Рішення № 32475444, 10.07.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/10730/13 10.07.13Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Бандури Ю.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Чернігівгаз"

до відповідача Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна"

про стягнення 1 930,86 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Чернінська Л.М. - юрисконсульт

від відповідача: Комар М.Ю. - юрисконсульт

СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Чернігівгаз" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна" про стягнення основної заборгованості по орендній платі в сумі 1 800 грн., пені в сумі 89,84 грн. та трьох процентів річних у сумі 41,02 грн. відповідно до договору оренди нежитлового приміщення № 54 від 15.12.2011 року.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Позивач стверджує, що його права порушені, а тому наполягає на заявлених позовних вимогах.

Відповідач у справі - Публічне акціонерне товариство "Страхова компанія "Країна" надав суду пояснення, в яких позовні вимоги не визнає, обґрунтовуючи свої заперечення тим, що відповідач жодного із своїх працівників не уповноважував укладати спірний договір. Договір було укладено Ющенко С.С., яка діє на підставі довіреності № 96 від 07.02.2011 року з перевищенням своїх повноважень, тому просить суд у позові відмовити.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, суд встановив:

У судовому засідання відповідач заявив клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Ющенка С.С. директора Чернігівської регіональної дирекції Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна".

Відповідно до вимог статті 27 ГПК України третіх осіб може бут залучено до участі у справі за клопотанням сторін, прокурора. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору. У заявах про залучення третіх осіб, і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах їх належить залучити або допустити до участі у справі. Такі вимоги кореспондуються з пунктом 1.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

Позивач не надав доказів наявності юридичного інтересу у третьої особи, тому суд позбавлений можливості залучити до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. Крім того, клопотання учасників судового процесу повинно бути належним чином оформлено, з урахуванням вимог ст.ст. 32, 33, 36 ГПК України.

Позов мотивовано тим, що 15.12.2011 року між Корюківським управлінням по газопостачанню та газифікації ПАТ "Чернігівгаз", далі Орендодавець, та Публічним акціонерним товариством "Страхова компанія "Країна", далі Орендар, укладений договір оренди нежитлового приміщення № 54, далі Договір, відповідно до предмету якого (п.1.1 Договору) Орендодавець передає Орендарю у тимчасове строкове платне користування частину нежитлового приміщення, а Орендар приймає дане приміщення і зобов'язується сплачувати орендну плату в розмірі та на умовах передбачених договором.

Об'єктом оренди є частина нежитлового приміщення, що розташоване за адресою: м. Корюківка, вул. Бульварна, 13, Чернігівська область. Загальна площа приміщення 12 кв.м. ( п. 2.1, 2.4 Договору). 15.12.2011 року сторонами було складено акт прийому-передачі об'єкта оренди.

Відповідно до п. 5.2 Договору розмір орендної плати за погодженням між Орендодавцем та Орендарем становить 30 грн. за 1 кв.м. орендованої площі, що разом становить 360 грн. за місяць, в тому числі ПДВ. Сума орендної плати включає в себе також плату за електроенергію, газопостачання, теплопостачання, водопостачання та водовідведення (п. 5.3 Договору).

Згідно п. 5.4 Договору орендна плата сплачується в безготівковому порядку на поточний рахунок Орендодавця не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним.

Приміщення передається в орендне користування строком на 1 рік починаючи з 15.12.2011 року по 31.12.2012 року ( п. 4.1 Договору).

Пунктом 7.3.2 Договору передбачено обов'язок Орендаря своєчасно здійснювати орендні та інші платежі за цим договором.

Свої зобов'язання за Договором відповідач належним чином не виконує, тому за ним утворилась заборгованість за несплату орендної плати в сумі 1 800 грн. за період з травня 2012 року по вересень 2012 року, яку позивач і намагається стягнути.

Відповідно до п. 9.2 Договору у випадку прострочення по сплаті орендних платежів сплачується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня від суми прострочених платежів за кожен день прострочення, тому позивач намагається стягнути з відповідача додатково пеню за період з 11.06.2012 по 10.12.2012 в сумі 89,84 грн.

З посиланням на приписи статті 625 ЦК України позивач вказує на прострочення грошового зобов'язання з боку відповідача та намагається стягнути три процента річних від простроченої суми в розмірі 41,02 грн.

Судом дана належна правова оцінка правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами укладено договір оренди. Фактичні обставини справи підтверджують, що сторони досягли всіх суттєвих умов передбачених законом для договорів оренди: зокрема щодо його предмету, ціни, строку його дії, предмету оренди,за його індивідуально - визначеними ознаками тощо, а тому він вважається укладеним згідно вимог п. п. 1, 2 ст. 180, п. 1 ст. 181, ст. 284 ГК України та ст.ст. 627, 628, 638, 759 ЦК України.

Частина перша статті 759 ЦК України, як загальна норма права визначає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Стаття 283 ГК України передбачає, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно ч. 1 ст. 284 ГК України істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч. 5 ст. 762 ЦК України).

В силу статті 526 ЦК України та частини першої ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивач надав суду акт звіряння взаємних розрахунків, згідно якого станом на 31.12.2012 року заборгованість відповідача перед позивачем складає 1 800 грн., акт підписаний обома сторонами. У своїх поясненнях на позовну заяву відповідач посилається на те, що даний акт підписаний від імені Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна" головним бухгалтером Ющенко С.С., але дана особа займає посаду директора Чернігівської регіональної дирекції ПАТ "Страхова компанія "Країна", а посаду головного бухгалтера з 29.11.2010 року займає Коліушко О.В.

Суд не погоджується з доводами відповідача про те, що спірний договір не створює юридичних наслідків для ПАТ "Страхова компанія "Країна" та відповідно відповідач не зобов'язаний сплачувати орендну плату за таким договором, тому що договір не визнано недійсним. Позивачем доведено факт невиконання відповідачем зобов'язань щодо своєчасної оплати орендної плати та утворення основного боргу в сумі 1 800 грн. за період з травня 2012 року по вересень 2012 року, тому дана вимога обґрунтована та підлягає задоволенню.

Оскільки мало місце несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені, передбаченої пунктом 9.2 Договору обґрунтований та підлягають задоволенню, а наданий позивачем розрахунок пені в сумі 89,84 грн. відповідає вимогам ч. 6 ст. 232 ГК України.

Частина друга ст. 625 ЦК України встановлює, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Тому позовні вимоги в частині стягнення трьох процентів річних в сумі 41,02 грн. вважаються обґрунтованими та підлягаючими задоволенню.

Витрати по судовому збору в сумі 1 720,50 грн. покладаються на відповідача у справі - Публічне акціонерне товариство "Страхова компанія "Країна", згідно вимог ст. 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 10.07.2013 року, згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 526, 625, 638, 759, 762 ЦК України, ст. ст. 180, 181, 193, 232, 283, 284 ГК України, ст. ст. 42, 43, 33, 34, 43, 49, 82, 84, частиною другою та третьою ст. 85 ГПК України, суд ,-

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Чернігівгаз" до Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна" задовольнити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна", 04176, м. Київ, вул. Електриків, буд. 29А, код ЄДРПОУ 20842474, на користь:

- Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Чернігівгаз", 14021, м. Чернігів, вул. Любецька, буд. 68, код ЄДРПОУ 03358104, основну заборгованості по орендній платі в сумі 1 800 грн., пеню в сумі 89,84 грн., три процента річних у сумі 41,02грн. та судовий збір у розмірі 1 720,50 грн., видавши наказ.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено - 12.07.2013 року

Суддя Ю.О.Підченко