Ухвала суду № 32476802, 09.07.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" липня 2013 р. м. Київ К/800/18643/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя судді Муравйов О. В. Вербицька О. В. Маринчак Н. Є. розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства «Львівський холодокомбінат» на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2013 рокуу справі№ 2а-4777/12/1370за позовомПублічного акціонерного товариства «Львівський холодокомбінат»доДержавної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової службипроскасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 07.09.2012 року у справі № 2а-4777/12/1370 позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби від 19.04.2012 року № 0000502304 та № 0000512304. Визнано протиправним та скасовано частково податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби від 21.05.2012 року № 0001932302/6307 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на 3 680,00 грн.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2013 року апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби задоволено. Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 07.09.2012 року у справі № 2а-4777/12/1370 скасовано та прийнято нову постанову, якою в позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись із постановою апеляційного суду, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, залишивши в силі постанову місцевого адміністративного суду. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судами норм матеріального права, зокрема, п. 44.12 ст. 44, ст. ст. 78, 85, 201 Податкового кодексу України, пп. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. ст. 3, 66, 81, 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

В запереченнях на касаційну скаргу відповідач з вимогами та доводами заявника не погоджується, просить залишити в силі постанову апеляційного суду.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами проведеної Державною податковою інспекцією у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби позапланової невиїзної перевірки ПАТ «Львівський холодокомбінат» з питань підтвердження відображення у податкових деклараціях з податку на додану вартість податкового зобов'язання та податкового кредиту по взаємовідносинах із ТОВ «Інтерагро 2007» за період з 01.05.2011 року по 31.07.2011 року, з 01.09.2011 року по 30.09.2011 року та ТОВ «Солодка країна-К» за період з 01.07.2011 року по 31.07.2011 року складено акт № 192/22-40/01553706 від 03.04.2012 року, яким зафіксовано наступні порушення:

- не підтверджено реальності здійснення господарських відносин із ТОВ «Інтерагро 2007» за період з 01.05.2011 року по 31.07.2011 року, з 01.06.2011 року по 31.07.2011 року, з 01.09.2011 року по 30.09.2011 року, з ТОВ «Солодка країна-К» за період з 01.07.2011 року по 31.07.2011 року у зв'язку із порушенням п. п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, ст. 200 Податкового кодексу України, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку»;

- завищення суми податкового кредиту в Деклараціях з ПДВ за травень, червень, липень, вересень 2011 року в сумі 1 703 201,00 грн., що призвело до зниження ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду на загальну суму 1 632 546,00 грн.;

- завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту поточного звітного періоду за вересень 2011 року в сумі 70 655,00 грн.;

На підставі акта перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000502304 від 19.04.2012 року, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 70 655,00 грн., задекларовану за 9 місяців 2011 року; № 0000512304 від 19.04.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 1 781 733,25 грн., в т.ч. за основним платежем - 1 632 546 грн., за штрафними санкціями - 149 187,25 грн.

Крім того, Державною податковою інспекцією у Залізничному районі м. Львова Львівської області Держаної податкової служби за наслідками проведення планової виїзної перевірки ПАТ «Львівський холодокомбінат» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009 року по 31.12.11 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 р. по 31.12.11 року складено акт № 620/2210/01553706 від 18.05.2012 року, яким зафіксовано порушення п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.4, п. 138.10.3, п. 138.10 ст. 138, пп. 139.1.9 ст. 139 Податкового кодексу України, які полягали в завищенні витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, а саме: витрати операційної діяльності у рядку 05.1 Декларації з податку на прибуток всього у сумі 16 000,00 грн., в тому числі у 4 кв. 2011 року в сумі 16 000,00 грн., чим знижено податок на прибуток у 4 кв. 2011 року в сумі 3 680,00 грн. Також встановлено порушення ПАТ «Львівський холодокомбінат» пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135, пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.4, п. 138.8, п. 138.10.3 п. 138.10 ст. 138, пп. 139.1.9 ст. 139 Податкового кодексу України за платежем податок на прибуток в розмірі 473 800,00 грн.

На підставі цього акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001932302/6307 від 21.05.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 473 800,00 гривень (за основним платежем).

Відповідач вважає, що позивачем порушено п. п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, ст. 200 Податкового кодексу України, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», оскільки не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із ТОВ «Інтерагро 2007» та ТОВ «Солодка країна-К».

В основу таких висновків покладено відомості, наведені в актах перевірки ТОВ «Інтерагро 2007» та ТОВ «Солодка країна - К», які складені Державною податковою інспекцією у Рогатинському районі. Щодо цих платників встановлено відсутність основних фондів, нерухомості, транспорту, трудових ресурсів.

Судом першої інстанції встановлено, що належним первинними документами підтверджується реальність господарських операцій позивача з ТОВ «Інтерагро 2007» та ТОВ «Солодка країна -К», про що свідчать, зокрема, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, прибуткові накладними, а також податкові накладні. Сторонами складені документи, які супроводжували господарські операції: перепустки на в'їзд товару, внутрішні накладі на переміщення товару, документи, що засвідчують якість товару, документи про відрядження водіїв.

В порушення ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України відвідачем належних і допустимих доказів, які б спростовували зазначені обставини, не надано.

Посилання податкового органу на дані актів перевірки зазначених контрагентів підлягають відхиленню, враховуючи наступне.

Відповідно до п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України визначено, що результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Згідно із п. 58.1 ст. 58 та п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України на підставі акта перевірки податковим органом приймається податкове повідомлення-рішення.

Висновки податкового органу за наслідками проведення перевірки, викладені у відповідному акті, не породжують для суб'єкта господарювання певних юридичних наслідків, а є лише носієм інформації, встановленої податковим органом, і використовується при прийнятті компетентним податковим органом податкового повідомлення-рішення за наслідками такої перевірки.

Отже, акт перевірки контрагентів сам по собі не може бути доказом на спростування факту реального виконання господарських операцій, оскільки такі обставини в даному випадку необхідно встановити, враховуючи відповідні первинні документи та інші докази в сукупності, як це випливає з приписів ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України.

Місцевим адміністративним судом вірно застосовано положення ст. 228 Цивільного кодексу України, доводи податкового органу про протиправний умисел сторін, зокрема позивача, на укладення фіктивного правочину матеріалами справи не підтверджується, а тому спірні правочини не можуть вважатися нікчемними як такі, що порушують публічний порядок. Крім того, з внесенням змін до статті 228 Цивільного кодексу України з 01.01.2011 року зазначені в актах перевірок відповідачем правопорушення слід кваліфікувати як такі, що порушують інтереси держави, і в силу частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України повинні бути визнані недійсними в судовому порядку. Однак таких доказів відповідачем суду не надано.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби № 0000502304 та № 0000512304 від 19.04.2012 року повністю та № 0001932302/6307 від 21.05.2012 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на 3 680,00 грн.

Згідно зі ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 Кодексу адміністративного судочинства України в мотивувальній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначаються встановлені судом апеляційної інстанції обставини із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів; мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при прийнятті постанови, і положення закону, яким він керувався.

Оскаржена постанова апеляційного суду зазначеним вимогам не відповідає, враховуючи наступне.

Судом апеляційної інстанції зазначено, що постанова місцевого адміністративного суду підлягає скасуванню, оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам у справі, доводи апеляційної скарги позивача спростовують висновки рішення суду, а допущені порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи,

Підставою таких доводів став висновок про те, що при дослідженні правомірності формування податкового кредиту та валових витрат ПАТ «Львівський холодокомбінат» по взаємовідносинах з ТОВ «Інтерагро 2007» та із ТзОВ «Солодка Країна - К», судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам та доводам податкового органу, які свідчать про відсутність факту здійснення такої господарської операції.

Колегія суддів з таким висновком не погоджується, оскільки в порушення ст. 207 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційним судом не зазначено якими доказами спростовуються встановлені на підставі дослідження первинних документів, наявних в матеріалах справи, висновки суду першої інстанцій про реальне здійснення зазначених в акті перевірки господарських операцій.

Отже, прийняте апеляційним судом нове рішення у справі про відмову в позові підлягає скасуванню, як таке, що прийняте з порушень норм процесуального права, а постанова суду першої інстанції - залишенню в силі.

Відповідно до ст. 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

За таких обставин касаційна скарга підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Львівський холодокомбінат» задовольнити.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2013 року у справ № 2а-4777/12/1370 скасувати.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 07.09.2012 року у справі № 2а-4777/12/1370 залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів з моменту направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді О. В. Вербицька

Н. Є. Маринчак