Ухвала суду № 32476941, 09.07.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" липня 2013 р. м. Київ К/9991/19729/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Вербицької О.В., Муравйова О.В

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі м.Харкова

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2012 року

у справі №2а-6065/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорстрой Монтаж» (надалі - ТОВ «Дорстрой Монтаж»)

до Державної податкової інспекції у Московському районі м.Харкова (надалі - ДПІ у Московському районі м.Харкова)

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, поставлено питання про скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Московському районі м. Харкова: від 18.10.2010р. №0000192301/0, від 27.12.2010р. №0000192301/1, від 12.03.2011р. №0000192301/2, від 30.05.2011р. №0000192301/3; від 18.10.2010р. №0003541702/0, від 27.12.2010р. №0003541702/1, від 12.03.2011р. №0003541702/2, від 30.05.2011р. №0003541702/3.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29.09.2011р. в задоволенні адміністративного позову ТОВ «Дорстрой Монтаж» відмовлено в повному обсязі.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.01.2012р. рішення суду першої інстанції скасовано в частині відмови у задоволенні позову про скасування податкових повідомлень-рішень від 18.10.2010р. №00001923301/0, від 27.12.2010р. №0000192301/1, від 12.03.2011р. №0000192301/2, від 30.05.2011р. №0000192301/3 та прийнято в цій частині нове рішення, яким позов задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення від 18.10.2010р. №00001923301/0, від 27.12.2010р. №0000192301/1, від 12.03.2011р. №0000192301/2, від 30.05.2011р. №0000192301/3. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Не погодившись з висновками суду апеляційної інстанції в частині задоволення позовних вимог, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду апеляційної інстанції в частині задоволених позовних вимог та залишення в силі постанови Харківського окружного адміністративного суду від 29.09.2011р.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовим інстанціями, контролюючим органом на підставі направлень від 13.08.2010р. №753, від 13.09.2010р. №839 було проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009р. по 30.06.2010р., про що складено акт №8966/23/32796896 від 04.10.2010р.

Висновками зазначеного акта перевірки, зокрема, вказано на порушення позивачем п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.п.4.2.1, п.п.4.2.9 п.4.2 ст.4, п.1.15 ст.15 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

За наслідками перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення від 18.10.2010р.: №0000192301/0 про визначення ТОВ «Дорстроймонтаж» зобов'язання з податку на додану вартість у відповідному розмірі та №0003541702/0 про визначення ТОВ «Дорстроймонтаж» зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб у відповідному розмірі.

За результатами апеляційного оскарження платником податку вказаних вище зобов'язань контролюючим органом скарги платника залишено без задоволення та прийнято податкові повідомлення-рішення від 27.12.2010р. №0000192301/1 та №0003541702/1, від 12.03.2011р. №0000192301/2 та №0003541702/2, від 30.05.2011р. №0000192301/3 та №0003541702/3, в яких суми зобов'язань залишено без змін.

Відповідно до приписів п.п.7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в редакції на час правовідносин, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит згідно п.п. 7.5.1 п.7.5. ст.7 цього Закону вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека); або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Судами встановлено, що позивачем у березні та квітні 2010р. було включено до складу податкового кредиту суми ПДВ по господарським операціям з придбання товарів та послуг у ТОВ «ТД «Стенсіс», ПП «Співдружність-Кентавр» ПП «Торгова фірма «Агроеліта», Підприємством «А плюс В» Харківського відділення Всеукраїнської громадської організації «Союз організацій інвалідів України».

При цьому, відповідачем з посиланням на розбіжності між даними податкового кредиту позивача та податковими зобов'язаннями його контрагентів - ТОВ «ТД «Стенсіс», ПП «Співдружність-Кентавр», ПП «Торгова фірма «Агроеліта», вилучення документів по взаємовідносинам із ПП «Співдружність-Кентавр» співробітниками УБОП ГУМВС України в Харківській області, невизнання як податкової звітності податкових декларацій з ПДВ ПП «Співдружність-Кентавр», ПП «Торгова фірма «Агроеліта», неподання податкових декларацій з ПДВ ПП «ТД «Стенсіс», зроблено висновок про безпідставність надання вказаними підприємствами податкових накладних позивачеві, а отже і віднесення ПДВ за цими податковими накладними позивачем до складу податкового кредиту по операціям, які, на думку відповідача, фактично не відбулися.

Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, 06.07.2009р. між ТОВ «Торговий дім «Стенсіс» (постачальник) та ТОВ «Дорстрой Монтаж» (покупець) укладено договір №060709, предметом якого є поставка електромонтажної, кабельно-провідникової та освітлювальної продукції, опір освітлення, згідно видаткових накладних, які є невід'ємними частинами даного договору. Строк дії договору до 31.12.2010р. Про виконання вказаної господарської операції постачальником було виписано відповідні видаткові накладні №РН-00004-ОН від 12.03.2010р., №РН-000005-ОН від 15.03.2010р., №РН-000006-ОН від 15.03.2010р., №РН-000010-ОН від 23.03.2010р., №РН-00023-ОН від 14.04.2010р., №РН-00036-ТО від 27.04.2010р., а також податкові накладні №5 від 12.03.2010р., №6 від 15.03.2010р., №7 від 15.03.2010р., №11 від 23.03.2010р., №24 від 14.04.2010р. №38 від 27.04.2010р.

Якість поставленого товару підстверджена сертифікатом відповідності №UA.058.0089241-08 від 17.06.2008р.

Придбані позивачем товари були отримані у ТОВ «ТД «Стенсіс» від імені ТОВ «Дорстрой Монтаж» уповноваженими особами, про що здійснено записи в журналі реєстрації довіреностей ТОВ «Дорстрой Монтаж».

Крім того, 01.10.2009р. між ПП «Торгова фірма «Агроеліта» та ТОВ «Дорстрой Монтаж» (замовник) було укладено договір про надання послуг машино-механізмів для улаштування каналів методом направленого буріння по ремонту автомобільної дороги М-06 Київ-Чоп, строком дії до 31.12.2010р.

Здійснення господарської операції з надання вказаних послуг підтверджується виписаними ТФ «Агроеліта» актами здачі-приймання робіт №64 від 30.04.2010р., №65 від 30.04.2010р. А також наявними в матеріалах справи копіями податкових накладних, виписаних ТФ «Агроеліта» на адресу позивача: №64 від 30.04.2010р. та №65 від 30.04.2010р.

Також у перевірений період позивачем за договором із ТОВ «А плюс В» придбано товарно-матеріальні цінності (арматура 16А400, 10А420, лист 4 мм, лист 10 мм., гайка М24 ЦБ, шайба М24 ЦБ, цвяхи 1,6Х50мм, електроди, дошки обрезні, щити опалубки), про що постачальником виписано податкові накладні №56 від 20.03.2009р. №56/1, №56/2 від 20.03.2009р., №57 від 23.03.2009р., також видаткові накладні №56 від 20.03.2009р., №56/1 від 20.03.2009р., №56/2 від 20.03.2009р., №57 від 23.03.2009р.

Оплата вказаних товарів та послуг проведена позивачем у безготівковій формі, про що свідчать надані до матеріалів справи копії банківських виписок.

В ході перевірки не встановлено невідповідності даних податкових накладних фактичним обставинам. Таким чином, як свідчать матеріали справи, факт господарських операцій та оплата коштами підтверджується документально.

Отже, виходячи з вище викладеного, податковий орган не надав суду належних та допустимих доказів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за спірними правочинами, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про наявність взаємопов'язаності позивача та контрагентів позивача, про несумісність предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність використання позивачем отриманих товарів, робіт (послуг), що зумовлює необґрунтованість висновку суб'єкта владних повноважень про нікчемність правочинів або невідповідності закону вчинених за ними господарських операцій.

Оцінюючи зібрані у справі докази судова колегія касаційної інстанції погоджується із висновками суду апеляційної інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову в частині оскарження донарахування позивачеві зобов'язання з податку на додану вартість.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

За таких обставин, судом апеляційної інстанції, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі м.Харкова - залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2011 року в нескасованій частині та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ О.В. Вербицька

____ О.В. Муравйов