Постанова № 32472167, 18.07.2013, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа №303/4418/13-а

2а/303/254/13

Номер рядка статистичного звіту - 21

Категорія - 3.7.1

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2013 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області в складі головуючого-судді Заболотного А.М. розглянувши у письмовому провадженні в м. Мукачево адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС ДАІ Тячівського РВ УМВС України в Закарпатській області старшого сержанта міліції ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, яким просить визнати протиправною та скасувати постанову, винесену інспектором ДПС Мукачівського взводу з обслуговування поста № 2 роти старшого сержанта міліції ОСОБА_2 серії АА2 № 434587 від 20.06.2013 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн. Оскаржувана постанова винесена з тих підстав, що він 20.06.2013 року в 15 год. 20 хв. в с.Н.Апша по вул.Головній, керуючи транспортним засобом марки «Хонда Сівік» д.н.з. НОМЕР_1, їхав зі швидкістю 98 км/год, чим порушив вимоги п. 12.4 Правил дорожнього руху. Вказану постанову вважає протиправною, оскільки протокол про адміністративне правопорушення серії АГ2 № 629391 складений відповідачем з численними порушеннями норм чинного законодавства, оскільки дані в протоколі винесено нерозбірливим почерком з численним скороченнями, також не було розяснено права та обовязки, передбачені ст. 63 Конституції України, жодних доказів, крім самого протоколу, щодо вчиненого правопорушення не має. Зазначає, що правопорушення зафіксовано приладом «Візир», однак при розгляді справи про адміністративне правопорушення працівник МВС не долучив даний запис, як доказ про вчинення правопорушення. Факт перевищення ним швидкості не відповідає дійсності та не доведений матеріалами справи. Однак інспектором було складено протокол, його пояснення та аргументи інспектор ДПС до уваги не взяв. Вважає, що інспектор ДПС невірно оцінив ситуацію та безпідставно наклав стягнення за правопорушення, якого він не вчиняв. Просить постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності скасувати, провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити.

Позивач в судове засідання не зявився, подав до суду заяву в якій просить розглянути справу без його участі, позов задоволити.

Відповідач в судове засідання не зявився, про дату час і місце розгляду справи, повідомлявся належним чином, заперечень проти адміністративного позову не надав.

Отже, суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про розгляд даної адміністративної справи та реалізації ним права судового захисту прав та інтересів.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, суд вважає, що наявні підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши представлені докази та зясувавши всі обставини справи, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити із наступних підстав.

Судом встановлено, що постановою інспектора ДПС Мукачівського взводу з обслуговування поста № 2 роти старшого сержанта міліції ОСОБА_2 серії АА2 № 434587 від 20.06.2013 року позивача притягнуто до адміністративної за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн. за те, що він 20.06.2013 року о 15 год. 20 хв., в с. Н.Апша на вул. Головній, керуючи транспортним засобом марки «Хонда Сівік» д.н.з. НОМЕР_2, рухався зі швидкістю 98 км/год, що зафіксовано приладом «Візир», чим порушив вимоги п. 12.4 Правил дорожнього руху.

Згідно з інструкції по експлуатації приладу «Візир», даний прилад призначений для вимірювання швидкості транспортних засобів, відеозапису факту порушення правил дорожнього руху відображення його на екрані монітора, обробки, збереження відтворення відеозапису, прилад «Візир» забезпечує відеозапис (або фотографування) порушень швидкісного режиму або інших ситуацій як в стаціонарному, так і патрульному режимах роботи. В розділі 2 вищевказаної інструкції «Основні технічні характеристики», чітко визначено, що прилад працює виключно у режимах вимірювання швидкості як Стаціонарний або Патрульний. Автоматичним є такий режим роботи приладу, який виконується без втручання в його діяльність сторонніх факторів, тобто без людини. Прилад, «Візир» яким проводився нагляд за дорожнім рухом з метою фіксацій порушень ПДР України, не є автоматичним засобом фото чи відео фіксації, оскільки він знаходиться у співробітника ДАІ, керується ним безпосередньо або через компютер (визначаються ті параметри, які фіксуються приладом, зокрема, швидкість, абощо, обєкт зйомки, її режими, кут огляду приладу, тощо).

Відповідно до ст.ст. 10-15 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» на вимірювання у сфері, у якій їх результати можуть бути використані у якості доказу по справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд. За таких умов кожен засіб вимірювальної техніки має бути укомплектований документами про сертифікацію та допуск даного засобу техніки до використання в Україні. Відповідачем не надано доказів, що прилад «Візир», яким було нібито зафіксовано правопорушення, пройшов процедуру державної експертизи або сертифікації відповідності у сфері захисту інформації.

Згідно з положень п. 19.1 Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції передбачено, що технічні засоби для визначення швидкості руху, фіксації порушень ПДР, складові частини системи відеофіксації транспортних засобів з розпізнаванням номерних знаків, прилади для виявлення підробок у документах застосовуються згідно з інструкціями про порядок їх використання. Відповідно до положень п. 19.2 Інструкції, працівники підрозділів ДПС, яким видані технічні засоби та прилади, персонально відповідають за їх цілісність та працездатність. Забороняється застосування технічних засобів та приладів, які не сертифіковані, не сертифіковані в Україні та які не пройшли метрологічної повірки або мають свідоцтво про таку повірку, термін дії якого минув, а також передавати такі прилади для користування безпосередньо на маршруті патрулювання без здійснення контролю командиром підрозділу результатів роботи приладу за зміну. Крім того, згідно з п. 19.4 Інструкції інформація про використання технічного засобу чи приладу працівником ДАІ заноситься в постову відомість. Відповідач не надав документу про допущення до роботи з пристроєм «Візир» працівника ДАІ, а також не надав підтвердження законності перебування працівника ДАІ на ділянці дороги де було зафіксовано вчинене порушення Правил дорожнього руху, а також наявності в нього права використання приладу «Візир».

Згідно з ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Крім того, згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом також встановлено, оскаржувана постанова винесена на місці події одразу ж після складення протоколу про адміністративне правопорушення. Таким чином, посадовою особою відповідача було грубо порушено права позивача, передбачені ст. 268 КУпАП, зокрема, в частині забезпечення можливості реалізації права на ознайомлення з матеріалами справи, подання пояснень в повному обємі, надання доказів, заявлення клопотань, при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.

При цьому постанова винесена з порушенням вимог ст. 33 КУпАП, яка визначає, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених КУпАП та іншими законами України. При накладанні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що помякшують і обтяжують відповідальність. Однак, вказані вимоги Закону при винесенні постанови не були враховані, тому посадова особа, що виносила постанову у справі про адміністративне правопорушення порушила норми матеріального і процесуального права.

При винесенні постанови по справі про адміністративне правопорушення інспектором ДАІ не дотримано вимоги зазначених вище норм, що порушило законні права та інтереси позивача та не надало йому можливості організувати свій захист, не наведено на підставі яких доказів позивача визнано винним у вчиненні порушення.

Тому суд вважає, що за таких обставин інспектором ДАІ не доведено належними доказами вину позивача, що тягне за собою відсутність причинного звязку між субєктом та обєктом у складі адміністративного правопорушення, тобто відсутній звязок між діями позивача та тими охоронюваними правовими нормами суспільними відносинами та соціальними благами, на які посягає субєкт адміністративного правопорушення, отже в діях позивача не вбачається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, тобто в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення. Провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення в діях правопорушника.

При цьому, згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З оглянутих матеріалів справи вбачається, що відповідач без поважних причин в судове засідання не прибули, при цьому не надали суду належні докази стосовно правомірності оскаржуваної постанови.

Враховуючи вищенаведене, оглянувши матеріали справи, а також те, що в матеріалах справи відсутні обєктивні дані, які спростовують наведені позивачем обґрунтування позовних вимог, вважаю, що слід визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП від 20.06.2013 року серії АА2 № 434587 та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн., а провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно позивача слід закрити згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП у звязку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 2, 6, 11, 17-19, 69-71, 128, 158-163, 167, 171-2 КАС України, ст.ст. 9, 17, 18, 33, 122, 247, 251, 254, 268, 288, 289, 293 КУпАП, суд,-

п о с т а н о в и в:

Позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову інспектора ДПС ДАІ Тячівського РВ УМВС України в Закарпатській області старшого сержанта міліції ОСОБА_2 серії АА2 № 434587 від 20.06.2013 року по справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити у звязку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддяА.М.Заболотний