Рішення № 32468921, 11.07.2013, Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Справа № 650/245/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 липня 2013 року Великоолександрівський районний суд Херсонської області

в складі: головуючого судді Хомик І.І.

при секретарі Петровій Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. В.Олександрівка справу за позовом

Публічного акціонерного товариства в особі Одеської обласної філії ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,

в с т а н о в и в :

Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» в особі Одеської обласної філії ПАТ «Укрсоцбанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, посилаючись на те, що 16.05.06р. позивач уклав з ОСОБА_1 договір кредиту Ф060441П, відповідно до якого з урахуванням Додаткової угоди №1 від 20.10.08 р., надав відповідачу кредит в сумі 12 350,00 євро з порядком повернення кредиту, передбаченим п.1.1 ОСОБА_2 кредиту, зі сплатою 11,5 відсотків річних, починаючи з 16.05.06 р., а з 20.10.08 р. 13,5 відсотків річних та кінцевим терміном повернення заборгованості за ОСОБА_2 кредиту до 15 травня 2009 року, або достроково у випадках, передбачених ОСОБА_2 кредиту.

Згідно п.п.3.1 статті 3 ОСОБА_2 відкрив відповідачу позичковий рахунок в Херсонській обласній філії АКБ «Укрсоцбанк» та надав суму кредиту готівкою згідно заяви на видачу готівки № 441від 16.05.06р.

Відповідач не виконав умови ОСОБА_2 кредиту порушив строки повернення кредиту та сплати відсотків. Вимогу позивача від 17.11.10 р. терміново сплатити заборгованість не виконано.

Згідно з п.4.1 ОСОБА_2 кредиту, у разі прострочення відповідачем строків сплати процентів, визначених п.2.5 ОСОБА_2, а також прострочення строків повернення кредиту, визначених п.1.1, 2.8.3, 3.2.2, 4.4, 5.4 ОСОБА_2, відповідач зобовязаний сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення від несвоєчасно виплаченої суми за кожний день прострочення.

Відповідач також зобовязаний сплатити позивачу штраф в розмірі 1% від суми кредиту, визначеного в п.1.1 ОСОБА_2 кредиту за кожний випадок у разі порушення вимог п.п.3.3.1 3.3.9 ОСОБА_2 кредиту, що передбачено п.4.1 ОСОБА_2 кредиту.

Станом на 31.12.10 р. розмір заборгованості складає 25 968, 79 гривен згідно зведеної таблиці заборгованості.

Відповідно до ст.1048 ЦК України позикодавець має право одержання від позичальника процентів від суми позики розмір і порядок одержання яких встановлюється договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Позика повинна бути повернута у строк та в порядку, що встановлені договором ст.1049 ЦК України.

Якщо договором встановлено обовязок позичальника повертати отриману позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась несплаченою та сплати процентів ч.2 ст.1050 ЦК України.

В судовому засіданні представника позивача по довіреності підтримала вимоги позову згідно поданої позовної заяви в сумі 25 968, 79 грн. та судових витрат.

Суду пояснила, що кредит надавався ОСОБА_1 на споживчі потреби. Він надав заяву на отримання кредиту, було виготовлено розпорядження про видачу суми готівкою і видано кредит. Отримання його підтверджує заява на видачу готівки, копія якої додана до позову. В 2010 році виникла заборгованість за кредитом і ОСОБА_1 направили письмову вимогу про усунення порушень за зобовязанням і сплати боргу та відсотків. Вимога була отримана, але в зазначений строк порушення не було усунуто. Тому банк звернувся до суду з позовом про стягнення кредиту, що передбачено і умовами кредитного договору і ЦК України.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги не визнав і пояснив, що керівник МПП «Таврія» змусив його взяти кредит під загрозою звільнення з роботи. 16.05.06 р. він в числі інших працівників «Таврії» приїхав до м. Херсона, де в приміщенні «Укрсоцбанку» їм дали на підпис якісь документи, показували, де ставити підпис. Кредитний договір він підписував, розумів, що це кредит для потреб «Таврії», але ОСОБА_3 завірив, що кредит буде погашати ПП «Таврія», яке дає в заставу своє майно. Які ще документи підписував, не знає. Заяву на видачу готівки він підписував, підтверджує, що там його підпис, але грошей не отримував, біля каси стояв керівник «Таврії» ОСОБА_3, який і отримав ці кошти. Хто і як погашав кредит він не знає. Сам не платив за кредит жодного разу. Ніяке повідомлення від банку про заборгованість в листопаді 2010 року не отримував. Про те, що у нього існує заборгованість перед банком, довідався у 2011 році, коли отримав копію позову банку. Додаткову угоду до кредитного договору він не підписував, бо в 2008 році вже не працював в «Таврії» і його ніхто до банку не запрошував. Просить відмовити в задоволенні позову.

Вислухавши представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

В судовому засіданні ОСОБА_1 не заперечував той факт, що ним було підписано кредитний договір №Ф060441П 16.05.06 р., а також заяву на видачу готівки № 441, копія якої знаходиться в матеріалах справи. Тобто, в даному випадку було погоджено всі істотні умови договору, дотримано форму укладення правочину, відбулась передача майна за правочином. Про отримання готівки свідчить заява від 16.05.2006 року на видачу готівки № 441, у якій стоїть підпис відповідача.

Відповідач вказував на те, що правочин було вчинено проти його волі внаслідок психічного тиску з боку керівника МПП «Таврія».

Під насильством в розумінні ст.231 ЦК України є психічний або фізичний тиск на особу або його близьких з ціллю спонукання до укладення угоди (побиття, катування, погроза застосування таких дій в майбутньому). Тобто, психічне насилля виражається в застосуванні погроз до сторони правочину зі сторони контрагента або інших осіб та стосується життя та здоровя контрагента або його близьких чи родичів. Погроза втрати роботи не відноситься до погрози позбавлення життя, спричинення шкоди здоровю позивача або його рідних та близьких.

До правоохоронних органів з 2006 року ОСОБА_1 з заявою про застосування до нього психологічного тиску з метою укладення кредитного договору не звертався, хоча з 2008 року не працює в МПП «Таврія».

Наявність порушеної кримінальної справи за фактом шахрайських дій посадових осіб МПП «Таврія» та визнання ОСОБА_1 потерпілим по справі не може бути доказом застосування психічного тиску з боку керівництва МПП «Таврія», бо відсутня кримінальна справа за фактом застосування психічного тиску на відповідача. Тому, в цій частині пояснення ОСОБА_1 не можуть бути взяті до уваги.

Разом з тим, до суду надійшла копія експертного висновку, зробленого в рамках кримінальної справи, де відповідач є потерпілим. З даного документу вбачається, що підпис від імені ОСОБА_1 розташований у розділі «Сторона 2.Позичальник» додаткової угоди №1 від 20 жовтня 2008 року про внесення змін до договору кредиту №Ф060441П від 16.05.2006 року укладеної між АКБ СР «Укрсоцбанк» та гр. ОСОБА_1 виконаний не останнім (ОСОБА_1), а іншою особою.

Виходячи з цього, суд не може повністю прийняти до уваги розрахунок суми кредитної заборгованості позивача, адже він зроблений з урахуванням підвищення відсотку за кредитним договором до 13.5 за додатковою угодою №1.

Розмір відсотків змінився з 20.10.08 року, строк повернення всієї заборгованості за кредитом до 28.03.2009 року.

Згідно вимоги, яка направлялась на адресу ОСОБА_1 банком від 17.11.10 року і яка була отримана відповідачем, про що свідчать дані повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.16,17), станом на вказану дату прострочена заборгованість за кредитом 1772,31 євро; прострочена заборгованість за відсотками 181,91 євро.

З наданого суду розрахунку суми заборгованості за кредитним договором вбачається, що заборгованість за кредитом ОСОБА_1 виникла з 2010 року і відповідно до умов договору нараховувалась пеня, штраф та прострочені відсотки за кредитом.

Нарахування штрафу згідно п.4.2 ОСОБА_2 кредиту повязане з сумою кредиту, визначеного в п.1.1 ОСОБА_2, тобто, з отриманою сумою кредиту 12 350 євро; нараховується за порушення п.3.3.6 ОСОБА_2. Згідно п.4.1 ОСОБА_2 кредиту у разі прострочення відповідачем строків сплати відсотків, визначених в п.2.5 цього договору, а також прострочення строків повернення кредиту, визначених п.1.1, 2.8, 3, 3.2.2, 4.4, 5.4 цього ОСОБА_2, відповідач зобовязаний сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення, від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення.

Тобто, розмір пені за несвоєчасне повернення відсотків визначається від несвоєчасно сплаченої суми відсотків. В 2010 році відсотки нараховувались виходячи зі ставки 13,5%.

Сума прострочених відсотків за кредитом також розраховується з вказаної ставки 13,5%.

Враховуючи, що ОСОБА_1 не підписував додаткову угоду, на думку суду, суми, розраховані з вказаної відсоткової ставки не підлягають стягненню.

Представник позивача підтримав позов згідно поданого розрахунку. Суд розглядає позов в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Жодна із сторін не подала свого розрахунку суми заборгованості за кредитним договором з урахуванням того, що додаткова угода №1 від 20.10.08 року не була підписана відповідачем.

Згідно Статуту ПАТ «Укрсоцбанк» п.1.2 він є правонаступником Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк», тобто, має право вимоги за кредитними договорами, укладеними його попередником.

З урахуванням викладеного, стягненню підлягає сума простроченої заборгованості за кредитом 18 683, 87 грн. та пеня за несвоєчасне повернення кредиту 3541,42 грн. і штраф 1301,95 грн.

За умовами кредитного договору кредит отримувався в євро, однак позивач провів розрахунок і просить стягнути кредитну заборгованість в гривні, що не суперечить вимогам закону, положенням постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 28.12.09 р. «Про судове рішення у цивільній справі».

Таким чином позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.6, 10, 11 ЦПК України, в силу ст. 525, 526, 1048, 1050 ЦК України, суд

в и р і ш и в :

Позовні вимоги Публічного Акціонерного Товариства «Укрсоцбанк» в особі Одеської обласної філії ПАТ «Укрсоцбанк» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного Акціонерного Товариства «Укрсоцбанк» заборгованість за договором кредиту 23 527,24 грн. та судові витрати 235,27 грн.

На рішення може бути подано апеляцію до Херсонського апеляційного суду через місцевий суду протягом 10 днів з дня його проголошення.

СУДДЯ І.І. ХОМИК