Ухвала суду № 32476915, 09.07.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" липня 2013 р. м. Київ К/9991/28216/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Вербицької О.В., Муравйова О.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області, яка є правонаступником Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції у Сумській області

на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2011р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2012р.

у справі №2а-9123/10/1870

за позовом Приватного підприємства «Шостінтербуд» (надалі - ПП «Шостінтербуд»)

до Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції у Сумській області (надалі - Шосткінська МДПІ Сумської області)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

Позивач звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом, в якому поставлено питання про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Шосткінської МДПІ Сумської області від 04.11.2010р. №0001741502/0.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2011р. залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2012р., позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 04.11.2010р. №0001741502/0. Судовий збір стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача в сумі 3,40грн.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, ухвали суду апеляційної інстанції та прийняття у справі нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовим інстанціями, контролюючим органом проведено позапланову документальну невиїзну перевірку ПП «Шостінтербуд» з питань правильності нарахування та повноти сплати до бюджету податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Лотус-Трейдінг-Терм» за період з 01.11.2008р. по 30.11.2008р., про що складено акт від 22.10.2010р. №1392/1502/33095656.

Висновками зазначеного акта перевірки, зокрема, вказано на порушення п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», ч.3 ст.5 та ст.7 Господарського кодексу України, ст.203, ч.ч.1,2 ст. 215, ч.1 ст.216, ст. 228 Цивільного кодексу України, з урахуванням вимог п.2.ст.3, ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», внаслідок чого підприємством занижено суму податку на додану вартість, що підлягала нарахуванню до сплати за рахунок завищення суми податкового кредиту у розмірі 59129,00грн. за листопад 2008р.

Зокрема, перевіркою досліджено взаємовідносини позивача із ПП «Лотус-Трейдінг-Терм» і вказано, що в ході проведення зустрічної перевірки Ленінською МДПІ у м.Луганську зазначеного контрагента - ПП «Лотус-Трейдінг-Терм», встановлено відсутність контрагента за місцем знаходження та ненадання витребуваних на перевірку документів первинного бухгалтерського обліку. Тобто, податковий орган дійшов висновку про нікчемність угоди, укладеної між позивачем та ПП «Лотус-Трейдінг-Терм».

За результатами проведеної перевірки прийнято податкове повідомлення рішення від 04.11.2010р. №0001741502/0, яким позивачеві визначено суму зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 88694,00грн., в т.ч. за основним платежем 59129,00грн. та штрафні (фінансові) санкцій 29565,00грн.

Так, судами встановлено, що в перевірений період між позивачем та ПП «Лотус-Трейдінг-Терм» укладено договір купівлі-продажу синтетичних миючих засобів та іншої продукції згідно податкової накладної, що є невід'ємною частиною договору.

Згідно п.п.4.1 вказаного договору, постачання продукції здійснювалась силами продавця. У листопаді 2008р. на виконання договору згідно видаткових накладних від 03.11.2008р. №104-03/10-3, №104-03/10-2, податкових накладних від 03.11.2008р. №104-03/10-3 та №104-03/10-2 ПП «Шостінтербуд» був придбаний товар у ПП «Лотус-Трейдінг-Терм». Зазначений товар згідно умов п.5.1 договору був прийнятий комірниками позивача по кількості та якості, про що складено відповідні акти приймання товару по кількості та якості, оприбутковано на орендовані склади згідно прибуткових накладних від 03.11.2008р., оборотно-сальдової відомості та оплачений в грудні 2008р.та січні 2009р. згідно платіжних доручень.

Також позивачем на підтвердження факту подальшої реалізації придбаних товарів надано копії договорів поставки, реєстри отриманих та виданих податкових накладних, оборотно-сальдову відомість, що свідчать про подальшу реалізацію придбаних товарів. Зазначені первинні бухгалтерські та податкові документи, виписані відповідно до п.9.2. ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансової звітності в Україні» та п.2.4. ст.2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку».

Отже, позивач при формуванні валових витрат та податкового кредиту з ПДВ відповідних періодів використовував і документи бухгалтерського обліку, складені на виконання договору із ПП «Лотус-Трейдінг-Терм».

Відповідно до приписів п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в редакції на час правовідносин, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит згідно п.п. 7.5.1 п.7.5. ст.7 цього Закону вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека); або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу (ч. 1 ст. 215 ЦК України). При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

При цьому, ст. 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В той же час, судами встановлено, що на момент укладення угоди між позивачем та ПП «Лотус-Трейдінг-Терм», а також на час виконання цих угод, згідно документів, наявних в матеріалах справи, сторони були наділені належною господарською компетенцією, знаходилися в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, жодних рішень компетентних органів, які б свідчили про відсутність у них відповідної правоздатності відповідачем не надано.

Слід також зазначити, що під час здійснення попередньої перевірки ПП «Шостінтербуд» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007р. по 30.12.2008р., податковим органом не було встановлено в діях позивача порушення вимог Закону України «Про податок на додану вартість». В ході вказаної перевірки були досліджені первинні документи по взаємовідносинам позивача з ПП «Лотус-Трейдінг-Терм», при цьому з боку податкової інспекції не було жодних зауважень а ні до змісту зазначених договорів, а ні документів, наданих на підтвердження виконання цих взаємовідносин.

Таким чином, виходячи з вище викладеного, податковий орган не надав суду належних та допустимих доказів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за спірними правочинами, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про наявність взаємопов'язаності позивача та ПП «Лотус-Трейдінг-Терм», про несумість предмету спірного правочину з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність використання позивачем отриманого товару, що зумовлює необґрунтованість висновку суб'єкта владних повноважень про нікчемність правочину або невідповідності закону вчинених за ними господарських операцій.

Оцінюючи зібрані у справі докази судова колегія касаційної інстанції погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області - залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ О.В. Вербицька

____ О.В. Муравйов