Ухвала суду № 32473367, 10.07.2013, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №0610/2-2947/11 Головуючий у 1-й інст. Загуменнова Н.М.

Категорія 46 Доповідач Товянська О. В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді : Товянської О.В.

суддів: Гансецької І.А., Кочетова Л.Г.

при секретарі : Дехтієвській Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (Далі - ПАТ КБ «Приватбанк»), Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» в особі Житомирської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (Далі - ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») про розподіл майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи ПАТ КБ «Приватбанк», ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» про розподіл спільного майна подружжя за апеляційними скаргами ОСОБА_1, ОСОБА_2, ПАТ КБ «Приватбанк» на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 26 квітня 2013 року, -

встановила:

В листопаді 2011р. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом. Уточнивши вимоги 02.07.2012р., просила визнати об'єктом права спільної сумісної власності подружжя АДРЕСА_1 вартістю 80000грн., напівпричіп/платформа FRUEHAUF T34C1RP 1993р.в., синього кольору, шасі НОМЕР_4, д.н.НОМЕР_5, вартістю 46511,50грн., напівпричіп/фургон FRUEHAUF ST27137, 1987р.в., сірого кольору, шасі НОМЕР_6, д.н.НОМЕР_1, вартістю 30943грн., вантажний автомобіль LIAZ 110.421, сідловий тягач 1988р.в., синього кольору, шасі НОМЕР_7, д.н.НОМЕР_8, вартістю 37539грн., вантажний автомобіль DAF TE95ХF380, сідловий тягач-Е, 1999р.в., бежевого кольору, шасі НОМЕР_9, д.н.НОМЕР_2, вартістю 168731,5грн., причіп KOGEL SN24 1994р.в., синього кольору, шасі НОМЕР_10, д.н.НОМЕР_3, вартістю 65572грн., вантажний автомобіль FAW CA1051K26L4R5, 2006р.в., шасі НОМЕР_11, д.н.НОМЕР_12, вартістю 58720грн., вантажний автомобіль SKANIA 124, сідловий тягач, 2000р.в., білого кольору, шасі НОМЕР_13, д.н.НОМЕР_14, вартістю 272521,2грн., вантажний автомобіль МАЗ 64229, 1994р.в., д.н.НОМЕР_15, вартістю 66202,5грн., автомобіль ГАЗ 330202-414, 2007р.в., вартістю 64570грн.; визнати за нею право власності на ?ід.ч. АДРЕСА_1, вартістю 80000грн., стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 половину вартості напівпричепу/платформа FRUEHAUF T34C1RP 1993р.в., синього кольору, шасі НОМЕР_16, д.н.НОМЕР_5, знятий з обліку, в сумі 23255,75грн., стягнути на її користь : половину вартості напівпричепу/фургону FRUEHAUF ST27137, 1987р.в., шасі НОМЕР_6, д.н.НОМЕР_1, вартістю 15471,50грн., половину вартості автомобіля МАЗ64229, 1994р.в., д.н.НОМЕР_17, знятий з реєстраційного обліку, в сумі 33101,25грн., половину вартості вантажного автомобіля LIAZ 110.421, сідловий тягач 1988р.в.,, шасі НОМЕР_7, д.н.НОМЕР_8, знятий з реєстраційного обліку, в сумі 18769,5грн., половину вартості автомобіля ГАЗ 330202-414, 2007р.в. в сумі 32285грн. і судові витрати. Зазначала, що від шлюбу з ОСОБА_2 має неповнолітню дитину, 2004р.н. Дитина проживає разом з нею, перебуває на її вихованні та утриманні. Відповідач участі у вихованні не бере та ухиляється від сплати аліментів, тому просить виділити у власність квартиру для її проживання в ній разом з дитиною. Вказане майно вони з чоловіком придбали під час шлюбу за спільні кошти. Згідно довідки ВДАІ та АТІ при УМВС України в Житомирській області вантажний автомобіль МАЗ 64229, 1994р.в., без її відома був знятий з тимчасового обліку під зворотне вивезення, що свідчить про намагання відповідача позбутися спільно нажитого майна без її згоди.

В лютому 2012р. ОСОБА_2 подав зустрічний позов, просив поділити спільне нажите під час шлюбу з 30.08.2003р. до 06.10.2010р. майно, виділивши йому у користування : телевізор ІУС, модель АУ-2986, вартістю 1800грн., розкладний диван - 1500грн., шафу-купе тридверну з дзеркалом - 5000грн., комод - 600грн., комод для взуття - 400грн., мікрохвильову піч - 700грн., кухонний комбайн - 800грн., праску - 400грн., на загальну суму 11200грн.; виділити ОСОБА_1 відео-аудіо/CD/ДУД модель ДК-677Х - 400грн., диван - малютку -1000грн., цифровий безпровідний телефон PANASONIC, модель КХТСД435УА-300грн., пральну машину LG ДДД - 5А - 3500грн., двохкамерний холодильник - 4000грн., електрочайник - 200грн., бездимну газову колонку - 800грн., розсувний стіл - 500грн., килим - 500грн., пилосос LG - 400грн., а всього майна на суму 11600грн., стягнути з ОСОБА_1 різницю в сумі 200грн.

Рішенням Коростенського міськрайсуду Житомирської області від 26 квітня 2013р. позов ОСОБА_1 задоволено частково, визнано об'єктом права спільної сумісної власності подружжя кв.АДРЕСА_1 вартістю 80000грн., напівпричіп /платформа FRUEHAUF T34C1RP 1993р.в. - 46511,5грн., напівпричіп/фургон FRUEHAUF ST27137, 1987р.в. - 30943грн., вантажний автомобіль LIAZ 110.421, сідловий тягач - 37539грн., причіп KOGEL SN24 1994р.в. - 65572,50грн., вантажний автомобіль МАЗ 64229, 1994 р.в., - 66202,50грн., вантажний автомобіль FAW CA1051K26L4R5, 2006 р.в. - 58720грн., вантажний автомобіль DAF TE95ХF380, 1999р.в. - 168731,50грн., вантажний автомобіль SKANIA 124, 2000р.в. - 272521,2грн., автомобіль ГАЗ 330202-414, 2007р.в. - 64570грн., визнано за ОСОБА_1 право власності на ?ід.ч. АДРЕСА_1, визнано право власності на ?ід.ч. АДРЕСА_1 за ОСОБА_2, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 половину вартості автомобіля ГАЗ 330202-414, 2007р.в. 32285грн. і стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 552грн.65коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення в частині відмови в позові про стягнення з ОСОБА_2 її користь половини вартості : напівпричепу/ платформа FRUEHAUF T34C1RP 1993р.в., синього кольору, шасі НОМЕР_16, д.н. НОМЕР_5, знятого з реєстраційного обліку, в сумі 23255,75грн., напівпричепу/ фургон FRUEHAUF ST27137, 1987р.в., шасі НОМЕР_6, д.н.НОМЕР_1, знятого з реєстраційного обліку, в сумі 15471,50грн., вантажного автомобіля МАЗ64229, 1994 р.в., державний номер НОМЕР_15, знятого з реєстраційного обліку, в сумі 33101,25грн., вантажного автомобіля LIAZ 110.421, сідловий тягач 1988р.в., шасі НОМЕР_7, д.н.НОМЕР_8, знятого з реєстраційного обліку в сумі 18769,5грн., ухваливши в цій частині нове рішення про задоволення її вимог, в решті - рішення залишити без змін. Зазначає, що після розірвання шлюбу з відповідачем вона разом із неповнолітнім сином залишилася без житла та без будь-якого матеріального утримання, хоча в період шлюбу було придбано багато майна, частину якого останній без її згоди відчужив, використавши кошти від його реалізації на свої потреби.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду в частині часткового задоволення позову ОСОБА_1 про розподіл майна шляхом визнання об'єктами права спільної сумісної власності подружжя АДРЕСА_1 та 9 вантажних транспортних засобів, про визнання за нею права власності на ? частину вказаної квартири, про стягнення з нього на користь ОСОБА_1 половини вартості автомобіля ГАЗ 330202-414 2007р.в. в сумі 32285грн. - скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову ОСОБА_1 у позові. Зазначає, що всі види майна, визнані об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, придбано ним не за спільні кошти подружжя, а за кошти, отримані від здійснення його підприємницької діяльності.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «Приватбанк» просить скасувати рішення в частині визнання об'єктом права спільної сумісної власності подружжя АДРЕСА_1, а також визнання за ОСОБА_1 права власності на ? частину вказаної квартири та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову ОСОБА_1 у позові, в решті рішення залишити без змін. Зазначають, що суд не взяв до уваги той факт, що спірна квартира передана в іпотеку Банку за договором іпотеки № б/н від 26.02.2008р., не встановив факт правомірності володіння майном сторонами.

Апеляційні скарги задоволенню не підлягають з таких підстав.

Сторони перебували у шлюбі із 30.08.2003р. по 06.10.2010р.

Під час перебування у шлюбних відносинах придбали АДРЕСА_1 вартістю 80000грн., напівпричіп/платформа FRUEHAUF T34C1RP 1993р.в., синього кольору, шасі НОМЕР_4, д.н.НОМЕР_18, вартістю 46511,50грн., напівпричіп/фургон FRUEHAUF ST27137, 1987р.в., сірого кольору, шасі НОМЕР_6, д.н.НОМЕР_1, вартістю 30943грн., вантажний автомобіль LIAZ 110.421, сідловий тягач 1988р.в., синього кольору, шасі НОМЕР_7, д.н.НОМЕР_8, вартістю 37539грн., вантажний автомобіль DAF TE95ХF380, сідловий тягач-Е, 1999р.в., бежевого кольору, шасі НОМЕР_9, д.н.НОМЕР_2, вартістю 168731,5грн., причіп KOGEL SN24 1994р.в., синього кольору, шасі НОМЕР_10, д.н.НОМЕР_3, вартістю 65572грн., вантажний автомобіль FAW CA1051K26L4R5, 2006р.в., шасі НОМЕР_11, д.н.НОМЕР_12, вартістю 58720грн., вантажний автомобіль SKANIA 124, сідловий тягач, 2000р.в., білого кольору, шасі НОМЕР_13, д.н.НОМЕР_14, вартістю 272521,2грн., вантажний автомобіль МАЗ 64229, 1994р.в., д.н.НОМЕР_15, вартістю 66202,5грн., автомобіль ГАЗ 330202-414, 2007р.в., вартістю 64570грн.

Згідно з ч.3 ст.368 ЦК України та ч.1 ст.60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором (ст.70 СК України).

Згідно зі ст. 61 СК України об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Об'єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя. Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Статтею 63 ЦК України встановлено, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Відповідно до ст. 65 ЦК України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою.

При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.

Під майном ч.1 ст.190 ЦК України має на увазі окрему річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.

Отже, об'єктом права спільної сумісної власності подружжя є як предмети матеріального світу, так і майнові права та обов'язки. Договір, укладений одним із подружжя, створює обов'язки для другого з подружжя в разі, якщо його укладено в інтересах сім'ї, а одержане за цим договором майно фактично використано на задоволення потреб сім'ї.

Відповідно до положень ч.1 ст.71 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (ч.2 ст.71 СК України). Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку допускається лише за його згодою.

Пунктом 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року N 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" роз'яснено, що, вирішуючи питання про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема, неподільної речі, суди мають застосовувати положення ч.ч.4,5 ст.71 СК України щодо обов'язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

Апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про визнання спірної квартири та вантажних автомобілів спільним майном подружжя, вважає його обгрунтованим і справедливим - у позивача із малолітньою дитиною іншого житла немає. , а ОСОБА_2 є власником ще однієї квартири АДРЕСА_2

Рішення суду першої інстанції повністю відповідає висновкам Конституційного Суду України, викладеним у рішенні від 19 вересня 2012р. щодо офіційного тлумачення положення ч.1 ст.61 Сімейного кодексу України.

Конституційний Суд, звернувшись і до інших норм СК, витлумачив інакше ч.1 ст.61 кодексу. Як відзначено в рішенні, здійснення подружжям права спільної сумісної власності регламентовано ст.63 кодексу, згідно з якою «дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними». Водночас право подружжя на поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, закріплено в ст.69 СК.

Суд зазначив, що поділ майна, яке є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, «здійснюється шляхом виділення його в натурі, а у разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними, або реалізується через виплату грошової чи матеріальної компенсації вартості його частки».

Суд відзначив, що підставами набуття права спільної сумісної власності є юридично визначений факт шлюбних відносин або проживання чоловіка й жінки однією сім'єю, а особистої приватної власності - поділ, виділ належної частки за законом.

Одним із видів розпоряджання власністю є право власника використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності.

Є безпідставним посилання в апеляційній скарзі ОСОБА_2 на невідповідність вартості спірного майна. Він належних і допустимих доказів того, що вартість спірних автомобілів не відповідає їх дійсній вартості не надав, питання про призначення судової товарознавчої експертизи не заявляв, ніяких клопотань ні від нього, ні його представника з цього приводу не було.

Оскільки все майно придбано під час перебування у шлюбі, суд обгрунтовано визнав його спільною сумісною власністю подружжя.

Підстав для задоволення апеляційних скарг і скасування рішення суду першої інстанції немає.

Судове рішення відповідає матеріалам справи, є законним і справедливим.

Керуючись ст.ст.209,218,303,304,307,308,313-315,319,324,325 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційні скарги ОСОБА_2, ОСОБА_1, публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» відхилити.

Рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 26 квітня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий : Судді: