Ухвала суду № 32477049, 17.07.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" липня 2013 р. м. Київ К/9991/39638/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.

розглянула у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції міста Дніпропетровська на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2011 по справі №2а-719/09/0470 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорбуд» до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції міста Дніпропетровська за участю прокуратури Індустріального району міста Дніпропетровська про скасування податкового повідомлення -рішення

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

На розгляд суду передано вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорбуд» (далі-ТОВ «Дорбуд», позивач) до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції міста Дніпропетровська (далі-Лівобережна МДПІ м.Дніпропетровська, відповідач) про скасування податкового повідомлення -рішення від 28.11.2008 №0000392307/0, якими позивачу визначено податкове зобов'язання по податку на прибуток з іноземних юридичних осіб в сумі 1284425,20грн., у тому числі 428141,73грн. - основного платежу та 856283,47грн. - штрафних (фінансових) санкції.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.07.2010, в задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду мотивовано відсутністю довідки, яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір, що є підставою для звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України. Крім того, судом зазначено, що орендні платежі за обладнання для укладки асфальтобетону підпадають під визначення «роялті» Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Польща про уникнення подвійного оподаткування; та в силу пункту 2 b статті 24 Конвенції зазначені доходи нерезидента повинні оподатковуватись податком в Україні, і відповідно до законодавства України.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2011 скасовано постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.07.2010, прийнято нову про задоволення позовних вимог.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач 29.06.2011 звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 31.08.2011 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі відповідач просив скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2011, залишити в силі рішення суду першої інстанції.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 9 Конституції України, п.13.1 та п.13.2 ст.13, п.16.13 ст.16, п. 18.1 ст. 18 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст. 12, п.2b ст.24 Конвенції між Урядом України та Урядом Республіки Польща про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження ухилень від сплати податків, ст.ст.69, 70, 79, 86, 159 Кодексу адмінітсратвиного судочинства України.

Перевіривши матеріалами справи, наведені у скарзі доводи, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі акту від 18.11.2008 №10349/23/32835809, складеного за результатом виїзної позапланової документальну перевірки фінансово-господарської діяльності ТОВ «Дорбуд» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 по 31.12.2007.

Підставою для визначення податкового зобов'язання по податку на прибуток з іноземних юридичних осіб слугував висновок податкового органу про порушення позивачем вимог п.13.1 та п.13.2 ст.13, п.16.13 ст.16, п. 18.1 ст. 18 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме: не утримання та не сплату до бюджету податку з доходів іноземних юридичних осіб під час виплати нерезиденту України доходів з джерелом їх походження з України у вигляді орендної плати на загальну суму 2443967,07 польських злотих (4281417,34грн.), який виплачувався нерезиденту «PUS»Spolka z.o.o., резиденту Польщі, за оренду обладнання для виробництва та укладки асфальтобетону відповідно до укладених договорів від 05.01.2005 №3/Y/12.04-1 та від 16.03.2005, №1/АР/2005, за рахунок цих доходів за ставкою 10% - на загальну суму 428141,73грн.

Відповідно до п. 13.1 ст. 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях) оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними цією статтею.

Для цілей цієї статті під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, слід розуміти, зокрема, проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за борговими зобов'язаннями, випущеними (виданими) резидентом.

Пунктом 13.2 ст. 13 цього Закону передбачено, що резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях), крім доходів, зазначених у пунктах 13.3 - 13.6, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 13.1 цієї статті, за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності.

Підпунктом 18.1 ст. 18 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що якщо міжнародним договором, ратифікованим Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються норми міжнародного договору.

Між Урядом України і Урядом Республіки Польща 12.01.1993 підписано Конвенцію про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження податкових ухилень, яка набула чинності для України 11.03.1994 (далі-Конвенція).

Таким чином, при оподаткуванні доходів, отриманих нерезидентом, застосовуються правила, встановлені міжнародним договором.

З огляду на приписи статті 7 Конвенції прибуток підприємства Договірної Держави оподатковується тільки у цій Державі, якщо тільки підприємство не здійснює комерційної діяльності в другій Договірній Державі через розташоване в ній постійне представництво.

Судом встановлено, що резидент Польщі - «PUS»Spolka z.o.o., не має постійного представництва на території України, а тому його доходи мають оподатковуватись в Польщі.

Згідно з пунктом 3 статті 12 Конвенції термін «роялті» при використанні в цій статті означає платежі будь-якого виду, що одержуються як відшкодування за користування або за надання права користування будь-яким авторським правом на літературні твори, твори мистецтва або науки (включаючи кінематографічні фільми, будь-які фільми або плівки для радіо чи телевізійного мовлення), будь-які патенти, торгові марки, дизайн або модель, план, таємну формулу або процес, або за користування, або за надання права користування промисловим, комерційним або науковим обладнанням, або за інформацію («ноу-хау»), що стосується промислового, комерційного або наукового досвіду.

В контексті наведеної норми є очевидним, що мова йде про використання виняткового інноваційного обладнання, пов'язаного з авторським правом.

Разом з тим, з матеріалів справи не вбачається, що обладнання для виробництва та укладки асфальтобетону, відповідає вищезазначеним вимогам, а тому, контролюючий орган, з чим погодився суд першої інстанції, помилково ототожнює виплати нерезиденту «PUS»Spolka z.o.o., резиденту Польщі, за оренду обладнання для виробництва та укладки асфальтобетону з «роялті».

Пунктом 4 Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2001. №470 встановлено, що підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 5 і 6 цього Порядку, особі, яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором. Довідка видається компетентним органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором, за формою згідно з додатком 1 або згідно із законодавством такої країни.

Довідка, яка надається за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України та обов'язково містити таку інформацію: повну назву або прізвище нерезидента; підтвердження, що нерезидент є особою, на яку поширюється дія положення міжнародного договору, тобто відповідно до законодавства відповідної країни підлягає оподаткуванню в цій країні на підставі постійного місцеперебування (місця проживання) або на іншій підставі; назву компетентного органу, прізвище та підпис уповноваженої особи компетентного органу, яка засвідчує підтвердження; дату видачі. Довідка дійсна в межах календарного року, в якому вона видана.

Таким чином, наведені законодавчі положення чітко передбачають, що для звільнення суб'єкта від обов'язку утримувати та сплачувати податок на доходи, отримані його контрагентом-нерезидентом із джерелом їх походження з України, від провадження господарської діяльності, необхідною умовою є наявність відповідної довідки, яка є дійсною лише в межах календарного року, в якому вона видана.

До матеріалів справи залучена довідка форми CFR-1 за період з 01.01.2007 по 30.01.2008, яка була видана 08.04.2008 та яку суд першої інстанції не визнав як належний доказ з огляду на те, що протягом 2007 року вона не могла бути в наявності.

Разом з тим, за змістом Порядку, у разі необхідності така довідка може бути затребувана у нерезидента особою, яка виплачує йому доходи, або органом державної податкової служби. У разі необхідності особа, яка виплачує доходи нерезидентові, може звернутись до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) щодо здійснення Державною податковою адміністрацією запиту до компетентного органу країни, з якою укладено міжнародний договір.

В силу приписів пункту 6 Порядку особа, яка виплачує доходи нерезидентові у звітному (податковому) році, у разі подання нерезидентом довідки з інформацією за попередній звітний податковий період (рік) може застосувати положення міжнародного договору, зокрема щодо звільнення (зменшення) від оподаткування, у звітному (податковому) році з отриманням довідки після закінчення звітного (податкового) року.

Враховуючи вищезазначене, слід погодитися з висновком суду апеляційної інстанції, що сама лише відсутність довідки на дату проведення перевірки не може бути достатніми обставинами для висновку про порушення ст.13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Доводи касаційної скарги зазначеного висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом апеляційної інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 210, 2201, 223, 224, 230, 231, ч.5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції міста Дніпропетровська залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2011 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна

Судді: ___ Л.І. Бившева

___ А.М. Лосєв