВ «Фрея» підтверджено контрактом субпідряду на виконання ремонту автодороги М06 Київ-Чоп в Україні від 20.08.2009р., відомістю об'ємів робіт, податковою накладною №4000031 від 01.06.2010р., платіжним дорученням №2341 від 06.08.2010р., актом прийомка/здачі робіт по гідро посіву трав 18-22 квітня 2010р., 01-16 квітня 2010р., актом №4000031 від 01.06.2010р. здачі-приймання виконаних робіт, відомістю об'ємів робіт, довідкою про виконання робіт по гідро посіву трави. Крім того, досліджено ряд письмових доказів, що підтверджують роботи по гідро посіву трав: сертифікат відповідності номер в реєстрі ІІА1.095X012019-09 Серія ВВ та додаток до його, паспорт якості №5 на матеріал целюлозний волокнистий «Армоцель» та довідка Кременчуцької філії ДП «Полтавський регіональний науково-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації» стосовно продукту - матеріал целюлозний волокнистий «Армоцель», витяг з тендерної документації.

Отже, про фактичне виконання вищезазначених договорів свідчать залучені до матеріалів справи первинні бухгалтерські та податкові документи, виписані відповідно до п.9.2. ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансової звітності в Україні» та п.2.4. ст.2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку».

Відповідно до приписів п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в редакції на час правовідносин, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит згідно п.п. 7.5.1 п.7.5. ст.7 цього Закону вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека); або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу (ч. 1 ст. 215 ЦК України). При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

При цьому, ст. 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В той же час, судами встановлено, що на момент укладення угод між позивачем із ТОВ «Екопласт-Львів», ТОВ «Фрея» та ТОВ «Іртас», а також на час виконання цих угод, згідно документів, наявних в матеріалах справи, сторони були наділені належною господарською компетенцією, знаходилися в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, жодних рішень компетентних органів, які б свідчили про відсутність у них відповідної правоздатності відповідачем не надано.

Таким чином, виходячи з вище викладеного, податковий орган не надав суду належних та допустимих доказів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за спірними правочинами, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про наявність взаємопов'язаності позивача та цих контрагентів, про несумісність предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність використання позивачем отриманих робіт (товару), що зумовлює необґрунтованість висновку суб'єкта владних повноважень про нікчемність правочинів або невідповідності закону вчинених за ними господарських операцій.

Оцінюючи зібрані у справі докази судова колегія касаційної інстанції погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову.

Отже, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівне - залишити без задоволення.

Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2011 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ О.В. Вербицька

____ О.В. Муравйов