Рішення № 32472345, 18.07.2013, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/3960/13-ц

Провадження № 2/344/3058/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2013 рокум. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої-суддіОСОБА_1

секретаряСивухіної Ю.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 1798/2008 від 12.08.2008 року в сумі 73215,63 доларів США, що відповідно до курсу НБУ станом на день проведення розрахунку еквівалентно 585212 грн. 53 коп. та судових витрат, посилаючись на те, що відповідач ОСОБА_2 отримав у позивача кредит в розмірі 47656 доларів США з терміном погашення до 10.08.2028 року, зі сплатою 14,49% на рік за користування кредитними коштами. Внаслідок неналежної сплати кредиту та процентів за його користування за відповідачем ОСОБА_2 наявна заборгованість. Умовами кредитного договору передбачено право банку вимагати від позичальника дострокового виконання зобов'язань щодо повернення кредиту, сплати процентів, інших платежів, передбачених договором можливих штрафних санкцій, якщо позичальник своєчасно не вніс черговий платіж. ОСОБА_3, як поручитель згідно договору поруки, відповідає по зобов'язаннях за вищезазначеним кредитним договором перед кредитором в тому ж обсязі, що і боржник.

Представник позивача в судове засідання не зявилась, подала суду заяву про відкладення розгляду справи у звязку із відрядженням, однак доказів неможливості не прибути у судове засідання суду не представила. У судовому засіданні 26.06.2013 року позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_4 у судовому засіданні позов визнав частково. Не заперечив проти стягнення основного боргу та відсотків за кредитним договором, однак просив суд зменшити розмір неустойки, так як його довіритель ОСОБА_2 не зміг повністю погасити борг через скрутне матеріальне становище.

Представник відповідачrb ОСОБА_3 ОСОБА_5 у судовому засіданні проти позову заперечив в частині стягнення заборгованості з поручителя, так як кредитний договір був укладений 12 серпня 2008 року, а договір поруки 11 серпня 2008 року. ОСОБА_3 згідно умов договору поруки поручилась за належне виконання боржником ОСОБА_2 умов кредитного договору від 11 серпня 2008 року. Суду пояснив, що ОСОБА_3 не могла поручатись за належне виконання умов договору який має укладатись в майбутньому.

У судовому засіданні 26.06.2013 року за клопотанням представника відповідачки ОСОБА_3 була допитана як свідок, яка суду пояснила, що не погоджувалась на поруку за кредитним договором. В день укладення кредитного договору ні вона, ні її чоловік ОСОБА_2 ніде не працювали. Поручителями мали бути батько відповідача ОСОБА_2 та його цивільна дружина. На момент підписання договору думала що це дозвіл на надання кредиту. З кредитним договором не ознайомлювалась.

Заслухавши пояснення представників сторін, свідків дослідивши письмові докази, судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу порушення права банку на належне виконання умов кредитного договору, забезпеченого порукою, внаслідок чого банк позивається про його відновлення шляхом стягнення заборгованості за кредитним договором в солідарному порядку з боржника та поручителя.

Статтею 1054 Цивільного Кодексу України визначено зміст кредитного договору. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти. Істотними умовами кредиту є розмір кредиту та строк повернення кредиту.

12 серпня 2008 року між ВАТ КБ «Надра» (в подальшому найменування змінено на ПАТ КБ «Надра») та відповідачем ОСОБА_2 укладено кредитний договір №1798/2008 (а.с.9), за яким банк надав, а позичальник (відповідач ОСОБА_2М.) отримав кредит в розмірі 47656 доларів США з терміном погашення до 10.08.2028 року. Умовами Договору передбачено обов'язок позичальника сплатити 14,49% на рік за користування кредитом. В розділі 3 Договору сторони визначали порядок нарахування та сплати процентів за користування кредитними коштами і погашення кредиту. Відповідно до п.п. 3.3.1.-3.3.2 відповідач ОСОБА_2 зобов'язався щомісячно вносити платежі в сумі 616,98 доларів США по погашенню кредиту та сплаті процентів.

Незважаючи на взяті на себе за кредитним договором зобов'язання, відповідач ОСОБА_2 належно їх не виконував, що підтверджується розрахунком заборгованості за кредитним договором №1798/2008 від 12 серпня 2008 року (а.с.6-8).

За змістом ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобовязаний виконати свій обовязок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов'язання у встановлений договором строк.

Статтею 611 ЦК України встановлено правові наслідки порушення зобов'язання, за змістом якої у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема неустойка.

Умовами п. 5.2. кредитного договору сторони визначили, що у разі прострочення позичальником - відповідачем строку сплати мінімальних необхідних платежів по погашенню кредиту, він сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожен день прострочення.

Згідно п. 4.2.4 Договору банк має право вимагати від позичальника дострокового виконання зобов'язань щодо повернення кредиту, сплати процентів, інших платежів, передбачених договором можливих штрафних санкцій, якщо позичальник своєчасно не вніс черговий платіж.

За змістом ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 ЦК України наслідком порушення відповідачем зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Позивачем станом на 26.02.2013 року проведено розрахунок заборгованості за кредитним договором №1798/2008 від 12.08.2008 року (а.с.6-8), відповідно до якого нараховано всю суму заборгованості відповідача ОСОБА_2 за кредитним договором в сумі 73215,63 доларів США, що відповідно до курсу НБУ станом на день проведення розрахунку еквівалентно 585212 грн. 53 коп., в тому числі 47337,45 доларів США - заборгованість по тілу кредиту, 18584,28 доларів США несплачені відсотки, 4765,60 доларів США штраф, 2528,30 доларів США пеня за порушення умов кредитного договору.

Представник відповідача ОСОБА_2 у письмових запереченнях проти позову заявив про зменшення розміру неустойки.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно розяснень викладених в п. 27 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30.03.2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» положення частини третьої статті 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка, і не може бути застосовано до сум, які нараховуються згідно з частиною другою статті 625 ЦК, які мають іншу правову природу. При цьому проценти, які підлягають сплаті згідно з положеннями статей 1054, 1056-1 ЦК, у такому порядку не підлягають зменшенню через неспівмірність із розміром основного боргу, оскільки вони є платою за користування грошима і підлягають сплаті боржником за правилами основного грошового боргу. Істотними обставинами в розумінні частини третьої статті 551 ЦК можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання).

Представник відповідача ОСОБА_2 в своїх поясненнях посилається на важкий матеріальний стан свого довірителя, суд вважає такі обставини істотними. Також суд при зменшенні розміру неустойки враховує факт часткового погашення боржником ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором, що знайшло своє підтвердження у проведеному позивачем розрахунку заборгованості.

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

З урахуванням викладеного, виходячи з умов справедливості та розумності, суд вважає за можливе, зменшити розмір пені та штрафу та визначити розмір заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором №1798/2008 від 12.08.2008 року в сумі 65 921,73 долар США, що в гривневому еквіваленті дорівнює 526 912 грн. 39 коп., з яких: 47337,45 доларів США - заборгованість по тілу кредиту, 18584,28 доларів США несплачені відсотки.

Позивач ставить питання про стягнення всією суми заборгованості з обох відповідачів в солідарному порядку, мотивуючи тим, що ОСОБА_3 уклала з банком договір поруки за яким добровільно зобов'язувалася відповідати по зобов'язанням відповідача ОСОБА_2, що виникають з умов кредитного договору №1798/2008 від 12.08.2008 року у відповідності до ст.ст. 553, 554 ЦК України, з чим суд не погоджується, виходячи з наступного.

Згідно ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до умов договору поруки №1798/2008 від 11.08.2008 року ОСОБА_3 поручилась перед Кредитором за належне виконання ОСОБА_2 взятих на себе зобовязань, що витікають з умов Кредитного договору №1798/2008 від 11.08.2008 року. Однак кредитний договір за яким просить стягнути заборгованість позивач укладений 12.08.2008 року. Таким чином, відповідачка ОСОБА_3 поручилась за належне виконання умов кредитного договору, відмінного від того за яким позивач просить стягнути заборгованість.

Оскільки у ОСОБА_3 зобов'язань відносно солідарної відповідальності за своєчасне та повне виконання позичальником умов кредитного договору №1798/2008 від 12.08.2008 року не виникало, а тому у суду відсутні підстави для стягнення з неї як з поручителя заборгованості за вказаним кредитним договором.

У відповідності з ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини на які вона посилається як підставу своїх вимог і заперечень, чого не довів позивач. Інших доказів, які б могли спростувати заперечення відповідача, суд не знайшов, а тому в частині позовних вимог щодо стягнення заборгованості за кредитним договором №1798/2008 від 12.08.2008 року із ОСОБА_3 слід відмовити.

Відповідно до п. 12 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» у разі якщо кредит правомірно наданий в іноземній валюті та кредитодавець (позивач) просить стягнути кошти в іноземній валюті, суд у резолютивній частині рішення зазначає про стягнення таких коштів саме в іноземній валюті, що відповідає вимогам ч. 3 ст. 533 ЦК України.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позов слід задовольнити частково та стягнути із ОСОБА_2 65 921,73 доларів США, що в гривневому еквіваленті дорівнює 526 912 грн. 39 коп. заборгованості за кредитним договором №1798/2008 від 12.08.2008 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Тому з відповідача ОСОБА_2 також слід стягнути на користь позивача понесені ним витрати по оплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 526, 527 ч. 1, 546 ч. 1, 548 ч. 1, 551, 553, 554, 611, 612, 1050 ч. 2, 1054 ч. 2; 16, 20 Цивільного Кодексу України, ст.ст. 3, 4, 10, 11, 57-60, 88 ч. 1 ЦПК України, керуючись ст. ст. 213-215 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 в користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра», місцезнаходження якого вул. Артема, 15 в м. Києві на р/р НОМЕР_2, МФО 380764, код ЄДРПОУ 20025456 65 921,73 долари США, що в гривневому еквіваленті дорівнює 526 912 грн. 39 коп. (пятсот двадцять шість тисяч девятсот дванадцять гривень 39 коп.) заборгованості за кредитним договором №1798/2008 від 12.08.2008 року, укладеним між Відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра» (назву змінено на Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Надра») та ОСОБА_2, та 3441 грн. витрат по оплаті судового збору.

В решті вимог позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Довідка: повний текст рішення виготовлено 18 липня 2013 року

СуддяБабій О.М.